UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський Зброя
21 січня 2026, 09:00
2026-01-21
«Ми зробили шалений стрибок. Але там ще є куди стрибати». Велике інтерв'ю CEO Brave1 — про лазерну зброю, дрони-перехоплювачі, ракетну програму і не тільки
На початку літа минулого року кластер оборонних інновацій Brave1 очолив Андрій Гриценюк — топменеджер із понад 20-річним досвідом в ІТ, головним чином у банківському секторі. З 2023 року він вже працював у команді Мінцифри, де брав участь у розробці й запуску низки ключових цифрових продуктів.
У інтерв’ю з dev.ua Андрій Гриценюк розповів про своє ставлення до кадрових ротацій у Мінцифри й Міноборони, про плани щодо лазерної зброї та їхню реалізацію; про програми щодо дронів-перехоплювачів і виробництва ракет; про те, як часто фінансовані Brave1 miltech-стартапи так і не доходять до випуску обіцяного продукту та чому з ними доводиться судитися, а також — про таємничі, але гучні плани кластера на 2026 рік.
На початку літа минулого року кластер оборонних інновацій Brave1 очолив Андрій Гриценюк — топменеджер із понад 20-річним досвідом в ІТ, головним чином у банківському секторі. З 2023 року він вже працював у команді Мінцифри, де брав участь у розробці й запуску низки ключових цифрових продуктів.
У інтерв’ю з dev.ua Андрій Гриценюк розповів про своє ставлення до кадрових ротацій у Мінцифри й Міноборони, про плани щодо лазерної зброї та їхню реалізацію; про програми щодо дронів-перехоплювачів і виробництва ракет; про те, як часто фінансовані Brave1 miltech-стартапи так і не доходять до випуску обіцяного продукту та чому з ними доводиться судитися, а також — про таємничі, але гучні плани кластера на 2026 рік.
Зміст
Як вчені допомагають CEO Brave1 розібратися з військовими технологіями
— Ви вже на посаді більше, ніж пів року. Наскільки важко було влитися в домен, зважаючи на те, що до теми зброї ви безпосереднього стосунку не мали?
— З 2022-го року я багато разів пожалкував, щоб в мене не було бойового досвіду чи відповідної військової освіти. Зараз доводиться швидкими темпами закривати ці прогалини.
Але варто сказати, що ще з часу роботи в Мінцифрі я долучався до багатьох військових проєктів. Тому Brave1 для мене був не зовсім «із чистого аркуша».
Узагалі, все залежить від моделі лідерства та менеджменту. Є різні підходи до управління зоною, за яку відповідаєш. У мене завжди і до роботи у Brave1 був підхід, що ти не можеш просто керувати, не будучи subject matter expert. Тобі завжди потрібно мати якусь core-експертизу!
Для того, щоб зрозуміти, як працюють деякі військові речі, я постійно змушений навчатись. Іноді прошу науковців чи військових зробити мінілекції на кілька годин для того, щоб занурити мене в тему й дати такий собі essential із конкретних питань.
Наприклад, просив вчених та експертів розповісти, як працюють лазери. Мені довелося витратити приблизно тиждень для того, щоб розібратися з нюансами, пов’язаними з лазерними технологіями, з тепловізорами, з ППО. На щастя, в Україні багато людей з академічним, дуже глибоким розумінням природи цих речей.
— Оскільки ви самі згадали про лазери, то мушу запитати про розробку лазерної зброї в Україні. Наприклад, наскільки реально використовувати лазерну зброю проти «шахедів»?
— Лазери і їхнє застосування — це широке поняття. Почнімо з речей, з яких уже є хороший прогрес. Наприклад, лазери дуже часто використовують для підсвітки цілей.
Є іноземні снаряди Copperhead. І є літак, гелікоптер чи БПЛА з відповідним лазером, який може світити на ціль. Так, цей високоточний снаряд наводиться на підсвічену ціль. По підсвіченій лазером цілі може зробити дуже точне ураження і БПЛА, і для цього йому не потрібно мати GPS або використовувати алгоритми комп’ютерного зору. Тобто це перспективно.
В Україні не було власних лазерних дизігнейтерів на початку війни — використовували виключно партнерські. Зараз уже вони з’явилися, почали працювати українські розробки. Brave1 фінансував це ще з початку свого створення. У 2024-му році ми теж надавали гранти компаніям, щоб вони створили українські рішення.
Другий напрям — це бойові лазери. Вони також бувають різного типу: оптоволоконні, твердотільні, CO2-лазери, діодні тощо. Упевнений, що протягом цього року буде реально використовувати бойові лазери проти невеликих ворожих БПЛА й на невеликих відстанях.
Якщо говорити конкретно про «шахеди», то вважаю, що в цьому році прогрес і готовність розробок ще не дійдуть до стану, щоб за допомогою лазерів можна було їх збивати.
Там більші відстані, а чим більша відстань — тим більше треба потужності. Але багато країн експериментують із цим. Ми також робимо це, маємо декілька проєктів.
Про нове призначення Федорова: «Від цього виграють всі»
— Минулого тижня Михайло Федоров став міністром оборони. Ці великі кадрові перестановки щось змінять у роботі Brave1? Адже так чи інакше саме Федорова вважають архітектором цієї системи.
— Саме Михайло запропонував ідею створити «Армію дронів» — прообраз Brave1, і те, з чого він виріс. Але що стосується роботи Brave1, то не думаю, що у зв’язку з цим для нас будуть якісь зміни.
Brave1 був заснований за ініціативою Мінцифри й Михайла Федорова, але його заснували вісім інституцій, серед яких і Міноборони, і Генштаб, і РНБО, і Мінекономіки. У нас є наглядова рада, в якій є як представники держави, так і незалежні члени. Тому ми і далі будемо тісно співпрацювати і з Міноборони, і з Мінцифрою, але інституційно в нас змін не передбачається.
Андрій Гриценюк і Михайло Федоров, фото з Facebook Brave1
Михайло за всіма напрямами, за які відповідав, втілював серйозні і швидкі реформи. А я думаю, всі зі мною погодяться, що Міноборони — це інституція, яку однозначно треба сильно реформувати, покращувати її роботу і підвищувати ефективність.
Я певен, що після призначення Михайла буде значний прогрес у роботі Міністерства оборони. Від цього виграють всі — і військові, і цивільні, і Brave 1 також. Тому дивлюся вперед і очікую на серйозні позитивні зміни.
— Ви дивитеся вперед, але нинішню посаду змінювати не маєте наміру? У результаті цих ротацій вам не пропонували, умовно, перейти в Мінцифри на вищу посаду чи піти в Міноборони разом із Федоровим?
— У мене тут дуже багато роботи. Для мене важливо продовжувати те, що ми вже робимо з командою Brave1. Мені здається, я на своєму місці зараз. Тож не розглядаю варіанти переходу нікуди.
— У одному з попередніх інтерв’ю ви казали, що звичайні FPV-дрони — це зрілий продукт, який вже не потребує грантової підтримки. А можете виділити три технології, які конче потребують грантової підтримки і зараз є гіперактуальними?
— Можу назвати і більше. Що я мав на увазі, коли говорив це про FPV-дрони? Якщо ми бачимо певну галузь, у якій потрібно зробити прорив, бо ця галузь — «порожня», то ми починаємо фокусувати всю оборонну індустрію і окремі компанії на те, що в цьому напрямі треба створювати продукти. Але потім, коли вже достатньо проєктів розробляються і є готові продукти, ми бачимо, що цей сегмент далі може жити без активного фокусування з нашого боку. Тож ми прибираємо цей напрям із пріоритетного фінансування Brave1 — ринок сам себе відрегулює. Далі ми просто супроводжуємо це і допомагаємо компаніям, щоб вони повноцінно працювали і швидше розв`язували свої проблеми.
Якщо говорити про напрями, з яких ми зробили такий степ-аут, то ми прибрали з найбільших пріоритетів FPV-дрони, логістичні НРК, БЕКи-камікадзе.
Таких прикладів багато. Навіть серед напрямків, які ми визначили пріоритетними влітку минулого року, ми вже робимо нову редакцію, і, знову ж таки, прибираємо деякі речі.
Найбільш актуальні розробки своєю чергою відповідають активностям, які ми проводимо. Нещодавно ми провели чотири великих конкурси. Перший — це зенітні ракети, другий — це тактична балістика, альтернатива для Himars. Третє — це штучний інтелект за п’ятьма категоріями, які ми визначили як найбільш актуальні станом на зараз. І четвертий напрям, великий конкурс, з якого якраз зараз проходить — це вибухові речовини. П’ятий напрям, який ми анонсували у грудні — це незалежне виробництво компонентів в Україні.
— Щодо вибухівки — виробники в попередні роки постійно скаржилися на зарегульованість цієї сфери. Є покращення щодо цього?
— Дерегуляція — дуже важливий напрям роботи Brave1 і Мінцифри спільно з Міноборони та іншими інституціями. Для того, щоб з’являлися ефективні продукти і це відбувалося швидко, потрібно спрощувати процес.
Більше 30 змін законодавства, які були ініційовані Brave1 — уже ухвалені.
Щодо вибухових речовин деякі спрощення також відбулися, але це не все. Ми будемо відкривати більше речей, які закриті для виробників зараз. Будемо максимально спрощувати це для того, щоб працювати було дешевше, і більше компаній могли цим займатися, а процес був максимально ефективним і швидким.
Про суди з miltech-стартапами: «У нас тільки 11 прикладів, коли ми вимагаємо повернення коштів»
— Наскільки часто у практиці Brave1 трапляються випадки, коли стартап так і не доходить до фінішу зі своїм продуктом?
— Давайте розділимо це на кілька складників. Перше — це приклади, коли до нас приходили ФОПи або невеличкі команди, люди з якимись ідеями, і зараз вони вже є успішними великими компаніями. Таких прикладів багато.
Ми нещодавно проводили таку «інвентаризацію»: більш як 100 компаній, які зараз є успішними бізнесами й дуже відомі як в Україні, так і за її межами, прийшли у свій час до Brave1 і отримали грантову підтримку.
І не тільки грантову, а й з погляду кваліфікації, тестування виробів, зворотного зв’язку, консалтингу щодо самих розробок, матчмейкінгу та знайомства з іншими компаніями.
У венчурних фондів є класична статистика: зазвичай, якщо хоча б один із 10 стартапів стає успішним, то інвестори окупають завдяки йому вкладення в інші дев’ять.
Звісно, у нас ця статистика краща. Загалом Brave1 видав понад 800 грантів і фінансував багато розробок. І у нас тільки 11 прикладів, коли ми судимося з компаніями і вимагаємо повернення коштів.
Тобто, ця статистика значно краща, ніж найкраща світова статистика по роботі зі стартапами. Бувають і випадки, що компанія змогла зробити розробку, але бізнес не пішов: чи з причини, що вони не здатні масштабувати виробництво, чи їх продукт конкурентно поступається іншим, чи хтось трохи повільніше зайшов, а комусь банально не пощастило, комусь не вдалось отримати інвестиції. Звісно, деякі компанії перестають працювати, але для нас найголовніше, щоб продукти створювались, а люди отримували досвід. Вони потім можуть бути поглинені іншим виробником. Таких прикладів багато по тих напрямках, за якими ринок вже насичений. Вже почалися нормальні органічні для економіки процеси поглинання, і це добре. Тому вся підтримка і всі ці інвестиції — не даремні.
— А судові спори з компаніями, які отримали гранти Brave1, але не виконали їх умови — це загальна практика чи крайній захід? Питання може бути вирішене в позасудовий спосіб — наприклад, вам просто повернуть кошти?
— Судовий процес — це крайній етап. У нас є декілька прикладів, коли компанії просто вирішили повернути гроші, хоча таких випадків небагато. Це може бути навіть не пов’язано з продуктом, як таким, а більше з юридично-бухгалтерськими питаннями.
Наприклад, коли приймається рішення по грантовому фінансуванню, компанії подають свій запланований кошторис витрат. І бувають приклади, коли компанії у кошторисі вказали одне, а витратили гроші на інше — частково із грантових фінансів. Частину суми, яку неправильно витратили, вони повертають. Зазвичай це невеликі суми, і компанії, розуміючи свою відповідальність, роблять повернення для того, щоб не було порушень умов договору.
— У вас є власна команда юристів? Хто займається цими питаннями?
— Перше — це внутрішня команда юристів. А у 2025-му році ми також долучили до цих процесів банки-партнери, де відкриваються рахунки, на які отримують фінансування оборонні компанії. Це робиться для того, щоб вони зі своєю експертизою також здійснювали цю перевірку.
Наприклад, раніше виробник відразу оплачував щось, а потім за це звітував. У разі, якщо було порушення, він мав повернути кошти. Щоб не було таких помилок, а переважно це технічні помилки з боку виробника, зараз банки роблять контроль щодо санкціонованості витрат. Це робиться для того, щоб не було навіть випадків необхідності повернення, щоб наперед це було перевірено.
Про дрони-перехоплювачі і ракетну програму
— Гіперактуальний продукт — це дрони-перехоплювачі. У минулому році Україна зробила великий крок чи навіть стрибок у масштабуванні їх випуску. Яка роль в цьому Brave1, що вдалося зробити в цій ніші?
— Роль Brave1 і Мінцифри тут ключова, бо ще з 2024-го року, коли тільки народжувалися дрони-перехоплювачі, ми координували цю програму. Спочатку перехоплювачі застосовували проти розвідувальних дронів, і лише потім ми почали працювати ними проти «шахедів».
Далі почали з’являтися дрони-перехоплювачі інших спеціалізованих типів. Тому у 2024-му році ми відчули, що у цієї технології шалений потенціал.
Передусім ми організовували роботу з виробниками, щоб допомогти їм створити правильні продукти. Друге — це тестування і навчання військових екіпажів: забезпечували їх всім тим, що потрібно в роботі. Це те, що пов’язано з радарами, з програмним забезпеченням для обробки даних із радарів, для їх інтеграції з самими дронами. Завдяки цій нашій діяльності зараз є десятки компаній, які роблять дрони-перехоплювачі різних типів.
Нам не треба мати універсальний засіб — він буде дорогим і не таким ефективним, як щось спеціалізоване. І це одна із технологічних революцій взагалі в світі: на міжнародних виставках дрони-перехоплюючі вже є всюди. Всі країни зрозуміли, наскільки це ефективно. А ще набагато дешевше, ніж ракети. Так, по ефективності дрон-перехоплювач не може працювати настільки ж добре, як зенітна ракета, але його вартість теж суттєво менша. І за допомогою кількох дронів-перехоплювачів можна досягати таких же результатів, як і за рахунок ракетного озброєння.
Але я вважаю, що потенціал дронів-перехоплювачів ще не до кінця розкритий: і по автономності, і по штучному інтелекту. Ми зробили шалений стрибок, але там ще є куди стрибати.
— Давайте не тільки про зброю, яка допомагає нам захищатися, а і про зброю, яка допомагає атакувати. Можете розповісти більше про фінансування проєктів, які розробляли українські балістичні ракети?
— Я би глянув на це ширше. Загалом по напрямку ракет є декілька категорій, за якими Brave1 робить фінансування. Перша — це балістика. Друга — це крилаті ракети. Третє — це ракети зенітні. І четверте — це компактні ракети повітря-земля. По всіх цих чотирьох напрямках ми розуміємо, наскільки важливо, щоб в Україні з’явилися ефективні продукти за адекватною ціною.
Тому по кожному з цих напрямків у нас є кілька конкурсів. Нещодавно останній конкурс закінчився, де чергові вісім українських компаній отримали контракти і фінансування на створення цих розробок. Це продукти різного класу: від невеличких, менш ніж 70 см, до багатометрових великих ракет.
Ракетний напрямок — це один із таких важливих напрямків, де ми не просто чекаємо результатів, коли компанія, яка отримала фінансування, приносить результат у відповідності до умов і термінів договору. Ні, у нас щотижневий, щодвотижневий спільний проєктний менеджмент цих проєктів разом з компаніями.
