Технології як game changer у малих громадах: кейс шкільної DIY-лабораторії від savED і Tokarev Foundation

STEM-освіта як відповідь на виклики війни 

Потреба в розвитку STEM-освіти сьогодні тісно пов’язана з подоланням наслідків освітніх втрат, тобто прогалин у знаннях та навичках дітей під час війни. За результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, українські підлітки у знаннях з математики продемонстрували відставання від однолітків з Європи та США на півтора року. З природничо-наукових дисциплін цей показник становить два з половиною роки. І це дані, зібрані лише після перших дев’яти місяців повномасштабного вторгнення. Основні бар'єри для повноцінного засвоєння знань у дітей, які сьогодні називають шкільні учителі — це втрата навичок зосередження, зниження мотивації та проблеми з роботою у командах, які виникли під час кількарічного дистанційного навчання. Підтримка відновлення доступу до якісної офлайн-освіти під час війни стала однією з причин, чому у 2022 році стартував роботу благодійний фонд savED.

Сьогодні завдяки освітнім, соціальним та інфраструктурним проєктам savED комплексно працює в постраждалих від війни регіонах і повертає туди безпечні навчальні активності. Фонд створює підземні школи, тимчасові освітні простори й цифрові центри «Вулики» для позакласних занять з учнями за спеціально розробленою програмою «кетчапів». Головна мета ініціатив — забезпечити невідкладні освітні потреби у громадах, аби діти могли розвиватися і соціалізуватися в рідних селах і містечках вже зараз. Додатковим рішенням для шкіл, які відновлюють офлайн-навчання, нещодавно став новий напрям проєктів savED — створення учнівських STEM-просторів.

«Ми працюємо екосистемно: після повернення базового доступу до офлайн-освіти у громадах фонд створює там додаткові можливості. Зробити однією з них підтримку STEM нам дали підказку вчителі, з якими savED працює у регіонах. Вони не раз нам говорили, що учням цікаво вчитися з практичними проєктами та вивчати інформатику або природничі науки експериментально. Це про адаптацію до офлайн-навчання і повернення інтересу до дисциплін, який деякі діти могли втратити за час дистанційної освіти», — розповідає співзасновниця благодійного фонду savED Анна Пуцова. 

Бажання створювати власні технологічні проєкти ще у шкільному віці демонструють і самі учні. Серед них учасники освітньої програми для підлітків про розвиток малих громад від savED — UActive, завдяки якій школярі протягом 10 місяців вчаться проєктному менеджменту і втілюють власні ідеї для розвитку своїх сіл і містечок. У 2023 році команда старшокласників з деокупованого села Катюжанка на Київщині ініціювала у межах UActive створення власного STEM-класу у школі, в якому згодом народився учнівський гурток 3D-друку. Школярі за підтримки спільноти фонду знайшли фінансування для купівлі необхідного обладнання. 

«Коли діти самі втілили STEM-ініціативу в реальність і показали нам, дорослим, що їм це потрібно зараз, ми зрозуміли, що такий напрям може бути корисним на практиці у багатьох навчальних закладах. А дуже скоро пазл склався остаточно: до нас почали звертатися партнери, які хотіли підтримати створення подібних локацій», — пригадує Анна Пуцова. 

У 2024 році фонд savED за підтримки однієї з українських ІТ-компаній створив свій перший клас у форматі DIY (у перекладі з англійської «Do It Yourself» — «зроби це сам»). Усе необхідне STEM-обладнання встановили на базі вже існуючого цифрового освітнього центру savED на Миколаївщині, де діти проходять заняття з подолання освітніх втрат — у будинку культури селища Березнегувате. Фактично це була перша спроба фонду реалізувати подібний проєкт. Незабаром ідея створити комплексний простір у межах конкретного навчального закладу, фактично «з нуля», зацікавила Tokarev Foundation. Ця організація — технологічна філантропія, що сприяє розвитку людського капіталу в різних куточках України через впровадження інновацій у сферах EdTech та HealthTech. Вона співпрацює з освітніми ініціативами, які готують тисячі спеціалістів в ІТ, а також підтримує розширення можливостей для дівчат та молодих жінок в галузях науки, технологій, інженерії та математики.

«Ми були щиро вражені неймовірною роботою savED в українських громадах, відтак взаємодія з фондом стала нашим першим кроком у напрямку популяризації STEM-освіти в шкільному середовищі. Інвестуючи в такі освітні проєкти, як DIY-лабораторія, ми створюємо нові можливості для молодих людей, які в майбутньому будуть створювати бізнес-проєкти й розвивати інновації у своїх регіонах. Це стане основою для відновлення України у післявоєнний час», — розповідає виконавча директорка Tokarev Foundation Анастасія Дєєва. 

