Правила роботи режиму прописані в законопроєктах № 13420, № 13421, № 13422, № 13423. 21 серпня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому два доопрацьовані законопроєкти щодо спеціального податкового режиму для українських оборонних підприємств Defence City.
Хто може стати резидентом Defence City
Резидентів режиму, як вказано вище, обиратимуть можновладці. Подати заявку зможе кожен виробник зі сфери оборонки, втім, чи попаде він у реєстр Міноборони, вирішуватимуть чиновники.
Одна з вимог до виробників — щоб щонайменше 90% доходу підприємства за попередній календарний рік формувалося за рахунок реалізації продукції власного виробництва.
Наразі в законопроєктах прописано, що підприємство не може стати резидентом Defence City, якщо мало прострочення у постачанні понад 60 календарних днів з вини виконавця.
А ще, якщо вірити написаному в законопроєктах, шлях до нового податкового режиму закритий тим компаніям, як долучилися до аналогічної ініціативи для високотехнологічних компаній «Дія.City».
Питання та претензії до ініціативи
Декриміналізація порушень — не єдиний пункт, до якого є питання. Так, Громадська антикорупційна рада при Міноборони опублікувала цілий список аргументованих претензій до умов Defence City.
По-перше, вважають у Громраді, запропонована модель Defence City виглядає як така, що працюватиме у ручному режимі з обмеженим доступом. Це створює корупційні ризики.
По-друге, одна з норм, запропонованих законопроєктів, передбачає, що підприємство не може стати резидентом Defence City, якщо мало прострочення у постачанні понад 60 календарних днів з вини виконавця. «Це порушення може бути підтверджене як судом, так і листом державного замовника, чи навіть заявою самої компанії. Така розмита формула — „або-або“ — відкриває значний простір для суб’єктивного тлумачення і корупційних зловживань. Особливо в умовах війни, коли логістика порушена, склади й виробництва — під обстрілами. Через це під загрозою можуть опинитися саме ті підприємства, які реально працюють, але з різних причин не „зручні“ для окремих посадовців. Це посилює корупційні ризики й унеможливлює рівну конкуренцію — особливо для тих, кого вже й так тиснуть через обшуки, перевірки чи в інший спосіб», — аргументують у Громадській Раді Міноборони.
По-третє, окрема норма законопроєкту передбачає, що підприємства, які є резидентами «Дія.City», не можуть стати учасниками Defence City. На практиці така вимога виключає з оборонного режиму велику кількість високотехнологічних компаній, зокрема у сферах БПЛА, FPV, ІТ-рішень для безпеки й оборони. «Відсутність узгодження між двома правовими режимами створює необґрунтовані бар’єри для тих, хто вже довів свою ефективність у виробництві технологічних рішень для фронту», — аргументують в Громраді Міноборони.
По-четверте, вимога, щоб щонайменше 90% доходу підприємства за попередній календарний рік формувалося за рахунок реалізації продукції власного виробництва автоматично виключає з переліку компанії, які, поряд із власним виробництвом, займаються постачанням або імпортом необхідної продукції, зокрема в сегменті БПЛА й електроніки.
По-п’яте, податкові пільги з податку на прибуток надається таким чином, що це не знижує, а, навпаки, підвищує складність для платника — як у поданні звітності, так і в ризиках податкового тиску: «Згідно з проєктом, платник спочатку має подати звіт з податку на прибуток за стандартною формою. А потім — ще й окремо відзвітувати наступного року про порядок використання цього прибутку: на розширення виробництва тощо. У Громраді пропонують на час війни повністю звільнити платників податку на прибуток — і оподатковувати лише ті кошти, які виводяться з підприємства власниками (за моделлю, подібною до ПнВК — усі необхідні напрацювання вже є і пройшли експертизу у Верховній Раді).
По-шосте, зазначають у Громадській раді при Міноборони, метою проєкту є використання частки додаткових доходів бюджетів ОТГ від релокації підприємств (частка ОТГ у ПДФО) для забезпечення належних умов роботи цих підприємств. Але є одна велика проблема. «Згідно з проєктом, спочатку підприємство здійснює релокацію. Несе всі пов’язані з цим витрати. У тому числі — будує всю необхідну інфраструктуру власним коштом, адже додаткових надходжень у місцевого бюджету на цьому етапі ще немає. А вже після релокації ОТГ буде зобов’язана витрачати половину цих додаткових надходжень на розбудову необхідної підприємству інфраструктури. Ця схема не виглядає робочою. Насамперед — через уже описаний зворотний порядок дій. Крім того, у цій моделі саме ОТГ, а не керівництво підприємства, визначатиме, що саме потрібно бізнесу», — зазначають у Громадській раді. Натомість тут пропонують надати підприємству право зарахувати інфраструктурну частку витрат на релокацію в податковий кредит. І після релокації використовувати цей кредит для «сплати» відповідної частки ПДФО.
По-сьоме, окрему стурбованість викликає законопроєкт про зміни до Кримінального кодексу України. Законопроєкт передбачає звільнення службових осіб підприємств, включених до Переліку ОПК Міністерством оборони від кримінального переслідування за їхні дії. Також документ надасть Генеральному прокурору виключні повноваження, зокрема щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, погодження затримань, запобіжних заходів та інших процесуальних дій щодо службових осіб, включених до Переліку підприємств ОПК. Окрім цього, законопроєкт, кажуть у Громраді, дозволяє поновлення кримінального переслідування службових осіб у разі виключення юридичної особи з Переліку підприємств ОПК. Особливо проблемною, на думку активістів, є спроба надати цим нормам зворотну дію, що дозволить застосовувати їх до ситуацій, які мали місце ще до набуття законом чинності.
У Громраді закликали доопрацювати законопроєкти, «бо у нинішньому вигляді вони створюють більше ризиків, ніж користі».
Парламентарі вже готові голосувати три перші законопроєкти. Ймовірно, голосування відбудеться найближчими днями. Утім, тільки по трьох законопроєктах, а четвертий — щодо декриміналізації, наразі законотворців не влаштовує. Незабаром, пише «Бабель» з посиланням на Арахамію, буде зареєстровано альтернативний проєкт, щоб мати місце для маневру і виписати все правильно.
