Наприкінці березня 2022 р. видання Forbes опублікувало статтю, що благодійний фонд Unchain Fund зібрав $7,4 млн у криптовалюті на гуманітарну допомогу українцям — доставку їжі, евакуацію, ліки.
Наприкінці березня 2022 р. видання Forbes опублікувало статтю, що благодійний фонд Unchain Fund зібрав $7,4 млн у криптовалюті на гуманітарну допомогу українцям — доставку їжі, евакуацію, ліки.
«Армії допомагають багато фондів, тому наш фонд фокусується на звичайних людях», — говорив Мерецький в інтерв’ю Forbes.
Керуючим партнером фонду виступив Олексій Мерецький, відомий за своїм fintech-стартапом Weld.Money, а також підприємець Олексій Бобок, його партнер у проєкті.
Також цей фонд допомагали створювати фаундер обмінника Binaryx Олег Курченко та блокчейн-підприємець Рев Міллер (Atlantis World).
«За перший місяць з початку Unchain Fund надав допомогу на суму понад $3 млн. У нас 70+ членів команди та 1000+ волонтерів», — йдеться на сторінці LinkedIn Мерецького.
Фонду вдалося залучити фінансування від топових людей у криптосфері. Наприклад, від Віталіка Бутерина, розробника Etherium та Іллі Полосухіна — кофаундера Near Protocol.
Зрештою фонду вдалося зібрати, як вказано на сайті, $9,4 млн. Більшість грошей увійшло у вигляді криптовалют Near і Ethereum.
Фонд виглядав суперуспішним. Але наприкінці минулого року за лаштунками фонду почала розвиватися дивна історія, яка вже наробила багато шереху і, мабуть, має продовження.
Ось що нам удалося дізнатися — розслідування від dev.ua
Як виявилося, що благодійна організація «Благодійний фонд «Анчейн Україна», той самий Unchain Fond, згадується у кримінальному провадженні. Причина — виявлена слідчими «протиправна схема реалізації товарів гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану з метою отримання прибутку».
Як йдеться у ухвалі Дарницького районного суду Києва від 17 квітня 2023 року, слідчі знайшли групу осіб, які створили злочинну схему.
У матеріалах слідства зазначено, що один із підозрюваних здійснював ввезення на територію України товарів гуманітарної допомоги. Його спільником був директор фонду «Анчейн Україна».
Слідчий наводить як приклад кейс з аптечками. 8 травня 2022 року підозрюваний автомобілем Fiat Duсаtо ввіз на територію України товари гуманітарної допомоги, а саме 1000 аптечок. Їхнім одержувачем була благодійна організація «Благодійний фонд Анчейн Україна».
Але, як стверджує слідство в матералах справи, наміру на безоплатну передачу товарів підозрюваний нібито не мав. Тому він погодив можливість продажу аптечок із директором благодійного фонду «Благодійний фонд «Анчейн Україна».
Шостого грудня 2022 року на вул. Болсунівська, 2, підозрюваний, перебуваючи в офісі, де здійснює свою діяльність ПП «Чемер» (запам’ятайте поки що цю назву), передав два тепловізійні приціли та отримав за них $20 000, а також 290 аптечок, які є товарами гуманітарної допомоги. Це і стало приводом для подальших обшуків та арештів.
Слідчий просив суд заарештувати майно менеджера фонду. Це об'єкти нерухомості, а також частки підозрюваного у низці підприємств: ТОВ «Алмер» (99%), ТОВ «Гектар Лізинг» (35%), ТОВ «Прості Кредитні рішення» (50% через «Алмер»), ТОВ «Фінерджі» (100% через «Алмер»), ТОВ «Партнер фінанс» (26,25% через АТ «ЗНІКІФ» «Парк Капітал»), АТ «ЗНІКІФ» «Парк Капітал».
