Айтівці Саша, Вова та Паша у 2012 році приїхали на навчання до Києва й там залишились на 10 років. Повномасштабне вторгнення змусило їх повернутися до рідного Луцька, де хлопці з часом відкрили власний коворкінг під назвою «Спілка».
Айтівці Саша, Вова та Паша у 2012 році приїхали на навчання до Києва й там залишились на 10 років. Повномасштабне вторгнення змусило їх повернутися до рідного Луцька, де хлопці з часом відкрили власний коворкінг під назвою «Спілка».
Рік-півтора з моменту повернення в Луцьк хлопці працювали з дому. Потім, коли зрозуміли, що їм це набридло, вирішили винаймати офіс.
«А тут, у «Промені», наші друзі відкрили по сусідству бар, ми тут часто тусувались, тож око впало на це місце, що поруч. І ми такі: «А чому б не спробувати зробити більше, ніж на 8 людей? У Луцьку ж такого немає», — розповів Саша виданню «Конкурент», додавши, що прочитали статтю, чому закрились 5 попередніх коворкінгів, і такі: «Нормально, можна пробувати».
Хлопці вирішили принаймні спробувати задля досвіду. До того ж вони бачили, що в місті є чимало таких людей, як і вони — фрілансерів, які також хотіли б попрацювати з кимось.
«Це гарне місце, як соціальний клей, який об'єднує людей із різних сфер, компаній. А на стику професій якраз зароджуються прикольні проєкти та стартапи. У найгіршому випадку ми зробили б офіс для себе, як ми й хотіли. Ще й поряд із „кентами“, які теж відкрили заклад», — каже Саша.
У хлопців не було досвіду в бізнесі, тому що завжди працювали на когось, що і продовжують робити. З консультаціями щодо реалізації ідеї ім допомогли в центрі «Дія.Бізнес» у Луцьку. Також хлопці думали, що будуть якісь проблеми з ремонтом, бо ним ніколи не стикалися. Але вони взяли прораба та просто приїжджали інколи.
Власники «Спілки» за перші місяці побачили, що не єдині, кому цей простір був потрібний, що є люди, які постійно ходять, купляють місячні абонементи. Хлопці тішаться, що в них така відкрита атмосфера, всі спілкуються й діляться досвідом.
«До речі, цікавий факт, що доволі велика частина людей, які сюди приходять і затримуються, — це люди, у яких досвід дуже схожий на наш. Вони умовно пожили в Києві, повернулись і привезли сюди столичний вайб», — каже Паша.
Але місцевим людям у місті треба ще донести, що є така культура відвідування коворкінгів, що є плюси, є мінуси, зазначають хлопці.
Айтівці визнають, що одна з проблем — навчити людей користуватися коворкінгом і платити за робоче місце. Бо ж, мовляв, навіщо це робити, якщо ти можеш прийти в кафе, попрацювати вдома чи на вулиці.
Один із напрямів «Спілки» — це коворкінг, коли люди приходять і працюють, а на вихідних зазвичай тут проводяться івенти, які організовують хлопці чи їхні друзі, або ж люди орендують під якісь свої події.
У коворкінгу є робочі місця, монітори, зручна тераса, де можна поговорити, випити кави. Є кухня, де можна свою їжу поїсти або з фудкорту.
Ще у «Спілці» є кімната для переговорів, що важливо. Оскільки в айтівців часто є онлайн-коли, то ця окрема кімната дуже виручає.
Щодо новинок, які хлопці хочуть утілити в їхньому просторі, то це так звана «happy friday». «Це коли можна напитися трошечки нашим коштом», — пояснює Саша.
