ЗМІ: «рф зможе підтримувати наступ на Україну як мінімум наступні 2 роки»
Окупанти не роблять ставку на модернізацію армії, а більше виробляють старої, але перевіреної зброї.
Окупанти не роблять ставку на модернізацію армії, а більше виробляють старої, але перевіреної зброї.
Росія зможе підтримувати свій наступ на Україну впродовж наступних принаймні 2 років, пише The Washington Post.
Заводи російського ВПК працюють на межі можливостей, щоб виробити чи переобладнати обладнання застарілих зразків. Водночас Іран, Китай і Північна Корея постачають росії потрібні запчастини.
рф виробляє не сучасну зброю, а велику кількість перевіреного часом та війнами обладнання типу стрілецької зброї та набоїв. Значну роль у цьому зіграло збільшення військового бюджету рф: у 2024 році владімір путін планує витратити на армію близько $115 млрд — третину загального бюджету країни.
Міністр оборони рф Сергій Шойгу доповів путіну, що в останні місяці російські заводи в 4 рази збільшили виробництво бронетехніки, в 5 разів — танків, а дронів і артилерійських снарядів — у 17 разів. Крім того, у 2023 році рф виготовила 1500 танків.
Західні експерти вважають, що дані про танки можуть бути правдивими. Але дані включають переобладнані старі моделі. росія може виробляти до 330 танків на рік, але насправді збирає вдвічі менше, вважають аналітики. росії вдалося замінити близько 1140 танків, які вона втратила в Україні у 2023-му, завдяки розконсервуванню старих моделей.
Щодо виробництва дронів, то і тут технології стоять не на першому місці. «росії не потрібно ставати найінноваційнішою армією у світі, — зауважує експерт з безпілотників Фабіан Гінц. — Якщо в росіян є кілька систем, які добре працюють, як-от „Ланцет“, і які вони можуть масово виробляти, це вже досить небезпечно».
Експерти попереджають, що запаси старого обладнання росії вичерпні й дуже скоро головною проблемою Кремля буде розвиток потужностей і можливостей для виробництва новітньої зброї. При цьому російський ВПК не варто недооцінювати. рф вдалося налагодити регулярне постачання західних деталей для високотехнологічного військового обладнання через Туреччину, Китай і Казахстан. Тому що Захід не може проконтролювати дотримання власних санкцій.