🥃 Збираєшся в бар з друзями, а все в крипті? Не проблема, є рішення 👉

Апелювання до ChatGPT – неповага до суддів. Верховний суд України вперше сформулював позицію щодо використання штучного інтелекту. Але не всі з цим згодні

Верховний суд України вперше висловив свою позицію щодо використання учасниками судових процесів штучного інтелекту. 

Залишити коментар
Апелювання до ChatGPT – неповага до суддів. Верховний суд України вперше сформулював позицію щодо використання штучного інтелекту. Але не всі з цим згодні

Верховний суд України вперше висловив свою позицію щодо використання учасниками судових процесів штучного інтелекту. 

Так у справі приватного підприємства «Агротрейд груп» проти приватної особи, з якою ПП хотіло стягнути 4,7 млн грн борга, заявник попросив суддів роз`яснити окремі поняття та висновки у рішенні, з метою правильного застосування норм права.

Мова йшла про таке поняття «добровільне зобов`язання». 

На засіданні скаржник процитував зміст цього поняття, що надав ChatGPT.

Скаржник звернув увагу, що ChatGPT ідентифікував дану правову конструкцію як зобов`язання, до якого сторони дійшли добровільно (за власним волевиявленням). Тому, на думку заявника, суду ще треба додатково визначити суб`єктів, об`єкт та зміст такого поняття, та роз’яснити його відмінності від слова «зобов`язання». 

Однак суд не сприйняв доводи заявника, з посиланням на «штучний інтелект».

По-перше, тому що в Україні поки що «не затверджені етичні стандарти та норми, які регулюють використання штучного інтелекту в судочинстві…».

«Штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити роль суддів», — йдеться в ухвалі.

Більш того, Верховний суд вважає, що дії заявника у сукупності (подання завідомо безпідставної заяви на роз`яснення постанови касаційної інстанції), апелювання до «позиції» штучного інтелекту ChatGPT є виявом неповаги до суддів Верховного суду.

В ухвалі від 8 лютого Верховний суд послався на те, що «використання технологій насамперед має поважати природу судового процесу».

«Технології не повинні втручатися у сферу справедливості. Технології не повинні знеохочувати або перешкоджати критичному мисленню суддів, оскільки це може призвести до стагнації правового розвитку та ерозії системи правового захисту. Тому технологічні інструменти повинні поважати процес ухвалення судових рішень і автономію суддів», — наводив висновки суд.

«Штучний інтелект» ChatGPT, на думку суддів, не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації, на противагу висновкам, що були зроблені судом у судовому рішенні. Це ставить під сумнів суддівський розсуд та судове тлумачення питання у рішенні, що набуло статусу остаточного. 

«Цим заявник знехтував авторитет судової влади», — йдеться в постанові.

Не всі судді згодні

Суддя Ганна Вронська поділилася окремою думкою щодо висновків Верховного суду.

Вона вважає що, пославшись на відповіді, згенеровані ШІ ChatGPT, з метою обґрунтування своєї позиції, заявник не виявив неповагу до суду та не поставив під сумнів його висновки. Навпаки — прагнув з`ясувати та уточнити окремі висновки з питань, щодо яких висловився Верховний Суд. 

«У заяві відсутні будь-які принизливі, образливі чи інші негативні висловлювання, відверта демонстрація неповаги до Суду тощо», — вважає пані Вронська.

Як вона пише, чинне господарське процесуальне законодавство не містить заборони використання технологій ШІ під час здійснення господарського судочинства. 

Крім того, у  судовій практиці відсутній усталений підхід та чіткі критерії, за якими використання ШІ учасниками судового процесу може визнаватися зловживанням процесуальними правами.

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.