Front-end Developer Олександр Віннік заявляє, що IT-компанії дискримінують айтівців за локацією перебування. Виявляється, така проблема дійсно є — інші айтівці підтверджують: компанії не хочуть наймати фахівців із певних регіонів України.
Front-end Developer Олександр Віннік заявляє, що IT-компанії дискримінують айтівців за локацією перебування. Виявляється, така проблема дійсно є — інші айтівці підтверджують: компанії не хочуть наймати фахівців із певних регіонів України.
«На LinkedIn досить багато постів про сексизм та ейджизм. Проте є і нові тренди. Ось ловіть. Нещодавно декілька моїх знайомі стикнулися з новим видом дискримінації під час пошуку роботи. Мені стало цікаво і запитав ще людей. І так воно і є. Це дискримінація за регіоном проживання. Компанії не хочуть наймати співробітників з Дніпра, Харкова, Запоріжжя. Доки в нас будуть ділити людей на перший і другий сорт? Хто несе відповідальність за розкол суспільства?», — написав розробник.
Допис Олександра зібрав понад сотню коментарів, у яких айтівці діляться схожими історіями. Ось найцікавіші з них.
Я з Харкова. Стикалась і сама, і знайомі. Пропонують переїзд в більш безпечне місто або відмова. Зазвичай так себе ведуть компанії через клієнтів, які побоюються за свої проєкти.
На позицію Ukraine (Remote) отримав відповідь: EPAM Anywhere is not available in Kharkiv just yet.
Стикалася з таким типом дискримінації неодноразово. Я в Харкові. Дуже поширені випадки, коли компанії хочуть, щоб працівники були або в Києві, або Львові. Уже втомлюєшся всім пояснювати, чому, бляха, ти не хочеш покидати СВОЄ місто, свій ДІМ… так, ракети літають і прилітають, КАБи, ФАБи, шахеди. Так, майже все прилітає. Але люди вже настільки звикли, адаптувались і забезпечили самі себе всім необхідним, що декому зрозуміти складно. Звичайно, це не всі компанії такі, і я тим вдячна за їхню підтримку тих, хто залишається в Харкові та інших таких містах, за те, що дають можливість людям заробляти і підтримувати місто, наповнювати його життям, незважаючи ні на що
Так, було. Хотіли лише із західних регіонів, особисте прохання замовника. Ще є тема «хочемо, щоб був українець, але щоб проживав тільки на території ЄС». Але це лише може 10% від усіх, з ким я спілкувалась.
Коли почалася в Україні війна і я шукала роботу, перебуваючи у Херсоні, то мені відмовляли у роботі із-за мого місця перебування. Дякую Competo LLC та Yuriy Kucher, що взяли мене на роботу і підтримували увесь час при всіх проблемах, під час війни та перебування в окупації. Не всі компанії та ключові люди готові йти на ризики й залишатися людьми.
Так, я проживаю під Харковом, і нещодавно почув: «Ось переїжджайте на западку тоді поговоримо».
— Так у нас світло меньше вимикають.
— Для нас це не аргумент.
На жаль, стикалася особисто. Одна IT-компанія озвучила мені відмову через те, що Дніпро, де я проживаю зараз, так само як і моє рідне місто Харків, — в їхньому блек-листі.
Було таке, що відгукнувся на вакансію для Європи та України, мене запитали, з якого міста, і на відповідь, що з Дніпра: а, ну все, ми шукаємо тільки з заходу України.
Айтівці в коментарях кажуть, що нинішня ситуація — аналогічна тій, що склалася у 2014 році, коли роботодавці відмовляли кандидатам із Луганщини та Донеччини.
«Нові тренди дискримінації при пошуках роботи — citуцизм та відсрочкацизм», — зазначила QA Engineer Дарія Кацура.
«Сексизм, ейджизм і решта — це наслідок прагматичного підходу роботодавця до ризиків, пов’язаних із найманням. Які абсолютно резонні, якщо це не стає просто узагальненнями. Може людина живе у Харкові, де світла немає більше ніж він є, але у приватному будинку з сонячною станцією?
Може людині 50, але він за попередні 3 роки не брав лікарняного жодного разу, а натомість опанував дві нові мови програмування? Для того і співбесіди, щоб ставити питання й отримувати відповіді», — обурюється Senior Frontend Software Engineer Костянтин Шусторович.
Певна кількість айтівців захищають роботодавців, які не наймають із прифронтових регіонів.
«Ті регіони, що ви написали, є ризиковані з боку замовника який знаходиться в США або десь в Європі. Замовник не хоче опинитись в санкційних списках, тому і є вимога не наймати з цих регіонів. Це не дискримінація, це логічне рішення, хоча я розумію ваше занепокоєння. Будь ласка, не шукайте якусь конспірологію, усьому є пояснення і досить логічне. Все, що написано вище є лише моєю думкою», — зазначив Java Engineer Петро Жиленко.
Про те, що рішення щодо наймання ухвалює не компанія, а клієнт, каже і .NET Expert Владислав Ф: «Вирішує клієнт, а не SoftServe, де наймати так працює сервісний бізнес. SoftServe наймає не для себе та ні для своїх розробок, а для клієнта. В основному клієнти — це the USA & UK, мабуть, претензії до них».
На думку Сергія Кохана, Software Architect, проблема зрозуміла: Україна для клієнтів з Європи виглядає ризикованою, а східні регіони, як Дніпро, Харків, Запоріжжя, ще більше викликають побоювання. «Під час війни важко обговорювати наймання, оскільки бізнес орієнтується на безпеку і прибуток. Важливо порушувати цю тему, але треба розуміти, що компанії враховують ризики ринку», — вважає він.
«Здається, клієнти орієнтуються на цю мапу», — зазначив Unity Game Developer Михайло Хмарук.
«Новий і тривожний тренд, який набирає обертів. Це явище, коли компанії відмовляються наймати працівників з певних регіонів через упередження або страхи, пов’язані з безпекою чи іншими факторами жахливе. Не стикався в Україні з цим. Але мав декілька відмов, бо територіально в Україні, а не закордоном», — зазначив Вадим Садковський, Frontend Dev.
dev.ua звернувся до найбільших IT-роботодавців із запитанням про те, чи дійсно є блок на наймання фахівців із певних регіонів.
Анастасія Фролова, регіональна менеджерка SoftServe в Україні, запевнила, що для SoftServe немає значення, з якого міста чи регіону України фахівець. «Ми завжди наголошуємо на тому, що відбираємо кандидатів за чіткими прозорими критеріями, забезпечуючи рівні можливості для кожного. Про жодні преференції для того чи іншого регіону не може йти мови. Наше основне завдання — заводити вакансії в Україну, забезпечуючи роботою і наших колег та, за можливості, наймати з ринку», — каже вона.
Утім, Анастасія зізнається: бувають клієнти, яких значно важче переконати в тому, що працювати з колегами чи наймати на сході країни безпечно. «На рішення клієнта в такому випадку повпливати дуже важко. Всі ми, зрештою, розуміємо причини для такого рішення», — каже фахівчиня.
Загалом, зазначила Фролова, найбільш східні офіси SoftServe — в Харкові та в Дніпрі — продовжують активно працювати. «Окрім того, за другий квартал 2024 року до проєктів компанії доєднались 72 спеціалісти саме з Південно-східного регіону, а це Дніпро, Харків, Полтава, Запоріжжя, Одеса. Йдеться про фахівців як з резерву компанії, так і з ринку. Ця цифра демонструє хорошу динаміку, адже значно перевищує дані попереднього кварталу», — зазначила вона.
Тетяна Богдан, HR Business Partner платіжного сервісу RozetkaPay, також переконує, що для компанії локація кандидата не має ніякого значення (якщо це не окупована територія та не рф) у прийнятті рішення щодо наймання.
«У нас є члени команди, які працюють у прифронтових зонах та не готові змінювати локацію. Це їхнє рішення і ми поважаємо його, хоча і хвилюємося за них, звісно. Варто не забувати, що в зараз Україні немає повністю безпечних місць, тому у разі тривоги ми просимо всіх співробітників пройти в укриття та подбати про свою безпеку. Також ми компенсуємо вартість коворкінгів, якщо є проблеми зі світлом і незручно працювати вдома», — розповіла вона.
Pingle Game Studio має материнський офіс у Дніпрі, який продовжує функціонувати весь час з початку повномасштабного вторгнення.
«У Харкові також проживає суттєвий відсоток співробітників, які обрали залишитися у рідному місті попри щоденну небезпеку. Компанія дозволяє працювати з будь-якої точки світу, або обрати роботу з офісу у Львові, Києві чи Дніпрі», — повідомили у студії.
А от в Ajax Systems немає ремоуту, тому всі ходять в офіси в Києві, Вінниці чи Львові.
Олена Григорко, Regional Department Manager (Дніпро та Одеса) у Luxoft вважає, що все залежить від компанії та її внутрішніх правил. «Ми в Luxoft, a DXC Technology Company маємо офіси у Києві, Дніпрі й Одесі. Наразі всі вони функціонують у стандартному режимі, всі оснащені генераторами і працюють при відключеннях світла», — повідомила вона. Також за її словами у компанії є люди у всіх вказаних регіонах, команда Luxoft знаходиться в постійному контакті з колегами і вони продовжують працювати у звичному режимі. «Принаймі, ми в першу чергу звертаємо увагу на професійні навички кандидата, а не на його місцезнаходження. Так, наприклад сьогодні офер від нас отримав чудовий спеціаліст з Харкова. Загалом, в компанії діє підхід virtual first, тож якщо ми шукаємо спеціалістів, то зазвичай не обмежуємося якимись локаціями всередині країни», — підкреслила Олена Григорко.
Дискримінація - це коли по твоїх сталих характеристиках, над якими немає контролю, тобі дають або не дають доступ кудись. По зросту, по кольору шкіри, по статі, по віку, по приналежності до етносу, вотевер.
А те що в селі Заболотному чи місті Харкові немає пропозицій роботи - не бачу тут дискримінації. Як і те що в цілому в Україні немає таких пропозицій, які є в Сан Франциско - це теж норм. Такий ринок.