Космічний шпигун: що відомо про В’ячеслава Ониська, якого СБУ взяла за держзраду, і які дані він міг передавати ворогу

Відстрілювався при затриманні

Росіяни вирішили завербувати посадовця через його «прокремлівські погляди, сформовані за часів СРСР у московському вищому загальновійськовому командному училищі та академії ім. Фрунзе». За їх завданням, генерал-майор збирав секретную інформацію в Міноборони, Головному управлінні розвідки, а також в Національній академії Сухопутних військ імені Сагайдачного. Окрім того, чекістам були потрібні розвіддані щодо діяльності стратегічно важливих об’єктів війсково-промислового комплексу. 

На щастя, співробітники СБУ «взяли» підозрюваного ще на початку повномасштабного вторгнення РФ. Вийшов справжній екшн: коли приїхали проводити обшук на робочому місці, підозрюваний почав відстрілюватися з бойового пістолета Макарова, що в кіно та літературі прокатує за чистосердечне зізнання з обтяжуючими обставинами. 

Тепер генерал-майор підозрюється в державній зраді, посяганні на життя працівника правоохоронного органу та незаконному зберіганні зброї. 

За інформацією СБУ, затриманий був заступником голови ГУР МОУ з 2008 до 2010 року. Потім працював на різних посадах держслужби цього відомства, а також «у лавах керівного складу Державного космічного агентства України». 

Космічний слід

Національне космічне агентство відхрестилося від Ониська майже миттєво: вже 5 серпня, до того, як ім’я підозрюваного у держзраді з’явилося в ЗМІ, на їхньому сайті вже з’явилося повідомлення, що «особа не є працівником Державного космічного агентства України». 

«Вказана особа працювала на одному із підприємств, які входять до сфери управління ДКА», — заявили у Держкосмосі. 

Вже пізніше, 6 серпня, сайт «Главком» назвав ім’я підозрюваного: за інформацією видання, йдеться про В’ячеслава Васильовича Ониська. «У 2019 році Онисько розпочав роботу у структурі Державного космічного агентства (ДКАУ) на посаді заступника начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ), а з січня 2022 року очолює відділ регіонального розвитку та координації НЦУВКЗ», — пишуть журналісти. 

Джерела dev.ua в Держкосмосі підтверджують: українські спецслужби «взяли» саме Ониська. Спробуємо розібратися, яка інформація була в його розпорядженні. 

Біографія Ониська досить туманна — не стільки через роботу в розвідці, скільки через те, що персонаж сам по собі мало привертав увагу медіа. 

Як розказали нам люди, що знали генерал-майора, він був «звичайний совковий генерал», що підтверджують і дані СБУ — саме через цю «совковість», ймовірно, Онисько і піддався на перевербування. 

21 серпня 2007 року, указом президента Віктора Ющенка, Ониську — тоді полковнику Головного управління розвідки, начальнику 2 управління — присвоїли звання генерал-майора. 

У 2014 році Онисько був членом Громадської ради при Міністерстві оборони України від ВГО «Об'єднання ветеранів розвідки України». 

У вересні 2019 року, коли генерал-майор перейшов на роботу в НЦУВКЗ, в рамках ІІІ-ї науково-практичної конференції «Аерокосмічні технології в Україні: проблеми та перспективи», вийшла доповідь «Дистанційне зондування Землі як фактор забезпечення національної безпеки і оборони України». Онисько був одним із співавторів цієї доповіді. 

«Одним із стратегічних джерел інформації держави є використання інформаційних систем дистанційного зондування Землі… У сфері національної безпеки ключове місце займає захист і збереження суверенітету і територіальної цілісності… Особливої актуальності цей аспект національної безпеки України набув після розв’язання проти нашої держави відкритої агресії з боку Росії та здійснення анексії Криму. У сучасній геополітичній ситуації Збройні Сили України залишаються одним з основних інструментів реалізації зовнішньої та безпекової політики держав, яка перебуває у стані гібридної війни з Російською Федерацією», — йдеться зокрема у тексті доповіді.

Чим займався Центр

Варто нагадати, що основні ресурси Національного центра управління та випробувань космічних засобів, до 2014 року знаходилися в Криму, а конкретно — в Євпаторії. Саме там з 1960-х років знаходився Центр далекого космічного зв’язку, який керував польотами першого автоматичного зонда «Венера-1», та наступними зондами — венеріанськими, місячними та марсіанськими. 

У 1996 році на базі євпаторійського Центру далекого космічного зв’язку створили НЦУВКЗ, який мав керувати космічними апаратами — зробили це після запуску супутника «Січ-1» у 1995 році, яким керували саме з Євпаторії. 

Після агресії рф у 2014 році НЦУВКЗ передислокували на материкову частину України. 

Уже в 2019 році Центр, наскільки це було можливо, відновився. Головний центр спеціального контролю в Макарові відслідковував землетруси та вибухи; Мукачевська РЛС видивлялась рух космічних об'єктів; космічний центр в Дунаївцях приймав та обробляв інформацію та знімки з космічних апаратів; найбільша радіотарілка України у Золочеві (35-метрове дзеркало) та її 25-метрова «напарниця» якраз пройшли модернізацію та відповідали, в тому числі, за наукову роботу. 

В тому числі, як йдеться в доповіді, була організована закупівля та прийом даних дистанційного зондування Землі «в інтересах безпеки та оборони» у іноземних компаній-операторів з супутника EROS–B (з просторовою розрізненістю у 0,7 м), та супутника серії «Super View -1 (з просторовою розрізненістю 0,5 м). 

З 2015 по перше півріччя 2019 року НЦУВКЗ передав РНБО, Міністерству оборони та Генштабу ЗСУ, СБУ, Національній гвардії, МВС, Держприкордонслужбі, ДСНС та іншим структурам понад 560 інформаційно-аналітичних довідок та карт/схем.

Зокрема, це були інформаційно-аналітичні матеріали стосовно «базування кораблів ЧФ РФ в Криму, технічного стану Керченського мосту, позицій ЗРК та РЛС, аеродромної інфраструктури у Криму та Білорусі, терористичної диверсії на складах боєприпасів 6-го арсеналу Командування сил підтримки ЗСУ (склад поблизу Ічні Чернігівської області вибухнув у 2018 році), а також багатьох інших питань щодо зосередження іррегулярних військових формувань та підрозділів ЗС рф на прилеглих територіях, у Криму та Донбасі».

Як висновок — автори статті заявили, що «доцільно більш активно використовувати можливості НЦУВКЗ в інтересах силових структур та включити центр до сектору безпеки і оборони України». 

«Вигрібав як пилосос»

Спочатку Онисько був заступником начальника НЦУВКЗ з науково-випробувальної роботи. Потім очолив відділ регіонального розвитку та координації. 

«Його (Ониська — ред.) дружина живе у Львові, тому відділ регіонального розвитку та координації, створений по суті під нього, базувався саме тут. Онисько отримав невеличкий кабінет, кількох помічників та займався впровадженням використання космічних знімків — інформації для громад та адміністрацій. Пропонував послуги: космічна зйомка пожеж, вирубки лісів», — розказав нам співрозмовник з НЦУВКЗ, який попросив про анонімність. 

Інший співрозмовник відмітив, що через Ониська «проходили дані космічної розвідки». Як показує вищенаведений приклад з доповіддю 2019 року, так воно і було. 

Як вказують джерела, ознайомлені з ходом слідства, Онисько збирав усе. 

Проте наскільки ці дані критичні — питання окреме. 

«Наццентр закуповує космічні знімки, які, зокрема, беруть потім також і військові. Але загалом центр не виконує оборонних задач, — підкреслює наш співрозмовник. — Так, установа хотіла увійти в пул установ оборонного характеру, та цього не сталося, тому НЦУВКЗ не має права займатися розвідувальною діяльністю. Скоріше, Ониську „допомагало в діяльності“ генеральське звання». 

Тож наскільки шкодила Україні діяльність Ониська у космічній галузі — питання відкрите. З високою ймовірністю, «совковий генерал» і справді міг «наворотити» набагато більше в інших відомствах, аніж у структурах Держкосмосу. 

Тим більше, що його арештували майже одразу — тобто, останні дані, які міг передати шпигун, фактично стосуються часів до російського вторгнення. Хоча, звісно, розслідування триває і може виявити ще чимало цікавого — так, приміром, Онисько може бути причетний до створення планів по захопленню наземних об’єктів Наццентра. Плани ці не здійснилися, хоча правоохоронці й виявили ознаки того, що подібне готувалося.  

Заяви в медіа, де натякають, що Онисько міг мати стосунок до проблем з українським супутником «Січ-2-30», котрий Україна запустила 13 січня 2022 року з мису Канаверал у Флориді (США) ракетою-носієм Falcon 9 компанії SpaceX Ілона Маска, а нині може з ним зв’язатися лише після танців з трьома бубнами, наші співрозмовники називають «комічними». 

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

Погляд з космосу. Як комерційні супутники допомагають Україні у війні

По темi

Погляд з космосу. Як комерційні супутники допомагають Україні у війні

Голова Держкосмосу: «Зробіть подарунок на День космонавтики — перерахуйте на ЗСУ»

По темi

Голова Держкосмосу: «Зробіть подарунок на День космонавтики — перерахуйте на ЗСУ»

Війна за стандартами НАТО. Як працюють сучасні технології, ситуаційні центри та мережево-центричність на війні в Україні

По темi

Війна за стандартами НАТО. Як працюють сучасні технології, ситуаційні центри та мережево-центричність на війні в Україні