Пілотна DIY-лабораторія на Дніпропетровщині

Перший комплексний DIY–простір благодійники вирішили створити на базі опорного навчального закладу у Царичанській громаді на Дніпропетровщині. Сьогодні в тамтешньому ліцеї навчається понад 800 місцевих учнів та кілька десятків внутрішньопереміщених дітей. З початком повномасштабного вторгнення школярі Царичанки навчалися дистанційно понад рік, після цього — у змішаному форматі, і нарешті у 2024 році, після ремонту укриттів у ліцеї,  діти повернулися до офлайн-занять. Аби підготувати дітей до поновлення очного навчання, а також допомогти їм надолужити освітні втрати, фонд savED із партнерами створив цифровий освітній центр у одному з приміщень ліцею. Там разом з тьюторами фонду близько 100 дітей щоденно відвідують позакласні заняття. 

Водночас аби залучати учнів до додаткових офлайн-активностей, місцеві учителі відновили проведення природничо-наукових та технологічних гуртків. Наприклад, щойно стартував гурток з робототехніки і діти вивчили мову програмування, місцевий учитель інформатики самостійно купив кілька наборів комп’ютерних деталей та кулькових ручок, і з цього учні зробили керований робот-станок для малювання. Згодом школярі створили модель літака, саморобний квадрокоптер і модель розумної системи пожежної безпеки для школи, з якими брали участь і здобували призові місця в учнівських наукових конкурсах. Основна проблема підтримки таких ініціатив на рівні громади, за словами освітян, — відсутність комплексних програм наставництва та необхідного обладнання.

«Ми намагаємося впроваджувати STEM у навчальний процес з 2017 року. Але усе відбувалося фактично лиш власними силами: вчителі інформатики та трудового навчання робили проєкти з учнями іноді з підручних матеріалів, а якесь обладнання позичали. Фактично раніше діти не бачили на практиці, що таке робототехніка, 3D-моделювання і біотехнології в одному обладнаному просторі, але їм це дуже цікаво», — розповідає заступниця директора Царичанського ліцею Ольга Блоха. 

Саме активну громаду, яка вже розвиває природничо-математичний напрям освіти у прифронтовому регіоні, savED i Tokarev Foundation шукали для створення пілотного проєкту DIY-простру, оскільки у великих містах України подібні рішення більш поширені. 

«Ми цілеспрямовано обирали громаду, де є бажання розвиватися. savED добре знав потреби Царичанки, бо фонд вже працює з її педагогами та учнями у цифровому освітньому центрі. Коли ми дізналися про плани розвивати у місцевому ліцеї STEM-активності, то вирішили створити там не точкове, а опорне рішення для всієї громади, завдяки якому на базі дослідницької майстерні зможуть займатися і школярі, і студенти місцевого професійного ліцею. Усього це залучення понад 1 тисячі учнів», — пояснює менеджерка партнерств savED Ірина Дасюк. 

З осені 2024 року savED i Tokarev Foundation почали підготовку до створення простору. Обрати необхідне обладнання та спроєктувати локацію допомагали не лише місцеві педагоги у Царичанці, а і автори вже реалізованих успішних освітніх STEM-ініціатив в Україні, як-от Lviv Open Lab та Peremoha Lab при Національному університеті «Чернігівська політехніка». 

«DIY-лабораторія — це про кастомізований підхід до задачі з розвитку STEM-освіти, адже перед запуском ми вивчали, що потрібно конкретній громаді та які технології можуть бути корисними і цікавими для молоді», — каже виконавча директорка Tokarev Foundation Анастасія Дєєва. 

У Царичанці учні та їхні наставники вже запланували проведення екодослідження місцевої річки Оріль, а також мають ідеї нових проєктів з робототехніки й 3D-моделювання. Донедавна справа лишалася лише за реалізацією інтерактивного простору, де усе це можна створювати за допомогою практичних технологій.

Як функціонує готовий комплексний STEM-простір?

У березні 2025 року в Царичанці відкрилася DIY-лабораторія, в якій є дві повноцінні дослідницькі майстерні з усім необхідним для практичних занять: 3D-принтери, лазери, гравер, роботизовані пристрої та набори для паяння, девайси для роботи з деревом, набір для фото- та відеозйомок і лабораторне приладдя для природничих наук. Кімнати старої й занедбаної шкільної майстерні, яка перетворилася на STEM-простір, відремонтувала громада. А наповнення лабораторії обладнанням від savED i Tokarev Foundation обійшлося у понад 1,6 мільйона гривень. Тут вже планують щоденно проводити заняття для понад 150 учнів 5–11 класів.

У перший день у готовій DIY-лабораторії школярі випробували на практиці 3D-сканування і хіміко-фізичні експерименти, підключення роботизованих девайсів та лазерне гравіювання по дереву. Учні 6–8 класів особливо уважно тестували роботу гравера. Приміром, 12-річний Теймур, який переїхав у громаду з Авдіївки на Донеччині, ніколи в житті не бачив подібних пристроїв, але до цього пробував працювати із деревом за допомогою ручного випалювача на гуртку у Царичанці. У селищі хлопець з 2024 року відвідує шкільні уроки офлайн — до того часу два роки навчався дистанційно. 

«У 2022 році ми з батьками жили у підвалі в Авдіївці. Там я вчив уроки, в цілому було дуже нудно. У дослідницькій лабораторії я вперше, тут цікавий двіж відбувається. Хочеться вивчати всі ці лазери й програмувати їх. У майбутньому я мрію стати ІТ-спеціалістом і створювати роботів», — розповідає школяр Теймур, демонструючи, як сам проєктує і гравіює дерев’яну прикрасу. 

З 12-річним Теймуром, як і з іншими учнями у DIY-просторі, працюють два тьютори. Це місцеві освітяни, які надалі будуть наставниками дітей у створенні STEM-проєктів за підтримки savED. Перші спроби 3D-моделювання та друку у лабораторії із тьютором вже випробувала і 6-класниця Уляна. За допомогою спеціального сканера дівчина створила тривимірну модель власної руки на комп’ютері. 

«Круто і все досить швидко. Я вже цікавилася цим напрямом в інтернеті, дивилася експерименти на YouTube, тому було не важко підхопити сам процес, коли вчитель показав, як робити сканування», — розповідає Уляна. Дівчина замислюється про майбутню професію у сфері програмування або біоінженерії, але зізнається, що самі досліди у шкільній лабораторії наразі хоче проводити задля власного дозвілля. 

9-класниці Ірина й Олена, які під час пандемії й повномасштабної війни сумарно протягом трьох років навчалися дистанційно, вперше за довгий час самостійно проводять харчові експерименти — у DIY-просторі. «Зараз ми робимо з желатину, бульйону і барвників чорну і червону штучну ікру. Тут і нагріваємо, і змішуємо готові речовини. Де ще таким зайнятися можна в селищі? Прикольно!», — ділиться 14-річна Ірина. 

Нові шкільні локації у DIY-форматі 

Більш як половина опитаних підлітків у віці 10-15 років у 2024 році відповідали, що не знають, ким хочуть стати в майбутньому. В цьому контексті інтерактивні STEM-простори одразу з кількома різними за напрямом локаціями покликані не лише зацікавити наукою і технологіями, а і дати поштовх до загальної профорієнтації та соціалізації дітей через командну роботу над проєктами, кажуть благодійники.  

«Такі лабораторії можуть стати майданчиками, де діти можуть не лише отримати знання, але й брати участь у реальних проєктах, співпрацювати з підприємствами, що дозволить зорієнтуватися вже у шкільному віці, як працює ринок і в яких STEM-сферах можливо реалізуватися в майбутньому. Водночас це про розвиток як індивідуальних навичок підлітків, так і громади в цілому, яка матиме експертизу в облаштуванні та вдосконаленні простору, і використовуватиме технології для розвитку місцевих інновацій», — розповідає виконавча директорка Tokarev Foundation Анастасія Дєєва. 

Після запуску пілотного формату комплексної лабораторії на Дніпропетровщині у 2025 році фонд savED планує продовжувати створення DIY-просторів у різних прифронтових регіонах. 

«Віримо, що цей новий напрям, як і вся наша робота — не лише про освіту, а і загалом про життя в громадах, для яких такі DIY-лабораторії стануть точкою старту для відновлення. Коли люди бачать, що зміни можливі, вони починають прагнути більшого: шукають фінансування для відновлення, подаються на гранти для професійного розвитку, запрошують до співпраці різноманітні організації. Ми прагнемо створювати гнучкі рішення, які стануть поштовхом для росту там, де активне соціальне життя під час війни лише почало відроджуватися», — каже співзасновниця фонду savED Анна Пуцова. 

Подальша підтримка облаштування STEM-локацій у громадах водночас цікавить і технологічні компанії та такі філантропії, як Tokarev Foundation. Ініціювання створення нових просторів savED спільно з партнерами, в першу чергу, почнеться з тісних консультацій з постраждалими громадами, де доступ до якісної офлайн-освіти та розвитку технологічних проєктів тривалий час ускладнений.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

Підключай Megogo зі знижками за акційними тарифами.

від 99 гривень на місяць