Під час надшвидкої міграції у хмару минулого року Райффайзен Банк був шокований щомісячним зростанням вартості хмарних ресурсів і це дало поштовх до зародження FinOps-практик і поширення FinOps-культури. Серед різних варіантів впровадження була обрана модель розвитку FinOps культури та підвищення обізнаності ІТ-персоналу та керівників.
Під час надшвидкої міграції у хмару минулого року Райффайзен Банк був шокований щомісячним зростанням вартості хмарних ресурсів і це дало поштовх до зародження FinOps-практик і поширення FinOps-культури. Серед різних варіантів впровадження була обрана модель розвитку FinOps культури та підвищення обізнаності ІТ-персоналу та керівників.
Райффайзен Банк є одним із найбільших українських банків, який працює в країні вже понад 30 років. Банк є окремою юридичною особою, що діє відповідно до українського законодавства та дотримується всіх встановлених вимог воєнного стану в Україні.
Одразу після повномасштабного вторгнення банк заявив про свою підтримку України та припинив відносини з клієнтами та грошима, що мають російське та білоруське походження. Банк підтримує санкції проти країни-агресора.
Акціонери банку — Райффайзен Банк Інтернаціональ (РБІ) та Європейський банк реконструкції та розвитку — рішуче засудили немотивовану та криваву агресію рф проти суверенітету української держави. Також на зборах акціонерів РБІ було проголошено позицію щодо поступового виходу з ринку рф. Як зазначається у тексті: «РБІ суворо дотримується всіх вимог чинного законодавства Австрії та ЄС, які визнають територіальну, політичну та економічну цілісність України. РБІ ані самостійно, ані через свої дочірні компанії не веде жодної господарської діяльності на територіях Донецької та Луганської областей, а також півострова Крим».
З перших днів війни Група РБІ надає значну гуманітарну допомогу Україні, яка не обмежується тільки прямим фінансуванням на більш ніж 20 мільйонів євро (майже третина від усіх перерахованих банками України коштів), а включає також всебічну підтримку людям в Україні та українським біженцям за кордоном.
Український Райффайзен Банк самовіддано працює в умовах воєнного часу, забезпечуючи стабільність банківських систем та повне виконання своїх зобов’язань перед законодавством, клієнтами та співробітниками. Багато разів визнаний найнадійнішим банком країни, Райффайзен Банк водночас є й одним із найбільших кредиторів, що надає значне фінансування економіці.
31 березня 2023 року НБУ розмістив на своєму сайті позицію про те, що Райффайзен Банк Україна має підтримку Нацбанку. Згідно з позицією НБУ, Райффайзен Банк в Україні є системно важливим банком, який сприяє підтриманню фінансової стабільності в країні в розпал війни. Участь банку в розвитку банківського сектору, економічних програмах та гуманітарних проєктах відчутна і важлива.
Райф разом з Україною!
Поширення культури відповідального поводження з грошима серед сотень айтішників у банку, що працюють, дало свій ефект і нещодавно український Райф отримав корпоративну нагороду від Raiffeisen Bank International як банк, що зекономив найбільше коштів за останні 12 місяців серед усіх банків групи Raiffeisen. Сума економії склала 1,5 млн євро і це стало можливим завдяки кропіткій щоденній праці всього FinOps Community українського банку.
Як працює спільнота фінопсів, навіщо воно потрібне і який ефект дає, розповів dev.ua очільник нового напряму та ідеолог раціонального використання коштів Богдан Кобзаренко. Він працює в Райфі вже майже 20 років, останні з яких наполегливо дбав про дата-центри фінустанови та дані у них. «Я постійно щось оптимізую ― ресурси, кошти. Це майже стиль життя», ― зізнається Богдан.
FinOps — це дисципліна хмарного фінансового менеджменту та культурна практика, яка дає змогу організаціям отримати максимальну віддачу від бізнесу, допомагаючи інженерам, фінансистам, командам розробки й бізнес-командам співпрацювати над рішеннями щодо алокації та оптимізації хмарних витрат та поширення культури ощадливого споживання хмарних ресурсів.
Богдан описує роботу FinOps як класифікацію, візуалізацію і оптимізацію IT-частини витрат, а також глибоке розуміння того, скільки коштує кожен з IT-ресурсів. І як результат, розуміння впливу кожного з компонентів на вартість кінцевого продукту чи продуктів компанії.
«У хмарі це питання стає ребром. І коли ти в хмарі не розумієш детально, за що платиш, то не можеш впливати на загальні витрати. Поки немає розуміння — немає можливості впливу», ― пояснює Кобзаренко.
За словами Богдана, для нього особисто FinOps не став чимось новим, оскільки, відповідаючи за дата-центри й те, що у них всередині, він завжди займався оптимізацією використання ресурсів і витрат на інфраструктуру дата-центрів. «Взагалі FinOps хоч і виникає в момент міграції в хмари, але не обмежується ними. Це культура споживання ІТ-ресурсів в широкому розумінні цього слова. FinOps-практики потрібно запроваджувати не тільки для хмарних рішень», ― пояснює він.
Так, оптимізація витрат на ліцензії, апаратні ресурси, класифікація наземних ресурсів в дата-центрі, на переконання Богдана, теж частина FinOps.
«Але у хмарі набагато складніше це робити», ― каже фахівець. Райфу дуже допомогло те, що певні елементи FinOps впроваджували і вивчали поступово. Також активно консультувалися у фахівців Amazon Web Services (AWS), у хмару якого переносили дані банку.
«Вони нас консультували не тільки з базових рекомендацій, а й з деталей оптимізацій, яких немає у відкритих джерелах або які описані частково. Було дуже приємно відчувати постійну підтримку від представників AWS стосовно оптимізації використання ресурсів», ― наголошує Богдан.
FinOps необхідний бізнесу прямо сьогодні. FinOps-культура та FinOps-роль повинні стати невіддільною частиною роботи з хмарами, які щодня стають складнішими та заплутанішими. З’являються нові сімейства інстансів, нові типи дисків, нові умови використання, нові послуги. І все це впливає як на ціну, так і на ефективність.
FinOps навчає процесу бюджетування, як прогнозувати витрати, як вчасно знаходити аномалії та як на них реагувати.
FinOps постійно вдосконалює модель зрілості, на основі якої з’являються метрики та KPI для всієї компанії. FinOps — це не вибір найдешевшого. Це вибір найефективнішого. Наприклад, нещодавно в AWS вийшли типи інстансів C7G. Вони на 7% дорожчі, ніж інстанси типу C6G, але при цьому вони й на 25% ефективніші, а отже в деяких випадках можна замінити інстанс c6g.2xlarge на c7g.xlarge та отримати хорошу економію.
FinOps-менеджер повинен знати, вміти розповсюджувати і дотримуватися правил гри в хмарах, окрім базових речей — як формується ціна та які способи економити існують (MAP або аналоги, EDP, Saving Plans).
FinOps бере участь у розробці продуктів на ранньому етапі, щоб зробити архітектуру, яка буде найефективнішою як з точки зору користувача, так і з урахуванням витрат компанії.
Розуміння необхідності впровадження FinOps практик прийшло приблизно на 4-й місяць після початку міграції в AWS. СТО банку Григорій Таций запропонував створити внутрішнє Raif FinOps Community, яке об'єднало людей, які хочуть розуміти як аналізувати та як впливати на кости в AWS хмарі.
«Ми запрошували консультантів від AWS, які безплатно ділилися з нами знаннями, обмінювались кращими світовими практиками та результатами виконаних оптимізацій, висвітлювали напрацювання та рішення, що спрощують процеси аналізу та оптимізації, аби команди Банку жили в єдиній парадигмі оптимізації ресурсів», ― каже Богдан.
Наразі в ком’юніті вже приблизно півсотні фахівців, і їхня кількість постійно зростає.
Такий нетривіальний для України крок дав свій результат ― SRE та DevOps Райфу вже враховують кращі світові практики. «Якщо вони створюють ресурс, то не вибирають хаотично тип ресурсу, або спосіб його використання. Вони обирають оптимальний профіль застосування, користуючись певними аргументами», ― каже Кобзаренко.
У процесі переїзду нашого основного дата-центру в хмарне середовище, для нас, як і для багатьох компаній, відкрився новий досвід, і один із них — це прозорість у витратах на інфраструктуру. Ми мали певний досвід оптимізації витрат хмарних ресурсів, але не було зрозуміло, наскільки ефективно ми це робимо. І тут розпочалося наше знайомство з FinOps, де й були відповіді на наші запитання.
Богдан Кобзаренко очолив цю ініціативу і став для нас Гуру у цьому процесі, показавши всім командам наочну ефективність при системному застосуванні цих практик, а також розширив розуміння хмарної інфраструктури та її оптимізації. Після застосування цих практик ми значно зменшили витрати на інфраструктуру.
Основою для розвитку процесу FinOps стало тегування ресурсів у рамках однієї загальної моделі, а ключовим рішенням, яке впровадила команда FinOps для наших команд, стали автоматизовані кастомні дашборди в рамках Opensource продуктів, які відповідають в онлайн режимі: які оптимізації нам слід проводити й де.
Найбільшу ефективність ми отримували при перегляді образів, видаленням тих, які з часом вже не актуальні; сервісів, які були активні, але ми їх не використовували після міграції бекапів; снапшотів, які після швидкої міграції стали не актуальними; типів інстансів, побачивши на дашбордах не ефективне використання їхніх ресурсів.
Так само ми дізналися цікаву особливість, що нові диски і нові типи інстансів більш ефективні за ціною, ніж попереднього покоління, а це, своєю чергою, створило постійний підхід до дослідження нових сутностей та сервісів.
За словами Богдана Кобзаренка, завдяки практикам FinOps, банк уже зекономив приблизно 1,5 млн євро і це тільки в AWS.
«Перш за все, це тегування ресурсів. Була розроблена політика тегування, яка стала обов’язковою для всіх. Налаштували контролі, статистику і візуалізували динаміку тегування. І як результат маємо чітке розуміння для чого використовується кожен ресурс і хто його власник. Як додатковий бонус маємо можливість розуміти вартість хмарної інфраструктури в розрізі банківських продуктів, що суттєво спрощує розрахунок сукупної вартості володіння (TCO) і розуміння собівартості банківських сервісів», ― розповідає фахівець.
Другим кроком, який стартував паралельно з першим, було підвищення обізнаності в FinOps інструментах та підходах. Була описана модель FinOps зрілості, з трьома рівнями та з описом критеріїв оцінки. Були зроблені базові асесменти хмарної інфраструктури і на цій базі проведені коучинг-зустрічі з командами, які дали перший поштовх до оптимізації ресурсів в хмарі.
«Регулярні зустрічі з командами дають можливість постійно тримати руку на пульсі й допомагали командам мати високий рівень фінансової ефективності інфраструктури на постійній основі», ― ділиться очільник фінопс-напряму Райфу.
«На початковому етапі впровадження FinOps ми використовували один з онлайн-сервісів, що надавав рекомендації по оптимізації. Учасники ком’юніті туди заходили досить часто і дивилися на те, що і як вони можуть оптимізувати. І перші результати з’явились завдяки їх рекомендаціям. Та все-таки глибока оптимізація, яка дала відчутні фінансові результати, була досягнута завдяки самописним рішенням, які створювали самостійно, поступово розвиваючи і нарощуючи сфери аналізу», ― розповідає Богдан.
Він каже, що в компанії через масштаби бізнесу та використання різних хмарних продуктів була потреба дивитися глибше, і в результаті фінопс-фахівці створили власні інструменти, якими користуються і нині.
Кобзаренко наголошує: кейсу, де одним кроком Райфу вдалося зекономити мільйони завдяки FinOps, наразі немає. Проте низка маленьких системних оптимізацій призвели до вагомого результату. Зокрема, за словами Богдана, в банку провели ревізію EBS (Elastic Block Store) та оптимізували їхні типи, характеристики та розміри. Також Райф провів ревізію подвійного використання ліцензій, ревізію снапшотів та ревізію AMI, оптимізували мережеві сервіси та об’єми мережевого трафіку, міняли розміри та типи EC2 і RDS, активно використовують Reserved Instances і Saving Plans та багато іншого.
«Ми впровадили культуру шедулінга. Ті ресурси, які не використовуються, ми їх виключаємо на той період, коли вони не потрібні, і за них не платимо. А ті ресурси, що можуть бути створені з коду, створюються тільки на період використання, і одразу ж після цього видаляються», ― розповідає Богдан.
Банк активно використовує MAP програму AWS, що спрощує та робить дешевшим процес міграції з наземних дата-центрів у хмару. Повна назва цієї програми — AWS Migration Acceleration Program і вона дає змогу отримати суттєвий кешбек із вартості ресурсів, що мігровані з наземних дата-центрів.
«Була цікава історія, коли учасник ком’юніті знайшов не обов’язкові витрати на міжзонний трафік у розмірі декількох сотень доларів і поділився своєю знахідкою на FinOps Community. У результаті аналізу по всім нашим акаунтам було знайдено можливостей для економії на міжзонному трафіку на тисячі доларів. Хоча раніше на цей Usage Type не звертали уваги», ― згадує експерт Райфу.
Для тих, хто має велику хмарну інфраструктуру, буде корисним розгорнути CUDOS Dashboard. Він дає можливість дуже детально і в різних розрізах аналізувати AWS витрати.
На наведених графіках представлені умовні дані. Демо CUDOS дашборд в повній мірі демонструє всі функціональні можливості.
Приклади ситуацій, коли експертиза FinOps може допомогти прийняти оптимальне для бізнесу рішення:
Дуже зручна річ — це прогнозування вартості на етапі створення ресурсу. При спробі створити ресурс у хмарі AWS у Райфі налаштований автоматичний розрахунок її прогнозованої вартості і вже на етапі створення інженер може прийняти рішення про прийнятність чи неприйнятність вартості ресурсу. Також цей функціонал допомагає уникнути помилки вже на етапі розгортання.
Прогнозування витрат, базуючись на планах зростання чи оптимізації і враховуючи історичні данні, це один з базових обов’язків FinOps спеціалістів.
«У Райфі ми наразі закінчуємо розробку рішення, яке дозволяє прогнозувати загальні витрати на AWS по всіх наших акаунтах. Прогнози по витратах в розрізі акаунтів робляться учасниками FinOps Community для команд банку», — розповідає Богдан Кобзаренко.
FinOps відіграє ключову роль у забезпеченні прозорості витрат для фінансів компаній. Цей підхід дає змогу стежити за фінансовими показниками на рівні систем, що в результаті не тільки надає інформацію ІТ-власникам про динаміку та походження витрат, але й сприяє розумінню бізнес-замовниками ІТ-систем.
Завдяки FinOps компанії отримують можливість спільно працювати над оптимальним використанням ресурсів хмарних платформ. Це розширює парадигму, за якою витратами системи управляють не лише ІТ-підрозділи. Адже тепер і власники з боку бізнесу можуть брати безпосередню участь у цьому процесі теж, не будучи глибоко зануреними в технічну сторону питання.
FinOps надає можливість використовувати інструменти аналізу витрат, які дозволяють побачити, які конкретно ресурси використовуються та які витрати пов’язані з окремими проєктами чи бізнес-функціями. Це допомагає зрозуміти ефективність витрачання коштів і прийняти рішення щодо їх оптимізації.
Наприклад, наскільки ефективними та прийнятним є за розміром збереження в хмарах бекапів, чи збереження даних зі сховищ у хмарах. Одним з ключових аспектів FinOps є стандартизація процесів витрат. Це означає, що компанії можуть встановити єдиний набір правил і процедур, які визначають, як обліковувати витрати, як створювати звіти та як контролювати їх. Це спрощує аналіз і порівняння витрат між різними проєктами та бізнес-функціями.
Також наріжним каменем є прозорість витрат, адже досить часто ІТ витрати з боку фінансової служби сприймалися як «чорна скринька». Зараз це вже не так: завдяки тегуванню кожної системи, що використовує ресурс, фінансисти отримують необхідну прозорість.
Ця інформація є корисною не лише для розуміння витрат безпосередніх систем, але й можливості дуже точно підрахувати собівартості клієнтських транзакцій (наприклад, P2P різноманітними цифровими каналами), що дозволяє банку ефективніше вибудовувати тарифікаційну політику по роботі з клієнтами.
Кобзаренко розповідає, що готових фахівців-фінопсів на українському ринку праці майже немає.
«Коли я шукав людину, яка буде допомагати мені з розвитком FinOps культури й підтримкою ком’юніті, це виявилося майже нереальним завданням. В Україні ці люди або дуже зайняті, або їх просто немає. Мені довелося брати людину, яка має хороші скіли, які схожі на те, що потрібно, і зараз ця людина активно навчається FinOps-у. Тому що готового спеціаліста навіть рівня мідл я знайти не зміг», ― ділиться Богдан.
Тож якими якостями та навичками має володіти FinOps-спеціаліст та чи може хороший розробник стати FinOps-фахівцем?
FinOps повинен мати хороші аналітичні здібності, гарно розуміти фінансову складову ІТ ресурсів і в першу чергу хмарних, вміти обробляти, структурувати і візуалізувати дані, що отримані з різних джерел. Мати базові навички програмування та формування SQL запитів, що спростить процес обробки даних, також є важливим. І звичайно такий спеціаліст повинен мати гарні комунікативні навички, щоб вміти доносити свою думку до інших і вміти пояснити отримані результати, і за потреби підказати шляхи імплементації.
Так, насправді кожен може стати FinOps, як в принципі і освоїти будь-яку іншу спеціальність. В більшості випадків девопсу, хмарному архітектору чи розробнику варто розуміти базову логіку при прийнятті хмарних інфраструктурних рішень для того, щоб економити вже на етапі проєктування чи впровадження. Розуміння, як зробити дешевше без втрати функціональності продукту, дає змогу економити досить суттєві кошти.
АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК». ВНЕСЕНИЙ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ БАНКІВ 27.03.1992Р. ЗА № 94, ІЗ ЗАПИСОМ ПРО ПРАВО НА ЗДІЙСНЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА № 10. УМОВИ НАДАННЯ ПОСЛУГИ ЗГІДНО З ПРАВИЛАМИ БАНКУ.
Чи є в Україні курси з FinOps? (Особливо цікавить MultiCloud FinOps)