Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Як тримати голову холодною — курс від нейробіолога у війську 📚

Тріумф Безоса, проблеми «Науки» та українські мрії. Дайджест SpaceTech

Відтепер ми готуватимемо для вас добірки головних новин рубрики SpaceTech, аби ви нічого не пропустили. Головні події космічного світу — у нашому першому дайджесті.

Залишити коментар
Тріумф Безоса, проблеми «Науки» та українські мрії. Дайджест SpaceTech

Відтепер ми готуватимемо для вас добірки головних новин рубрики SpaceTech, аби ви нічого не пропустили. Головні події космічного світу — у нашому першому дайджесті.

1. У вівторок 20 липня редакція dev.ua запустила телеграм-канал Ukrainian Space Tech.

Цю подію ми вирішили поєднати з першим комерційним стартом ракети New Shepard власника Amazon — Джеффа Безоса

Світовий хайп від цього польоту надмірний. Найбагатша людина планети ризикнула зробити те, що до нього робили приблизно 600 людей на планеті. 

Однак вдалий політ New Shepard і Джеффа Безоса, який долучив до своєї команди рідного брата — Марка, наймолодшого «космічного мандрівника» — 18-річного Олівера Демена і найстарішу — 82-річну Уоллі Франк, дає шанс значно прискоритися усій індустріі комерційного космічного туризму. 

Можна лише приблизно порахувати, скільки людей інвестувало у цей вид надзвичайних подорожей. Десь 600 квитків продав конкурент Безоса — британський мільярдер Річард Бренсон. Ще 5200 бажаючих взяли участь у першому аукціоні на політ New Shepard, але лише частка пропозицій задовольнила власника Blue Origin. Орієнтовно можна говорити про 200 учасників, готових заплатити за політ у середньому $ 500 000.

Українців серед них поки що двоє. Сучасний мер Дніпра Борис Філатов і телеведучий Олексій Пальчевський придбали квитки у Virgin Galactic. І якщо у наступному році суборбітальні місії стануть регулярними, то ми дізнаємось, хто з них першим потрапить до команди космічних мандрівників. 

2. У середу «Роскосмос» запустив до МКС лабораторний модуль «Наука», який мав там бути у найкращому вигляді ще у 2007 році.

«Наука», naked-science.ru

Наразі важко сказати, як таке довготривале запізнення вплинуло на лабораторні можливості станції, але вже після запуску у мережі з’явилися повідомлення про деякі проблеми. 

Офіційно, «Роскосмос» поки що визнав проблеми з телеметричною апаратурою і переніс відстиковку від МКС модуля «Пірс», місце якої має зайняти «Наука». Але інсайдери, пов’язані з космічною галуззю кажуть, що модуль може взагалі не потрапити до станції. Цьому може сприяти неконтрольований витік пального, проблеми з апаратурою тощо. Як такий варіант позначиться на долі гендиректора «Роскосмоса» Дмитра Рогозіна, який є політичною фігурою і користується вкрай низьким авторитетом серед спеціалістів галузі, відомо лише президенту РФ Володимиру Путіну.

3. А ще 23 липня цього року виповнилося 90 років одному з найстаріших і авторітетних ракетобудівників України — Володимиру Івановичу Кукушкіну.

Його стаж роботи в галузі налічує більш ніж 65 років. Він був учасником багатьох історичних подій, як, наприклад, запуску першого супутника, виготовленого в Україні — ДС-2, 16 березня 1962 року. 

Протягом декількох десятиліть ювіляр займався проектуванням спочатку рідинних, а потім твердопаливних ракетних двигунів, в тому числі для стратегічних ракетних комплексів шахтного і залізничного базування з мінометним стартом 15Ж60 і 15Ж61 (SS-24 Mod. 2 і SS-24 Mod.3 Scalpel, — за класифікацією НАТО), а також Р-39 (3М65) наземного і морського базування. Так-так, це той самий залізничний комплекс, який у світі визнано найдосконалішою зброєю. 

А якщо не занурюватися у минуле, у роки незалежності ювіляр пропонував створити в Україні суперсучасні космічні засоби, такі самі, які зараз мають американці у вигляді космоплану Boeing X-37. Цей засіб виводиться на орбіту за допомогою ракетної системи або літака. Можливо, за допомогою того ж «Руслану» або «Мрії». Має здатність маневрувати і змінювати орбіти, інспектувати діючі супутники і виконувати багато інших місій. 

 Український літак Сура має бути схожим на американський «аналог»

Звичайно, це дорого. Але  якщо б ця ідея стала би національною і була б підтримана державою, боєздатність країни значно підвищилась би. Нарешті, повітряно-космічний літак «Сура» зміг би стати і спільним знаряддям кількох країн, які б фінансували його створення на базі всесвітньо-відомих підприємств космічної галузі України. Сподіваємося, ця історія ще матиме продовження і саме ми докладаємо зусиль, щоб віртуальні задумки перетворилися у залізо. 

Як пошити амуніцію українським військовим… песикам.

Читайте про незвичне хобі айтішника.

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
Космічний шпигун: що відомо про В’ячеслава Ониська, якого СБУ взяла за держзраду, і які дані він міг передавати ворогу
Космічний шпигун: що відомо про В’ячеслава Ониська, якого СБУ взяла за держзраду, і які дані він міг передавати ворогу
Космічний шпигун: що відомо про В’ячеслава Ониська, якого СБУ взяла за держзраду, і які дані він міг передавати ворогу
5 серпня на сайті СБУ з’явилася новина про те, що слідчі Служби повідомили про підозру колишньому заступнику керівника Головного управління розвідки Міноборони. За даними слідства, генерал-майор «передавав російським спецслужбам таємну і цілком таємну інформацію щодо актуальної військово-політичної ситуації в нашій державі, … переправляв окупантам закриті дані про заходи, які проводять ЗСУ, та інші підрозділи українських Сил оборони для відсічі збройній агресії». Цим генералом-майором виявився такий собі В’ячеслав Онисько, який працював у космічній галузі України. Що саме робив Онисько, за який напрям відповідав і наскільки його робота може нашкодити Україні — в матеріалі dev.ua. 
Очі, якими ми дивимося у Всесвіт. Навіщо людству такі телескопи, як «Джеймс Вебб» і «Габбл»
Очі, якими ми дивимося у Всесвіт. Навіщо людству такі телескопи, як «Джеймс Вебб» і «Габбл»
Очі, якими ми дивимося у Всесвіт. Навіщо людству такі телескопи, як «Джеймс Вебб» і «Габбл»
Космічний телескоп «Джеймс Вебб» показав свої перші зображення, до яких цей проєкт ішов із початку 1990-х. До цього основним нашим «оком» у Всесвіт був «Габбл». 
Китай бажає запустити супутник на ядерній енергії до орбіти Нептуна у 2030 році
Китай бажає запустити супутник на ядерній енергії до орбіти Нептуна у 2030 році
Китай бажає запустити супутник на ядерній енергії до орбіти Нептуна у 2030 році
«І многая літа»: куди летять космічні мандрівники «Вояджери», і що прибульці зможуть дізнатися від них українською
«І многая літа»: куди летять космічні мандрівники «Вояджери», і що прибульці зможуть дізнатися від них українською
«І многая літа»: куди летять космічні мандрівники «Вояджери», і що прибульці зможуть дізнатися від них українською
«Пересилаємо привіт із нашого світу, бажаємо щастя, здоров’я і многая літа». Саме це прочитають прибульці українською, якщо їм пощастить зустрітися з «Вояджерами» і зрозуміти те, що людство зразка 1977 року їм там понаписувало.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.