Цікаво, що 26,25% у АТ «ЗНІКІФ» «Парк Капітал» контролює Олексій Мерецький. Йому також належить 35% у ТОВ «Гектар Лізинг». Але ТОВ «Алмер» контролює інша людина — Валерій Захарченко. Засновниця цього підприємства — Наталія Мерецька з часткою 1%. Як зазначає Opendatabot, ще до 12 квітня пан Мерецький був директором цієї компанії. Також ще нещодавно був і бенефіціаром.
Суд наклав арешт на нерухомість Мерецького, лише два підприємства — ТОВ «Алмер» (99%) та ТОВ «Гектар Лізинг» (35%).
Тобто пан Мерецький офіційно залишив компанію ТОВ «Алмер» за 5 днів до ухвали суду арешту підприємства.
Ми зв’язалися з Олексієм Мерецьким та попросили його надати коментарі.
«Фонд Анчейн не має відношення до жодної торгівлі гуманітарною допомогою. Я тим більше. Не допомагайте нечесним правоохоронцям вимагати гроші з бізнесу та псувати репутацію волонтерам», — написав пан Мерецький dev.ua у Facebook Messenger.
Як каже Мерецький, справа сфабрикована з метою «вимагання та пограбування постачальника». «Фонд притягнутий за вуха. Усі докази або вже передані до органу слідства, або будуть залучені адвокатами», — написав він.
Пан Мерецький також пояснив свій вихід із «Алмера» за деклька днів до рішення суду про арешт активів таким чином:
«Я проживаю за кордоном та змінюю податкове резидентство. Я закрив ще раніше ФОП, а зараз виходжу зі всіх абсолютно активів». На LinkedIn Олексія зазначено, остання локація міста роботи — Лондон.
До того ж він каже, що ні про який арешт йому невідомо. «Активну участь у житті фонду», як каже Олексій, він припинив з вересня 2022 року, коли «фонд досяг своїх основних цілей».
«Особисто я займуся виключно законною діяльністю, тому мені нема чого прокоментувати», — сказав він.
Нам також вдалося поспілкуватися із ще одним співзасновником фонду Олегом Курченком.
«Коли ми працювали, у всіх була мета допомогти, і я чув, що навпаки боролися зі зловживаючими волонтерами. Також знаю, що за час роботи фонду допомогли понад 400 тисяч людей. Коли припинили допомагати через відсутність додаткового фінансування та кількох неуспішних спроб залучити додаткові ресурси, я вирішив піти із фонду», — розвів dev.ua Курченко.
Курченко каже, що закінчив роботу з Unchain ще у жовтні 2022 року.
Останнє, що він знає:
Також Курченко згадав публічний звіт фонду, де можна переглянути всі закупівлі з посиланнями на фотографії. «Наскільки я пам’ятаю, там за кожною угодою були фотозвіти з чеками + подяками від організацій, яким давали допомогу», — сказав він.
Але посилання, яке надав Олег, не відкривалося. Там не можна було побачити звітів. Олег також не зрозумів, чому так сталося.
Ми звернулися з цим питанням до пана Мерецького.
І ось що він сказав: «На жаль, я не розміщую звіти. Точно знаю, що всі вони були і благодійний фонд звітував про кожен свій крок. Як непрацююче посилання вказує на непрозорість благодійного фонду Анчейна?»
Звітність, за його словами, є у соціальних мережах, групах, численних статтях, так само як і у фонді.
Але нам ніде не вдалося її знайти.
Окрім Олексія Мерецького та Олега Курченка нам вдалося поспілкуватися і з блокчейн-підприємцем Ревом Міллером та партнером Мерецького по Weld.Money Олексієм Бобком.
Перший, як здавалося під час розмови, був шокований новиною про кримінальне провадження, оскільки, як виявилося, саме він побудував міст між фондом і крипто-тусовкою. У тому числі з такими проектами як Near Protocol (Ілля Полосухін) та Віталіком Бутеріним, розробником Ethereum. Ці люди перерахували до фонду гроші, які вимірюються в мільйонах доларів. Рев не знав про те, що гуманітарка, за даними слідства, нібито продавалася. Його також дивувало, що аудит фонду триває так довго.
