😍 Спробуй Новий Trustee Plus на дотик - твій криптогаманець і платіжна картка тут 👉
Олександр КузьменкоСтартап
6 березня 2025, 15:53
2025-03-06
ШІ допоміг розвинути шкільний проєкт із розщеплення пластику на стартап Epoch Biodesign, який залучив понад $18 млн інвестицій
Британський стартап, що виник зі шкільного наукового проєкту засновника Джейкоба Нейтана про використання ферментів для розщеплення пластикових відходів, залучив $18,3 млн фінансування.
Британський стартап, що виник зі шкільного наукового проєкту засновника Джейкоба Нейтана про використання ферментів для розщеплення пластикових відходів, залучив $18,3 млн фінансування.
Заснована у 2019 році в Лондоні, Epoch Biodesign зараз налічує понад 30 сильних мультидисциплінарних команд хіміків, біологів та інженерів-програмістів. Про це пише TechCrunch.
Стартап використає залучені інвестиції для розширення виробництва ферментів, що розщеплюють пластик. Це означає перенесення процесу біорециклінгу з лабораторій, де команда розробляла ферменти, до першого виробничого цеху цього року, який, за словами Нейтана, зможе переробляти 150 тонн відходів на рік, як тільки він буде запущений і запрацює.
Видання вказує на зростання кількості стартапів, які працюють над технологіями, спрямованими на перероблення пластикових відходів під різними кутами. Зокрема, стартапи, що застосовують штучний інтелект для пришвидшення сортування пластику для перероблення, та інші, що розробляють пластикові альтернативи, які не базуються на викопному паливі. Але біорециклінг, що спирається на біологічні істоти, які допомагають розщеплювати стійкі відходи, — це те, де Epoch Biodesign сподівається зробити свій внесок у перероблення пластику.
Біотехнологи розробляють бібліотеку ферментів, що розщеплюють пластик, з метою розірвати цикл пластикового забруднення, запустивши циклічність, засновану на біопереробці — починаючи з кількох видів пластику, які використовуються у звичайних синтетичних тканинах. Першими матеріалами, для яких вони розробили ферменти, стали поліестер і два типи нейлону (нейлон 6 і нейлон 66).
«Проблема біології полягає в тому, що вона занадто складна. Люди не розуміють, як вона працює. Ми ніколи не зможемо її раціоналізувати. Більшість біологічних питань, які ми маємо, залишаються без відповіді. Тому великим зрушенням тут стала наша здатність розуміти великі, складні набори даних — що фактично є ШІ», — пояснює Нейтан.
Він описує дизайн ферментів як «сміховинно велику проблему пошуку», яку потрібно вирішити. Але, звернувшись до GenAI, вчені стартапу змогли скоротити процес просіювання можливих комбінацій амінокислот і білків, щоб вийти на потенційно корисні агенти — доопрацювавши LLM за допомогою інформації про білки та амінокислоти, а також ввівши «власні дані» з власної лабораторної роботи над ферментами, що розщеплюють пластик.
«У нашій лабораторії ми змогли створити десятки тисяч унікальних ферментів, що розщеплюють пластик», — каже він, пояснюючи, що після того, як ШІ-моделі видали багатообіцяльних кандидатів, вони переходять до лабораторних тестів, а потім вводять більше даних з їхніх результатів про «передбачувані ферменти», щоб продовжувати ітерації моделі, доки пошук не приведе до «ферменту, який працює так, як ми хочемо».
Залучені Epoch Biodesign кошти підуть на масштабування та збільшення виробництва вже розроблених ферментів за допомогою штучного інтелекту. За прогнозами Epoch, цього року штат співробітників подвоїться, а перший промисловий запуск виробництва відбудеться у 2028 році.
Минулого року стало відомо, що Releaf Paper, який без допомоги ШІ перетворився зі шкільного проєкту Валентина Фречки в український екостартап з виготовлення паперу з опалого листя, планує освоїти новий вид сировини.
Восени 2024 року перший у світі виробник целюлози та паперу з опалого листя Releaf Paper успішно запустив першу у світі пілотну лінію виробництва на основі опалого листя у Франції.
Український екостартап Releaf Paper, що переробляє опале листя на папір, запустив виробництво у Франції. У найближчі п’ять років компанія планує запустити перероблення листя по всій Європі
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)