Марія БровінськаНавколо IT
30 вересня 2024, 09:01
2024-09-30
«Тут люди, які забронювали у своєму серці мітінг-рум під назвою "Райф назавжди"». 15 спільнот закривають потреби айтівців найбільшого іноземного банку України в професійному розвитку та дозвіллі. Як наслідувати цей приклад?
У Райффайзен Банку нині працюють 5400 фахівців, із них — понад 950 айтівців. І, окрім роботи над цікавими проєктами, кожен із них може долучитися до одного з 15 профільних ком’юніті, серед яких є як професійні спільноти, так і клуби за інтересами, які не дають, зокрема, майстрам коду сумувати й допомагають розвиватися в тій площині, яка більше їм до душі. dev.ua дізнався, як влаштований світ Райф-ком’юніті, які виникають клуби за інтересами та чи багато айтівців беруть у них активну участь. Для цього ми поспілкувалися з лідерками ком’юніті напрямку Іриною Венгловською та Катериною Битченко.
У Райффайзен Банку нині працюють 5400 фахівців, із них — понад 950 айтівців. І, окрім роботи над цікавими проєктами, кожен із них може долучитися до одного з 15 профільних ком’юніті, серед яких є як професійні спільноти, так і клуби за інтересами, які не дають, зокрема, майстрам коду сумувати й допомагають розвиватися в тій площині, яка більше їм до душі. dev.ua дізнався, як влаштований світ Райф-ком’юніті, які виникають клуби за інтересами та чи багато айтівців беруть у них активну участь. Для цього ми поспілкувалися з лідерками ком’юніті напрямку Іриною Венгловською та Катериною Битченко.
15 спільнот Райфу: як вони виникли
Райф завжди був організацією, яка дає працівникам достатньо можливостей для розвитку. З початком Agile трансформації та переходом на віддалену роботу роботодавець вирішив залучати працівників банку не лише до виконання робочих завдань, а й надавати їм можливість розвитку через спілкування у професійних спільнотах та інших, повʼязаних із хобі. Так були створені перші спільноти ще на початку трансформації в ІТ, а згодом і довкола інших сфер діяльності та ролей банку. Нині в банку є близько 15 спільнот (Community of Practice), які допомагають фахівцям розвиватися, розважатися та надихатися.
Довідка
Community of Practice (CoP) — це група людей, які мають спільні інтереси в певній технічній або бізнес-сфері. Це середовище, де кожен ділиться й вчиться одне в одного для професійного й організаційного зростання.
Катерина Битченко
«Ми з Іриною є менеджерками та драйверами спільнот і відповідаємо за генерацію ідеї та стратегію цих спільнот. Ми працюємо над цим разом як робоча група, адже коли ми об'єднуємося, у нас виходить швидше й потужніше реалізувати щось круте та потрібне», — розповідає Катерина Битченко.
З 2022 року Ірина й Катерина формалізували спільноти в банку, які раніше існували хаотично завдяки ентузіазму фахівців. «Першим завданням у нас було зрозуміти, які взагалі в банку є спільноти. Бо вони вже точно були, просто ми не про всі знали. Другим завдання стало створення нових спільнот, які б розкривали потреби колективу й дали відповіді на важливі для співробітників питання», — пояснює Катерина.
Ірина Венгловська
«Загалом у ком’юніті Райфу беруть участь близько 2000 учасників. Хтось із них — лідер у спільноті, хтось — менш активний, проте інтерес до таких спільнот досить високий», — каже Ірина. Наразі в Райфі діють професійні спільноти, у яких фахівці об’єднуються залежно від ролі в організації чи фаху. У цих спільнотах об'єднані люди, які займаються приблизно однією справою в різних частинах організації.
Також є ком’юніті за інтересами: спортивні, читацькі тощо. Ці спільноти допомагають закривати потреби фахівців в інших галузях життя, окрім роботи.
Нещодавно до цього переліку додалося ще одне ком’юніті — AI-спільнота Райфу, яка нині набирає обертів.
Зробити спільноту потрібною
Найскладніше завдання організаторів спільнот — обрати напрям, що дійсно відгукнеться співробітникам банку.
За словами Ірини, нерідко трапляється так, що ініціаторами створення спільноти виступають самі фахівці. «Наприклад, нещодавно бізнес-аналітик прийшов до свого продакт-овнера й каже: „Слухай, а є в Банку спільнота бізнес-аналітиків? Бо я щось не всіх знаю, а хотів би співпрацювати“. На той момент її не було. І ми допомогли її створити, організували відповідну зустріч для певного кола фахівців», — розповідає Катерина. На заклик коучів відгукнулися кілька аналітиків, які, власне, й утворили аналітичне ком’юніті.
Інший шлях створення спільнот — через Agile-коучів, які помічають у командах певні болі й запити та допомагають їх закривати.