Олексій Бобок відповів дуже коротко: інформації про досудове слідство він не має.
Також нам удалося поспілкуватися анонімно з іншими екс-працівниками фонду. Усі вони говорили приблизно те саме. Що фонд справді допоміг багатьом українцям. Наводили факти та розповідали історії, які виглядали правдоподібно. Але про те, як виглядав ланцюжок закупок гуманітарки, де поділися звіти, ніхто не знав. Або ж не хотів казати.
Ми звернулися до фонду, щоб отримати два коментарі: щодо даних у провадженні — куди поділися 1000 аптечок. А також запитали, де можна переглянути звіт витрачених донатів.
Фонд підтвердив, що у 2022 році отримав 1000 аптечок. Надав фото та відео, де певну кількість аптечок отримують військові. За цими фото, на жаль, не можна визначити точну кількість.
864 аптечки, за інформацією фонду, передано до найбільш постраждалих регіонів України.
«Залишок у кількості 136 одиниць, який на кінець 2022 року перебував на складі, було вилучено та заарештовано співробітниками поліції. Поки що доля залишку аптечок нам невідома», — йдеться у відповіді Unchain Fund.
Про можливий продаж частини партії, про яку йдеться у матеріалах слідства, фонд нічого не пише.
Не зовсім зрозуміло і чому аптечки до кінця 2022 року зберігалися на складі. Адже на них зараз точно чекають на фронті.
Відповідь на друге питання про відсутність звітності: «Перевірили посилання на звіти — справді помилка. Надаємо запит на технічну підтримку, щоб виправили».
На момент публікації статті посилання так і не працювало.
Ще більше коментарів нам вдалося отримати про другого фігуранта досудового розслідування — ПП «Чемер», в офісі якого було зафіксовано продаж гуманітарних аптечок на $20 000.
OpenDataBot надає інформацію, що ПП «Чемер» — це Приватне підприємство, де керівником є Вадим Чемер. Йому належить у цьому бізнесі 50%. Інша половина — Юлії Данилової-Мерецької.
За цим же номером кримінального провадження у реєстрі можна знайти кілька цікавих епізодів, коли у ПП «Чемер» було заарештовано активи, а потім з деяких знімався арешт.
Наприклад, восьмого грудня минулого року на підставі ухвали слідчого судді Дарницького райсуду Києва правоохоронні органи провели обшук за адресою: м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 24
Вони вилучили 94 дизельні генератори, що належать ПП «Чемер».
У реєстрі можна побачити, що ПП «Чемер» намагалося через адвокатські скарги повернути це майно. Але, як нам удалося дізнатися, вони були примусово відчужені на потреби Міністерства оборони.
Також ПП «Чемер» намається через суд зняти арешт із досить великої суми грошей у різних валютах, яка перевищує 360 000 у доларовому еквіваленті. До речі, у грудні 2022 року повідомлення з тими самими фактами давала Київська прокуратура.
Деякі дані про Чемера наведено у статті видання «Апостроф», що вийшла в лютому 2023 року.
Ось як його описує журналіст:
«До війни чоловік вів успішну підприємницьку діяльність. Він є засновником ПП „Чемер“, має у центрі Києва престижний магазин із продажу меблів відомого італійського бренду Domio. Торік у лютому Вадим вирішив допомагати армії. Він досить добре знає європейські ринки, які товари та де саме можна придбати необхідні речі за найнижчими цінами, має чітке уявлення про найкоротші логістичні шляхи до України».
«Апостроф» описує Вадима Чемера як постраждалу сторону, яку нібито поставили за своєю схемою правоохоронці та волонтери, які співпрацюють з ними. Ось версія видання:
За півроку до кримінального провадження Вадим Чемер познайомився з Олександром Шуляком. Як розповів виданню Вадим, новий знайомий «умовив придбати для нього за кордоном 290 медичних аптечок та два теплові приціли».
