Вчора віцепрем'єр-міністр з інновації, розвитку освіти, науки та технологій, міністр з правової трансформації Михайло Федоров разом із командою презентував документ, що планує розвиток інновації держави та ухвалює рішення щодо посилення системи інновацій у внутрішньополітичному та зовнішньополітичному контексті до 2035-го року. Що саме пропонують зробити і коли можна буде очікувати інновацій?
Вчора віцепрем'єр-міністр з інновації, розвитку освіти, науки та технологій, міністр з правової трансформації Михайло Федоров разом із командою презентував документ, що планує розвиток інновації держави та ухвалює рішення щодо посилення системи інновацій у внутрішньополітичному та зовнішньополітичному контексті до 2035-го року. Що саме пропонують зробити і коли можна буде очікувати інновацій?
Однією з внутрішніх цілей візії, представленої в проєкті, забезпечити щорічні темпи приросту ВВП у середньостроковій перспективі на рівні не нижче ніж +50% від загальносвітового рівня. Та забезпечити частку внеску інноваційних продуктів у ВВП не нижче ніж 15–20%.
Мінцифри в документі запропонувало 12 пріоритетних напрямків України в інноваціях.
Мова в проєкті йшла про різні види транспорту: військового, цивільного, спеціалізованого, водного, наземного, повітряного.
Щоб відкрити ринок України для світу, в міністерствах вважають на необхідне впровадити найпростішу регуляцію й умови для впровадження технологій. Першим кроком нашим можуть бути спільні проєкти зі світовими лідерами ринку в сегментах, які є пріоритетними для економіки України. Зокрема, наприклад, агро, де мова йде про безпілотне розмінування, про ефективне збиральництво і врожай, чи карго, тобто це безпілотне вантажне транспортування та автономне зберігання середини.
Економічну ефективність сектору планується збільшити на 3% до ВВП (до 11,7% агросектору у 2022 році).
Україна досить високо оцінює свої шанси та готова зробити свій суттєвий внесок в досягнення амбітної цілі Європейського Союзу в отриманні 20% частки світового ринку на бік провідників, що має становити $1 трлн у 2030 році.
Крім того, команда міністерств ставить собі за мету, щоб Україна увійшла у топ-15 країн-лідерів у галузі мікроелектроніки. У межах попередніх кроків для реалізації цього плану у 2024 році Мінцифри планують представити Chips Act UA, який відповідає МАК 2.0 ЕС, та почати шукати партнерів для великого проєкту першої фабрики чіпів в Україні не лише для внутрішнього ринку, а й на експорт.
У планах відкриття першої в Україні фабрики чіпів з реалістичним прогнозом виходу на виробництво 50 000 пластин на місяць через три роки після початку будівництва фабрики у 2025 році.
«Ми поставили собі амбітну мету — ВВП у розмірі одного трильйона доларів США. Ще одна ціль — досягнути понад 100 ГВт нових потужностей зеленої генерації. Чи виробляти понад 40 млн тонн „зеленої“ сталі. Зелений індустріальний перехід створює можливість для розвитку зеленої металургії, відновлювальної та атомної енергетики. Україна має потенціал стати енергетичним хабом Європи, водночас витіснивши із цього ринку росію» — зі статті Міністра економіки України Юлії Свириденко.
У планах — стати енергетичним хабом Європи та місцем впровадження проривних зелених інновацій у розвитку децентралізованої екосистеми. Крім того, планується сфокусуватись на розвитку інфраструктури зелених фінансів і збільшувати партнерства з провідними інформаціями.
Планується інтегрувати штучний інтелект у «Дію», а також скоро буде запуск «Мрії», в якій штучний інтелект також буде допомагати будувати унікальні освітні траєкторії.
Планується розвивати міжнародні кластери, центри з екселенсу:
Мова йде насамперед про протезування, лікування опіків і ран, а також про ментальне здоров’я. Планується продовжувати підтримувати локальні стартапи та малий середній бізнес, що створює рішення у сфері MedTech.
