Згідно з третьою хвилею дослідженням цифрової грамотності в Україні, проведеного з ініціативи Мінцифри, кількість дорослого населення із рівнем цифрових навичок нижче базового за три роки знизилась, а діджиталізація людей різних категорій зростає. Ось ключові показники дослідження.
Згідно з третьою хвилею дослідженням цифрової грамотності в Україні, проведеного з ініціативи Мінцифри, кількість дорослого населення із рівнем цифрових навичок нижче базового за три роки знизилась, а діджиталізація людей різних категорій зростає. Ось ключові показники дослідження.
Дослідження проведено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України, за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа та фінансується Швейцарією. Третя хвиля дослідження має на меті відстежити динаміку в розвитку діджитал навичок населення України та проаналізувати вплив суспільно-економічної ситуації на рівень цифрової безпеки. Можливість порівняння результатів ґрунтується на структурних питаннях індикаторах, що були складовою частиною комплексного дослідження.
За основу визначення рівня володіння цифровими навичками взято методологію Європейської комісії для розрахунку Індексу цифрової економіки та суспільства [DESI], а саме індикатор цифрових навичок [DSI, методологія 2017 року], що ґрунтується на Рамці цифрових навичок [Digital competence Framework].
В дослідженні взяли участь:
З 2019 до 2023 року частка інтернет-користувачів у загальній структурі
населення збільшилась на 8% і становить 94%. Інтернетом користуються щодня 71% людей віком 60–70 років і 96% молодих людей віком від 18 до 29 років.
91% дорослих українців погоджуються з тим, що доступ до Інтернету для них став однією з базових потреб сучасної людини, на рівні доступу до харчування, безпеки тощо. Такої ж думки дотримуються 84% людей з порушеннями слуху і 92% підлітків.
Станом на 2023 рік цифрові навички має:
56% респондентів віком 18-70 років декларують, що за останній рік
їхні цифрові навички покращилися. Утім, не можна стверджувати, що
повномасштабне вторгнення позначилося більше на цифровій
грамотності населення, аніж пандемія коронавірусу.
За 4 роки частка користувачів інтернет-банкінгом серед дорослого
населення зросла на чверть — з 55% 2019 року до 80% 2023 року.
На 19% більше українців стали більше використовувати софт для редагування контенту (фотографій, відео чи аудіофайлів).
Підлітки віддають перевагу використанню освітнього контенту за конкретним запитом, зокрема через месенджери, YouTube та короткі відео в соцмережах. Молодь використовує YouTube, Prometheus та Go IT. Люди елегантного віку, вибираючи самоосвіту, зазвичай користуються пошуковими системами, не обмежуючись конкретними платформами чи
соцмережами.
85% підлітків вбачають актуальність у навчанні цифровим навичкам, що на 17,5% більше, ніж у 2019 році.
91% підлітків вважають, що цифрові навички необхідні їм для навчання.
81% опитаних дорослих вважають, що розвиток цифрових навичок серед населення може позитивно вплинути на економіку України.
Розрив у доходах між «цифровими та нецифровими» працівниками наявний найбільше у Центрі (8 областей) України, 570 євро, що майже вдвічі нижчий від найбільш розвинених макрорегіонів: Захід (1040 євро) та Південь (1040 євро). Різниця між зарплатою серед працівників, які опанували цифрові навички, та тими, хто не опанував їх становить 81,3%.
96% підлітків використовують інтернет для спілкування з рідними та
друзями, а кожен третій підліток (29%) відчуває тривогу, не маючи змоги користуватися мережею.
Близько третини підлітків (31%) не знають, як захистити свої дані при
користуванні інтернетом. А 8 із 10 підлітків мають досвід порушення безпеки їхніх даних в Інтернеті.
35,2% підлітків отримували шахрайські повідомлення за останні 12 місяців, а більше половини (52,3%) підлітків мали проблеми із безпекою через використання інтернету за останній рік, цей показник збільшився на 12,1% порівняно із 2021 роком.
Майже ¾ дітей упродовж року купували одяг (72,5%), 45,4% підлітків придбали онлайн товари для дому, а майже чверть — купували онлайн ігри, програмне забезпечення та комп’ютерну техніку (24,3% кожен).
Участь в онлайн-консультаціях або голосуванні з певних соціальних чи політичних питань (наприклад, підписання петиції) зросла на 15% — з 20% до 35%. Такий же показник приросту за активністю в соціальних мережах — розміщення постів / повідомлень на соціальні та/або політичні теми (зараз показник становить 46%).
«Тут є і позитивна, і негативна динаміка. Очевидно, знизилися
показники щодо вирішення життєвих проблем. І це дає нам підстави розуміти, що діти все ж таки залишаються вразливими в просторі інтернету. І ми повинні знаходити нові механізми, як вирішувати цю проблему. Але разом з тим, цікаво, що знизилися навички, наприклад, щодо створення цифрового контенту. Можливо, невраховані запити дітей, або вони швидко змінюються з огляду на мінливість і турбулентність сучасного світу. Проте, найбільшою такою перевагою є те, що практично 10% зростання щодо інформаційних навичок. І це дуже важливо,
щоб діти вміли володіти інструментами і особливо протистояти тим фейкам, які сьогодні є ризиковані», — зазначила аналітикиня Мінцифри Тетяна Приходько в презентації досліджень.
Віктор Ляк, президент фонду «Східна Європа», в презентації результатів дослідження цифрової грамотності українців від Мінцифри, зазначив три основні напрямки розвитку цифрової грамотності серед українців:
