Тріумф Безоса, проблеми «Науки» та українські мрії. Дайджест SpaceTech

1. У вівторок 20 липня редакція dev.ua запустила телеграм-канал Ukrainian Space Tech.

Цю подію ми вирішили поєднати з першим комерційним стартом ракети New Shepard власника Amazon — Джеффа Безоса. 

Світовий хайп від цього польоту надмірний. Найбагатша людина планети ризикнула зробити те, що до нього робили приблизно 600 людей на планеті. 

Однак вдалий політ New Shepard і Джеффа Безоса, який долучив до своєї команди рідного брата — Марка, наймолодшого «космічного мандрівника» — 18-річного Олівера Демена і найстарішу — 82-річну Уоллі Франк, дає шанс значно прискоритися усій індустріі комерційного космічного туризму. 

Можна лише приблизно порахувати, скільки людей інвестувало у цей вид надзвичайних подорожей. Десь 600 квитків продав конкурент Безоса — британський мільярдер Річард Бренсон. Ще 5200 бажаючих взяли участь у першому аукціоні на політ New Shepard, але лише частка пропозицій задовольнила власника Blue Origin. Орієнтовно можна говорити про 200 учасників, готових заплатити за політ у середньому $ 500 000.

Українців серед них поки що двоє. Сучасний мер Дніпра Борис Філатов і телеведучий Олексій Пальчевський придбали квитки у Virgin Galactic. І якщо у наступному році суборбітальні місії стануть регулярними, то ми дізнаємось, хто з них першим потрапить до команди космічних мандрівників. 

2. У середу «Роскосмос» запустив до МКС лабораторний модуль «Наука», який мав там бути у найкращому вигляді ще у 2007 році.

Наразі важко сказати, як таке довготривале запізнення вплинуло на лабораторні можливості станції, але вже після запуску у мережі з’явилися повідомлення про деякі проблеми. 

Офіційно, «Роскосмос» поки що визнав проблеми з телеметричною апаратурою і переніс відстиковку від МКС модуля «Пірс», місце якої має зайняти «Наука». Але інсайдери, пов’язані з космічною галуззю кажуть, що модуль може взагалі не потрапити до станції. Цьому може сприяти неконтрольований витік пального, проблеми з апаратурою тощо. Як такий варіант позначиться на долі гендиректора «Роскосмоса» Дмитра Рогозіна, який є політичною фігурою і користується вкрай низьким авторитетом серед спеціалістів галузі, відомо лише президенту РФ Володимиру Путіну.

3. А ще 23 липня цього року виповнилося 90 років одному з найстаріших і авторітетних ракетобудівників України — Володимиру Івановичу Кукушкіну.

Його стаж роботи в галузі налічує більш ніж 65 років. Він був учасником багатьох історичних подій, як, наприклад, запуску першого супутника, виготовленого в Україні — ДС-2, 16 березня 1962 року. 

Протягом декількох десятиліть ювіляр займався проектуванням спочатку рідинних, а потім твердопаливних ракетних двигунів, в тому числі для стратегічних ракетних комплексів шахтного і залізничного базування з мінометним стартом 15Ж60 і 15Ж61 (SS-24 Mod. 2 і SS-24 Mod.3 Scalpel, — за класифікацією НАТО), а також Р-39 (3М65) наземного і морського базування. Так-так, це той самий залізничний комплекс, який у світі визнано найдосконалішою зброєю. 

А якщо не занурюватися у минуле, у роки незалежності ювіляр пропонував створити в Україні суперсучасні космічні засоби, такі самі, які зараз мають американці у вигляді космоплану Boeing X-37. Цей засіб виводиться на орбіту за допомогою ракетної системи або літака. Можливо, за допомогою того ж «Руслану» або «Мрії». Має здатність маневрувати і змінювати орбіти, інспектувати діючі супутники і виконувати багато інших місій. 

Звичайно, це дорого. Але  якщо б ця ідея стала би національною і була б підтримана державою, боєздатність країни значно підвищилась би. Нарешті, повітряно-космічний літак «Сура» зміг би стати і спільним знаряддям кількох країн, які б фінансували його створення на базі всесвітньо-відомих підприємств космічної галузі України. Сподіваємося, ця історія ще матиме продовження і саме ми докладаємо зусиль, щоб віртуальні задумки перетворилися у залізо. 

Як пошити амуніцію українським військовим… песикам.

Читайте про незвичне хобі айтішника.