«Дія» продовжує розширюватися: тепер там можна засвідчити справжність нотаріального завірення документа за допомогою QR-коду, стати в чергу на іпотеку, голосувати — щоправда, поки що лише за членів жюрі на «Євробаченні». Мстислав Банік — керівник із розвитку електронних послуг Мінцифри — розказав про нові послуги, доступні через «Дія». Кореспондент dev.ua вирішив розглянути можливості держпорталу трохи більш широко.
«Дія» продовжує розширюватися: тепер там можна засвідчити справжність нотаріального завірення документа за допомогою QR-коду, стати в чергу на іпотеку, голосувати — щоправда, поки що лише за членів жюрі на «Євробаченні». Мстислав Банік — керівник із розвитку електронних послуг Мінцифри — розказав про нові послуги, доступні через «Дія». Кореспондент dev.ua вирішив розглянути можливості держпорталу трохи більш широко.
Технічна складова не найскладніша в питанні електронних виборів, пояснює Мстислав Банік. «Будь-який процес можна реалізувати покроково, як ми це зробили з цифровим паспортом. Але по-перше є найважливіша річ — це довіра, і не можна говорити про електронні вибори до того, як люди почнуть вірити результатам голосування», — наголошує посадовець.
Далі йде зміна нормативної бази, внесення змін у законодавство парламентарями, а вже потім можна говорити про реальність електронного самоврядування.
Звісно, каже Мстислав Банік, говорити про це можна буде тільки після перемоги і закінчення воєнного стану.
Втім, не можна сказати, що Мінцифра не працює над популяризацією ідеї електронної демократії через «Дія»: приміром, з понеділка стартувало голосування за членів жюрі національного відбору на «Євробачення-2023». Одна людина має один голос, а трійка переможців і виберуть виконавців, які будуть виступати від України. На даний момент проголосувало вже майже 350 тисяч людей.
За словами Мстислава Баника, охопити таку кількість людей і спитати їхню думку — це досягнення і нові можливості, і, звісно, це так чи інакше прояв електронної демократії, бо електронна демократія — це не лише голосування на виборах, але й інші суспільні процеси.
Варто зазначити, що подібні опитування — це шлях не лише до електронної демократії, але й до можливої руйнації старих ринків.
У 2022 році, наприклад, вартість одного sms-повідомлення при голосуванні у фіналі «Євробачення» складала 5,31 грн. Як пише Детектор.Медіа, в 2022 році в Україні голосування глядачів шляхом надсилання sms-повідомлень організовувало ТОВ «Френдс Про ТВ» (компанія в цілому організовувала «Євробачення» за 20,28 млн грн), як і під час національного відбору. З одного номера можна було надіслати 20 повідомлень.
Втім, як розказали dev.ua обізнані джерела, голосувальників в Україні було не так вже й багато — йдеться про скоріше десятки, аніж сотні тисяч людей.
Таким чином, нинішні 350 тисяч — це вже досить серйозне залучення як мінімум активної частини населення. Окрім того, «Дія» вже напряму транслювала конкурс — мільйон людей дивилися «Євробачення» саме через застосунок.
Тепер, якщо застосунок пройде випробування першими шоубіз-скандалами — а в Twitter та Facebook вже потрохи гиркаються щодо кандидатів, за яких пропонують голосувати (що взагалі не проблема Мінцифри, вони виключно дають платформу, контент — то до «Суспільного») — вона запросто може замінити старі методи, особливо враховуючи загальне охоплення: застосунком користується 18,5 млн людей в Україні. Уявіть, скільки інформації могли би отримати державні соціологи та статистичні служби, якби проводили опитування на подібну аудиторію. Поки що ж ми маємо опитування про зброю, де більшість людей проголосували за вільне носіння.
Через портал зараз запускають державну іпотеку — від 3%, програма називається «єОселя», на бета-тестування наберуть тисячу людей. Пріоритет розписано згідно законодавства — п. 3 Постанови Кабінету Міністрів № 856 від 2 серпня 2022 року.
На сьогодні через «Дія» продали облігацій більш ніж на 80 млн грн. Враховуючи ціну в 900-1000 грн, це 80 тисяч облігацій, каже Мстислав Банік. Втім, відповідаючи на уточнення кореспондента dev.ua, чи не планує Мінцифра запропонувати більш розширені фінпослуги, наприклад, купівлю акцій приватних компаній, в тому числі українських, посадовець уточнив, що подібне не планується. Портал надає держпослуги, облігації підтримують державу, а купівля акцій — це вже ближче до комерційної діяльності.
