Бахмацький районний суд Чернігівської області виніс виправдувальний вирок у досить резонансній справі про несанкціоноване розповсюдження конфіденційних даних. Кіберполіція вважала, що спіймала адміністраторку каналу, яка торгувала сканами документів, але захист розбив доказову базу вщент.
Бахмацький районний суд Чернігівської області виніс виправдувальний вирок у досить резонансній справі про несанкціоноване розповсюдження конфіденційних даних. Кіберполіція вважала, що спіймала адміністраторку каналу, яка торгувала сканами документів, але захист розбив доказову базу вщент.
Журналіст dev.ua зазирнув у судовий реєстр, щоб розібратися, чому справа «протиправного умислу» розвалилася в суді.
Історія розпочалася навесні 2025 року, коли старший оперуповноважений кіберполіції під час моніторингу мережі натрапив на Telegram-канал. Там масово публікувалися фото ID-карток, закордонних паспортів та скриншоти з цифрового застосунку «Дія».
Слідство швидко вирахувало адміністраторку за аватаром облікового запису. Нею виявилася безробітна заміжня мати двох малолітніх дітей з Чернігівщини. Під час обшуку в червні 2025 року у жінки вилучили смартфон Xiaomi 14T, де знайшли той самий адмінський акаунт.
За версією прокурорів, обвинувачена з жовтня 2021 по березень 2025 року:
Публікувала персональні дані українців у власному Telegram-каналі.
Пересилала фото документів у приватні чати користувачам із нікнеймами на кшталт Desstroy, Pomedoc та Dimon.
Вела листування щодо «отримання грошової винагороди за надані документи».
Жінці інкримінували ч. 1 та ч. 2 ст. 361-2 КК України (несанкційований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом). Прокурор вимагав обвинувального вироку.
Обвинувачена своєї провини не визнала і відмовилася свідчити на підставі ст. 63 Конституції України. Проте в дебатах зазначила: люди самі, добровільно і без жодного тиску надсилали їй ці скриншоти.
Адвокат підсудної виявився ще більш прагматичним і вказав на серйозні прогалини в аргументах обвинувачення:
Недоведена несанкціонованість: якщо люди самі скидали документи, вони могли дати згоду на їхнє поширення третім особам.
Автентичність під питанням: слідство не перевіряло, чи взагалі реальні ці паспорти, чи, можливо, це просто якісний фотошоп або підробка.
«Дірявий» захист: оскільки доступ до Telegram-каналу був вільним, захист поставив під сумнів режим «інформації, яка створена та захищена відповідно до законодавства».
«Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь». — стаття 62 Конституції України.
Суддя Бахмацького райсуду, зваживши континентальний стандарт «внутрішнього переконання» та англосаксонський «поза розумним сумнівом», ухвалив повністю виправдувальний вирок. На це було кілька вагомих причин:
Кіберполіція «полінувалася» шукати потерпілих. Під час допиту оперативник кіберполіції зізнався, що реальних власників паспортів під час досудового розслідування навіть не встановлювали. Мовляв, це «призвело б лише до затягування строків». Суд такий підхід не оцінив — адже без свідчень власників неможливо довести, що дані поширювалися без їхньої згоди.
Недопустимі докази. Копи посилалися на слова жінки, які вона нібито казала під час обшуку. Суд нагадав, що свідчення правоохоронців «з чужих слів» щодо пояснень підозрюваних під час слідчих дій є недопустимими.
Принцип In dubio pro reo. Оскільки прокурори не змогли довести головний елемент злочину — несанкціонованість дій (відсутність дозволу власників інформації), суд трактував усі сумніви на користь підсудної.
Суд визнав жінку невинуватою та повністю виправдав її через недоведеність складу злочину.
Арешт з майна скасовано. Смартфон Xiaomi 14T, який рік пролежав у кімнаті речових доказів Ніжинського РУП, мають повернути власниці одразу після набрання вироком законної сили (якщо прокуратура не подасть апеляцію протягом 30 днів). Обмеження волі або штрафи жінці більше не загрожують.