Якщо ми бачимо, що десь є пробуксовка чи компанія стикається з проблемами, ми допомагаємо ці проблеми вирішувати. Залучаємо науковців із університетів, щоб допомогли виробникам вирішити проблему. Залучаємо військових чи експертів по конкретних напрямках для того, щоб виробник швидко отримав консультацію чи рекомендації щодо постачальників компонентів, які використовуються.
— Ваша допомога виходить далеко за межі, умовно, юридичного і організаційного консалтингу? Якщо щось «не злітає», ви готові привести до когось на виробництво навіть стороннього інженера чи вузького спеціаліста?
— Ми підписали меморандуми про співпрацю з вісьмома українськими університетами і голландською науковою групою TNO для того, щоб у нас був доступ до експертів, і щоб можна було отримати ці консультації.
Наприклад, один з виробників зенітних ракет зіткнувся з проблемою обертання ракети і взаємодії системи наведення з системою управління самою ракетою. Треба було з точки зору архітектури зрозуміти, як зробити краще. Або зробити так званий рол, щоб ракета оберталась під час руху, і під це підлаштовувати систему наведення.
Чи навпаки — зробити так, щоб цього рол-обертання не було, і таким чином спростити систему наведення. Звісно, ми розуміємо, хто найбільший експерт з цих питань, і хто може розказати нам про варіанти, як це можна зробити.
Або інший проєкт — розробник теплових головок самонаведення почав для експериментів закуповувати різні сенсори з різних країн, не будучи глибоким експертом в темі сенсорів. Для того, щоб зекономити час і гроші, ми його познайомили з одним з найкращих в Україні спеціалістів по матрицях. Вони за кілька днів детально проаналізували, що він планував купувати, і викреслили те, що йому точно не підійде. Розробник після цього набагато швидше почав працювати. Такі приклади — те, з чим ми постійно стикаємося в роботі.
Також є багато питань, пов’язаних з альтернативними компонентами. Наприклад, хтось використовує конкретну антену і звертається до нас з тим, що її ефективність знизилась. Одразу даємо альтернативні варіанти і українських постачальників, які можуть допомогти з кращими рішеннями. Нещодавно, вже майже серед ночі один із розробників теж писав щодо доволі специфічного компонента. Одразу дали варіант, потім ще декілька варіантів. Все, проблема виробника вирішена! А так би він дуже довго чекав, поки через місяць щось приїде з Китаю.
Brave1 якраз і є колаборацією, яка поєднує розробників компонентів, виробників готової продукції, військових, науковців і експертів. Це те, що дає шалений синергетичний ефект.
Про Brave1 Market і купівлю озброєння за еБали
— Трошки про ваш «Amazon для війни», або Brаve1 Market. Він з’явився, якщо я правильно пам’ятаю, лише за кілька місяців до вашого переходу у Brave1…
— Коли він з’явився, я ще працював у Мінцифри, але якраз ідея цього маркетплейсу і його UX та функціонал — це те, до чого я був залучений ще на попередній посаді.
— Тобто, він без вас би, можливо, і не з’явився?
— Ні, він би з’явився точно, але свою роль я в цьому теж відіграв. Це була класна ідея, яку запропонував Михайло, а ми додумали, як це реалізувати, і зробили максимально швидко. Коли ж я працював у Brave1, то ми запустили функціонал оплати за зброю бойовими балами, і зробили так, щоб цей маркетплейс був як каталог зброї, а військові могли зв’язатися тут із виробниками.
Андрій Гриценюк під час одного із заходів. Фото Brave1
Ще тут з’явився механізм замовлень, і завдяки йому замість кількох місяців терміни доставки скоротилися до кількох тижнів або місяця. Це приклад кардинальної і нестандартної зміни, від якої наші західні партнери взагалі в захваті.
Маємо децентралізоване ухвалення рішення щодо типів продуктів, які треба закупити, і шалене скорочення термінів поставки. Це набагато краще, ніж коли хтось у Києві приймає фінальне рішення замість військових, а вони отримують зброю пізно і не зовсім те, що вони очікували.
