«In dubio pro reo» по-бахмацьки: Суд виправдав жінку, яку кіберполіція звинуватила у зливі паспортів та «Дії» в Telegram
Бахмацький районний суд Чернігівської області виніс виправдувальний вирок у досить резонансній справі про несанкціоноване розповсюдження конфіденційних даних. Кіберполіція вважала, що спіймала адміністраторку каналу, яка торгувала сканами документів, але захист розбив доказову базу вщент.
Бахмацький районний суд Чернігівської області виніс виправдувальний вирок у досить резонансній справі про несанкціоноване розповсюдження конфіденційних даних. Кіберполіція вважала, що спіймала адміністраторку каналу, яка торгувала сканами документів, але захист розбив доказову базу вщент.
Журналіст dev.ua зазирнув у судовий реєстр, щоб розібратися, чому справа «протиправного умислу» розвалилася в суді.
Фабула справи: Xiaomi 14T, «Дія» та загадковий «Desstroy»
Історія розпочалася навесні 2025 року, коли старший оперуповноважений кіберполіції під час моніторингу мережі натрапив на Telegram-канал. Там масово публікувалися фото ID-карток, закордонних паспортів та скриншоти з цифрового застосунку «Дія».
Слідство швидко вирахувало адміністраторку за аватаром облікового запису. Нею виявилася безробітна заміжня мати двох малолітніх дітей з Чернігівщини. Під час обшуку в червні 2025 року у жінки вилучили смартфон Xiaomi 14T, де знайшли той самий адмінський акаунт.
За версією прокурорів, обвинувачена з жовтня 2021 по березень 2025 року:
Публікувала персональні дані українців у власному Telegram-каналі.
Пересилала фото документів у приватні чати користувачам із нікнеймами на кшталт Desstroy, Pomedoc та Dimon.
Вела листування щодо «отримання грошової винагороди за надані документи».
Жінці інкримінували ч. 1 та ч. 2 ст. 361-2 КК України (несанкційований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом). Прокурор вимагав обвинувального вироку.
Позиція захисту: «А де докази, що це не фейк?»
Обвинувачена своєї провини не визнала і відмовилася свідчити на підставі ст. 63 Конституції України. Проте в дебатах зазначила: люди самі, добровільно і без жодного тиску надсилали їй ці скриншоти.
Адвокат підсудної виявився ще більш прагматичним і вказав на серйозні прогалини в аргументах обвинувачення:
Недоведена несанкціонованість: якщо люди самі скидали документи, вони могли дати згоду на їхнє поширення третім особам.
Автентичність під питанням: слідство не перевіряло, чи взагалі реальні ці паспорти, чи, можливо, це просто якісний фотошоп або підробка.
«Дірявий» захист: оскільки доступ до Telegram-каналу був вільним, захист поставив під сумнів режим «інформації, яка створена та захищена відповідно до законодавства».
«Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь». — стаття 62 Конституції України.
Чому суд виправдав обвинувачену?
Суддя Бахмацького райсуду, зваживши континентальний стандарт «внутрішнього переконання» та англосаксонський «поза розумним сумнівом», ухвалив повністю виправдувальний вирок. На це було кілька вагомих причин:
Кіберполіція «полінувалася» шукати потерпілих. Під час допиту оперативник кіберполіції зізнався, що реальних власників паспортів під час досудового розслідування навіть не встановлювали. Мовляв, це «призвело б лише до затягування строків». Суд такий підхід не оцінив — адже без свідчень власників неможливо довести, що дані поширювалися без їхньої згоди.
Недопустимі докази. Копи посилалися на слова жінки, які вона нібито казала під час обшуку. Суд нагадав, що свідчення правоохоронців «з чужих слів» щодо пояснень підозрюваних під час слідчих дій є недопустимими.
Принцип In dubio pro reo. Оскільки прокурори не змогли довести головний елемент злочину — несанкціонованість дій (відсутність дозволу власників інформації), суд трактував усі сумніви на користь підсудної.
Що в результаті?
Суд визнав жінку невинуватою та повністю виправдав її через недоведеність складу злочину.
Арешт з майна скасовано. Смартфон Xiaomi 14T, який рік пролежав у кімнаті речових доказів Ніжинського РУП, мають повернути власниці одразу після набрання вироком законної сили (якщо прокуратура не подасть апеляцію протягом 30 днів). Обмеження волі або штрафи жінці більше не загрожують.
«Коли ШІ пише код краще за мідла, треба качати мізки»: як Android-тімлід пішов у Data Science, щоб зрозуміти, що під капотом
Шкільний учитель математики відправляє до сухого підручника у відповідь на просте запитання «що таке логарифм». Знайомий багатьом сюжет, який для когось стає приводом назавжди закрити тему точних наук, а для інших перетворюється на нав’язливий незакритий гештальт на роки вперед.
Чому програмісти стають meat proxy і масово втрачають роботу? Розбираємо тему на кейсі Microsoft
Чи справді штучний інтелект винен у масових скороченнях у світових техногігантах, чи це лише зручне прикриття для оптимізації витрат після ковідного перенайму? Чому сьогодні сервери, дата-центри та електроенергія стають ціннішими й дорожчими за людей? У 20-му ювілейному випуску подкасту «Шо по ШІ» розбираємо жорстку реальність ринку праці, бізнес-процесів і майбутнього професій.
«Ми перетворилися на оператора, якого немає, але все працює». СЕО De Novo Максим Агєєв — про прильоти по ЦОДах, велику міграцію з “цифрового Києва” та ціну виживання
Влітку 2026 року російські війська відкрили прицільне полювання на українську цифрову інфраструктуру. Одним з перших під удар дронів у Києві потрапив дата-центр одного з найбільших операторів хмарних сервісів і колокейшну — De Novo.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі