Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.
dev.ua розповідає історію унікальної розробки, яка виявилася мега актуальною в умовах пандемії.
Система виклику knopka — це програма, яка дозволяє автоматизувати медичну допомогу пацієнтам на ліжках в лікарняних стаціонарах і служить способом комунікації з медсестрами.
Система використовує різне устаткування: кнопки для виклику, кардіодатчики, датчики падіння, сигнальні лампи для навігації по лікарняним коридором, а також браслети, якими медсестри підтверджують, що були у пацієнта. У системи knopka є свій додаток, який встановлено на планшеті на посту медсестер, і який вони за своїм бажанням можуть встановити на свої мобільні телефони.
Працює це так: система отримує сигнал, якщо пацієнт натискає кнопку, або сигнал йде від підключеного пульсометра й монітора пацієнта, якщо пульс критично підвищений або знижений. У цей момент генерується повідомлення на телефон медсестри, в якому вона бачить прізвище пацієнта, номер палати й ліжка, а також на планшет на посту. Спалахують лампи по відділенню над палатою, в якій потрібна допомога. Але медсестра не може прийняти виклик на посту. Щоб система зарахувала виклик, як прийнятий, медсестра повинна увійти в палату пацієнта і відзначитися в палаті своїм персональним ключем, який знаходиться в браслеті. Таким чином система контролює, що пацієнтові була надана допомога та увага упродовж трьох хвилин в разі потреби. Монтаж і запуск системи проводиться за один день.
«2018 й рік я провів з бабусею в лікарнях», — розповідає Іван. Він звернув увагу на те, що медсестри часто пропускають виклик пацієнта навіть якщо біля ліжка є кнопка виклику. Хтось кнопку ігнорував, хтось просто не чув, коли відходив з сестринського посту.
Крім того, не завжди у пацієнтів, якщо стан різко погіршився, є фізична можливість натиснути на кнопку.
Поки Іван сидів біля лікарняного ліжка своєї бабусі, хлопцеві спала ідея створити розумну медичну інформаційну систему, яка змогла б розв’язати цю проблему. Це сталось 15 січня 2019 року. Його підтримав друг Костянтин Трунов, і хлопці разом взялися за реалізацію своєї ідеї.
«Ми з Костею Труновим приблизно порахували можливі витрати на створення і запуск прототипу, далі були довгі два місяці інтерв’ю з клієнтами: завідувачі, медсестри, головні лікарі. Ми запитували, чого вони хочуть, тестували гіпотези, які ми придумали. І цим заощадили собі роки розробки», — розповідає він.
Так в команді добре продуманого стартапу зібралися вісім осіб. Серед них — медичний психолог з Нікополя Іван (він відповідає за продажі та партнерства), операційний менеджер Костянтин із Запоріжжя, СТО Дмитро Журавко і розробник Android Денис Кухленко. Також у Запоріжжі знаходиться головний спеціаліст з виробництва Людмила Попова. «У неї багаторічний досвід складання пристроїв і пайки мікросхем. З нею почали співпрацювати, розробляючи другу систему і, за словами СЕО проєкту, стали спати набагато спокійніше».
Київська частина команди — це Влад Самойленко, Валентин Завертанний і Павло Галемський, які займаються хмарою, інтеграціями, документацією та проєктами по сертифікації.
На різних етапах проєкту, за словами Івана, до команди приєднуються на умовах підряду й інші фахівці. Завдяки Романі Іванусь, наприклад, проведені перші інтерв’ю і прописана перша UX логіка. «Романа допомогла структурувати хаос на самому початку і після зробила перший UI для нашого застосунку. Найзручніша його фішка — спливаюче повідомлення на закритому екрані або поверх працюючих додатків — медсестрам не потрібно спеціально заходити в програму, щоб побачити великими буквами, хто її чекає і де», — розповідає Іван. Також для стартапу knopka працював Саша Рожнецький — автор логотипу і першого сайту, який використовували для перших продажів — knopka.life.
Іван зізнається, що на початку шляху різні люди передрікали проєкту «смерть» у разі, якщо не давати хабарі.
«Перше, на що навіть ледачі не соромилися вказати, це корупція. Адже метою з самого початку були державні лікарні», — згадує Іван.
Захистом від корупційних ризиків стала наявність в Україні системи закупівель Prozorro. «Договір на Prozorro захищає нас як постачальників — він публічний, ризик загубитися — мінімальний», — каже Іван. Здебільшого команда бере участь в спрощених торгах до 200 000 грн.
Другим непростим моментом на старті проєкту виявилася недостатня кількість медперсоналу в лікарнях. «До установки системи у клієнтів викликає і сьогодні подив, як це буде працювати ефективно, адже медсестер не вистачає, а ми пропонуємо рішення для виклику медперсоналу», — каже Іван. За однією медичною сестрою закріплено до 70-80 пацієнтів. Але, за словами Івана, система навпаки оптимізує і знижує кількість запитів до сестер за рахунок того, що у пацієнтів знижується тривога, оскільки вони отримали гарантію безпеки. Швидке реагування в разі термінових ситуацій допомагає уникнути ускладнень, а значить, зменшує термін перебування пацієнта в лікарні.
Осадчий називає це перевіркою на міцність і критичність рішень, адже у приватній клініці, якщо щось не так, то розробники іноді можуть про це навіть не знати, а в державних установах зворотний зв’язок не змушує себе чекати.
Для неприбуткових установ, якими є державні лікарні, такий інструмент — ще і пряме зменшення витрат.
Незважаючи на спірність продукту і складності, першу knopka в червні 2019 року встановили в хірургічному відділенні Міської клінічної лікарні № 1 в Нікополі.
«Завідувач Дмитро Мамчур і колектив медсестер ризикнули разом з нами. Вони брали участь у всіх експериментах і перевірках гіпотез, які приходили нам у голову», — розповідає Іван, як були відпрацьовані перші процеси.
Після запуску стартапери сфокусувалися на оптимізації виробництва і почали готувати перші системи до продажу. Влітку 2019 команда knopka подала заявку на патент і авторське право, і зробила ставку на партнерства з іншими компаніями-постачальниками медичних інформаційних систем. «Наша інфраструктура контролю дозволить автоматизувати велику частину медичних завдань в стаціонарі», — підкреслює Осадчий.
Зараз розробленою стартаперами системою користується понад 20 відділень в медустановах. Серед них чотири COVID-відділення в Польщі, Національний інститут раку й ОХМАТДИТ, лікарні в Дніпрі, Полтаві, Нікополі, Лисичанську, Мирнограді, Луцьку, Херсоні.
У розробку спочатку Іван і Костянтин вкладали свої гроші. Команда витратила час і здібності. 6 з 8 членів команди — співзасновники.
«Продажі пішли ще до того, як запустили перше тестове відділення, і сьогодні ми вже наближаємося до окупності», — розповідає Осадчий.
Зараз стартапери заробляють на установці систем і підписці за програму, в яку також включено обслуговування. Вартість передплати визначається функціоналом і становить від 85 до 155 гривень на місяць з ліжка. Зараз заробіток проєкту близько $1 000 на місяць за підписку і в середньому близько $3 000 на місяць на установках, каже Іван.
Що стосується ціни системи, то разова установка з ліцензією на програму обходиться $4 000 — $6 000 залежно від типу і розміру лікарняного відділення. Вона визначається, як правило, індивідуально під кожен об'єкт. У разі, якщо лікарня хоче оптимізувати капітальні витрати, вона може вибрати варіант з підпискою. Тоді стартовий платіж знижується до $1 000 — $1 500, і далі лікарня платить помісячно або поквартально за підписку. «Підписка від $3 до $6 з ліжка в місяць в залежності від функціоналу. Перший час продавали тільки разові установки, але з 2021 року почали продавати наше рішення як сервіс», — каже стартапер.
Подавалися хлопці й на грантове фінансування. Але поки безрезультатно. Перший раз knopka пробувала виграти грант на $50 000 у 2020 році в Українському фонді стартапів. «Ми були не готові, і жюрі вказало на слабкі сторони проєкту на той момент», — коментує ситуацію Іван. Тоді проєкту виділили гроші на проходження акселераційної програми в 1991 Open Data Incubator від Social Boost.
«Не виграти гроші в якомусь сенсі було для нас корисніше, ніж виграти й витратити, — оптимістично коментує Іван. — Зараз ми отримали знання, які вже дозволяють нам оптимальніше планувати свої витрати та фокусувати зусилля на тому, що призведе проєкт до зростання».
«Зараз система в тій точці, де відпрацьований MVP, продукт з мінімальним функціоналом, продається лікарням і вирішує базові завдання», — каже Іван.
Для масштабування проєкту команда вже розробила систему на акумуляторах, яку в десятки разів простіше встановлювати і запускати на об'єкті без підключення до електромережі. «Це дозволить нам прискорити продаж і, головне, мінімізувати нашу участь в дистанційних запусках», — зазначає Іван.
Зараз всі комплектуючі виробляються в Китаї, а спайку і складання проводять вже в Запоріжжі. Хоча хлопці не залишають надію знайти в Україні конкурентну ціну на лиття пластику.