Неправильно, коли військові змушені працювати з тим, що дали, а не з тим, що потрібно.
Крім того, ми бачимо, що було багато класних продуктів, які закупали волонтери і благодійні фонди, але держава централізовано не закупала. Через це у виробників було суттєве недозавантаження виробництва, інколи навіть 10–20% замість повної завантаженості.
Зараз показники компаній, які робили якісні вироби, але в них не було централізованих замовлень, завдяки нашому маркетплейсу і DOT Chain Defence полетіли вгору.
— Для того, щоб виробник вийшов на Brave1 Market, йому потрібно пройти compliance-перевірку. Ці перевірки мають щонайменше два типи. Чим вони відрізняються і як проходять?
— Цих перевірок насправді більше, ніж два типи, як ви зазначили. Перевірку робимо ми. Перевірку роблять банки — перед тим, як відкривають рахунки клієнтам і потім з певною періодичністю.
Перевірки робить Агенція оборонних закупівель DOT, коли укладається контракт на поставку. Є навіть перевірки, які ми робимо із залученням СБУ — коли потрібно здійснити поглиблену перевірку. Усе залежить від того, який саме сервіс отримує від Brave1 виробник — така і здійснюється перевірка.
— А якщо виробник не проходить перевірку, як діяти далі?
— Залежно від того, про що саме ми говоримо — про marketplace, чи про отримання гранту, про фінансування у великих розмірах на конкретний проєкт. Як правило, зауваження, які ми висуваємо під час комплаєнсу — або технічні, або їхній виробник здатний усунути достатньо швидко. І вони це роблять. Але в деяких випадках — це відмова. Такі приклади, на жаль, теж є.
— На Brave1 Market продаж оборонної продукції відбувається не тільки за гроші, а і за еБали. Чи варто взагалі стимулювати систему еБалів, яку критикує багато військових і волонтерів? Начебто, критикувати її таки справді є за що — наприклад, за те, що у гонитві за балами підрозділи перестали ділитися інформацією із суміжниками.
— Якщо хтось їздить на велосипеді, і купує згодом машину, то, звісно, у цій машині йому теж може щось не подобатися, так? Але, як на мене, важливо не забувати, що досі ти їздив на велосипеді.
Не буває ідеальних моделей, але є процес і відбувається його постійне удосконалення. Якби ми щось зробили і вважали би, що воно ідеальне і правильне, і більше не хотіли це змінювати — тоді це було би погано. Але такого нема.
Запроваджена певна інновація, і ми постійно отримуємо про неї зворотний зв’язок. Бачимо ті речі, які подобаються, бачимо і ті, які не подобаються. У разі чого — спільно з Генштабом або Міноборони ухвалюємо відповідні рішення. Наприклад, під час першого запуску системи еБалів не врахували бали за мінування. Але ми отримали зворотний зв’язок і це змінили. Так само з нарахуванням балів за логістичні місії НРК, або артилерію. Потім і пілоти-розвідники почали казати: «А де ж наші бали?» Було і питання щодо зміни методології нарахування балів щодо перехоплювачів. Тобто, це процес, який постійно удосконалюється. Це важливо розуміти.
Щодо негативу — то він завжди є. Але порівняно з користю, яку принесла ця система, він дуже незначний. Ви зазначили, що бригади починають приховувати інформацію, не ділитися нею із сусідами. Ми не бачили цього взагалі, можливо це окремі кейси.
До речі, бригади завжди діляться і технічними напрацюваннями одна з одною — так робить батальйон Manticora, «Третя штурмова», «Хартія», Nemesis. От «Хартія», наприклад, побудувала унікальну модель по управлінню НРК, і, звісно, вони розказують іншим, як можна зробити це аналогічним чином у вашій бригаді.
— Якщо ви заговорили про бригади, то у багатьох із них, як відомо, є власні R&D підрозділи. Теоретично — чи могли би бригади також отримати гранти від Brave1 на власні розробки?
— Наразі українським законодавством, зокрема підзаконною нормативкою, заборонено фінансувати розробки, які створюються в бригадах. Тому я не впевнений, що є юридична конструкція, коли державний Фонд розвитку інновацій зможе фінансувати бригади. Не думаю, що це реалістично зробити.
