Чим небезпечні розважальні групи в Facebook та Telegram та як не втрапити в халепу, проходячи тупі тести? Пояснює експертка з інформгігієни

У детальному дописі у Facebook Оксана описала основні ризики, пов’язані з участю у масових пабліках в соцмережах і месенджерах. Переповідаємо важливі висновки. 

«Веселі» групи збирають особисті дані, щоб робити різні неприємні речі, пише Оксана. Вона виділяє три основних ризики:

• дані для визначення ваших паролів. Хакери за роки роботи, сформували «методички» того, як люди створюють свої паролі та обирають кодові слова. Більшість кейсів крутяться довкола дат народження/імен собачок-котиків/імені вашого прадіда тощо. А тепер здогадайтеся, які «веселі» запитання своїй аудиторії ставлять у цих групах? І тисячі людей на них відповідають;
• сегментація аудиторії та шахрайство. Наприклад, група публікує текст «Приємна новина! В Україні з’явилися розумні лічильники. Деталі (і тут лінк на ТГ-канал)». Людині цікаво. Вона звикла читати цю групу і не відчуває від неї небезпеки. Клацає і, в кращому разі, потрапляють на чергове шахрайство (пропонують безробітним виплати від «Дії» тощо). Окрім цього, усі хто взаємодіє з дописами таких «безпечних груп» потрапляють в окрему базу — ними просто маніпулювати. А далі вже справа техніки й часу. До вас підберуть дієвий ключик з виманювання грошей / зламу сторінки / поширення інфооперації тощо;
• популяризація своєї (і не своєї) мережі сміттярок — Telegram/Facebook тощо. Ви звикли до цих груп і не відчуваєте небезпеки. А, значить, рекомендації інших «цікавих-веселих» груп /шери з них ви будете сприймати лояльно та, з великою долею ймовірності, підписуватися на них.

«Звісно, є ймовірність, що адміни цих груп „святі“ люди й ніколи не чули про соцінженерію та не мають відношення до хакерів. Але всі відповіді /дані, які вони спровокували своїми регулярними дописами, є у відкритому доступі й „ті, хто знає, як воно працює“ точно все це вже скопіювали та використовують», — зазначає експертка.

За її даними, на «веселі та безпечні» запитання відповідає багато людей.

«От сьогодні побачила коментар від голови однієї обласної ради. Залишається тільки надіятися, що паролі у нього не з ім’ям улюбленого песика. Додам. Зараз ми особливо вразливі. Ночі без сну, стрес, 10-й рік війни й 2-й повномасштабного. Це та ще багато чого іншого, робить нас легкою жертвою шахраїв різних мастей. І так, росіяни теж серед них (але не тільки)», — зазначає Оксана Мороз.

Вона дає кілька дієвих порад про те, як не стати жертвами шахраїв у соцмережах та месенджерах, про які не варто забувати.

1. Безплатна інформація (особливо розважальна) потребує додаткової перевірки на безпечність. Зокрема групи з веселими запитаннями /тести/флешмоби тощо. І так, якщо група про вагітність минулого літа нас веселила, то це не означає, що група «На кобилі» робить те ж саме.
2. Відчули емоцію страху/«я хотіла це побачити й ось воно!» — зупиніться, перевірте інформацію. Не кидайтеся відразу писати/поширювати.
3. НЕ беріть інформацію з анонімних та російських джерел.
4. НЕ клацайте на незнайомі лінки та листи.

Як розпізнати фішингову атаку — рекомендації від кіберполіції

По темi

Як розпізнати фішингову атаку — рекомендації від кіберполіції

За допомогою фішингу шахраї привласнили близько 15 мільйонів гривень із рахунків українців. Як це відбувалось

По темi

За допомогою фішингу шахраї привласнили близько 15 мільйонів гривень із рахунків українців. Як це відбувалось

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram