💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉
Вікторія ГорбікСтартап
2 жовтня 2022, 11:31
2022-10-02
Львівський стартапер розробив систему контролю навантаження робітників, яка економить купу грошей роботодавцями. Її вже тестували МХП та «Метінвест»
На цьогорічному заході IT Arena у Львові, одним з учасників, що презентували свої стартапи, був проєкт ASAMA, система обліку та аналітики робочого часу для робітників важкої фізичної праці за допомогою маяків мікролокації та трекерів фізичної роботи.
З одного боку була думка, що це точно допоможе робітникам довести бізнесу, що вони важко працюють і повинні заробляти більше. А з іншого, що це лише «кнут» для бізнесу, щоб тримати робітників в тонусі.
Один з засновників стартапу Павло Клименко розповів dev.ua подробиці, що може ASAMA, хто нею користується та скільки коштує рішення.
На цьогорічному заході IT Arena у Львові, одним з учасників, що презентували свої стартапи, був проєкт ASAMA, система обліку та аналітики робочого часу для робітників важкої фізичної праці за допомогою маяків мікролокації та трекерів фізичної роботи.
З одного боку була думка, що це точно допоможе робітникам довести бізнесу, що вони важко працюють і повинні заробляти більше. А з іншого, що це лише «кнут» для бізнесу, щоб тримати робітників в тонусі.
Один з засновників стартапу Павло Клименко розповів dev.ua подробиці, що може ASAMA, хто нею користується та скільки коштує рішення.
Ідея та рішення
Для Павла, CEO та Co-founder, це четверта за останні 8 років спроба запустити стартап. Ідея розвивалась, починаючи з навігатору по великих складах і доросла до системи, що контролює перебування робітника у його робочих ділянках. Система складається із зарядного хабу, трекерів, що надіває людина на руку, як браслет, блютуз-маяків, веб-версії та мобільного аплікатора.
Павло Клименко із партнером (фото ASAMA)
«Мій хрещений батько, коли дізнався про розробку, сказав «ти офігел, ти заставляєш людей працювати», — шуткує Павло.
Все це разом дозволяє відслідити ефективність як роботи конкретного робітника, так і проаналізувати, як в цілому налаштовані процеси.
«Були ті, хто був готовий реально починати більше платити робітникам, бо всі їхали в Польшу, але не було розуміння підстави, а також кому і на скільки більше», — зазначає Павло.
Крім того, бізнеси не розуміли, скільки вони втрачають при простоях.
Окремо треба виділити норми, за якими може працювати робітник типової важкої праці в складних, а іноді, в небезпечних умовах. Вони визначаються індивідуально для кожного виду праці та в залежності від налагодженності бізнес-процесів.
Що може система
ASAMA по знаходженню працівника у робочій ділянці і його фізичній активності просто розуміє, коли він відпочивав або простоював (нема роботи). Щоб відрізнити простій від відпочинку на трекері є кнопка, якою можна фіксувати простій, а не відпочинок.
Трекери ASAMA (фото ASAMA)
Складні алгоритми за допомогою машинного навчання аналізують рухи співробітників та інтенсивність роботи їхніх рук. Алгоритми шукають шаблони унікальних рухів, розпізнають робочі процедури, визначають, коли співробітник працює чи ні.
Вся інформація зібрана у веб та мобільних інформаційних панелях.
Інформаційні панелі (фото ASAMA)
В кінці кожної зміни, після постановки трекерів на зарядку, керівники та робітники у мобільному додатку отримують звіти:
— час перебування ваших співробітників на території заводу, та скільки вони залишились на своїх робочих місцях;
— відмічають час перебування у важких або шкідливих умовах праці, а також окремо при фізичній роботі, включаючи рівень інтенсивності і окремо, коли вони відпочивали чи простоювали;
— система розрахуває справедливу оплату праці, кожен робітник, як і керівник, бачить, скільки він за сьогодні відпрацював, скільки заробив та прогноз скільки заробить наприкінці місяця, якщо продовжить так само працювати.
Показники (фото ASAMA)
Користь
Нинішні умови оплати важкої праці на підставі часу, проведеного на роботі, мотивують працівників ходити на роботу, але не працювати. Це в свою чергу змушує бізнес витрачати гроші на нагляд за допомогою камер або наглядачів. Тобто, як каже Павло, є люди, яким платять щоб вони ходили і контролювали людей.
«І ось цих контролерів ми хочемо звільнити. Бо це пригнічує самих працівників. Це якесь таке рабство, з яким ми маємо покінчити», — говорить стартапер.
Система допомагає оплачувати важку фізичну працю з урахуванням часу перебування робітника на конкретних робочих ділянках та його фізичної активності.
Крім того, розробники націлені використовувати систему ASAMA, щоб реально рятувати життя людей у випадках падіння робітника, серцевого нападу або знаходження у небезпечній зоні тощо.
«З виробничим травматизмом все дуже погано в Україні, але за рахунок того, що багато випадків мнуться ще на початку, більшості кейсів ми не знаємо», — зазначає Павло Клименко.
Як виготовляють ASAMA
Маяки ASAMA замовляють вже готові, тримачі для зарядних роблять самі, для трекерів беруть готові корпуси, але електроніку роблять самі.
Вже виготовили близько 1000 шт на виробництві у Львові.
Станом на зараз в команді постійно працюють 4 людини, разом із Павлом.
Хто вже користується
Попередньо пілотний проєкт ASAMA оцінювали компаніями ДТЕК на одній з ТЕС, Метінвест в одній з бригад, яка обслуговувала доменні печі та «Нова пошта».
«Підприємці звертаються усі з одним і тим самим питанням, що вони постійно бачать людей, які наче щойно сіли відпочити», — пояснює засновник ASAMA.
Наразі тривають перемовини з «Новою поштою» щодо наступного етапу відносин, але до їх завершення подробиці угоди співзасновник поки не розголошує.
За роки розвинення стартапу, стартап отримував багато замовлень з Польщі, Нідерландів, Мексики та Чехія, коли тестили там ринок.
З початком війни стартап отримав більше замовлень, ніж за всі роки існування, бо тепер потрібно виконувати ту саму роботу меншою кількістю людей.
Гроші
Зараз стартап підтримують поточні замовлення. Останній рік фінансування проєкту відбувалось за рахунок іншого сімейного бізнесу Павла.
ASAMA заробляє на підписці, $10 в місяць за робітника або $100 зі знижкою на рік. І одноразово з продажів маяків мікролокації, $30 за штуку. Бізнесам надаються 10 трекерів та 10 маяків на місяць безкоштовно, щоб вони могли протестувати систему в роботі.
Грантові кошти стартап ще не залучав, а загалом власними силами команда заробила близько $37 000, які вклали у розвиток проєкту.
Мотивація та плани на майбутнє
Зі слів Павла, за чотири роки роботи над стартапом в нього було кілька моментів, коли він думав закінчити роботу над ним.
«Перші 2 роки було просто складно, і я давав собі 2 роки щоб запустити. А на третій рік, який є зараз, мене стимулюють запити від бізнесу», — акцентує він.
В планах на майбутнє — зробити пілот з Новою Поштою, розробити трекер під масове виробництво та вийти на ринок Польщі.
Харківські винахідники розробили пристрій для очищення та дезінфекції води будь-де. OptySun напуватиме воїнів ЗСУ і вирішуватиме екологічні проблеми людства
Українці випустили конструктор, з якого можна зібрати 30 роботів. Стартап уже конкурує з LEGO
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.
