Українські ІТ-компанії втрачають контракти з іноземними партнерами через ризики війни. Як результат — в ІТ-індустрії мінус 2 млрд грн щомісяця. Відповідно, це впливає на податки, нові робочі місця тощо.
Українські ІТ-компанії втрачають контракти з іноземними партнерами через ризики війни. Як результат — в ІТ-індустрії мінус 2 млрд грн щомісяця. Відповідно, це впливає на податки, нові робочі місця тощо.
Про це в інтерв’ю Delo.ua розповіла Ольга Шаповал, виконавчий директор Харківського ІТ кластера.
Раптова мобілізація спеціалістів із проєкту й обмеження можливостей для виїзду чоловіків у відрядження на перемовини з іноземними клієнтами — головні ризики, пов’язані з війною для ІТ-індустрії України.
«Коли раптово мобілізують айтівця з проєкту, ІТ-компанія не може впливати на цей процес. А іноземний замовник, своєю чергою, більше не хоче витрачати час на пошук та онбординг нового айтівця з України. Він надасть перевагу працевлаштуванню ІТ-фахівця з Польщі або Чехії. Ось через такі історії, пов’язані з ризиками війни, українські команди втрачають контракти з іноземними партнерами. У результаті наша IT-індустрія має мінус десь 2 млрд грн щомісяця. А це мінус податки, нові робочі місця й інше», — говорить Шаповал.
Наразі проблема відряджень для українського ІТ-бізнесу вирішена не повною мірою. Виїжджати на перемовини за кордон можуть тільки заброньовані фахівці, тому все частіше їздять жінки з ІТ-компаній.
Питання відряджень гостро стоїть перед 95% української техногалузі. Тож, коли держава зможе вирішити питання, це допоможе знизити масштаби падіння індустрії коштом укладання нових договорів з іноземними клієнтами за кордоном.
На третій рік війни український ІТ-бізнес відчуває серйозний кадровий голод. За цей час в українських технокомпаніях все частіше наймають жінок. Але є напрями, де чоловіків як фахівців усе ж більше, наприклад, інженерія, розробка тощо. У дорослому віці важко перекваліфікуватися на інженера без відповідної математичної бази або закінчивши лише курси. Для підготовки фахівця належного рівня потрібно десь 5–7 років.
На думку Ольга Шаповал, розв’язувати питання нестачі кадрів в українському ІТ треба системно.
«Необхідно працювати зі школами, університетами, популяризувати технічні спеціальності серед молоді. Зокрема, сьогодні олімпіадники знову в тренді. Індустрії потрібні люди, які розуміються на фундаментальних науках та можуть працювати інженерами чи архітекторами зі штучним інтелектом (ШІ). Люди мають бути розумнішими за ШІ, щоб використовувати цей інструментарій для роботи», — додає виконавчий директор Харківського ІТ кластера.