Первинний фокус на збільшення локального виробництва біонічних та ендопротезів, зокрема за допомогою 3D-друку, поліпшення доступу пацієнтів до протезування та реабілітації, пошук створення та впровадження медичних технологій для лікування опіків та ран. Тут мова йде насамперед про клітинні технології, про штучну шкіру для пластичної хірургії тощо.
Окрема тема — це медичні технології для підтримки ментального здоров’я, зокрема, мобільні застосунки та імерсивні технології, наприклад, системи VR для лікування ПТСР та багато іншого.
Біотехнологічні процеси, продукти та послуги — це, зокрема, сучасні митні засоби, виробництво харчових продуктів, лікування діабету чи регенеративна медицина.
За документом Україна має потенціал суттєво просунутись за наступні 10 років у генетичних дослідженнях та лікуваннях за рахунок продовжування геному, біодруків і біотканини, синтетичної біології для лікування онкохвороб та наслідків екоциду, застосування штучного інтелекту та бігдата, від розробки ліків до персоналізованої діагностики та лікування, розробка антибіотиків, вакцин і дослідження виробництва ліків, виробництва ферментованих продуктів і створення інфраструктури наукових лабораторій для клінічної роботи.
Мінцифри планують створити Біокластер, для поштовху до розвитку та взаємодії екосистеми. А також підсилити центри компетенції та зробити акцент на вищій освіті для підготовки кваліфікованих кадрів. Окремим напрямом буде Біотех-університет для спеціалізованих досліджень.
Проєкт передбачає зробити окремий фокус на гнучкість та ініціативність, зокрема зробити режим відкритих дверей для західних розробників. Основний фокус — скорочення цифр розробок.
Планується і надалі розвивати та посилювати кластер Brave1, та водночас працювати над розробкою концептів для інноваційних академій у сфері DefenseTech, для навчання кадрів.
Також створення більшої кількості DefenseTech-центрів, зокрема в регіонах, які стануть точками комунікації між розробниками та замовниками.
І для того, щоб представники DefenseTech-сектору могли розвиватися та масштабуватися, планується сприяти впровадженню програми кредитів для DefenseTech.
У напрямі кібербезпеки команда Мінцифри робить фокус на концепцію людського периметра — приватний сектор і громадяни стають учасниками кібербезпеки держави.
Планується посилювати міжнародну співпрацю щодо протидії кібератакам та розроблення інноваційних рішень в сфері AI, Robotics і Quantum Security. Крім того, продовжувати створювати та підтримувати проєкти і ініціативи, що мають на меті захист та посилення захисту операторів критичної інфраструктури.
Найбільшими перспективні сфери розвитку цього напряму в охороні здоров’я та оборонній сфері.
У межах проєкту плануються цифрові двійники в контексті, в напрямі інфраструктури, імерсивне навчання та цифрові послуги. Тобто мова йде про запуск пілотного проєкту для використання освітнього імерсивного контенту, імплементація імерсивних технологій до програми підготовки військовослужбовців та надання цифрових послуг у Метаверсі.
Наразі в умовах повномасштабного російського вторгнення та блокування ключових торгівельних маршрутів Україна зіштовхується з проблемою надмірного виробництва аграрної продукції, що акцентує на необхідності в розвитку галузі глибокого перероблення та створення продуктів із вищою доданою вартістю.
Крім того, однією з критичних проблем є масове замінування українських земель, де близько 174 000 кв. км сільськогосподарських територій є замінованими або небезпечними через вибухонебезпечні предмети.
Також є наявний виклик у вигляді великих 500 000 гектарів деградованих земель.
Проєкт фокусується на трьох напрямках:
Мінцифри планують створювати ще більше можливостей для українців, які дадуть змогу здобувати системну освіту протягом життя, мати персоналізовані освітні траєкторії, бути готовими до професій майбутнього, спрощувати та оптимізувати шляхи для працевлаштування.
Команда сьогодні говорить про необхідність фаст-треку, тобто швидкого доступу фахівців до ринку праці, а також більше якісних програм з розвитку англійської мови та розвиток економіки без кордонів.