«Ми можемо спостерігати якісь болі в командах. Тоді з нашої ініціативи створюємо нові ком’юніті за ролями», — розповідає Ірина Венгловська.
Як додає Катерина, життєвий цикл ком’юніті влаштований так, що коли до теми спадає інтерес, спільнота перестає існувати. Натомість створюють нову, більш актуальну на конкретний період.
«„Спільнота — це спільне творення» — мені відгукується такий вислів. Якщо в нас немає потреби щось спільно робити, то спільнота за якийсь час «помирає»», — пояснює Ірина.
Ще одна причина «смерті» спільноти — відсутність лідера, який готовий її менеджерити. На перший погляд, здається, що все дуже просто — у зазначенный час люди збираються, щось обговорюють, часом сміються, вирішують якісь питання та розходяться. Але за цією простотою стоїть кропітка робота із сенсами, онбордингом і підготовкою спікерів, анонсуванням зустрічей.
Фахівці Райфу з цікавістю відвідують зустрічі спільнот
Кожне ком’юніті має закривати якусь потребу. Тому робота над створенням спільноти в Райфі починається з визначення цілей, завдань і місії ком’юніті. Місія спільноти — це сенс її існування. «Відштовхуючись від місії, ми формуємо стратегію спільноти. Вона допомагає знайти відповідь на питання, що саме ми хочемо бачити в нашій спільноті — який формат, матеріали, контент», — каже Ірина. Саме правильно обрана стратегія забезпечує життєстійкість спільнот.
Щодо залученості фахівців на зустрічі спільнот, каже Катерина, показники дуже різняться залежно від типу зустрічі. «Раніше ми думали, як стимулювати учасників, щоби вони долучилися до зустрічі того чи іншого ком’юніті, щоб вони були активними. У нас були й розіграші книжок, курсів, подарунків. Утім, такий підхід виявився непродуктивним. Досить швидко ми зрозуміли, що люди ходять на зустрічі не заради презентів, а заради інформації, яку вони отримують, і заради нетворкінгу. Тому зараз ми більше концентруємося на темі зустрічі, спікерах і форматах. Якщо тема актуальна, а спікер — цікавий, то питання, як зробити, щоб учасники були активними й залученими, — не стоїть», — каже Agile-коуч.
На сьогодні контент-план спільнот формується, виходячи з потреб учасників.
«Ніхто не знає, що потрібно учасникам спільноти, краще, ніж самі учасники, — каже Ірина. — Саме тому ми проводимо приватні бесіди й опитування, такий підхід дає змогу підтримувати спільноти живими та корисними».
Чи ефективні ком’юніті
Зустрічі спільнот у Райфі проходять як онлайн, так і офлайн
Ефективність роботи спільнот у Райфі визначається тим, чи відбуваються в організації трансформації в результаті зустрічей фахівців. «Компанія інвестує гроші, щоб люди зустрічалися, спілкувалися, розв’язували спільні проблеми, спільні болі», — каже Катерина. За словами Ірини, усе залежить від того, якою є мета спільноти. «Візьмемо як приклад дві спільноти, вони зовсім різні за своїми місіями. Місія спільноти продакт-овнерів це grow the product culture. Це про те, як наші продакти проходять свої внутрішні оцінки, як змінюється вектор продуктів і сатисфакція клієнтів. Якщо тут є позитивна динаміка, то наша спільнота рухається правильно», — каже Ірина.
Інша спільнота, наприклад, Agile Community, має місію шерити Agile-практики, ділитися успішними кейсами. І якщо кількість користувачів цих інструментів зростає, то й ця мета виправдана.
Під час зустрічей учасники ком’юніті дають відповіді на важливі запитання
Наразі, за словами Ірини й Катерини, залученість до спільнот коливається в межах 20–30%. Часто, кажуть фахівчині, співробітники можуть пропустити зустрічі через брак часу, збіг у часі з іншими мітингами або ж специфіку учасників.
Райфівці — задоволені
dev.ua поспілкувався з учасниками фахових і розважальних спільнот.
Ось відгуки учасників спільнот Райфу, які доводять, що ком’юніті потрібні.
«Ми працюємо у великому підприємстві, яке проходить наразі глобальну трансформацію, можна сказати, до продуктової компанії, тож кількість Product Owners у банку вже рахується десятками людей.
А для чого нам потрібні ком’юніті? Напевно, це питання ставлять багато тих, хто не бачить цінності такого спілкування. Проте саме в межах ком’юніті ми ділимося досвідом, дізнаємося щось нове одне про одного й ті продукти, якими займаються РО. Тому для мене ком’юніті РО — це відпочинок від шаленого ритму роботи.
Це місце, де я можу поспілкуватися на професійні теми, але в дружньому, неформальному оточенні. Місце, де я можу поділитися своїм досвідом, а також брати нове для себе та своєї команди. Дуже цікаво слухати, як побудовані процеси в інших РО, і часто, слухаючи історії інших, ти розумієш, що ти не один зі своїми болями.
