Стас ЮрасовТаке життя
26 вересня 2023, 15:00
2023-09-26
Як зберігати дані цієї зими? Мігрувати в український датацентр або залишатися в хмарі Microsoft
Від початку широкомасштабного вторгнення росії в Україні виник серйозний виклик — як зберігати цифрові дані. Почалися воєнні дії, блекаути, що несумісне з надійним обробленням даних, яке потребує безпеки та значних енергоресурсів.
Багато українських даних перевезли за кордон, де зберігати їх зараз стає недешево. Чи є українська альтернатива? Наскільки вона надійна? І чи дійсно в Україні можна заощадити?
Разом із СЕО датацентру «Парковий» Володимиром Покатіловим ми відповімо на всі ці запитання й допоможемо зорієнтуватися в тому, що ж робити під час наступної зими, яка не за горами.
Від початку широкомасштабного вторгнення росії в Україні виник серйозний виклик — як зберігати цифрові дані. Почалися воєнні дії, блекаути, що несумісне з надійним обробленням даних, яке потребує безпеки та значних енергоресурсів.
Багато українських даних перевезли за кордон, де зберігати їх зараз стає недешево. Чи є українська альтернатива? Наскільки вона надійна? І чи дійсно в Україні можна заощадити?
Разом із СЕО датацентру «Парковий» Володимиром Покатіловим ми відповімо на всі ці запитання й допоможемо зорієнтуватися в тому, що ж робити під час наступної зими, яка не за горами.
Коли почалася війна…
З початку широкомасштабної війни українські клієнти датацентрів і хмарних провайдерів поводили себе по-різному, залежно від часу та ситуації. Ось декілька основних тенденцій із нещодавньої історії.
Перша фаза: початок війни, всі кудись біжать
У перші тижні війни почався хаотичний рух у сфері зберігання даних в Україні. Клієнтам потрібно було або вивести інфраструктуру, віртуальні машини за кордон, або хоча б у західні області.
Друга фаза: Київ стабілізувався
Десь за 2–3 тижні, коли гаряча фаза війни навколо Києва стабілізувалася, і в принципі стало зрозуміло, що Київ більш-менш стабільний, почався рух клієнтів ЦОДів до столиці з регіонів — Маріуполя, Запоріжжя, Харкова.
Третя фаза: переїзд у гіперскейлери
До кінця весни — до літа 2022 року деякі клієнти, які виїжджали за кордон, опинилися в хмарах гіперскейлерів. Причина — навесні 2022 року Microsoft, Azure, Amazon, оголосили про те, що вони надають для українських клієнтів безплатний період на розміщення.
Четверта фаза: обстріли інфраструктури
Коли восени 2022 року почалися обстріли інфраструктури, всі зрозуміли, що зберігати сервер під столом — не дуже гарна ідея.
«І навіть якщо в когось із державних установ були якісь збудовані серверні приміщення, то зрозуміло, що жодних генераторів, жодного резервування найчастіше не було», — підкреслює Володимир.
А якщо і якась незначна інфраструктура на місцях була, то її треба обслуговувати щодня. Не просто було забезпечити цей процес тим, хто на ньому постійно не спеціалізувався раніше і не відточував навички. Плюс потрібно було перевіряти, щоб було в наявності масло, дизель тощо.
«І виявилося, що це не так просто, тому що навіть якщо є резервні дизель-генератори, вони можуть працювати саме як резервні. Але ніяк не 24 на 7», — каже СЕО «Парковий».
Фото: датацентр «Парковий»
Тобто вони мають попрацювати, скажімо, 4 години, а 2 години потім відпочити. І якщо електрика відключалася на 8 і більше годин, такі генератори не рятували. Яскравий приклад — мобільні оператори та інтернет-провайдери, які не витримували навіть графік «чотири години зі світлом, чотири — без», не кажучи вже про відключення на цілу добу.
Датацентр «Парковий»: пережив відключення, готовий до нової зими
Якщо клієнти переїжджали в «Парковий» у період блекаутів, то звідки ж безперебійне живлення було в нього самого?
Бо у період активних відключень навіть два незалежні енергоджерела потужністю 4 МВт кожне не давали 100% гарантії.