І тут же головне — коли ми надаємо фінансування, то прагнемо, щоб в результаті не просто створювалися нові продукти, а й масштабувалося виробництво. Бригади ж так чи інакше не зможуть бути великими виробниками. Виробники, з якими працює Brave1, це все ж таки приватні компанії.
Держава просто безплатно передала ліцензію на його виробництво приватним компаніям, і вже 15 із них підписали відповідні договори.
— Ці 15 компаній, про які ви згадали — вони лише підписали договори, чи багато з них вже і почали виробництво?
— Вони всі перебувають в процесі запуску виробництва, а хтось вже його розпочав. Хтось це зробив швидше, хтось рухається повільніше. Але треба розуміти, що це все відбулося зовсім недавно.
Багато компаній вже зробили перші зразки, їх тестують. І дуже добре, що від компаній-виробників також лунають як класні пропозиції щодо удосконалення продукту, так і самого процесу виробництва — щоб зробити його простішим і дешевшим.
Знову ж таки — дуже хороша синергія, коли щось класне було створено безпосередньо у військах, і західні партнери допомогли це створити, а після цього українська індустрія почала це виробляти. У плюсі від цього всі.
Про плани Brave1 на 2026 рік
— Наше інтерв’ю відбувається на початку року, тож логічно запитати про ваші плани у Brave1 на 2026 рік. Яких майлстоунів ви маєте досягнути?
— Насправді дуже багато хочеться сказати, але не все можу озвучувати. Важливо, щоб над інноваціями, які будуть змінювати ситуацію на полі бою, ми працювали в «режимі тиші» і це було невідомо для росіян якомога довше. Вони ж слідкують дуже сильно за тим, що ми робимо.
Це, звісно, не відповідь для журналістів і не дуже цікаво для читачів, але обумовлено безпекою тих, хто над цим працює.
Але якщо брати верхньорівнево — то першим завданням є максимально щільне закриття неба за допомогою українських розробок. Причому в такому вигляді, щоб росіянам було невигідно масштабувати кількість «шахедів», які вони застосовують.
Вони мають розуміли, що нема сенсу витрачати гроші й час, щоб це робити. Ми вважаємо, що до кінця цього року в цьому напрямі буде хороший прогрес, активно над цим працюємо.
Андрій Гриценюк обіцяє на 2026 рік щось гучне, про що всі ми дізнаємося згодом. Фото з FB Brave1
Другий напрям — це автономні технології. Тобто, технології, які дають змогу без співвідношення один дрон — одна людина масово знищувати ворожі цілі. Для нас важливо, щоб показники знищеної ворожої техніки й особового складу йшли вгору, і щоб завдяки ефективним технологіям ми мали змогу вбивати якомога більше росіян. Але це мають бути технології, які не будуть вимагати саме збільшення кількості наших воїнів на полі бою. Ну і третє… Ні, про це точно не можу казати.
— Пропонуєте це зобразити якимось ребусом зі смайликів, як любив робити вже колишній голова адміністрації Президента?
— Думаю, читачі точно зможуть із часом прочитати про це у новинах.
Атлас зброї: Україні передали шведські танки Stridsvagn 122. Які ще танки отримали захисники та від кого
Швеція передала Україні 10 танків Stridsvagn 122 з українськими екіпажами, навченими у Швеції, пише «Європейська правда», посилаючись на пресслужбу Збройних сил Швеції.
Раніше ми збирали, які ще танки Україні вже передали інші країни.
(текст від 29 липня 2022)
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
«У кращому разі це кінець 1990-х». NYT описав, чому російські ракети неточні, хто постачає мікрочипи ворогу та які системи озброєння може повторити навіть студент
Дослідники, які вивчали електроніку в новітніх російських крилатих ракетах та ударних гелікоптерах, були здивовані, виявивши технологію десятилітньої давності, використану в попередніх моделях, пише The New York Times. Розповідаємо, які висновки зробили американські дослідники стосовно зброї ворога.
