💳 Кожен. Повинен. Мати. Trustee Plus: криптогаманець і європейська платіжна картка з лімітом 50к євро 👉
Марія БровінськаCтартап
24 октября 2024, 09:00
2024-10-24
«Жарт, що вийшов з-під контролю». В Україні запускають маркетплейс для пошуку бабусь на годину «єБабуся». Айтівці створюватимуть його у форматі реаліті-шоу за 10 тижнів, долучитися може кожен
Українська фахівчиня з маркетингу Ксенія Ларіна провела експеримент: придумавши проєкт, запитала в LinkedIn аудиторії, чи цікавим він буде для користувачів. Ідеться про так званий маркетплейс бабусь «єБабуся», де, за задумом авторки, «онуки» змогли б знаходити бабусь для спілкування, допомоги по дому й просто для душі. Бабусі б своєю чергою отримували б додатковий дохід до пенсії, спілкування з молоддю й відчуття потрібності.
«Така ідея здалася мені просто милою. Жарт пішов ще далі завдяки лого (з прямим відсиланням до лого AirB’n’B), фонетично двозначній назві й обіцянці зробити MVP проєкту, якщо пост у LinkedIn набере тисячу лайків», — розповідає Ксенія.
Вона додає: «Наші батьки та бабусі з дідусями вже адаптуються до нових технологічних реалій. Вони є в TikTok та Instagram, деякі торгують на Etsy чи шукають ідеї для рукоділля на Pinterest. У них повно життя, й іноді це тільки питання нашої готовності та відкритості до них, а не навпаки».
Публікація набрала першу тисячу лайків менше ніж за добу, а в коментарях знайшлося дуже багато людей, які висловили проєкту підтримку, і сказали, що хотіли б долучитись як до створення MVP, так і привести своїх бабусь і мам на платформу як користувачів.
Цікаво, що назва «єБабуся» — не унікальна. Проєкт із таким самим неймінгом свого часу розглядали за ініціативи президента Володимира Зеленського. Але нині незручностей у зв’язку з подібністю назв Ксенія не відчуває. «Поки що серйозно з такою проблемою не стикались, але зробити ребрендинг чи змінити назву можна буде в будь-який момент. Можливо, саме так і станеться до лончу стартапу. „єБабуся“ має високий віральний коефіцієнт завдяки своїй двозначності, але якщо ми дійсно зрозуміємо, що проєкт має право на існування й запит на ринку, можливо, ми зробимо брендинг, який буде більш серйозним», — каже фахівчиня.
Своєю ініціативою Ксенія хоче привернути увагу до стартаперства як явища. «Моя основна задача й ціль — це показати, що робити стартапи не так страшно, а також дати більшій кількості людей зрозуміти, як це робиться хоча б у загальних рисах», — каже вона.
До речі, у доробку маркетологині вже є два реалізовані стартапи — «Лакі Донат» і Pomodollar
Зміна вектора
Утім, суто маркетплейсу бути не судилося. Провівши в LinkedIn чергове опитування, Ксенія з’ясувала, що освітня частина проєкту не буде зайвою. «Оскільки мій основний професійний фокус зараз — це розвиток школи маркетингу Larination, я подумала, що розробка MVP „єБабусі“ може стати не просто запуском нового стартапу, а ще й чудовою можливістю перетворити цей процес на освітній проєкт», — каже фахівчиня.
Вона вирішила провести валідацію й цієї ідеї, запропонувавши всім охочим зареєструватись як учасникам експерименту, які будуть вчитись і працювати над проєктом разом із нею.
У перший же день заявку на участь у проєкті подали 95 людей. Наразі таких понад 110. Саме учасники проєкту шукатимуть відповіді на питання, за якими критеріями долучати юзерів до платформи, як їх верифікувати та забезпечувати їхню безпеку.
Що робитиме сотня охочих
Наразі бачення стосовно реалізації проєкту у фаундерки таке. Структура проєкту базуватиметься на коротких спринтах, що починаються з воркшопів під керівництвом досвідчених менторів. Після кожного воркшопу учасники зможуть застосувати отримані знання на практиці та працювати над реальним продуктом.
Роудмап воркшопів буде повторювати реальний фреймворк роботи над стартапами — учасники пройдуть шлях від досліджень та інтерв’ю з користувачами, до дизайн-прототипів і розробки, і, звичайно ж, — до виходу на ринок і побудови маркетингової стратегії. «Разом за декілька тижнів ми пройдемо шлях від гіпотези до перших користувачів і ревеню», — каже Ксенія.
Набір охочих створювати «єБабусю» триває. Залишити заявку на участь може кожен. «Оскільки це дійсно реальний продукт, працювати над ним будуть різні команди — менеджери й операційники, продакти, дизайнери та маркетологи, і, звичайно ж, — розробники», — каже Ксенія.
Загалом серед охочих працювати над проєктом найбільше продактів і розробників, а чверть кандидатів узагалі готові братися за будь-які завдання.
До речі, зареєструватись для участі в проєкті можна за цим посиланням.
«Наразі ми збираємо реєстрації без обмежень за досвідом. Джуни теж можуть долучатись і ставати частинами команд, хоча наразі є підозра, що конкурувати за перемогу в проєкті їм буде важко», — розповідає Ксенія. Однак цей кейс може бути класним доповненням до портфоліо людей з обмеженим комерційним досвідом, можливістю нетворкінгу й навчання у спеціалістів-практиків.
