Близько 40% випускників вступали за кордон — таку цифру називають директори шкіл. Безпека є основною причиною. Що робить КПІ для залучення студентів, зокрема майбутніх айтівців, і чи може виш конкурувати з університетами за кордоном?
Близько 40% випускників вступали за кордон — таку цифру називають директори шкіл. Безпека є основною причиною. Що робить КПІ для залучення студентів, зокрема майбутніх айтівців, і чи може виш конкурувати з університетами за кордоном?
Про це розповів в інтерв’ю DOU Анатолій Мельниченко, якого було обрано на посаду ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського влітку цього року.
За словами Мельниченка, у КПІ суттєво оновили освітні ІТ-програми та створили нові: серед них — «Робототехніка», «Гуманітарне розмінування», «Європейські студії» тощо.
Також виш розширив переліки вибіркових дисциплін та залучає до викладання айтівців із бізнесу. Маємо постійну взаємодію з EPAM, GlobalLogic, Infopulse, Genesis, DataArt, Netcracker.
Ректор КПІ додав: «Серед усіх спеціальностей кібербезпека в нас має високий попит. Цього року було 7,6 заяви на одне бюджетне місце, прохідний бал на бюджет — 170,5. Ми зарахували 132 людини на бюджетну форму навчання і 92 — на контракт».
Крім того, у КПІ є понад 70 договорів дуальної освіти, коли теоретична навчання поєднується з практичним на робочому місці.
«Зокрема, 5 листопада ми підписали меморандум з однією великою енергетичною компанією України», — зазначив Мельниченко.
Мельниченко вважає, що бакалаврська підготовка в Україні є цілком конкурентною із західною.
«Наприклад, у КПІ є особливість — фундаментальність підготовки. Іноді її спершу критикують, але потім розуміють важливість. На перших курсах даємо поглиблено фундаментальні дисципліни — вищу математику, теорію ймовірностей, фізику, теоретичну механіку, електротехніку. Якщо мова про ІТ-спеціальності, то, крім матаналізу, комп’ютерної дискретної математики, студенти вивчають алгоритми й структури даних тощо», — каже ректор.
Водночас для підготовки магістра потрібне наукове обладнання, то українські виші тут дещо програють, каже Мельниченко.
«Ми зі свого боку робимо все, щоб у нас воно оновлювалося. Улітку отримали нове обладнання від USAID для навчання фахівців, які забезпечують кіберзахист в автоматизованих системах критичної інфраструктури. А також від Siemens для енергетиків, від Huawei для фахівців у галузі електроніки та енергетики», — пояснив Мельниченко.
Загалом, сучасне обладнання та лабораторії для IT-кафедр закуповуються на кошти зі спеціального фонду. Однак їх недостатньо, адже комунальні витрати становлять левову частку витрат фонду, зауважив ректор.
Проте виш цю проблему вирішує у взаємодії з партнерами.
«По-перше, нам передають обладнання. Наприклад, ДТЕК — для лабораторій відновлювальної енергетики. Допомагає Ajax, керівник компанії Олександр Конотопський — це випускник нашого університету. Він показує гарний приклад відповідального ставлення до альма-матер. Є закордонні компанії, які допомагають, — Siemens, USAID. Ми поступово рухаємося до оновлення», — додав Мельниченко.
Цього року на IT-спеціальності було 2650 місць, з них бюджетних — 1752.
На питання, чи потрібно зменшувати кількість бюджетних місць в Україні, ректор відповів: Це не питання зменшувати чи збільшувати. Можливо, наступного року в нас не буде стільки дітей, скільки буде бюджетних місць. Тоді, звичайно, що треба зменшувати. Кількість бюджетних місць повинна бути такою, щоб підготувати кадри для економіки, вона має забезпечити сталий розвиток держави на майбутнє. А він не буде забезпечений тільки юристами та економістами. Потрібно, щоб була розвинена високотехнологічна промисловість. Мене дуже бентежить те, що держава вкладає кошти в підготовку фахівців, а потім вони виїжджають за кордон. Виходить, що «бідна» Україна готує людей для «багатої» Європи. Якщо ми вже готуємо спеціалістів за бюджетні кошти, то вони повинні розвивати нашу державу».
