«Війна забрала в мого покоління 10 років життя». Як вчитись IT зараз та після війни 💻

«Потрібно розуміти, що не всі бронь отримають». Засновник Telesens, харків'янин Едуард Рубін про болі галузі та нові плани в Ужгороді

Член правління Харківського IT-кластера та засновник харківської IT-компанії Telesens Едуард Рубін після початку війни переїхав до Закарпаття, де допомагає Закарпатському IT-кластеру, з питань організації та інфраструктури.

Залишити коментар
«Потрібно розуміти, що не всі бронь отримають». Засновник Telesens, харків'янин Едуард Рубін про болі галузі та нові плани в Ужгороді

Член правління Харківського IT-кластера та засновник харківської IT-компанії Telesens Едуард Рубін після початку війни переїхав до Закарпаття, де допомагає Закарпатському IT-кластеру, з питань організації та інфраструктури.

Рубін увійшов до координаційної ради нового об'єднання айтішників і посилено зайнявся проєктом з будівництва доступного житла для переселенців у регіоні. І каже, що у планах керівництва області — найближчим часом здати в експлуатацію 300 000 кв.

Журналіст dev.ua поговорив із Едуардом Рубіним. Він детально розповів про те, які блага будуть доступні IT-фахівцям у новому кластері, а також оцінив, як на галузь вплинула війна.

Скільки айтішників із Харкова вже переїхало на Закарпаття

За моєю оцінкою, із Харкова переїхало максимум 10%. Я приблизно прикидаю з тих людей, яких зустрічав. Багато хто ще сидить у Львівській області, Тернопільській та інших областях.

У мене є співробітники, які мешкають у селах і платять лише за комуналку. Їм кажуть: «Живіть, скільки хочете». Дуже багато людей, які допомагають та дають можливість безкоштовно жити.

Всі ці розмови, що західна Україна піднімає ціни, — так це є, але дуже багато тих, хто не наживається на біді.

Як компанія Telesens переживає війну

Моя компанія працює з телекомами України та Казахстану. Близько 90% цих проектів збереглися. Моя команія — 150 осіб. У нас 5 людей сьогодні служать. Декілька пішли добровольцями, декілька були мобілізовані. І це, в принципі, нормальна ситуація.

Ще один член правління Харківського ІТ-кластера Олександр Колб нещодавно сказав: те, що роблять в Ужгороді — це мародерство. Як на це відреагував Едуард Рубін:

Так, ми в одному правлінні і в нас теж була гаряча дискусія щодо цього. Багато хто сприймає це так.

Ок, у Олександра Колба та членів правління кластера є своє бачення. Але деякі підприємства сказали, що хочуть перереєструватись. Але це їхня справа.

Справді, спочатку реєстрація тут, на Закарпатті, підприємства була обов’язковою умовою участі у кластері. Але зараз вона вже не є обов’язковою. Також обговорюється питання про те, що і для подання документів на броню від армії буде необов’язковою умова перереєстрації.

Ті компанії, які хочуть сюди переселитися (і багато людей вже переїхали), самі для себе приймають рішення, хочуть вони перереєструватися або не хочуть. І жодні умовляння харків’ян чи киян — вони не вплинуть.

Вони скажуть: «Ми хочемо бути тут. І ось нам Закарпаття допомагає».

А щодо податків, які айтішники сюди мають перенести, — я думаю, це був непродуманий швидкий піар-хід місцевої влади. Навіщо вам ці 5%, навіщо вам ця проблема, якщо вона не вирішує в принципі економіку регіону?

Чому ж не вирішує? Буде багато податків у місцевому бюджеті

Ну, податків буде багато, але ж вони потрібні в тих регіонах, звідки ми приїхали. Там у багатьох лишилися друзі. У нас багато колег залишилися у Харкові. І там треба буде відбудовувати міста…

Крім того, оформленням броні для IT займається і губернатор Харківської області та інших областей. Процес однаковий, що для Закарпаття, що для Харкова.

Тому воно не варте того, щоб це роздмухувати.

У Харкові питання броні для айтішників навіть почали вирішувати швидше — із 25 лютого. І хтось уже цю броню встиг одержати.

Я тут також підтримую харківських колег. Але з іншого боку я сказав собі, що треба й тут, на Закарпатті взяти участь. Потрібно допомагати тим співробітникам та їхнім сім’ям, які сюди переїхали.

Про броню айтішників

Питання ж тут не лише броню для того, щоб до армії не брали. Питання у тому, щоб зберегти виробництво. Тому що військкомати беруть усіх підряд. Вони не розбирають, це у тебе провідний програміст чи ні.

А ми зараз говоримо про замовлення, які сюди надходять із-за кордону разом з валютою. І весь ІТ-бізнес тримається на досвідчених кадрах, які можуть управляти командами. Якщо їх заберуть, всі інші будуть нікому не потрібні.

І наші клієнти кажуть: «Ви не можете гарантувати нам нормальне виробництво і ми маємо шукати працівників та партнерів в інших країнах».

І питання не лише у забезпеченні відстрочки від призову. Багато проектів необхідно, щоб фахівці приїжджали до замовників на місце. Це також дуже важливо.

Я знаю, що великі компанії зараз мають велику проблему: закриваються проекти на 500 осіб.

Потрібно розуміти, що не всі броню отримають. Якщо, скажімо, програміст подався на броню, а в нього військово-облікова спеціальність не підлягає бронюванню, він не отримає відстрочки.

Це так не працює: тут зареєструвався і вже забезпечив собі броню.

Я працюю над вирішенням нагальних питань індустрії та через Європейську Бізнес Асоціацію, де я член правління. А також ми зустрічалися з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим. І ті самі питання ставимо. Він таки близький до ІТ і чудово розуміє, як усе працює. Він також зі свого боку веде переговори з Міністерством економіки та Міністерством оборони про те, як можна забезпечити бронею тих фахівців, які необхідні для економіки країни. Для того щоб ІТ промисловість у нашій країні не згасла.

Тому що втратити зараз проекти ми можемо, а ось відновити їх буде дуже складно. А це величезні гроші. Все-таки ми вийшли як промисловість на третє місце за експортним потенціалом.

Наразі ми вже почали втрачати потенціал, ми втрачаємо наші проекти. Ми говоримо про те, що потрібно сьогодні захистити всю ІТ індустрію. Справді багато пішло вже хлопців сьогодні до армії.

У той самий час ми розуміємо потребу інших індустрій, яким теж необхідно працювати. Сільське господарство, наприклад. Вони отримали броню, і це нормально.

Коли закінчиться війна — думка Едуарда Рубіна

Я думаю, що протягом кількох місяців ми вже розумітимемо, коли закінчаться активні бойові дії. І чи вийдемо ми до державних кордонів чи кордонів 24 лютого. Я не думаю, що наша армія піде на Кремль. Воно нікому не потрібне. Там вистачить і економічних санкцій, щоби задушити ворога. Потрібно повністю звільнити нашу країну.

Вакансій у ІТ стає менше. Чи варто чекати на кризу на ринку праці?

Так, ринок починає трішки остигати в порівнянні з тим, що було до війни.

Але нічого особливо страшного я поки що не бачу. Ми обговорювали у нашому кластері, скільки в кого залишилося роботи. І більшість стверджує, що відсотків 90% позицій зберегли. Є такі, що кажуть: 50%. На внутрішньому ринку компанії більше втратили, ніж ті, що працюють на закордонному.

Багато замовників за кордоном входять у наше становище та намагаються допомогти — не забирають проєкти. Навпаки, працюють більш тісно з нами, щоб зберегти робочі місця в Україні.

Чим займаєтесь у Закарпатському ІТ-кластері?

Я займаюсь інфраструктурою. Ми хочемо прискорити будівництво житла для людей. Ми знаємо, що для багатьох зависокі ціни тут. У Львові зорієнтувалися швидше та вже збудували перше доступне житло. Я знаю, що держава будуватиме такі будинки і тут, в Закарпатті. А також будуть фонди, які тут фінансуватимуть такі проекти. Третє джерело фінансування — за рахунок інвесторів.

Так це й було у 2014–2015 роках, у першу гарячу фазу війни з росією. Тоді під Харковом таке житло зводили.

Це буде житло не лише для айтішників, а для всіх. Якщо айтішники працюють і якось можуть платити за тутешнє житло, то інші переселенці на це грошей не мають. В Закарпатті будуватиметься швидкобудуюче, дешеве житло, недороге по оренді.

Як виглядатиме закарпатський кластер до літа

Дивіться, ми зараз у стані організації та оформлення цього кластера. Не всі компанії, які хотіли, сюди перереєструвалися. Що стосується айтішних ФОПів, що переїхали сюди, то наскільки я знаю, вони організовують ГО. Декілька тижнів знадобиться на те, щоб її зареєструвати. І потім уже подавати від неї списки людей на броню до Мінеконміки та Міноборони.

Під коворкінги для айтішників виділено приміщення в Ужгороді, наскільки я знаю. Все, що можна використовувати під коворкінг, буде використано. Є таблиця всієї доступної нерухомості. Область до цього підготувалася та підготувала перелік об'єктів.

Що таке коворкінг — це місце, де можна сісти та працювати. І щоби був нормальний інтернет. Наприклад, у якомусь конференц-залі. Говорити про те, що це будуть коворкінги, які ми звикли бачити у Харкові та Києві, круті, красиві, сьогодні не доводиться.

По інфраструктурі ми вже зустрічалися із заступниками губернатора. Ми отримали ті майданчики, на яких можна будувати. Я практично щодня зустрічаюся із будівельними компаніями, які готові тут будувати. Наприклад, це велика фірма із Маріуполя, яка переїхала сюди. Вони вже ведуть геодезичні роботи. А також приїхала компанія із Полтави, з якою ми вже обговорили проекти та показали їх Ужгородської ОВА. І зараз відбувається опитування: які потужності потрібні і яка земля.

Цього тижня мають бути ухвалені закони в Раді — про спрощену передачу землі під будівництво. Як каже заступник губернатора, це потрібно для того, щоб відбувалося швидке переоформлення документів.

Про яку кількість квартир йдеться?

Йдеться про 300 тисяч кв м, які мають бути побудовані. Є проекти триповерхових будинків, де буде по кілька квартир. І після війни, коли люди виселятимуться, житло віддаватиметься, наскільки я розумію, військовим.

Читайте головні ІТ-новини країни у нашому Telegram
Читайте головні ІТ-новини країни у нашому Telegram
По темі
Читайте головні ІТ-новини країни у нашому Telegram
Читайте про офіс, де планували прийняти працювати до 30 IT-шників, а виявилось кілька сотень.

Як організувала простір та роботу в Хмельницькому компанія EPAM.

Хочете повідомити важливу новину?
Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання
в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.