НБУ виключив компанію-власника українського сервісу Fondy з реєстру платіжних систем напередодні закриття угоди про купівлю грузинським банком TBC Bank Group. Анонімні посадовці припускають, що угода ще може відбутися, хоч і зі значною «знижкою».
В чому Нацбанк й СБУ вбачають загрозу національній безпеці України.
НБУ виключив компанію-власника українського сервісу Fondy з реєстру платіжних систем напередодні закриття угоди про купівлю грузинським банком TBC Bank Group. Анонімні посадовці припускають, що угода ще може відбутися, хоч і зі значною «знижкою».
В чому Нацбанк й СБУ вбачають загрозу національній безпеці України.
Про це йдеться у великому розборі Forbes Україна, який ґрунтується на основі фрагментів отриманих матеріалів та розмов із двома посадовцями з різних структур.
«Є відчуття, що 80–90% операцій у Fondy — це «інші коди», — розповідав наприкінці березня співрозмовник Forbes у НБУ, що займається, зокрема, питаннями платіжної інфраструктури.
Він говорив про міскодинг — метод, що дозволяє змінювати справжнє призначення певного платежу. За його допомогою бізнес може занижувати офіційні обороти та сплачувати менше податків.
Минулого року цей термін став асоціюватися з гральним бізнесом та низкою банків, однак Fondy не співпрацював із гемблінгом, зазначив співрозмовник з НБУ. Проте Нацбанк побачив ознаки, що сервіс міг використовуватися різними компаніями для того, аби видавати за P2P-перекази платежі за послуги чи товари.
Власниця Fondy Валерія Вагоровська заснувала компанію в 2014-му. До цього працювала в Мегабанку та Ощадбанку. Навчалася в Донецьку. Її чоловік, з яким вона одружилась в 2015 році, донецький бізнесмен, що у 2002-му заснував мережу торгових центрів «Амстор» Володимир Вагоровський.
СБУ вважає, що Вагоровська мала стосунок до платіжної системи «Единый кошелек W1», котра як мінімум у 2014–2015 роках працювала на окупованих територіях Донеччини. Цю структуру створила низка працівників мережі магазинів «Амстор», ідеться у частині звіту однієї зі спецслужб, однак в ній не міститься вичерпних доказів.
Спецслужбовці вказують назви чотирьох компаній («Олмост софтвер», «Пеймент текнолоджис», «Єдиний гаманець», «Диджитал пейментс сістемс» (ДПС), які, за їхніми даними, використовувалися для платежів через W1 з України у так звану «ДНР» та звідти до росії.
У звіті вказується, що 2014–2015 роках Валерія Бондаренко (дівоче прізвище Вагоровської) була серед засновників компаній «Олмост софтвер» та «Пеймент текнолоджис». Однак у відомій частині звіту відсутні чіткі свідчення дотичності до W1. Єдина спільна річ — англійська назва «Єдиний гаманець» у YouControl вказана як WalletOne.
Вагоровська посилається на низку судових рішень, зокрема вже згаданих спорів стосовно публікацій у медіа. До прикладу, у березні 2016-го Вищий господарський суд не став піддавати сумніву висновки судів нижчих інстанцій, що власниця Fondy не має стосунку до компанії ДПС та сервісу W1.
Причетність цієї юрособи до фінансування терористичних організацій також не доведено, додає Вагоровська. «Крім того, зараз за цими епізодами взагалі не здійснюється досудове розслідування», — стверджує вона. За її словами, ще у жовтні 2015-го Управління СБУ Дніпропетровської області закрило відповідне кримінальне провадження.
У лютому СБУ зацікавила фігура брата засновниці Fondy Вагоровської Олексія Бондаренка. Він мав платіжний бізнес у росії, схожий за функціоналом на Fondy, що діяв у період з 2014 по 2022 роки та сплачував їй податки.
З квітня 2022-го подібна діяльність підпадає під статтю Кримінального кодексу — 111-2 «Пособництво державі-агресору». До цього Україна законодавчо не обмежувала комерційну діяльність українців у росії. Про роботу цього бізнесу у рф після повномасштабного вторгнення нічого не відомо.
У листі СБУ йшлося про те, що Бондаренко міг орендувати софт української компанії «Елаєнс», яка оперує Fondy. На початку квітня у пресслужбі Fondy підтвердили, що Бондаренко є братом Вагоровської та займався схожим бізнесом, але заперечили комерційні відносини з ним.
Крім того, проблемою було й те, що Вагоровська не вказала, що в неї є брат, який веде якусь діяльність у рф, під час переліцензування в НБУ рік тому. Для санкцій з боку регулятора було б достатньо вже факту приховування такої суттєвої інформації, як ця, зауважив наприкінці березня співрозмовник у топкерівництві Нацбанку.
Двоє співрозмовників серед посадовців, які близькі до переговорів про продаж, припускають, що угода все ж таки відбудеться.
«Просто компанія коштуватиме вдвічі дешевше», –говорить один з них. Посадовець, близько знайомий із позицією НБУ, зазначає, що регулятор готовий поновити повний функціонал Fondy у разі змін власника. Третій співрозмовник серед залучених фінансистів налаштований радше скептично.
Вагоровська називає рішення НБУ «несправедливими та необґрунтованими» і готується захищатись, однак не відкидає можливість все ще продати свою компанію. «Саме Україна не отримає значні іноземні інвестиції, адже інвестор тепер може купувати лише закордонний бізнес», — зазначила вона у письмовому коментарі Forbes.
Відзначається, що власниця Fondy може швидко оскаржити рішення НБУ. Спершу протягом року можна подати скаргу до відповідного департаменту, розповідає Сулковська. Середній термін розгляду таких скарг у Нацбанку — приблизно місяць, додає вона.
Нагадаємо, що Валерія Вагоровська розповіла dev.ua, що немає логічного пояснення рішенню НБУ. За її словами, в компанії постійно перебували в діалозі з регулятором.
«Звертаємось до СБУ з проханням опублікувати докази того, що дії нашої компанії можуть бути загрозою нацбезпеці. Ми точно знаємо, що таких доказів немає», — стверджує власниця Fondy.
