Марія БровінськаДеньги
14 октября 2024, 09:00
2024-10-14
Райф мігрує на єдине МФО. Як перенести мільйони рахунків без помилок і не втратити клієнтів, розповідає ІТ-фахівець, який працює в банку вже 23 роки
Уявіть собі людину, яка працює в одній організації 23 роки, відразу після студентської лави. За цей час фахівець пройшов неабиякий шлях кар’єрними сходами, змінив кілька напрямів роботи й тепер має «експертизу 360» у питаннях функціонування IT-напряму великого банку.
Ідеться про Віталія Борозенка, директора департаменту ІТ-розвитку автоматизованих банківських систем Райффайзен Банку, який очолює надважливий етап розвитку банку — міграцію до цільового МФО, щоб бізнесу, підрядникам і регулятору було зручніше працювати. За 23 роки Віталій встиг попрацювати в ІТ-підтримці, розробці, проєктному офісі, технічній та інформаційній безпеці, змінюючи напрям кожні три-чотири роки.
«За цей час я реалізував багато проєктів. Якось навіть підрахував, що щороку в середньому витрачав понад мільйон доларів. І всі ці проєкти були успішними. Напевно, якби я допустив провал, то не працював би тут так довго», — посміхаючись, згадує Борозенко.
dev.ua поспілкувався з Віталієм про процес міграції на цільове МФО, який він нині очолює, а також про виклики, з якими стикаються банк і команда ІТ-фахівців під час цього складного переходу.
У Райфі з моменту його створення в 1992 році було багато кодів МФО — окремі для Центрального офісу (Банку), для кожного обласного центру, де функціонував працював банк, а також для Києва та Криму (їх було понад 100). У кожному такому регіональному центрі діяла філія, відділення або дирекція з власним ID НБУ, тобто кодом МФО, що забезпечував доступ до системи електронних платежів.
У період 2010–2014 років стало очевидним, що така децентралізована структура є неефективною й не відповідає ризикам і подіям, що почали розгортатися в країні на сході та в Криму у 2014 році, і банк вирішив зробити перші кроки до централізації та мінімізації ризиків шляхом консолідації регіональних кодів МФО банку. Тоді створили шість макрорегіонів (6 МФО), які були об'єднані з 25 регіональних МФО, що діяли на той час.
Зараз Райффайзен Банк перебуває на наступному етапі цієї еволюції, який передбачає перехід на цільове МФО шляхом зменшення їхньої кількості. Розпочинати потрібно було саме з того МФО, на якому зосереджена була найбільша кількість рахунків.
Скорочення кількості МФО як спрощує організаційну структуру, оптимізує внутрішні та зовнішні процеси в банку, так і роботу клієнтів по всій країні.
Дві фази проєкту та три етапи міграції
Рішення про міграцію на цільове МФО в Райфі ухвалили наприкінці березня 2023 року, і сам процес переходу розділили на дві фази.
Розпочалася перша фаза проєкту, яка передбачала міграцію найбільшого із шести МФО, на якому зосереджено понад 5 млн рахунків без зміни системи обліку, тобто міграція відбувається в межах однієї системи, але з певними доопрацюваннями платіжного трафіку, оскільки одне МФО повинно функціонувати у двох системах одночасно (банк використовує два ОДБ (операційні дані банку). Ця фаза проєкту поділена на два етапи.
Перший етап полягав у підготовці всієї ІТ-інфраструктури до роботи з новим цільовим кодом МФО та зі старим одночасно, оскільки міграція відбувається поступово, із завчасним інформуванням клієнтів перед міграцією кожного окремого продукту або групи продуктів. Команда Райфу вже забезпечила відкриття нових рахунків за цільовим/головним кодом МФО.
Цей етап успішно завершили — над ним команда Райфу працювала з липня 2023 року до березня 2024 року.
Починаючи з весни поточного року, фахівці банку стартували другий етап. Основний акцент його полягав у підготовці міграційних скриптів для кожного банківського продукту та різних типів клієнтів і подальшій міграції рахунків зі старого МФО на цільове.
«Уся ІТ-інфраструктура для міграції вже повністю підготовлена. Ми розпочали міграцію раніше відкритих рахунків на старому МФО на початку літа — наприкінці травня 2024 року, і наразі вже перенесено/мігровано 52% всіх рахунків протягом 67 днів (станом на 9 жовтня 2024 — ред.)», — розповідає Віталій Борозенко.
