💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Марія БровінськаВойти в IT
2 сентября 2024, 09:00
2024-09-02
«Думаю, у майбутньому, можливо, не буде окремих Python чи Java-розробників, а будуть інженери, які писатимуть одночасно кількома мовами». Велике інтерв’ю зі співзасновницею Mate academy Анною Апостол
Війна змінила українське IT і знайти новачку роботу в цій сфері нині — завдання з багатьма зірочками. Ринок нині сформований на користь роботодавця — компанії можуть собі дозволити жонглювати зарплатами, обирати кращих з-поміж багатьох скілованих кандидатів, що значно скорочує шанси тих айтівців, які ще не мають комерційного досвіду, хоч і отримали непоганий багаж знань в обраній сфері. Скарги на те, що IT-школи пачками випускають новачків, які змушені врешті повертатися до старої роботу, бо не можуть реалізуватися в IT, як обіцяла реклама, зустрічаються все частіше. Гарантії працевлаштування часто — лише рекламний хід організації, що надає платні освітні послуги.
Утім, на фоні багатьох інших IT-шкіл та курсів вигідно виділяється український Edtech-стартап Mate academy, співзасновники та команда якого активно допомагають випускникам у пошуку першої роботи. Наразі вже понад 4 000 випускників Mate academy працюють за IT-фахами у десятках IT-компаній.
dev.ua поговорив з Анною Апостол, співзасновницею та COO Mate academy про IT-освіту під час війни, рівень українського Edtech та майбутнє українського IT.
Війна змінила українське IT і знайти новачку роботу в цій сфері нині — завдання з багатьма зірочками. Ринок нині сформований на користь роботодавця — компанії можуть собі дозволити жонглювати зарплатами, обирати кращих з-поміж багатьох скілованих кандидатів, що значно скорочує шанси тих айтівців, які ще не мають комерційного досвіду, хоч і отримали непоганий багаж знань в обраній сфері. Скарги на те, що IT-школи пачками випускають новачків, які змушені врешті повертатися до старої роботу, бо не можуть реалізуватися в IT, як обіцяла реклама, зустрічаються все частіше. Гарантії працевлаштування часто — лише рекламний хід організації, що надає платні освітні послуги.
Утім, на фоні багатьох інших IT-шкіл та курсів вигідно виділяється український Edtech-стартап Mate academy, співзасновники та команда якого активно допомагають випускникам у пошуку першої роботи. Наразі вже понад 4 000 випускників Mate academy працюють за IT-фахами у десятках IT-компаній.
dev.ua поговорив з Анною Апостол, співзасновницею та COO Mate academy про IT-освіту під час війни, рівень українського Edtech та майбутнє українського IT.
Про бізнес під час війни
— Що таке Mate сьогодні? Як ви змінилися за останні 2,5 роки, які трансформації пережили та з якими складнощами стикалися?
Мейт сьогодні продовжує бути Edtech-стартапом, який став сильнішим і гнучкішим в плані адаптації до різних зовнішніх чинників. Ми адаптувалися до найбільших гірших сценаріїв розвитку подій, як от повні блекаути, відсутність зв’язку та інтернету, ракетні обстріли та інші ризики, які виникли в нашій країні через росію. Також ми намагаємося навчити адаптовуватись до цього наших студентів і бути з ними на постійному зв’язку, допомагаючи з питаннями, які впливають на їх можливість навчатися.
Говорячи про нашу команду, то 90% від її українського складу перебувають в Україні. Буквально за декілька місяців після початку повномасштабного вторгнення ми відновили роботу офісу, обладнали бомбосховище та забезпечили максимальну автономність нашого офісу.
Велика частина команди обирає працювати саме з офісу, тому що він реально враховує будь-які ситуації. До того ж так простіше триматися разом, об'єднуватися, вирішувати якісь проблемні ситуації, яких, у зв’язку зі зовнішніми факторами, стало набагато більше останні роки.
Звісно, ми не змінили нашу бізнес-модель та продовжуємо в тому числі навчати студентів з можливістю післяплати після працевлаштування. Але важливо сказати, що змінився ринок, вакансій стало менше, відповідно стала більшою конкуренція між кандидатами й час на отримання оферу став довшим. Щоб такі зміни ринку праці менше впливали на наші показники — ми доповнили наші навчальні матеріали та даємо студентам ще більше технічних навичок та практики, завдяки чому вони є більш конкурентоспроможними на ринку праці, ніж інші джуніор-спеціалісти.
