Дмитро Бунецький Наукпоп 31 серпня 2022, 13:32

Репост новин змушує нас вважати себе розумнішими, але це не так. З лідерами думок теж працює, показує нове дослідження

Обмін новинними статтями з друзями та підписниками в соціальних мережах спонукає людей думати, що вони знають про теми цих статей більше, ніж вони знають насправді. І це працює з активними користувачами Facebook, що ставить під сумнів обізнаність ваших улюблених лідерів думок. Про це свідчить дослідження вчених з Техаського університету в Остіні. До речі, обов’язково покажіть цю статтю своїм друзям і репостніть у соцмережах.

Залишити коментар

Репост новин змушує нас вважати себе розумнішими, але це не так. З лідерами думок теж працює, показує нове дослідження

Обмін новинними статтями з друзями та підписниками в соціальних мережах спонукає людей думати, що вони знають про теми цих статей більше, ніж вони знають насправді. І це працює з активними користувачами Facebook, що ставить під сумнів обізнаність ваших улюблених лідерів думок. Про це свідчить дослідження вчених з Техаського університету в Остіні. До речі, обов’язково покажіть цю статтю своїм друзям і репостніть у соцмережах.

Користувачі соціальних медіа — тобто, власне, усі, хто мають профіль хоч у якісь соціальній мережі — вважають, що розбираються в темі, навіть якщо не відкривали саму статтю, а просто пробігли заголовок. Головне — зробити репост. Розміщуючи інформацію в інтернеті, людина публічно затверджується як експерт. Це формує самосвідомість, допомагаючи їй невиправдано почуватися обізнаним.

Препринт дослідження Сьюзен М. Бронярчик, професора маркетингу, та Адріана Уорда, асистента професора маркетингу в Школі бізнесу Маккомбс Університету Техаса, опубліковано онлайн в Journal of Consumer Psychology.

Це важливо, тому що в реальності половина людей не читають новинні повідомлення повністю. Останні дані Інституту вивчення журналістики Reuters показують, що лише 51% споживачів (дякую, що залишаєтесь з нами й у цьому абзаці, і в наступних), які «прочитали» онлайн-новину, насправді прочитали всю статтю.

26% прочитали частину (можливо, ви зараз якраз тиснете на хрестик?), а 22% подивилися лише заголовок.

Бронярчик, Уорд і Френк Чжен, випускник докторської програми Маккомбс із маркетингу, провели кілька досліджень, які підтверджують їхню теорію.

У першому дослідники представили 98 студентам набір статей онлайн-новин і сказали, що вони можуть вільно читати, ділитися, або робити те й інше. Як вважають за потрібне. Серед статей були, приміром, такі: «Чому театральний попкорн коштує так дорого» та «Червоне м’ясо пов’язане з раком».

Потім учені виміряли суб’єктивні та об’єктивні знання учасників для кожної статті. Тобто те, що студенти думали, що вони знають, і те, що вони насправді знали.

У людей, які прочитали статтю, збільшилися й об’єктивні, і суб’єктивні знання.

Та поширення статей також призвело до збільшення суб’єктивних знань — навіть якщо студенти їх не читали.

Щоби було ще більш зрозуміло, у другому дослідженні виявилося, що люди, які поділилися статтею про профілактику раку, повірили, що знають про рак більше. Навіть якщо не читали цю статтю.

Три додаткові дослідження показали цей ефект більш докладно.

Отож, учасники вважали, що знають більше:

коли публікували це від власного імені
коли ділилися з друзями, а не з незнайомцями
коли могли обирати, чим ділитися

В останньому дослідженні вчені попросили 300 активних користувачів Facebook (привіт, лідери суспільної думки) прочитати статтю «Як почати інвестувати: посібник для початківців». Цю групу розділили на дві частини: одна ділилась публікацією, інша ні.

А далі дали інше — начебто не пов’язане з цим — завдання. Симулятор пенсійного планування повідомив учасникам, що витрачати більше на акції — це «агресивно», а на облігації — «консервативно», і кожен отримав індивідуальну інвестиційну рекомендацію на основі свого віку.

Після чого учасники розподілили гіпотетичні $10 000 пенсійних фондів між акціями й облігаціями. Як виявилося, люди, які робили репости, брали на себе вдвічі вищий інвестиційний ризик, ніж радив алгоритм.