Розрахуватися замовник пообіцяв 6 грудня 2022 — $20 000.
«Однак як тільки волонтер отримав гроші, його затримали», — пише «Апостроф». Цього ж дня Вадиму Чемеру висунули підозру у скоєнні кримінального злочину. І почалися обшуки будинку, в офісі ПП «Чемер» та на складах.
Привертає увагу той факт, що у статті «Апострофа» немає коментарів сторін. Є лише опосередкована мова Чемера. Журналіст не звернувся, наприклад, до Олександра Шуляка, якого він згадує у своїй статті та де-факто звинувачує його заочно.
Ми вирішили дізнатися, чому так. І написали листа до «Апострофа». Щоправда, нам ніхто не відповів.
«Вадима Чемера знаю особисто. Він себе зарекомендував як порядна людина та успішний бізнесмен. З початку війни він у волонтерському русі, особисто стояв на блокпостах ТРО, допомагав різним фондам та волонтерам. Знаю, що на його бізнес „поклали око“ і зараз відбувається рейдерська атака через кримінальний тиск», — розповідає про колегу Олексій Мерецький.
Ми також знайшли волонтера Олександра Шуляка та почули іншу версію.
Ось що він розповів:
«З Вадимом Чемером познайомився у травні минулого року. Мій товариш із Америки допомагав з амуніцією. Ми його витягли звідти з 12 валізами до Польщі. І він мав їхати до України. Його підхопив Чемер, з яким він домовився через своїх друзів. Він узяв із собою на машині фонду Unchain із Варшави до Києва».
Цим американцем виявився чоловік на ім’я Саша Старк.
Ми запитали коментар і в нього також: «Я познайомився з ним (Чемером-Ред.), коли їхав до Києва з гуманітарною допомогою через волонтера Миколу Шпаковського, з яким співпрацював із початку війни у Варшаві, він очолював фонд „Українсько-польська фондація“ і після прильоту до Варшави Микола з Чемером зустріли мене в аеропорту і звідти я з Чемером виїхав його машиною до Києва».
Далі, як розповідає Олександр Шуляк, у нього Чемера з’явилася перша підозра. Тому що Чемер питав: «Яка у вас маржа на цьому? (На гуманітарці — Ред.)».
«Я навіть питання не зрозумів. Тому що ми свої кошти на цей час вкладали», — розповідав Олександр.
Поки Старк їхав із Вадимом із Польщі, Чемер розповів, що має дуже багато спонсорських коштів, на які вони купили багато аптечок і сухпайків.
«Дорогою на Києві він питав мене, як я оплачую собі поїздки і де беру гроші на допомогу. Почувши мою відповідь, що все роблю виключно власним коштом, а гроші збираю від небайдужих американців, він додав, що це не правильно і хоча б за дорогу собі треба виділяти з цих коштів», — розповідає Старк.
Він тоді відповів Чемеру, що це мінімум із того, що він може робити порівняно з хлопцями, які на передовій жертвують набагато більшим.
«Після чого він мені пояснив, як я можу повертати собі ПДВ від купівлі товарів, які я ввозив як гуманітарну допомогу, і що це той мінімум, який дозволяє йому особисто оплачувати бензин на ці поїздки», — сказав Старк.
«Я мав багато запитів від військових частин на допомогу. Коли я його (Чемера) попросив, щоб він чимось поділився, він відразу почав цінники виставляти. Я тоді все зрозумів», — згадує Шуляк.
«Вже після приїзду до Києва, я знову запитав, чи дасть він нам кілька коробок, на що він дістав із коробки пару упаковок і сказав, що може тільки дати на пробу і запропонував їх купити по 4 євро за штуку», — додає. Старк.