Завершенням міграції є перенесення внутрішніх рахунків, які використовуються для статистичної звітності й обліку Райфу. Ця міграція розпочнеться після завершення основної міграції всіх клієнтських та інших рахунків, що були відкриті на старому МФО. «Це буде, так би мовити, одноразова операція, яку ми плануємо завершити за одні вихідні, сподіваюся, за 15–20 годин», — зазначає Віталій Борозенко, говорячи про завершення першої фази цього проєкту. Завершити розпочату міграцію найбільшого МФО в Райфі планують на початку наступного року.
Якщо в перехідний період платіж надійде за старими реквізитами, його буде автоматично перенаправлено на нові рахунки вже з цільовим МФО, щоб клієнти не відчули жодного дискомфорту не тільки під час міграції, але й подальшої роботи після міграції.
Після завершення першої фази проєкту розглядається друга фаза, яка передбачає перенесення рахунків із п’яти інших регіональних МФО до єдиного цільового МФО. За словами Борозенка, ця фаза має пройти швидше, оскільки інші МФО Райфу значно менші за обсягом рахунків. «Ця частина буде більш організаційною і юридичною, ніж технічною», — пояснює Віталій, оскільки залишиться мігрувати близько 14% рахунків, бо вже 86% рахунків сконцентровано на цільовому МФО.
Команда зі 100 людей
Проєкт міграції на цільове МФО є досить масштабним. Для того, щоб зрозуміти, наскільки він об’ємний, Віталій наводить факти: «Тільки вдумайтесь, для того, щоб міграція відбулась успішно, залучені підрозділи мають проаналізувати всі зв’язки та визначити необхідні доопрацювання для систем, які використовують інформацію про МФО тим чи іншим чином, і впровадити їх», — каже він.
Фахівець нагадує, що проєкти роблять не системи, а люди. Загалом разом з основною командою в проєкті міграції беруть участь понад 100 людей з 11 різних департаментів.
Віталій зазначає, що частину робіт Райф замовляє в зовнішніх вендорів, але ця частка становить не більш як 10%. Основний обсяг робіт із міграції виконують внутрішні ІТ-фахівці банку, які займаються ключовими завданнями процесу.
«Є back-end, є integration layers, front-ends, системи, які забезпечують роботу відділень — менеджерів, операціоністів, касирів, бухгалтерів, ризиків, звітності. І от для того, щоб підготувати IT-ландшафт для роботи з цільовим МФО, потрібно було внести зміни, певну модифікацію в ту hardcoded-частину кода, у якій було прописано саме старий МФО в різних ОДБ, системах, компонентах, сервісах тощо, яких налічувалось більше ніж 60. Ми вимушені були навіть доопрацювати системи, які планувались на виведення з експлуатації, процеси, у яких важко було навіть аналізувати й знаходити потрібних людей для аналізу й виконання — а це час, ресурси та бюджет», — розповідає Борозенко.
Міграція без жодного факапу
Віталій запевняє, що fuck-ups під час міграції не траплялося. «Ми досить добре спланували проєкт і його першу фазу. Великим успіхом було те, що на початку ми передбачили всі можливі перешкоди, оскільки мали попередній досвід щодо міграції, але не досвід щодо функціонування одного МФО між двома ОДБ. Однак найбільшим викликом для нас, як для співробітників, так і для клієнтів банку, став безшовний процес переходу/міграції/зміни реквізитів онлайн — щоби клієнт не відчув зміни рахунку» — підкреслює Борозенко. Він додає: команда організувала процес так, щоби клієнт був завчасно поінформований про міграцію, а з іншого боку, банк забезпечив, щоб усе працювало без збоїв, а платежі надходили на нові рахунки, навіть якщо контрагенти продовжують платити на старі.
Найбільшу кількість помилок і недоліків команда банку виявила на етапах проведення пілотів із «Friends and Family» — певною групою фахівців і співробітників банку та їхніх друзів/родичів, які тестували процес міграції та доступність усіх функцій саме на продуктивному середовищі/оточенні.
Наразі, за словами Віталія, жодного зауваження до міграції або звернень чи скарг від клієнтів не було.
Щоб досягти такого самого результату — без скарг і зауважень, збоїв і помилок, Борозенко радить великим проєктам, які йдуть із терміном реалізації понад рік, якісно й детально проводити аналіз та інтерв’ю з клієнтами та співробітниками операційної, бізнес та ІТ-вертикалі для розуміння того, як необхідно забезпечити планування проєкту, безшовний процес міграції та прораховувати ризики.
«Той матеріал, що ми закладаємо у фундамент — попередню підготовку та діскавері, — це якраз запорука успішності впровадження будь-якого проєкту. І якщо ми десь провалили фундамент, або заклали матеріали, що не відповідають конструкції, нормам, ризикам або поточним реаліям і побажанням, то і будиночок потім піде під пізанську вежу, а може взагалі розвалитися», — метафорично пояснює фахівець.