Змінювати себе й організацію легше гуртом, як-то кажуть: «Гуртом і батька легше бити». Ще кращий вислів: «Разом робити добрі справи набагато простіше та приємніше». Дуже цінно, що після ком’юніті завжди хороший настрій, а проблеми відходять на задній план. Особливо люблю й ком’юніті офлайн-зустрічі, хотілося б їх робити частіше».
Богдан Верозуб, лідер і засновник спортивного комʼюніті
«Завжди було складно обрати для себе один вид спорту, у якому хотів би розвиватися. Навпаки, цікаво було спробувати свої сили в найрізноманітніших командних чи індивідуальних видах фізичної активності — футбол, волейбол, теніс, легка атлетика тощо.
Тому розумію, наскільки важливо знаходити однодумців, які можуть підтримати ідеї нових спортивних викликів і допомогти врізноманітнити свої тренування. І саме створення спортивної спільноти Райфу допомогло розв’язати це питання для мене особисто й колег, які мають схожі потреби.
Регулярні події спільноти дають чудову можливість підтримувати фізичну форму й одночасно спілкуватися з колегами в неформальній атмосфері. Це не лише зміцнює командний дух, а й сприяє обміну ідеями, які можуть бути корисними й для роботи. А також дає змогу завжди залишатися мотивованим і знаходити цікаві альтернативи, що відповідають моєму стилю життя.
На мою думку, спортивне ком’юніті позитивно впливає на настрій і продуктивність співробітників. Регулярні фізичні навантаження допомагають знімати стрес, підвищують рівень енергії та мотивують до нових звершень. Крім того, такі активності розвивають у нас дисципліну та витривалість, що також відображається на підході до вирішення робочих завдань. Спорт формує позитивний світогляд, це робить наш колектив більш згуртованим і продуктивним. Адже наша взаємодія та підтримка мають значення!»
Настя Сікоза, активна учасниця Agile-community
«Людям потрібні люди. Бажано зі спільними поглядами на життя, які заведено називати цінностями. Тому я не буду оригінальною, а буду дуже вдячною за можливість мати так багато у своєму житті — спільноту, яка дивиться в одну сторону й заряджає батарейки кожної й кожного через генератори своїх душ і павербанки своїх сердець залежно від рівня розрядки батарейки.
Концентрація корисності на одиницю часу в Agile-community завжди зашкалює. А ще важливо, що тут ми про все дізнаємося першими: тренди, нові інструменти, крутий досвід і навіть найзашкварніші помилки. Останнє відгукується мені найбільше, бо це про максимальну довіру й безпечне середовище. Це те, до чого компанії йдуть роками, інколи — десятки років. А ми вже тут! Важливо це усвідомлювати, пишатися й не забувати шерити з колегами-новачками на етапі онбордингу.
Подумати одне об одного, знайти найефективніші рішення, почути безцінні поради — усе це й більше в спільноті. Але найбільша цінність, мабуть, у нашому різноманітті. Agile-community обʼєднала людей із різним досвідом і різними поглядами. Сила в різноманітті, і саме вона дає змогу подивитися на ті самі речі під різним кутом, знайти найнестандартніші рішення й перевірити всі гіпотези.
Тут драйвери змін, які пропонують і діють! Тут люди, які забронювали у своєму серці мітінг-рум під назвою «„Райф“ назавжди».
Як створити корпоративні ком’юніті та втримати його
З досвіду Ірини та Катерини, ось сім дієвих порад для того, щоб сформувати в організації дієву ком’юніті-систему.
Добре подумати, навіщо спільнота організації, що вона хоче вирішити, яка її місія, яка її візія та стратегія.
Вирішити, як розділити ініціативу організаторів із лідерами й учасниками, щоб кожна група учасників ком’юніті відчувала в ньому свою цінність.
Зосереджуватись на якості спільноти, а не на кількості учасників. Краще спільнота з 10 людей, де всі активні, ніж мертвий чат на 100 осіб.
Регулярно спілкуватися з учасниками, щоб розуміти їхні потреби. Під час спілкування заохочувати їх поділитися своїми знаннями та досвідом.
Створити регулярні зустрічі, щоб люди могли планувати свій робочий час.
Визначити пул інструментів, які будуть комфортні для використання для всіх учасників спільноти. Серед інструментів, які найчастіше використовують Agile-коучі Райфу, — Teams, Miro, AI-інструменти для конспектування зустрічей.
Змінювати формати зустрічей. Бо навіть найвдаліші з часом набридають. У ком’юніті Райфу часто використовуємо knowledge sharing, панельні дискусії, фасилітовані обговорення.
Студент з Одеси потрапив до команди кібербезпеки Райфу, написавши CISO повідомлення у месенджері. Навіщо Євген Балютов витрачає час, навчаючи початківців
