«Україну зітруть з лиця Землі, ура!» Американські соцмережі все рідше видаляють подібні пости і коментари. Чому?
У перші шалені тижні вторгнення Росії в Україну американські технологічні компанії, які контролюють найбільші інформаційні центри світу, почали діяти. Відповідаючи на тиск з боку західних урядів, соціальні медіа-додатки, такі як Facebook, Instagram і YouTube, заборонили або придушили облікові записи російських державних ЗМІ, посилили перевірку фактів, обмежили продаж реклами в росії та відкрили прямі лінії зв’язку з українськими чиновниками.
У перші шалені тижні вторгнення Росії в Україну американські технологічні компанії, які контролюють найбільші інформаційні центри світу, почали діяти. Відповідаючи на тиск з боку західних урядів, соціальні медіа-додатки, такі як Facebook, Instagram і YouTube, заборонили або придушили облікові записи російських державних ЗМІ, посилили перевірку фактів, обмежили продаж реклами в росії та відкрили прямі лінії зв’язку з українськими чиновниками.
Російську дезінформацію та пропаганду потрібно знищити. Проте, поки війна йде до свого шостого місяця, методи російської пропаганди еволюціонували — і технологічні фірми не встигали за ними. Про це пише американське видання The Washington Post.
Українські чиновники, які позначили тисячі твітів, відео на YouTube та інших публікацій у соціальних мережах як російську пропаганду або антиукраїнську мову ворожнечі, кажуть, що компанії стали менш чуйними на їхні запити видалити такий контент. Нове дослідження, яке європейська некомерційна ініціатива показала The Washington Post, підтверджує, що багато з цих прохань, здається, залишаються без уваги, а облікові записи повторюють тезу кремля чи навіть видають себе за українських посадовців. Вони залишаються активними у основних соціальних мережах.
У результаті, кажуть дослідники, підтримувані кремлем наративи знову поширюються Європою, загрожуючи підірвати підтримку України в країнах, які вона вважає критично важливими для свого захисту.
«Коли це були перші місяці повномасштабної російської агресії, [технологічні компанії США] були дуже проактивними, дуже зацікавленими допомогти», — сказав Микола Балабан, заступник керівника Українського центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. «Тепер вони уникають телефонувати нам».
Незважаючи на те, що деякі платформи, включаючи Facebook Meta та LinkedIn (Microsoft), продовжували регулярно листуватися з агенцією Балабана, він сказав, що YouTube (Google), не відповідає на електронні листи майже два місяці.
Розчарована мовчанням Україна наприкінці квітня співпрацювала з незалежними дослідниками Центру дезінформації, європейською коаліцією, що охоплює кілька некомерційних організацій, щоб проаналізувати ефективність модерації платформ. Висновки здається, підтверджують принаймні деякі занепокоєння Балабана.
Оскільки російські зусилля переходять від мегафонів державних ЗМІ до окремих впливових осіб і «армій тролів», які координуються через Telegram, українська влада та їхні некомерційні партнери відстежують і позначають публікації, які використовують принизливі або дегуманні терміни для українців як спосіб виправдання війни.
У звіті встановлено, що понад 70% публікацій, позначених як антиукраїнська мова ненависті на YouTube і Twitter, залишалися доступними станом на кінець червня, тоді як більше 90% облікових записів, відповідальних за такі публікації, залишалися активними.
Дописи включали образи, у яких змішувалися російські слова «українець» і «бабуїн»; твіт, який перекладається як «Смерть бандерівцям, не брати в полон!», посилання на покійного лідера українських націоналістів Степана Бандеру, який мав на меті пов’язати Україну з нацистською Німеччиною; і коментар на YouTube російською мовою, що перекладається як «Україну зітруть з лиця Землі, ура!».
У Facebook, YouTube і Twitter є політика проти прославлення російського вторгнення або нападів на українців на основі їхньої національності, хоча вони зазначили, що зазвичай для призупинення дії облікового запису-порушника потрібно більше ніж одне порушення. І YouTube, і Twitter заявили, що вжили заходів щодо деяких облікових записів після того, як The Post привернув до них увагу компаній.