Олександр Шуляк почав шукати вихід на СБУ, а потім їм усе розповів. «За кілька днів вони мені зателефонували і сказали: „Це наш клієнт“».
Олександр Шуляк вирішив допомогти оперативникам провести контрольні закупівлі товарів у Чемера. «Остання була — на 20 000 доларів», — згадує він. Підозрюваного було затримано.
Нагадаємо, закупівля на $20 000 також згадується і в ухвалі від 17 квітня, про яку ми згадували на початку цієї історії.
«Олександра Шуляка особисто не знаю. Але раджу Вам перевірити його репутацію, оскільки у колі волонтерів знають, що він провокатор СБУ та загалом непорядна людина, яка отримує допомогу, а потім проводить збори донатів. Думаю, буде не важко загуглити цю інформацію чи поцікавитись у волонтерів», — написав Олексій Мерецький.
Ми загуглили, спитали колег, але негативної інформації про Олександра Шуляка не знайшли. Він зараз займається розвитком благодійного фонду CF Pride. Також Шуляка знають у туристичному бізнесі через його компанію Avialiga.
Нам вдалося зв’язатися і з паном Чемером.
«У всіх звинувачень немає жодних підстав. Справа сфабрикована», — спершу відповів він коротко.
А потім продовжив, що до фонду Unchain він не має стосунку.
«Я не офіційний волонтер фонду, не його найманий працівник. Як незалежний волонтер кілька разів привозив на безоплатній основі гуманітарну допомогу у вказаному фонді», — написав Чемер.
«Людям у цій справі працівники СБУ постійно загрожують, схиляють до надання неправдивої інформації. Стороною звинувачення не виконано чисельну кількість рішень слідчих суддів, зазначені дії вживаються упереджено, стороні обвинувачення чхати на закон. Жодного рішення суду співробітники поліції та прокуратури не виконали. Без сумніву, ця справа замовлень, яку відпрацьовують працівники СБУ», — також написав нам Вадим Чемер.
Він також додав, що у кримінальному провадженні сторону обвинувачення нібито цікавив виключно арешт коштів у розмірі понад $350 тисяч, вилучених в офісі ПП «Чемер».
«При цьому саме підприємство ПП „Чемер“, грошові кошти, що знаходяться в ньому, не мають жодного відношення до обставин, що розслідуються у кримінальному провадженні, а також арешт офіційно легально ввезених генераторів зазначеним підприємством, кількість яких, вилучені слідством не збігається з реальною кількістю, що знаходилися на складі», — додає Вадим Чемер.
Він згадує, що за два дні після його затримання в українських виданнях з’явилися статті щодо інформації, що він нібито займається крадіжкою гуманітарної допомоги, його фотографії з використанням торгової марки його підприємства — Domio Group.
Ці посилання, за словами Вадима, розсилалися на мобільні телефони партнерів.
«Статті були опубліковані навіть у кількох польських інтернет виданнях із моїм прізвищем та фотографією», — розповідає Чемер.
Ми готові опублікувати додаткові коментарі людей, які були зганадні у цій статті.
Головне питання, яке залишилося не розкритим у цьому тексті: якщо фонд зібрав $9,4 млн, то як ці гроші витрачалися? Все схоже на те, що Unchain Fund дійсно часто робив добрі справи. Але інформації про розподіл коштів ми так ні від кого і не отримали.
P. S. Насправді нам вдалося зібрати по цій справі набагато більше подробиць. Але вони — з неофіційних джерел або від людей, з якими ми домовилися про анонімність. До того ж, все ще триває слідство. Тому ми вирішили, що в цьому тексті викладемо лише те, що походить із відкритих джерел або з коментарів сторін.
Чому так?
Бо буде друга частина цього тексту, де ми, сподіваюся, розповімо набагато більше. Якщо у вас є додаткова інформація щодо цієї справи — допомагайте нам.
Бо такі історії треба розказувати.
