Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
HOT від «Стас IT-глаз» — відео про міграцію айтішників

«Ми отримуємо бронь. А потім кілька годин — і людина вже в аеропорту». Чому харківська IT-компанія Simcord переїхала до Мукачева

Харківська IT-компанія Simcord ввела в експлуатацію новий офіс у Мукачеві. Це двоповерхова будівля, яка знаходиться поруч з найбільшим міським ринком «Гід».

Залишити коментар
«Ми отримуємо бронь. А потім кілька годин — і людина вже в аеропорту». Чому харківська IT-компанія Simcord переїхала до Мукачева

Харківська IT-компанія Simcord ввела в експлуатацію новий офіс у Мукачеві. Це двоповерхова будівля, яка знаходиться поруч з найбільшим міським ринком «Гід».

Компанії довелося переїхати на захід через воєнні дії — агресію росії. У Харкові офісний будинок був побитий уламками.

У новому мукачівському офісі спочатку працюватимуть близько 50 ключових співробітників. 22 червня 2022 року перші гості — директор Департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської обласної військової адміністрації Іван Завидняк та команда Закарпатського IT-кластера на чолі з Жанною Капіцей — побували в гостях у харків’ян у їхньому новому будинку. Журналісти dev.ua також заїхали на новосілля.

Нам вдалося поспілкуватися із засновником та генеральним директором компанії Simcord Олександром Кудь.

Скільки людей буде в офісі

В офісі планується розміщення близько 100 працівників. У найближчих планах компанії Simcord перевести до міста ще близько 40 співробітників із сім’ями з інших місць евакуації (на додаток до вже релокованих 50).

Для релокованих співробітників квартири вже орендовані, а ще 40 доведеться знайти.

Деякі члени колективу задумалися про покупку власного житла у Мукачеві. І менеджмент харківської компанії зараз перебуває у пошуках відповідного забудовника.

У новому офісі Simcord

«Ми перенесли у мультикультурне середовище Мукачева частинку міста Харкова та намагаємося створити комфортні умови для роботи й творчості», — розповідає Олександр Кудь.

Як зазначає засновник компанії, у перспективі його бізнесу в Мукачеві потрібно кілька тисяч квадратних метрів офісної та житлової нерухомості.

«Бо йдуть замовлення, і ми плануємо розширюватися», — наголошує він.

Евакуація з Харкова

Вона розпочалася у перші дні війни. Частина співробітників виїжджала до безпечних локацій України за своєю ініціативою, найчастіше до родичів. Іншій частині співробітників компанія пропонувала варіанти релокації у безпечних на той момент регіонах України. А на пошук житлової та перенесення офісної інфраструктури знадобилося близько 70 днів.

«Вивчивши ринок, ми обрали регіон, який найбільше перспективний для нас з погляду безпеки та організації стабільного виробничого процесу», — розповідає Олександр Кудь.

Поруч за кордоном є аеропорти. Наприклад, в Угорщині (Будапешт).

«Припустимо, комусь із ключових співробітників потрібно виїхати у відрядження за кордон. Ми отримуємо бронь. А потім кількох годин — і людина вже в аеропорту», — розповідає засновник компанії.

Журналісти dev.ua Стас Юрасов та Дмитро Казанцев з Олександром Кудь

Кілька тижнів тому він сам оформив собі броню та виїжджав з України, поєднавши волонтерські справи із закордонними бізнес-зустрічами.

«Вилетів. Провів зустрічі, вирішив питання. Прилетів. Все швидко та оперативно», — ділиться досвідом бізнесмен.

Що залишилось у Харкові

«Наша родина втратила нерухомість у районах, які перебували під постійними обстрілами. Родичі також постраждали», — розповідає Олександр.

Офісна будівля, в якій розташовувалася компанія, в центрі міста побита осколками.

Харків — прифронтове місто, практично на лінії зіткнення.

«Навіть якщо уявити, що гаряча фаза бойових дій закінчилася, нам все одно немає сенсу відразу повертатися до міста. Під час заморожених конфліктів трапляються інциденти, в тому числі обстріли та загибель людей. Також є сумніви, що опалювальний сезон буде запущений у повному обсязі, та й загалом багато інших важливих інфраструктурних компонентів у місті не будуть доступними», — каже Олександр.

Він підтримує ініціативи Закарпатського IT-кластера у тому, що IT-кластер допомагає багатьом компаніям адаптуватися та «пустити коріння». Тому що повернутися додому, на жаль, скоро не вийде.

Голова Закарпатського IT-кластера Жанна Капіца та Олександр Кудь

«Потрібно щоб тут співробітники могли спокійно працювати, а їхні діти мали змогу навчатися у школах та ходити до дитячих садків. На цей час не вистачає житлової інфраструктури, бізнес-інфраструктури та передбачуваності в умовах воєнного стану. Але ми бачимо як адміністрації практично всіх обласних центрів Закарпаття активно допомагають розв’язувати ці питання. Якщо в Закарпатті незабаром на них будуть надані відповіді, то ми маємо всі шанси побачити тут те саме економічне диво, про яке всі говорять».

Нові кадри

Simcord збирається провести конкурсну кампанію співбесід студентів вишів із різних регіонів України. Як очікується, у ній візьмуть участь близько 100 молодих спеціалістів.

Хлопці, які пройшли відбіркове тестування, будуть релоковані за рахунок компанії до Мукачева. Для цих цілей компанія домовилася орендувати окремий готель на 40 осіб, у якому проживатимуть фіналісти конкурсу за рахунок компанії.

Директор Департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської обласної військової адміністрації Іван Завидняк, голова Закарпатського IT-кластера Жанна Капіца, Олександр Кудь

Діти в безпечних умовах пройдуть інтеграцію у виробничу команду компанії та стануть її повноцінною частиною. Після закінчення інтеграції їм буде надано підтримку в оренді індивідуального житла або участь в іпотечній програмі з купівлі власного житла.

24 поверхи під офіс

Simcord перед початком війни розробила проєкт власної будівлі у Харкові на 24 поверхи. Під час візиту представників закарпатського ІТ-кластера Олександр Кудь про цей проєкт згадав — що можна було б тепер його збудувати й тут. Але, як заявили на зустрічі представники місцевої влади, особливості низькоповерхової забудови Мукачева навряд чи дозволять це зробити.

«Заброшки» в Мукачевому

Компанія зараз аналізує, які в межах міста є покинуті будинки, щоб оцінити можливість придбання якихось із них, реставрації та переобладнання під потреби бізнесу.

«Розглядаємо зараз багато нежитлового фонду, який не використовується міською владою та місцевим бізнесом. Цей фонд „заморожено“ ще за часів Радянського Союзу», — додає Олександр Кудь.

Основна проблема релокації

«Це повістки до армії. Але ми є законослухняними громадянами. І, в принципі, бачимо, що місцева громада має сигнал лояльніше ставитися до фахівців IT-сектору», — розповідає засновник харківської компанії.

Він каже, що чекає на законопроєкт, який має врегулювати правила та процес отримання броні фахівцями з IT-сектору.

«Ми зараз чекаємо на офіційний анонс», — зазначає бізнесмен. Очікується, що його має зробити заступник голови Мінцифри Олександр Борняков.

Ринок праці та проблема із замовленнями

«Він, звісно, дуже сильно змінився. Багато бажаючих зараз працювати в IT-сфері. Але небагато компаній пережили трансформацію», — розповідає Олександр Кудь.

В IT-секторі є розуміння, що криза, безперечно, має глобальні масштаби. «І ми очікуємо в найближчі 2-3 роки значне просідання», — зазначає бізнесмен.