«У цього проєкту вже на березі є багато нестандартних і цікавих для розв’язання проблем: і антифрод, і UX для літніх людей, яким може бути важко адаптуватись і які рідко користуються флагманськими моделями смартфонів чи комп’ютерами, і питання того, чи дійсно є попит на подібний сервіс зі сторони „онуків“. Усі ці задачі роблять проєкт цікавим», — каже Ксенія.
Можливість стати співвласником стартапу
Кожен учасник, який буде активно залучений у весь процес створення стартапу й продемонструє ініціативу та навички, матиме шанс отримати позицію C-level в стартапі (CEO/CMO/CTO), частку в бізнесі та свободу розвивати «єБабусю» далі на свій розсуд, обіцяє фаундерка. «Рішення про переможців будуть ухвалювати на базі колективного рішення менторів, інших учасників та оцінки результатів роботи учасників», — зауважує ініціаторка ідеї.
90% стартапу, за задумом Ксенії, відійде новій команді, 10% залишиться в Larination. «Це дасть змогу команді бути повністю автономними, а нам — залишатись на борді, бути стейкхолдерами та допомагати стартапу в кризових ситуаціях», — каже Ксенія.
Віддані учасникам 90% будуть, за її словами, поділені в рівних частинах між новими менеджерами стартапу, які зможуть самостійно вирішувати, що з ними робити далі — ділитися з командою, залучати інвестиції чи зберігати їх.
«Попередньо я бачу основну команду як колектив із трьох людей (CEO, CMO, CTO), але потенційно можливо, що в цьому проєкті не обійдеться без COO. Ця функція в маркетплейсах життєво важлива», — прогнозує стартаперка.
Частина менторів будуть викладачами зі школи Larination, які вже читають курси, або готують нові програми. «До того ж у всіх нас є широкий нетворк з крутезними спеціалістами різних рівнів, які довіряють нам, і розділяють погляди на те, що ринок спеціалістів варто підсилювати новими знаннями», — каже маркетологиня.
Окрім того, Ксенія хотіла б зробити з цього експерименту не тільки цікавий інтерактивний проєкт для учасників, але і медіапроєкт у вигляді реаліті-шоу, в якому показуватимуть найцікавіші моменти з воркшопів, перемоги й провали команд, і, звичайно ж, — результати роботи над стартапом і щотижневі оцінки того, хто ж стане Most Valuable Player спринту.
Старт вже скоро
Основна ідея проєкту — побудувати реальний комерційний продукт у режимі реального часу. «Такий собі build in public на максималках. Тому монетизація повинна бути», — каже Ксенія. Найімовірніше, за її словами, експериментувати з монетизацією команда почне з класичних для маркетплейсів моделей, у яких маркетплейс забирає комісію від транзакцій.
Усі початкові витрати на інфраструктуру покрити стартаперка планує коштом школи та партнерств з українськими компаніями, які надають студентам безплатні доступи до своїх інструментів і послуг (наприклад, Namecheap та YouScan). «Ми впевнені, що нам вдасться залучити ще більше українських продуктів, особливо якщо з медійною частиною все буде так, як ми собі уявляємо», — каже Ларіна.
Наразі Ксенія веде перемовини з потенційними медіапартнерами, які могли б допомогти з продакшеном шоу, працюємо над форматом і збираємо реєстрації охочих.
«Сподіваємось, що сам проєкт вийде стартувати до кінця листопада й завершити впродовж 10 тижнів. Але, найімовірніше, медіачастина вийде пізніше, тому що подібні шоу вимагають доволі багато роботи в продакшені та постпродакшені», — каже вона.
Утім, як і з будь-яким іншим стартапом, немає гарантії того, що після лончу чи в процесі валідацій ідей стане зрозуміло, що концепція в поточному форматі нежиттєздатна, каже маркетологиня. «Не виключаю, що проєкт доведеться закривати чи робити півот», — каже вона.
Якщо стартап «вистрелить», і платформа дійсно стане класним інструментом для інтеракції бабусь із молоддю, Ксенія «буде на сьомому небі від щастя». «Моя мама теж є цільовою аудиторією для цієї платформи, і мені дуже хотілось би, щоб вона мала більше можливостей відчувати свою самостійність (і фінансову теж), автономію й потрібність. У стосунках між поколіннями виграють усі — і літні люди, які залишаються в контексті сучасного життя, і молодь, яка може челенджити й власні стереотипи про літніх людей», — зазначає фахівчиня.
Устройство от украинских стартаперов может побороть комаров навсегда. Что такое Mosqitter и как он работает
Как заметил недавно один военный, который пожелал остаться неизвестным, орки, может, и не попадут, а комары точно съедят. И от них страдают сейчас многие украинцы.
Избавиться от комаров навсегда эффективно и экологически поможет гаджет Mosqitter. Этот стартап основали две украинки Анастасия Романова и Ольга Дьячук.
Мы решили напомнить, что может Mosqitter, о принципах его работы и особенностях на злобу дня.
(текст от 21 октября 2021 года)
Кнопка здоровья. Украинцы разработали систему, спасающую пациентов стационара от смерти. Они — победители IT Arena Lviv 2022
Медицинский психолог, переехавший в Украину из Москвы в 2014 году, Иван Осадчий придумал систему, помогающую медсестре и пациенту не потерять друг друга в стационаре. Его стартап knopka уже работает в нескольких больницах уже более трех лет не только в Украине, но и в Польше.
Повторяем историю стартапа-победителя IT Arena Lviv 2022. Текст от 28 сентября 2022 года.