— Якби повномасштабного вторгнення не було, яким би нині був мейт? Які рішення вам довелося приймати асап?
Ринок, який був до війни та світової кризи, був дуже класний. Якби ринок був таким, який він був до 2022 року, ми б, напевно, швидше масштабувалися, запускали ще більше нових напрямків і швидше відкривались в нових країнах. Зараз же ми працюємо над тим, щоб спочатку наші бізнеси в Польщі та Бразилії вийшли на стабільну для нас юніт-економіку, а вже тільки потім плануємо думати про наступні країни. Поки намагаємось менше ризикувати фінансово, тому що розуміємо, що є ще багато зовнішніх чинників.
А от якихось asap-рішень я не пригадую. Ми дивимося, як змінюється ринок і швидко під нього підлаштовуємося.
— Як змінився попит на освітні послуги, з вашого досвіду, з початком повномасштабного вторгнення? Чи фіксуєте ви нині спад, оскільки ринок перенасичений початківцями?
Коли повномасштабне вторгнення тільки почалося, то кількість, охочих, навпаки зросла. Люди втратили роботу та можливість проживати у своєму ж місті. Переїжджали. Таким чином вони були готові шукати щось інше та змінювати професію.
Зараз спад точно є. Кількість людей, які хочуть змінювати професію, зменшилася. Люди всюди чують, що «з ІТ все погано, що ринок поганий, що конкуренція велика».
До того, ринок дійсно перенасичений не тільки початківцями, а й мідлами, сеньйорами та людьми, які втратили роботу. З іншого боку, також є люди, які розуміють, що IT дає змогу працювати ремоут з інших країн. Для них це можливості.
Як змінився ринок з повномасштабним вторгненням? Є плюси й мінуси. Звісно, мінуси для великих аутсорсингових компаній. Клієнти зараз менше заходять, оскільки для них це ризики. Тому компанії активно почали відкривати офіси за кордоном та релокувати туди працівників. Якщо говорити про українські продуктові компанії, для них це час розквіту, вони почали більше наймати, відповідно — з’явилося більше вакансій саме в продуктових компаніях. Це, наприклад, вплинуло на те, що професія продуктового дизайнера стала більш популярною. І загалом недевелоперські спеціалізації стають все більш популярними. Хоча такого раніше не було.
Про IT-курси й навчання
— Нині айтівці активно критикують IT-курси, оскільки випускників порівняно з потребами ринку випускають з різних шкіл надто багато, і вони вимушені місяцями шукати роботу, а подекуди і відмовлятися від мріх увійти в IT. При цьому у випускників Мейту проблеми з працевлаштуванням виникають рідше. Ну, принаймні так здається. Розкажіть, як ви плануєте набори, як співставляєте потреби ринку із кількістю учнів?
Від початку повномасштабного вторгнення, ми розширили наші навчальні програми та ускладнили їх додатковими модулями. Наша мета — щоб студенти Mate academy були сильнішими за інших джуніорів на ринку.
Щодо працевлаштування. Фактично ціль нашої бізнес-моделі — це працевлаштування. Тому у нас не було варіантів не змінювати ці процеси паралельно з процесами навчання. Ми запустили новий відділ, який розбудовує партнерства з компаніями щодо найму наших студентів. Це значно скорочує для нас час на працевлаштування більшого відсотка студентів. До того ж компанія, яка задоволена нашими випускниками, приходить до нас з відкритими вакансіями за новими випускниками, часто навіть особливо не вкладаючи ці вакансії в паблік. Завдяки роботі партнершіп-команди, наші студенти швидше отримують відповідь від рекрутера і можуть швидше запроцеситись в компанію.
Станом на сьогодні від 30 до 40% від усіх працевлаштованих щомісяця — це студенти, яких ми порекомендували через наші партнерські відносини з компаніями.
Також ми в цілому дивимося на кількість вакансій на ринку по кожній з професій, яким ми навчаємо, та кількість кандидатів на місце, і від цього розподіляємо кількість студентів для набору на різні напрямки. Ми дуже уважно підходимо до того, щоб наші студенти не створювали одне одному конкуренцію. До того ж ми чесні зі студентами у комунікації про ринок праці. Ми кажемо, що зараз час на пошук роботи став довшим. Якщо до великої війни це займало 2–3 тижні, то зараз у середньому два місяці. Така відкрита комунікація з нашого боку допомагає нашим студентам бути готовими до викликів.
