Українські розробники створили мобільний застосунок, який розповідає про історію знищення української мови та культури.
Українські розробники створили мобільний застосунок, який розповідає про історію знищення української мови та культури.
«Лінгвоцид» — це інтерактивний меморіал русифікації в Україні. У застосунку можна колекціонувати локації, читати описи кожної із заборон, знайти екскурсійні маршрути та аудіосупровід.
Відвідувачі меморіалу самі мають дійти висновку, чому так «істарічєскі слажилось», що в Україні багато російськомовного населення.
Меморіал складається із серії графічних табличок, розміщених поруч у центрі Києва, і мобільного застосунку, який пов’язує їх між собою. Таблички розташовані поблизу місць щоденного життя й ілюструють утиски української мови, пов’язані з ними — заборони українських шкіл, книжок, богослужінь тощо.
У застосунку можна не лише колекціонувати локації, читати описи кожної із заборон, а й знайти екскурсійні маршрути та аудіосупровід.
Це допоможе поглянути на русифікацію як свідому послідовну політику впродовж століть. І так само свідомо і послідовно позбутись її.
У застосунку можна не лише колекціонувати локації, читати описи кожної із заборон, а й знайти прогулянкові маршрути та аудіосупровід.
Проєкт створений ГО «Валентність. Переосмислення» за підтримки Goethe-Institut в Україні та журналу «Куншт» в межах акселератора протидії дезінформації «Mediengeist».
Ідея інтерактивного меморіалу, у якому мобільний застосунок пов’язує між собою різні локації в місті, народилася в Берліні. Там з 1993 року за таким принципом реалізований проєкт Ренати Стіх і Фрайдера Шнока — Places of Remembrance — присвячений утискам євреїв у 1933–1945 роках.
Влітку активістки Валентина Мержиєвська й Ірина Мартиненко створили ГО «Валентність. Переосмислення» і почали шукати можливість втілити інтерактивний меморіал утисків української мови в Україні.
Саме в цей час Марія Горбач дізналася про акселератор проєктів «Mediengeist» від Goethe-Institut і журналу «Куншт» і запропонувала податися на нього. Кажучи наперед, вони таки отримали грантову підтримку цієї ідеї, а Марія згодом стала редакторкою проєкту.
Для створення ілюстрації запросили Сашка Ком’яхова — художника, ілюстратора, співзасновника спільноти «Comicsoda», присвяченої мальованим історіям та освітньої спільноти «Ілюстрактор». Одним з його творів є комікс «Тато», який оповідає про події Революції гідності, фрагменти якого ви можете бачити біля стели на Майдані Незалежності.
За розробку застосунку взявся веброзробник Андрій Бойко. Інтерфейс застосунку розробила Тетяна Фоміна.
Перелік заборон Валентині Мержиєвській допомогла скласти історикиня української мови, перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови й викладачка Києво-Могилянської академії Орися Демська. Віктор Кубайчук — мовознавець і фізик — створив ресурс Хронологія мовних подій в Україні. Також консультантом проєкту став Михайло Назаренко.
Переклад англійською мовою зробила Віка Костовська, а російською — Ярослава Мозгова, координаторка тренінгового центру «Освіторії».
Аудіо записане в музичному просторі КУТ у Києво-Могилянській академії. Музику для проєкту створив композитор Євген Холявкін, монтаж звуку — Ігор Хоркавий.
Завантажити додаток можна тут: AppStore та Google Play.