Прес-секретар YouTube Айві Чой безпосередньо не говорила про реакцію компанії на запити України про видалення, але вона сказала, що компанія «підтримувала регулярний контакт з українським урядом» і видалила понад 70 000 відео та 9 000 каналів за порушення своєї політики з початку війни.
Прес-секретар Twitter Елізабет Басбі також не відповіла прямо на занепокоєння українських чиновників, але заявила, що компанія продовжує співпрацювати з зовнішніми організаціями та стежити за порушеннями політики. Басбі додала, що політика Twitter виходить за рамки алгоритму «залишити» чи «зняти». Вони включають зусилля, спрямовані на підвищення достовірної інформації про війну та уникнення рекомендацій облікових записів державних ЗМІ чи публікацій, які можуть вводити в оману.
У звіті також зазначено, що LinkedIn, сайт, більш відомий професійним спілкуванням, ніж політикою, видалив менше половини публікацій, які українські чиновники позначили як приклади російської пропаганди, що виправдовує війну. LinkedIn не відповів на запит про коментар.
Позитивним моментом є те, що дослідники виявили, що Facebook видалив усі 98 дописів, які український уряд та його партнери позначили як такі, що містять антиукраїнські висловлювання ненависті, хоча багато відповідальних облікових записів залишаються активними.
Прес-секретар Facebook Ерін Макпайк зазначила, що політика компанії, як правило, не передбачає заборони для тих, хто вперше робить правопорушення, але передбачає ескалацію наслідків для тих, хто порушує повторно.
Дослідження контенту у соцмережах
З понад 15 000 позначених публікацій у дослідженні більшість були твітами. Можливо тому, що Twitter полегшує користувачам створення кількох облікових записів, забезпечує анонімність і має вільніші обмеження, ніж його конкуренти. Більше 1000 публікацій і коментарів були з YouTube, у той час як у Facebook і Instagram було позначено сотні, а в LinkedIn менше 100.
«Я не думаю, що це погана воля з боку технологічних компаній», — сказав Фелікс Карте, старший радник глобальної некомерційної правозахисної групи Reset Tech, яка зосереджується на підзвітності платформ соціальних мереж, і співавтор звіту.
«Насправді це лише брак ресурсів, брак інвестицій, недостатня підготовленість», а також дефіцит персоналу, який володіє російською та українською мовами та місцевими знаннями.
Критика не є новою. Незважаючи на те, що останніми роками найбільші американські соціальні медіа-платформи розширили свої зусилля з контролю за своїми платформами в усьому світі, дослідники постійно зазначали, що вони виділяють менше ресурсів і мають менше досвіду в неангломовних регіонах. Компанії, включно з Facebook і Google, також критикували задовго до останнього російського вторгнення за те, що вони приділяли занадто мало уваги підтримуваним кремлем кампаніям дезінформації в Україні, включаючи операції ще в 2014 році, які передвіщали втручання росії у вибори в США 2016 року.
"When AI writes code better than a human, you have to pump your brains": how an Android team lead went into Data Science to understand what's under the hood
A school math teacher refers to a dry textbook in response to a simple question, "What is a logarithm?" A familiar plot to many, which for some becomes an excuse to close the topic of exact sciences forever, and for others turns into an obsessive, open-ended gestalt for years to come.
Why are programmers becoming meat proxies and losing their jobs en masse? We analyze the topic using the Microsoft case
Is artificial intelligence really to blame for mass layoffs at global tech giants, or is it just a convenient cover for optimizing costs after Covid rehiring? Why are servers, data centers, and electricity becoming more valuable and expensive than people today? In the 20th anniversary episode of the podcast "The AI Show," we analyze the harsh reality of the labor market, business processes, and the future of professions.
“We have become an operator that does not exist, but everything works.” De Novo CEO Maksym Ageev — on arrivals at data centers, large migration from “digital Kyiv” and the price of survival
In the summer of 2026, Russian forces launched a targeted hunt for Ukrainian digital infrastructure. One of the first drone strikes in Kyiv was the data center of one of the largest cloud service and colocation operators, De Novo.
Have important news to share? Message our Telegram bot
Key events and useful links in our Telegram channel