Окрім того, що ми розширюємо навчальні програми, про що я згадувала раніше, ми додали ще більше pet-проєктів, щоб у студентів було ще більше годин практики та наближеного до комерційного досвіду.
Стосовно пошуків роботи, ми, звичайно, підтримуємо наших студентів і зараз наша команда ще активніше залучається в цей процес. Ми проводимо репетиції технічних співбесід, розбираємо резюме, працюємо з профілями з LinkedIn, мотивуємо не опускати руки та вчимо грамотної комунікації з рекрутерами. У нас є внутрішня аналітика, яка дозволяє нашим координаторам слідкувати, як системно студент подається на вакансії. Відповідно, маючи цю аналітику, ми можемо швидко реагувати: розуміти, якщо студент провалює співбесіди, то потрібно проаналізувати його помилки та зробити так, щоб він міг наступного разу краще себе презентувати. Тобто в цьому плані наша команда проводить індивідуальну роботу.
— Чи переглядали ви вартість навчання на платних програмах під час великої війни? В який бік і чи набагато?
На початку повномасштабного вторгнення — ні, але коли долар почав рости, то ми, фактично, переглянули вартість рівномірно тому, як зросла інфляція.
— Ваша опція безплатного навчання — справжній квест. Туди досить складно потрапити й потрібно докласти неабияких зусиль, аби закінчити навчання. Чи маєте портрет студента, який є ідеальним для проходження безплатного курсу?
Я б сказала, що це було складно ще рік тому. Зараз стало відносно простіше, адже тепер проходження базового курсу на етапі відбору не потрібне. Раніше це було дуже хвилюючим та стресовим для кандидатів. Ми чули фідбек і думали, як це вирішити. Так виникла гіпотеза, що зміна послідовності необхідних кроків до початку навчання може допомогти. Ми перевірили її в тестовому форматі й виявили, що зміни не позначаються на якості формування групи, оскільки кожен студент все одно має пройти базовий курс. Просто після інтерв’ю до старту загальної програми в межах нульового уроку. Водночас таке оновлення зробило процес відбору більш емоційно комфортним для кандидатів, що загалом дозволяє нам давати кращий досвід взаємодії з нашим продуктом.
Але важливо сказати, що базовий модуль залишається відкритим для всіх охочих, щоб ознайомитися з професією, перед вступом до Мейту.
Щодо відбору, то наша команда інтерв’юерів, перш за все, звертає увагу мотивацію, чому людині цікаве ІТ. Далі кандидат повинен бути не токсичним, позитивно мислити й вміти працювати в команді.
Якщо людина вміє працювати в команді, в неї все вдасться. Якщо людина цього не вміє, то навчити цього дуже складно.
Також ми звертаємо увагу на базові знання з англійської й бажання їх прокачувати. Насправді під час навчання спокійно на рівень-два можна підняти свій рівень англійської, якщо ти цього хочеш.
Тобто має бути бажання і комітмент. Це наш ідеальний кандидат.
— Наразі, за словами вашого колеги, кофаундера Мейту Макса Лисака, найпопулярніші напрямки до входу в IT в Мейті — фронтент, пайтон, тестування та дизайн. Як змінився цей перелік з початку війни?
Як і до війни, все ще найбільш популярними є професія розробника. Якщо ми говоримо про девелоперські професії, то зараз frontend і python залишаються в топі. Але ми активно пояснюємо людям, що якщо вам не принципово починати в ІТ саме девелопером, то з тестування або дизайну стартувати буде простіше.
— У вас навчаються як школярі, так і пенсіонери. Чи могли б ви поділитися віковою та гендерною розбивкою студентів мейту за якийсь період — цікаво, хто віддає перевагу айтішці, і чи багато тут виключень із загальних трендів.
Середній вік основної кількості студентів — це 20-30 років. Далі це 16-20 років і 40-60 років. Якщо говорити про наймолодший вік, це 16 років, адже з цього віку можливе офіційне оформлення працевлаштування або відкриття ФОП. Найстаршому студенту — 61 рік. Але насправді у нас є досить багато студентів, яким 50, 52, 55 років.
— Поділіться цифрами: яка частка випускників Мейту не завершує навчання, скільки випускників не знаходять роботу та просять про повернення коштів, загалом — яка динаміка кількості випускників та працевлаштованих фахівців за період роботи Мейту?.
Якщо ми говоримо про фултайм, то від 100%, які стартували — відсіюються 10-15%. Це люди, які не закінчують навчання, не переходять на працевлаштування. Чому? Тому що вони можуть не тягнути програму чи у них могли статися якісь ситуації, через які вони зупиняють навчання. Наша задача, звісно, нікого не виганяти, тому що ми витрачаємо чималі кошти на залучення студентів. Але ми це робимо, тому всі в групі мають навчатись в однаковому темпі, щоб не демотивувати одне одного.
Від тих, хто закінчив навчальну програму і вийшов на етап працевлаштування — роботу отримують 80–85%. У цих 15% людей, що ні, дуже часто причиною є те, що вони не дослуховуються до наших порад, або вирішують, що не хочуть працювати в ІТ.
Насправді, ми даємо дуже багато робочих і ефективних підказок для пошуку роботи, адже вони грунтуються на нашому досвіді працевлаштування понад 4 тисячі людей. І задача студента — користуватись ними.
Якщо ми говоримо про флекс-курс, то тут у нас немає такого впливу на дедлайн студента. Людина сама себе дисциплінує і визначає свій темп навчання. Але все інше — аналогічне до фултайм-курсу: та сама програма, менторська підтримка та допомога з працевлаштуванням. Говорячи про відсоток працевлаштованих, то, залежить від курсу, але середній показник це близько 70-80%. До того ж не всі студенти флекс-курсу приходять за працевлаштуванням. Дуже багато людей вже в ІТ і вчать нові ІТ-професії, щоб бути більш конкурентними на ринку праці.
— Чи часто повертаєте кошти?
Якщо говорити про повернення коштів через те, що не знайшов роботу, то можливо за всю історію їх було один чи два. Бо якщо людина пройшла програму, вийшла на етап пошуку роботи, то вона її знайде. Тому що програма складна, але розрахована на те, що якщо ти пройшов її до кінця, твої шанси високі.
Також є можливість повернення коштів у перші два тижні від дня придбання курсу, якщо студент розуміє, що це не для нього або що це заскладно.
— Якби власне ви особисто обирали спеціальність, аби світчнутися в IT, що б це був за фах і чому?
Я обожнюю спілкуватися з людьми. Тому, напевно, суто технічну спеціалізацію, наприклад, просто писати код і мало взаємодіяти з людьми, я б не обрала. Думаю, це була б роль продакт-менеджерки. Дуже класно, коли ти запускаєш продукт з нуля або розбудовуєш його, можеш співпрацювати з різними командами й маєш вплив на розвиток продукту.
А якби, наприклад, я працювала в аналітиці, то з SPL. Мені подобається все, де є багато даних, які можна аналізувати.
Про роботу за кордоном
— Свого часу ви вийшли на ринки Польщі та Бразилії. Розкажіть, як нині Мейт розвивається за кордоном, з якими складнощами там стикаєтесь та чи маєте плани на нові ринки?
Польща вимагає більше часу, ніж Бразилія. Складнощі в Польщі схожі на ті, що є в Україні, але найбільша з них — це час. Все відбувається повільніше. Через це ми вкладаємо більше коштів і виконуємо більше операційної роботи. Наприклад, студентів потрібно довше навчати, адже вони важче адаптуються до складних дедлайнів.
Під час працевлаштування процес також затягується: рекрутери відповідають повільніше, виникає багато нюансів з персональними даними та GDPR. Наприклад, у Польщі складніше напряму надіслати резюме рекрутеру. У Європі ці моменти вже давно врегульовані, тому їх треба враховувати. Якщо в Україні липень — це найпродуктивніший місяць за кількістю оферів, то в Польщі влітку рекрутери у відпустках, і кількість вакансій та відгуків значно знижується.
В Європі потрібно адаптуватися до повільнішого темпу. Проте, якщо діяти швидше за інших, можна отримати значні переваги перед конкурентами, оминаючи стандартні шляхи та роблячи все ефективніше.
Щодо ринку праці, у Польщі багато мідлів, зокрема іммігрантів, які готові працювати за зарплату джунів. Це створює додаткову конкуренцію для джунів, адже їм доводиться змагатися і з мідлами.
У Бразилії менталітет дуже схожий на український, можливо, через постійні кризи та труднощі, які вони переживають. Вони відкриті до співпраці, легко мотивуються. Ринок праці в Бразилії також подібний до українського. Важливо сказати, що в Польщі зарплати в IT і в інших галузях менше відрізняються, тому IT-сфера не настільки популярна.
У Бразилії, навпаки, інфляція висока, а зарплата в IT виплачується в доларах, що робить цю сферу престижною. Через це багато людей прагнуть працювати в IT та міжнародних компаніях, хоча спочатку ми рекомендуємо бразильцям все ж працювати в локальних. Загалом, ситуація в Бразилії розвивається в позитивному напрямку: ми запускаємо нові курси й бачимо потрібну нашій юніт-економіці позитивну динаміку.
— Який юніт мейту нині генерує найбільше прибутку — український, польский чи бразильський?
Український.
— Чи плануєте залучати інвестиції під нові ринки? Про які суми для відкриття одного напрямку може йтися?
Для розвитку одного напрямку потрібно від $100 000. Наразі ми не плануємо залучати інвестиції, головним чином через те, що хочемо диверсифікувати ризики й спочатку вивести Польщу та Бразилію на рівний для України рівень. Після цього ми розглянемо таку можливість.
Про благодійність і співпрацю з державою
— Свого часу ви стали одним з лідерів у державній програмі IT Generation. Причому частка працевлаштованих випускників курсу там загалом була близько 10–30%. Чи аналізували ви ту ситуацію — чому випущені в результаті програми кадри виявилися непотрібними ринку? Що можна було б покращити у комунікації, підготовці в цій програмі?
Якщо говорити про нашу статистику, то ми взяли на навчання 91 студента, з них 40 закінчили навчальну програму, від яких працевлаштувались 28. Тобто це 70% відсотків. Але інші не здаються, все ще шукають роботу і ми їм допомагаємо.
Усі студенти від ІТ Generation навчались у гнучкому форматі, тому потрібно обов’язково аналізувати від тих, хто дійшов до кінця. Через те, що учасники програми отримали місце, але не мали жодного зобов’язання скористатись наданою можливістю відповідально, певний відсоток просто відпав на початку курсу. Безплатні програми менш мотивують, ніж ті, за які людина заплатила і в які вклала власні ресурси. Незалежно від нашого впливу, 100% мотивацію гарантувати неможливо. І цю проблему, впевнена, спостерігали всі школи-учасниці IT Generation.
По-друге, серед тих, хто завершив навчання, не всі мають 100% мотивацію працевлаштовуватися. Навіть якщо вони пройшли всі етапи відбору, бажання працювати не завжди чітке. Бували випадки, коли домовленості зривалися через затягування дедлайнів студентами, зокрема, щодо тривалості навчання та інших вимог. Поки тривало навчання, ринок змінювався: одна технологія ставала менш актуальною, інша вимагала глибшого вивчення. Коли навчання затягується, складно швидко адаптуватися до змін.
— Ви запустили безплатне навчання для ветеранів. Розкажіть, скільки ветеранів вже вчаться, чи є серед них працевлаштовані випускники та чи ставите ви собі ліміти — скількох ветеранів готові навчити?
Станом на сьогодні ми взяли на навчання 29 ветеранів, з яких 12 вже працевлаштовані. І ми продовжуємо набирати, адже програма діятиме до нашої Перемоги. Наша внутрішня ціль у межах співпраці з Мінцифрою до кінця літа 2025 року взяти на навчання 100 ветеранів.
— Що має знати ветеран про можливість навчання у вас? Який алгоритм його дій?
Щодо вступу, то програма безплатного навчання діє на курсі повного дня, а умови відбору для всіх студентів однакові. Перед запуском ми консультувалися, як правильно організувати роботу з ветеранами, і одним з основних закликів було — це створити для них можливість адаптації до цивільного життя. А саме навчання на курсі повного дня дає це.
Щодо працевлаштування ветеранів, то ми активно закликаємо компанії підтримувати ветеранів і допомагати їм інтегруватися в суспільство, розглядати їх як кандидатів на роботу. Також вже розбудовуємо партнерства в цьому напрямку і будемо раді, якщо після цього інтерв’ю до нас прийде більше компаній, які захочуть найняти ветерана. Ми залюбки їм порекомендуємо класних кандидатів серед них.
Про плани Мейту
— Розкажіть, які вектори розвитку наразі для Мейту стратегічні? Які плани маєте щодо подальшої роботи?
Наші стратегічні цілі включають запуск нових країн за принципом «country by country». Перш за все, ми прагнемо зробити Польщу та Бразилію такими ж автономними ринками, як і Україна.
Наші довгострокові плани в Україні також включають залучення більшої кількості людей і роботу над тим, щоб стати місцем № 1, куди хочуть піти навчатись, щоб після цього почати працювати в ІТ.
