Топ-10 фактів з життя українського сисадміна в Антарктиді

У 2020 році Євгеній Прокопчук поїхав до Антарктиди у складі 25-ї української експедиції. Весь пандемійний рік він пропрацював сисадміном на станції «Академік Вернадський». Ми обрали 10 найцікавіших фактів з інтерв’ю колишнього зв’язківця порталу DOU.

Топ-10 фактів з життя українського сисадміна в Антарктиді

У 2020 році Євгеній Прокопчук поїхав до Антарктиди у складі 25-ї української експедиції. Весь пандемійний рік він пропрацював сисадміном на станції «Академік Вернадський». Ми обрали 10 найцікавіших фактів з інтерв’ю колишнього зв’язківця порталу DOU.

Про те, чому поїхав до Антарктиди 

У 2014 році мене мобілізували. В АТО я служив рік. Після демобілізації повернувся додому і продовжив роботу в приватній компанії на посаді інженера з комп’ютерних систем. Згодом в офісі мені стало «душно», і я пішов до Національної гвардії командиром взводу зв’язку. Після закінчення контракту я деякий час працював на фрилансі. А за кілька місяців подався на конкурсний відбір до експедиції.

Про те, як потрапив до експедиції

Я мав дві фахові співбесіди: першу з інженерами Антарктичного центру, другу — із системним адміністратором 24-ї експедиції, який в той час був на станції. Вони перевіряли мої знання і досвід. Також я проходив кілька психологічних тестувань. Мені пропонували картинки, за якими я мав розповісти історію, моделювали ситуації, щоб побачити мою поведінку і реакції, проводили бліц-опитування. 

Про те, як діставався до станції

Ми розраховували дістатися за тиждень, але в сумі дорога зайняла півтора місяці. Спершу ми застрягли у Туреччині. Кілька днів провели у Стамбулі просто в аеропорті у вільній зоні. Нас повернули в Україну й посадили на самоізоляцію у Києві. Завдяки зусиллям українських дипломатів та Антарктичного центру нам все-таки вдалося замінити 24-ту експедицію. За кілька тижнів нам знайшли літак. На ньому ми потрапили у Катар, потім до Бразилії та Чилі. З Чилі судном діставалися на станцію.

Про те, що має знати сисадмін, щоб його взяли до Антарктиди

  • адміністрування ОС MS Windows 2003-2007 server або Unix;
  • програмування С або С++;
  • досвід роботи з РНР і MySQL;
  • введення в експлуатацію, керування й використання «тонких клієнтів» (WYSE);
  • створення та керування Raіd-масивом;
  • вміння складати робочу та звітну документацію, яка зображала б обсяги оброблюваної інформації, вдосконалювати чинну систему;
  • знання елементарних правил та базові навички ведення радіозв’язку (КХ, УКХ діапазон);
  • знання морських систем зв’язку;
  • знання систем супутникового зв’язку «Інмарсат» та «Іридіум»;
  • знання матеріальної частини персонального комп’ютера на рівні фахівця сервісно-ремонтної служби.

Про свою зарплатню

Щодо оплати, то торік підвищили «польові» — компенсацію за перебування у відрядженні. Тому зарплата на нашу зимівку зросла до 50–60 тис. грн/місяць. Водночас в експедиції були працівники наукових інститутів у відрядженні. Їм зарплату виплачували установи, в яких вони працюють, а «польові» вони отримували від Антарктичного центру.

Про те, що робить сисадмін на станції

Я мав забезпечувати безперебійну роботу інтернету, обладнання і комп’ютерів науковців. Робочий день ненормований. Якщо трапляється форс-мажор, маєш негайно розв’язувати проблему — хоч це ніч, хоч день. Від сильного вітру траплялися поломки антен, тож я мав лізти на мачту станції в спорядженні та лагодити антену, змінювати кабелі.

Про радіозв’язок «Академіка Вернадського»

На станції є супутниковий інтернет, телефон і радіозв’язок. Торік у 24-ї експедиції були проблеми з інтернетом через провайдера. Вони мали 500 Мб на тиждень на 10 людей (30 Гб на місяць). Нашому сезону пощастило більше: нам привезли нову супутникову тарілку з модемом, змінили провайдера і швидкість інтернету зросла.

Про безлімітний інтернет в Антарктиді

У квітні цього року на станції з’явився безлімітний інтернет. Це вдалося завдяки спонсору — компанії MacPaw, яка подарувала усю систему. Тарілка їхала на станцію окремо від експедиції, через пандемію її було важко доправити, кордони закривалися, судно з контейнером не пропускали. А щоб встановити тарілку діаметром у три метри, довелося заливати фундамент і подбати про спеціальні кріплення, оскільки пориви вітру в Антарктиді сягають 40 м/сек і зносять усе на своєму шляху.

Про передачу даних зі станції

Тепер на станції можна дивитися онлайн YouTube. Це здавалося фантастикою, враховуючи, адже ще три роки тому швидкість інтернету була настільки низькою, що полярникам доводилося надсилати наукові дані текстовим повідомленням. Швидкий інтернет дає більші можливості і для розвитку людей: полярники можуть проходити онлайн-курси, брати участь у міжнародних онлайн-конференціях. 

Про неймовірний досвід

В експедиції я почав вивчати нові мови програмування і плати Arduino. Зараз я повернувся в Україну, планую і далі працювати системним адміністратором, поки на фрилансі. Антарктичний досвід мене надихнув і довів, що для людини немає нічого неможливого. І те, що колись здавалося для мене фантастикою, здійснилося.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал.