Пʼятнадцять проєктів, які є учасниками Defense Tech кластеру Brave1, отримали фінансування у $225 000, ще 15 — на стадії укладання договорів на $235 000. Платформа об’єднує державні та приватні ініціативи з розробки рішень для Сил оборони. Наразі надійшло 412 розробок, 200 з них пройшли військову експертизу. Ми зв’язалися з рядом стартапів та дізналися чим саме вони займаються і на що витрять кошти.
Пʼятнадцять проєктів, які є учасниками Defense Tech кластеру Brave1, отримали фінансування у $225 000, ще 15 — на стадії укладання договорів на $235 000. Платформа об’єднує державні та приватні ініціативи з розробки рішень для Сил оборони. Наразі надійшло 412 розробок, 200 з них пройшли військову експертизу. Ми зв’язалися з рядом стартапів та дізналися чим саме вони займаються і на що витрять кошти.
Mantis Analytics було засновано як волонтерську ініціативу у березні 2022 року, через місяць після повномасштабного вторгнення росії, розповів dev.ua Максим Терещенко, СЕО компанії.
Більше року Mantis Analytics працював у волонтерському режимі, після чого вирішив трансформуватися у стартап, оскільки так можемо зробити більше. Mantis Analytics допомагає аналізувати інформаційний простір у щоденному режимі, виявляти дезінформацію та ворожі наративи для оперативної протидії.
Наразі компанія розробляє платформу «пульт управління» для ведення інформаційної війни. В команді на сьогодні 12 спеціалістів, включно з трьома фаундерами. Фаундери і частина команди працюють full-time, але більшість залучено у волонтерському режимі.
Як стартап потрапив до кластера? Побачили оголошення від Brave1 та відразу подали заявку, заповнивши форми на порталі. Далі пройшли багато етапів відбору, включно з комплаєнсом, аналізом компанії з кількох різних кутів, зокрема щодо застосування технологій державними установами в реальних умовах для безпекових цілей. Після успішної верифікації отримали статус «Brave1».
Mantis Analytics отримав грант у розмірі $25 000. «Це максимально можлива сума від Brave1», — каже Максим. Ці гроші підуть на створення робочих прототипів рішень з можливістю їхнього подальшого виводу в продакшн-використання для РНБО та інших клієнтів, не кожного з яких ми можемо називати.
Які умови співпраці з військовим кластером? Це не лише фінансова підтримка. Кластер надає можливості для нетворкінгу, встановлення контактів у військовому співтоваристві, сприяє у взаємодії з журналістами, а також відкриває доступ до інвесторів, розповів Максим.
«В кластері представлено різні проєкти: хтось займається дронами, хтось — розмінуванням, хтось ще чимось. Ми представляємо сферу когнітивної безпеки».
Серед найближчих планів— завершення розробки другої версії MVP і створення на її основі аналітичних рішень для користувачів, про яких йшла мова вище. Паралельно стартап шукає венчурні інвестиції.
«Ми розуміємо, що наші рішення можуть бути використані не лише в Україні, загалом — це питання глобальної безпеки, не лише протидії агресії рф. Крім того, питання інформаційної війни стрімко проникає в корпоративний сектор. Тому працюємо над стратегією виходу на інші ринки та клієнтські сегменти, розширюємо команду», — підсумував Максим Терещенко.
Око Камера — це тепловізійний модуль побудований на основі неохолоджуваного мікроболометра. Це означає, що сенсор чутливий до електромагнітної хвилі теплового випромінювання, він за допомогою оптики може бачити різницю в температуру між об'єктами, пояснює в коментарі dev.ua засновник компанії Денис Ніколаєнко, в минулому CTO однієї з IT-компаній. Такий модуль використовується в кожному тепловізійному прицілі, додає він.
«Свої модулі ми розробляємо суто під роботизовані системи. Це різного виду безпілотники — як ті, що літають, так і наземні».
Головне завдання компанії зараз — розробити алгоритми обробки зображень та електроніку для обробки сигналів таким чином, щоб мінімізувати похибку і зробити максимально точну картинку. Компанія отримала грант в $25 000 і планує витратити його на виготовлення власної електроніки.
Стартап вже має власну лабораторію, має в команді 10 спеціалістів, розбудовує виробництво та шукає спеціалістів до команди. Серед відкритих вакансій — hardware-розробники, Python-розробники та mechanical engineers та інженерів з оптики.
Наразі в Око Камера є партія в 15 тепловізорів, які знаходяться на тестуванні у партнерів. Першу власну дрібносерійну партію в 200 штук планують випустити в жовтні. «Сподіваємося щось з неї піде на допомогу ЗСУ», — підсумував Денис.
«Ми отримали фінансування по двом проєктам. Перший — по дистанційному модулю, другий — по перебудові електронного багі», — розповів dev.ua керівник проєктів Сергій Погасій.
Він додав, що гранти розподіляються таким чином: $25 000 — основна сума і $5 000, якщо потрібна доробка. По дистанційному модулю команда отримала $30 000, по багі — $25 000, решта $5 000 — на розгляді Наглядової ради.
Дистанційний радіомодуль дозволяє керувати різними виконуючими пристроями на відстані 8-10 км, якщо не використовувати ретранслятор і на місцевості із середньою «забрудненінстю» електромагнітними пристроями. «За допомогою протоколу LoRa 1 розробка дозволяє отримувати інформацію щодо датчиках або пристроях, які моніторять ситуацію навкруги. Також ми використовуємо криптокодові конструкції для шифрування нашого сигналу», — розповів Сергій.
Серед переваг пристрою — достатньо довга автономність роботи і захищеність сигналу, повідомив співрозмовник. «Разом з Brave1 на полігонах будемо тестувати цього тижня розробку щодо перешкод під РЕБами», — сказав Сергій Погасій.
«Ми виготовимо 30 виробів, які за рішенням комісії будуть використовуватися там, де це потрібно — на полігонах чи фронті».
Щодо багі, Сергій каже, що у стартапа вже готовий кузов та рольова колонка. Компанія, щоб не чекати комплектуючих із-за кордону, вирішила розробити власний електромотор і драйвери управління. Планують до Нового року поставити автівку на хід. Наразі йде виготовлення першого зразку.
Вся команда Urobo — інженери та випускники ХПІ (Харківський політехнічний інститут — ред.). Близько 60% спеціалістів має досвід праці в КБ (конструкторське бюро — ред.), які працювали на оборонну сферу.
«Зараз всі звертаються до мов програмування. В оборонному секторі це не завжди ефективно працює. Тут потрібен мінімальний пристрій з безпосередньою мовою програмування для „заліза“. Тому зазвичай це виконують розробники 40+ років».
Наразі команда займається реєстрацією торгівельної марки. До її складу входить 6 спеціалістів, не всі з них працюють постійно.
«Наразі Drillapp — це навчальна медійна платформа, на якій є контент у формі уроків, вправ та курсів. Також ви можете відзняти власне тренування зі зброєю та надіслати нашим інструкторм, отримавши фідбек», — розповів dev.ua CEO стартапу Олексій Гусаров.
В подальшому компанія планує побудувати на цій основі computer vision та навчити штучний інтелект надавати зворотній зв’язок в онлайн-режимі. «ШІ вам буде казати, наприклад, змінити напрямок зброї», — пояснює Олексій. На сьогодні в застосунку, який доступний на iOS та Android, доступні різні види зброї: короткоствольна зброя — пістолет, і карабіни.
Застосунок розробляли близько 8 місяців і планували запускатися на ринку США. Однак все змінила повномасштабна війна проти рф: стартап зробив pivot (змінив модель — ред.) та переорієнтувався на Україну.
«Наш застосунок — це не заміна тренера. Тренер у будь-якому випадку must have. Ми або доповнення, або підвищення кваліфікації для вас у плані тактичного поводження зі збоєю».
Зараз Drillapp має 65 000 зареєстрованих юзерів. В Україні застосунок повністю безкоштовний і саме українці (35 000) складають ядро аудиторії Drillapp. На другому місці — поляки (близько 10 000).
«В Польщі ми вчимося заробляти. У нас підписна модель. Ви отримуєте близько 30 безкоштовних вправ. Хочете більше — платите за місяць чи рік. Підтримка також платна, оскільки працюють тренера. В Польщі це коштує в районі $5/місяць».
В команді Drillapp зараз працює близько 15 спеціалістів, це переважно розробники. «Ми вже працювали з військовими та мали кілька зустрічей, в тому числі з навчальними центрами. Думаємо, як разом працювати», — каже Олексій.
Стартап отримав грант в $25 000 + $5 000. Кожен квартал компанія має подавати звітність куди йдуть кошти. Суму планують витратити на вдосконалення безпеки застосунку (так радять військові). А також планують знімати новий контент щодо стандартизації викладання поводження зі зброєю.