— Чи плануєте запуск нових курсів, трендових, наприклад, відносно ШІ чи машинного навчання?
Ми вже активно використовуємо інструменти ШІ в навчанні і плануємо робити це ще більше, щоб допомогти студентам стати ще ефективнішими. Щодо того, чи варто цьому зараз навчати, то поки на ринку ще немає достатньої кількості відповідних вакансій. Проте з часом я вірю, що це стане можливим.
— Чого чекати студентам і до чого готуватися ринку у найближчі два роки?
Стосовно підготовки: слід готуватися, що будь-який розробник із часом зможе працювати у 2–3 рази швидше завдяки ШІ-інструментам, які вже не вимагають написання HTML-коду вручну. Замість цього, код швидко генерується, а розробник більше зосереджується на архітектурі коду на високому рівні. Звісно, на етапі навчання потрібно розуміти основи й вміти писати код з нуля, щоб мати уявлення про те, що відбувається «під капотом».
Думаю, у майбутньому, можливо, не буде окремих Python-розробників чи Java-розробників, а будуть інженери, які зможуть писати одночасно кількома мовами програмування.
Це змінить процес навчання та створить більш універсальних фахівців на ринку. І хоча це може викликати певні побоювання, загалом це позитивний тренд, оскільки люди стануть ще продуктивнішими.
— Який ваш прогноз щодо розвитку українського айті на найближчі два роки — яким воно буде, чи зміниться, чи не виявиться «бульбашкою»?
Якщо говорити про «бульбашку» на ринку праці, то вона вже була. Її пік був наприкінці 2021 року, коли один джуніор міг отримати до чотирьох пропозицій одночасно, і рекрутери буквально боролися за кожного кандидата. Вони писали нам, навіть коли студенти вже мали пропозиції.
Багато компаній вже адаптувалися до нових умов. Наприклад, деякі почали бронювати співробітників, тож ми очікуємо, що з часом на ринок повернуться великі гравці та з’являться нові вакансії. Навіть у нинішніх умовах війни ми стаємо більш адаптивними, і нові ризики вже не викликають такого страху, як раніше.
Хоча війна, безумовно, є катастрофою для економіки, людей і їхнього життя, вона трансформувала ринок. В Україні почав активно розвиватися сектор продуктових компаній, зокрема, Defence-tech. Я вірю, що в майбутньому Україна стане провідною у цій сфері, і через 50 років саме українці будуть вчити НАТО, як вести бойові дії, створювати дрони та інші технології.
Defence-tech — це унікальна галузь, де ми отримуємо швидкий зворотний зв’язок з фронту, що дозволяє нам оперативно вдосконалювати обладнання та розробляти нові рішення. Тому, якщо люди мають мотивацію і хочуть розвиватися у цій галузі, навіть не будучи на передовій, вони зможуть отримати значні знання та досвід, які будуть затребувані через 2–3 роки.
Roosh запускает новую образовательную платформу AI HOUSE CLUB для ML/AI-специалистов и дата сайнтистов. Рассказываем, как подать заявку и чему будут учить
Мануал для джуна. Что нужно знать новичку в frontend-разработке перед собеседованием на проект мечты: вопросы на интервью и примеры тестовых
Создавать IТ-продукты можно на разных уровнях и совершенствовать их как изнутри, (backend), так и снаружи (frontend). Возьмем, к примеру, сайт. Специалист может работать с задачами под капотом, а может развивать интерфейс сайта, приложения или специальное программное обеспечение для бизнеса, чтобы они были удобными, понятными и функциональными.
Последним как раз занимается frontend-инженер. Что еще нужно знать джунам о frontend-разработке, что не стоит делать перед собеседованием и на какие вопросы ответить, чтобы быть готовым на 100% — Frontend Engineer в Levi9 Алексей Горбунов разложил все по полочкам в этом материале.
«Після випуску про IT-Generation хочеться зробити тред про те, як IT-школи вас най**ують». Відомий IT-блогер Діма Малєєв розповів, що думає про IT-освіту
За проханням автора публікуємо текст тільки українською.
Відомий IT-блогер Діма Малєєв розповів своє ставлення до IT-курсів, які наразі продукуються в Україні. «Після сьогоднішнього випуску про IT-Generation, хочеться зробити невеликий тред про те, як IT-школи вас най**ують, продаючи курси, які вам ніяк не допоможуть. І навіть якщо ви виграєте грант від програми — ви просто згаєте час», — написав він у Twitter.
Публікуємо його допис із частковою цензурою.