Тут варто наголосити, що на відміну від власних серверних клієнтів, у яких дизель-генератори стоять як перестрахувальне, резервне живлення, у «Паркового» дизель — це, по суті, власна електростанція, яка побудована на корабельних дизелях. І працювати вона може 24 на 7.
Дизель-генераторна установка (Фото датацентр «Парковий»)
«У нас 4 дизельні двигуни Perkins. І вони так влаштовані, що навіть якщо одну з машин треба обслужити, вона спокійно зупиняється, а решта працюють у цей момент», — розповідає СЕО.
Під час найдовшого блекауту в Києві «Парковий» працював автономно 2,5 доби!
Паливо на ці дизелі в терміновому порядку взимку також вдалося знаходити. А щоб мати його постійний запас, довелося знайти додаткові резервуари.
«Якщо в нас раніше в середньому зберігалося 20 тонн, то за проєктом була і друга місткість ще на стільки ж. Ми її обслужили й заправили теж», — згадує CEO.
Крім того, у будівлі, де розташований «Парковий», на даху є вертолітний майданчик. І за проєктом на ньому для скидання палива з вертольотів були підземні місткості для зберігання гасу на 10 тонн. Їх почистили й також почали використовувати.
Тепер навіть якщо забити датацентр серверами на 100% (що вже неможливо, бо ЦОД проєктувався під 2,4 мегавата корисного ІТ-навантаження, а зараз обладнання більш енергомістке), 7,5 доби ЦОД зможе пропрацювати автономно.
Важливий момент: «Парковий» не робив надбавок в ціні за те, що він використовував резервне живлення з дизельних двигунів.
Підготовка до повернення наших із закордонних хмар
«Ми всі сподіваємося, що рано чи пізно війна закінчиться. Усі сподівалися, що вона закінчиться цього року. Але такої впевненості зараз все менше. Але все-таки колись точно закінчиться», — каже Володимир Покатілов.
Утім, повернення українських клієнтів додому з інфраструктури гіперскейлерів може початися і раніше. І для цього є досить суттєва причина.
Якщо на початку війни гіперскейлери надавали українцям хмару безплатно, то зараз той самий Microsoft, той самий Google, той самий AWS починають рахувати гроші. І, як каже Володимир, деяким українським клієнтам уже озвучили прайси. Не всі виявилися готові до сум у них.
Фото: датацентр «Парковий»
Якщо переїхати до гіперскейлерів у хмару було досить легко, то забрати свою інфраструктуру назад, здійснити міграцію, не так то просто.
«Найчастіше клієнту не вистачає кваліфікованих інженерів, які можуть допомогти провести такого роду переїзд», — наголошує Володимир.
Він згадує один випадок, коли обсяг даних під міграцію становив 120 Тб, а кількість віртуальних машин — понад 300. І цей проєкт явно не можна було здійснити швидко, до того ж тут була потрібна серйозна підготовка інженерів команди.
Основний власник і спонсор української хмарної інфраструктури під час війни — це Microsoft. Його хмара чудово підходила держпідприємствам і установам, особливо в прив’язці до сервісів на кшталт Microsoft 365, до яких їхні співробітники вже давно звикли.
Тому «Парковий» вирішив відпрацювати для клієнтів спеціальне рішення щодо комфортного переїзду додому. Датацентр почав співпрацювати з партнером Microsoft в Україні.
Фото: датацентр «Парковий»
«Ми з ними опрацювали комплексну пропозицію і зараз пропонуємо її клієнтам, яким усе-таки потрібно буде повернутися, або які не знайдуть бюджету, щоб заплатити за подальше перебування», — каже Володимир.
Тут слід зазначити, що деякі українські ресурси й сервіси за час війни встигли помітно підрости в безплатній гіперскейлерській хмарі.
«Як мені розповідали одні знайомі, на момент заїзду у них було 30 віртуальних машин, а зараз — уже 100. А тепер їм каже власник інфраструктури, що сервіс уже коштуватиме ось стільки, а бюджет у них був тільки на 30», — наголошує СЕО «Парковий».
За його словами, навіть Microsoft розуміє, що все одно в Україні, в локальних дата-центрах розміщення ресурсів буде дешевшим. І причому, дешевше в рази, а не на відсотки. До того ж у кінці вересня датацентр відкриє додатковий майданчик у Львові. Тобто з’явиться вибір: Київ або Львів, а може і відразу обидва майданчики для бекапа.
Природно ситуація з «листами щастя» від гіперскейлерів підштовхує українських клієнтів до дії. А особливо якщо це державний сервіс, і він не може собі дозволити істотно збільшити бюджет у принципі.
«Так, звичайно, у Microsoft Azure є деякі сервіси, яких у нас немає і ми їх надати не можемо. Наприклад, якісь специфічні функції зі штучного інтелекту або з їхніх продуктів, які вони окремо не продають. Але і Microsoft теж розуміє ситуацію, що склалася, і вони готові пропонувати клієнтам гібридні варіанти. Тобто, наприклад, основна інфраструктура повертається в Україну, живе в нас, це коштуватиме значно дешевше. А ті функції, від яких клієнт не може відмовитися, вони залишаються у Microsoft», — розповідає СЕО ДЦ «Парковий».
Фото: датацентр «Парковий»
І з огляду на те, що для роботи такої гібридної інфраструктури потрібна хороша мережева зв’язаність, ДЦ «Парковий» побудував піринг із Microsoft через українські точки обміну трафіком. Це дає змогу скоротити затримки в передачі сигналу і зменшити шлях до інфраструктури.
За необхідності та за запитом клієнта можна побудувати експрес-рут, коли це буде L2-канал безпосередньо від однієї інфраструктури до іншої. У такому разі затримки сигналу на маршрутизаторах можна уникнути.
Якщо клієнт хоче повернутися додому, але йому все ще страшно і він захоче мати бекап, то і тут ДЦ «Парковий» поспішить на допомогу. Представити партнерський резервний майданчик у Європі за прийнятні гроші — цілком робочий варіант, який можна обумовити.
Комплексна пропозиція
Пропозиція від датацентру покриває не тільки саму міграцію (тобто, переїзд), а й підтримку гібридної інфраструктури.
Сама міграція — безплатна. Ба більше, після переїзду фахівці ЦОД здійснюватимуть підтримку, що називається, з одних рук. А на додачу — місяць безплатного тестування та резервне копіювання даних 3 місяці у подарунок. Деталі є на сайті датацентру.
Якщо знадобиться допомога, клієнту не потрібно буде дзвонити окремо в підтримку Microsoft, в ДЦ «Парковий», та ще й своєму провайдеру, який дає канал зв’язку.
«Ми покриваємо все цілком. Тобто, грубо кажучи, телефонують нам і ми вже самі займаємося питаннями з каналами зв’язку, фахівцями з Microsoft Azure тощо. Перша лінія контакту, розуміючи, до чого належить запит, розрулює другу і третю лінію залежно від специфіки звернення», — підкреслює Володимир.
Розпорядникам даних під час міграції слід пам’ятати й те, що це часом технічно складний процес, від якості проходження якого залежить час простою їхніх сервісів. Ба більше, слід пам’ятати, що дані просто можна випадково загубити в разі неакуратного і непрофесійного поводження з ними.
«Наприклад, базу даних не можна просто взяти й скопіювати як віртуальну машину. Тому що ви не знаєте, в якому стані та де дані у вас зберігаються. Тобто можна легко загубити шматочок», — звертає увагу СЕО датацентру.
Грамотний підхід під час переїзду дає змогу уникнути просто кричущих історій, у які іноді потрапляють клієнти.
Фото: датацентр «Парковий»
Наприклад, як розповідає Володимир, іноді до датацентру привозять просто диски, мовляв, тут лежать образи віртуальної машини.
«А ти відкриваєш і розумієш, що там лежать тільки файлики з даними диска віртуальних машин. Водночас опису самої віртуальної машини немає. І доводиться збирати всю систему по „технічній інтуїції“. І гадати: запуститься взагалі вона чи ні», — розповідає Покатілов.
Так, виснажливі творчі процеси іноді трапляються, визнають у «Парковому». Як каже Володимир, зате дуже цікаво, коли потім ми отримуємо результат, який задовольняє як клієнта, так і нашу технічну команду.
«Усі пам’ятають тільки погане. А от коли клієнт, не дай боже, каже тобі дякую — це вже набагато приємніше і цікавіше. Заради такого ми й не нехтуємо працювати з такими викликами», — резюмує СЕО.
