💳 Потрібна європейська картка з лімітом 50к євро? Встановлюй Trustee Plus 👉
Марія БровінськаСтартап
2 лютого 2025, 14:41
2025-02-02
Розробник Railsware створив стохастичний таймтрекер, що дозволяє відстежувати витрати часу на різні дії протягом дня у випадкові моменти часу і коригувати продуктивність. Як влаштований цей iOS застосунок
Software architect з продуктової компанії Railsware Леонід Шевцов створив стохастичний таймтрекер, що допомагає слідкувати за витратами часу і дотримуватися балансу між домашніми справами, роботою та іншими активностями протягом дня.
Software architect з продуктової компанії Railsware Леонід Шевцов створив стохастичний таймтрекер, що допомагає слідкувати за витратами часу і дотримуватися балансу між домашніми справами, роботою та іншими активностями протягом дня.
«Наполовину для розваги, наполовину для діла спробував зробити на SwiftUI реалізацію одного особливого тайм-трекера. Особливий він тим, що, замість ручного ведення журналу чи автоматичного збору даних, трекер питає тебе, чим зараз займаєшся. А щоб це не було передбачуваним — інтервал запитів буде стохастичним, тобто випадковим. Інколи — через пʼять хвилин, інколи — через дві години. Випадковість моменту робить такий трекер неупередженим (якщо завжди заносити саме те, що робиш зараз.) На довгому проміжку часу статистика дає правдивий розподіл часу», — розповів dev.ua Леонід.
Як орієнтир для розробки він узяв TagTime від Beeminder, що має вигляд купки скриптів на Perl та, відповідно, здатний працювати тільки на десктопі.
Втім Леонід вирішив зробити застосунок для Apple Watch та скористатись повсюдністю годинника. «У WatchOS є така цікава можливість. як long look для повідомлень — фактично цілий інтерактивний екран, доступний безпосередньо при перегляді сповіщення. До того ж використання бази даних CloudKit та універсальності SwiftUI дозволяє легко зробити застосунок, в який можна заносити з десктопу, з телефону чи з годинника — де зручніше. А інтеграція Apple Health може автоматично логувати сон та тренування. Причому виглядає так, ніби все це не потребує багато зусиль, динамічного програмування і так далі», — пояснює айтівець.
Леонід зазначає, що взагалі техніка випадкових опитувань є усталеним підходом психології, призвана покращити усвідомлення та саморозуміння.
«Я б сказав, що моя розробка — для людей з особливим складом характеру, які хочуть зрозуміти, на що витрачають час, та готові відповідати на випадкові запити трекера. В майбутньому ще хочу додати опитувач емоційного стану», — каже розробник.
Він розуміє, що не всі корситувачі готові до випадкових запитань, тому не прогнозує мільйоної аудиторії сервісу. «Радує, що вже є декілька активних бета-користувачів», — каже Леонід, який і сам активно користується своєю розробкою. — «Користуюся я ним постійно та веду охайний облік власного часу. От роздивився, чи може такий облік допомогти для робочих звітів».
Ось відмічені автором проєкту важливі нюанси роботи таймтрекера.
Заносити записи легко. На практиці Леонід встигає записати понад 90% записів. Якщо відразу не запишеш, потім часто це стає неможливим, оскільки…
Форма вводу тегів
Цей трекер потребує заносити те, чим займаєшся зараз. Якщо я пишу пост, а потім перемкнувся на новини, та у цей момент прийшов пінг трекера — запишу «читав новини». Виходить, за винятком дійсно безперервних занять, через десять хвилин точні дані вже не згадаєш.
Стохастичний Таймтрекер потребує міцної віри у статистику. З простого погляду, він виглядає нечесно, бо то пропускає важливі заняття (годину стояв в тягнучці, пінгів не було) або навпаки, перебільшує дрібні (три пінги за 10 хвилин вмивання). Тому треба памʼятати, що статистично цей метод є абсолютно чесним, більш чесним, ніж коли заносиш час на свій розсуд — бо в такому разі обминаєш «дрібні» або просто неприємні відрізки (такі, як перегляд новин під час «написання посту»). А статистичний трекер навпаки привертає до таких «дрібниць» увагу — якщо частіше «читаеш новини» ніж «пишеш пост», то це вже привід задуматись над витратами часу.
Відсутність передбачуваності пінгів та потреби власноруч заносити час призводить (може призвести) до загальної підвищеної усвідомленості — не заради трекера, а заради себе. Коли памʼятаєш, що в будь-який момент може прийти пінг та доведеться записати «читаю новини», то не так вже й хочеться багато часу на те витрачати. Але, також буває прикро, коли три години працюєш невпинно, а пінгів немає. Не пощастило. Але не в пінгах сенс.
Деревна мапа витрат часу
Наразі трекер випущений в беті і є застосунком для айфону, та доступний всім бажаючим через програму TestFlight. Функціонально він готовий до використання, тож Леонід планує трохи відполірувати та вже публікувати.
«Я б не називав його стартапом, бо я не шукаю та не планую шукати інвестицій: в мене чудова робота, та власними проєктами я займаюсь для задоволення та реалізації власних потреб, а не для заробітку», — акцентує увагу фахівець.
У розробку додатку він інвестував чимало часу. «Через той самий трекер можу сказати, що пішло від 80 до 114 годин суто розробки, плюс бозна скільки міркувань (може, треба почати також занотовувати, про що думаю?)», — іронічно запитує Леонід.
Гістограми, що показують витрати часу на різні дії
На його переконання, для людей, звиклих до повної занятості, 2-3 робочих тижні звучить як зовсім мало, але вечорами час йде зовсім інакше. «До того ж, треба розуміти, що я веду облік часу, в який безпосередньо виконував розробку, а не дивився у вікно чи перевіряв пошту. Власне, в цьому потужний ефект цього підходу: його не обдуриш, „сидячи на лічильнику“», — констатує айтівець.
Він не приховує, що готовий застосунок буде платним. «В цьому сенсі із застосунками для телефонів все простіше, ніж з вебсервісами: по-перше, оплату брати легше, по-друге, в принципі менше очікування безплатного», — каже він.
Планів щодо розвитку проєкту в Леоніда безліч. «Але це, певно, вперше я свідомо обрізаю функції, щоб випустити завершену та якісну першу версію. Так, обрізаними опинились „колесо емоцій“ (а можна було б відразу вийти на психологів!), застосунок для Apple Watch (а це ж ідеальне місце для швидкого запису!), синхронізація (а за роботою було б легше вводити на компʼютері!), та ще багато всього. На моєму досвіді надто багато проєктів, які „не злетіли“ через надмірну „злітну вагу“», — пояснює він свій підхід.