Як він пояснює, бізнес зараз дезорієнтований, а багато бізнес-ланцюжків руйнуються. Тому багато замовників просто призупиняють розробку нових програмних рішень для того, щоб подивитися, яка складеться ринкова кон’юнктура в даному секторі.

«Багато замовників продовжують платити за проєктами, але воліють нові замовлення поки не розміщувати в Україні», — зазначає Олександр.

Для того, щоб повернути довіру замовників до українського IT, особливо до передбачуваності доступності ресурсів, керівники та бізнес-девелопери IT-компаній повинні мати можливість виїзду з країни для особистої участі у бізнес-процесах існуючих та потенційних замовників. Крім того, такі зустрічі проводяться з метою продемонструвати на своєму прикладі, що виробничому процесу проєкту в Україні нічого не загрожує. Але ця можливість є не завжди.

«Тому замовники починають переміщувати проєкти до інших регіонів світу. Тут є важливий момент: якщо зараз не вирішити базових питань для безпечної роботи IT-індустрії в Україні, то багато проєктів буде винесено за межі країни», — розповідає бізнесмен.

Дистанційна робота в IT

«Усі 100% роботи дистанційно не організуєш. Частина робіт чудово вписується у схему віддалення. При цьому є напрямки діяльності всередині будь-якої компанії, які вимагають саме фізичної присутності, особливо креативної команди», — вважає бізнесмен. 

«Тому що проводяться мозкові штурми, обговорюються та приймаються рішення, виробляється синтез нових ідей», — пояснює Олександр. 

«Образно кажучи, ти можеш 10 рішень ухвалити за 10 хвилин, спілкуючись із людьми в офісі. На той час через те, що для комунікації використовуються пошта, месенджери та відеочати, втрати часу на прийняття рішень можуть становити дні або навіть тижні», — розповідає він.

Ефективність роботи під час війни

«Якщо хтось із айтішників вам говоритиме, що у нього все чудово, і що він працює на 100%, не вірте цьому. Я знаю багатьох директорів ІТ-компаній. І повірте, ми обмінюємось між собою інформацією. Так ось, березень-квітень — ефективність просіла на 80%. У травні, можливо, було вже 50%. На цей час показник ефективності з урахуванням досить напружених у країні обставин, що зберігаються, знаходиться на рівні приблизно 70-90%. Але якщо ви не змогли десь зібрати свою основну команду, яка відповідає за управління та креатив, то все одно постійно втрачатимете в ефективності», — наголошує Олександр Кудь.

Майбутнє за Blockchain

Simcord розробляє рішення на основі Blockchain — створює продукти, які зручним способом дозволяють користуватись децентралізованими сервісами.

«Нас цікавить модернізація економічних відносин. Ми думаємо про те, як вони, соціально-економічні відносини, виглядатимуть через 5-10 років, які економічні моделі переважатимуть у суспільстві», — зазначає Олександр.

Зараз його компанія націлена насамперед на побудову відносин з фінансовими установами. У 2021 році компанія уклала меморандуми з кількома банками на використання Blockchain-технології в управлінському та фінансовому обліку.

«У другу чергу вже йдуть постачальники товарів та послуг, а також торгові точки та інтернет-магазини, тобто бізнес, орієнтований на використання інноваційних рішень та просування своїх товарів та послуг новими способами», — наголошує Олександр.

Планується, що наступного року на базі рішень компанії Simcord клієнти компанії, зокрема підприємства, вже зможуть використовувати у своїй роботі системи документообігу, що базуються на цифрових активах Системи Bitbon.

Основний ринок

«Ми зараз орієнтовані на Україну та країни Заходу. Але для нас Україна — це як платформа для тестування інноваційних рішень у різних секторах бізнесу. Сама наша модель побудована спочатку на міжнародних стандартах та правових нормах», — розповідає Олександр.

Як працюють нейронки, що створюють зображення та що вони вміють.

Читайте і гадайте, чи не вб’ють нейромережі мистецтво.

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.