Венчурний Freedom Fund підприємця Олега Рогинського з 2022 року інвестував уже приблизно у 30 українських defence tech-проєктів. Розмір самого фонду становить кілька десятків мільйонів доларів, а типовий чек — $100 000–200 000. При цьому назви більшості компаній у портфоліо не розкривають.
Венчурний Freedom Fund підприємця Олега Рогинського з 2022 року інвестував уже приблизно у 30 українських defence tech-проєктів. Розмір самого фонду становить кілька десятків мільйонів доларів, а типовий чек — $100 000–200 000. При цьому назви більшості компаній у портфоліо не розкривають.
Про це розповідає Defendr Media.
Рогинський згадує, що на початку великої війни нормального венчурного ринку для українського defence tech фактично не існувало. Через це сильні команди іноді брали перші гроші у непрофільних інвесторів на дуже невигідних умовах. Наприклад, вони віддавали 50% компанії за відносно невеликий чек. Для наступних професійних інвесторів така структура власності могла стати серйозним стоп-сигналом.
Тоді Freedom Fund вирішив бути для таких команд саме першим професійним інвестором — дати стартовий капітал і допомогти одразу правильно оформити компанію та угоду.
Публічно відомо лише про п’ять компаній: Farsight Vision, HIMERA, M-FLY, MaXon Systems та Bravo Dynamics. Сам Рогинський пояснює таку закритість свідомою стратегією, адже Freedom Fund готовий працювати з командами, які не хочуть публічно розповідати про свої розробки та інвестиції.
Однією з ранніх ставок Freedom Fund стала MaXon Systems, яка розробляє фактично «автопілот» для перехоплення «Шахедів». У серпні 2025 року стартап залучив $300 000 від Freedom Fund, Defender Ventures і бізнес-ангела. Тоді компанія працювала над системою ППО, де дрони-перехоплювачі планували розміщувати на аеростатах навколо міста, а тепловізійні камери мали виявляти «Шахеди».
Після бойових випробувань команда відклала цю концепцію і фактично з нуля створила новий перехоплювач із наземним запуском. Невеликий дрон літакового типу може розганятися до 300 км/год, а більшість процесу — від запуску до фінального наведення на «Шахед» — відбувається автоматично.
Головна ставка MaXon — максимально автоматизувати саме перехоплення. Після команди оператора дрон сам запускається та набирає висоту, а на фінальному етапі ШІ знаходить ціль, відстежує її та виводить перехоплювач у зону підриву. Навігація працює навіть без GPS — у цьому допомагають наземні маяки і бортові сенсори. Під час бойових тестів, за словами розробників, 90–95% процесу відбувалося автономно.
Freedom Fund став першим інвестором і для HIMERA, яка на той момент, за словами співзасновника Міші Рудомінського, працювала радше як волонтерський проєкт. Відтоді компанія поставила понад 6000 своїх рацій Силам оборони, а під час випробувань HIMERA G1 PRO військові отримали стійкий зв’язок на відстані 45 км без додаткового обладнання. Радіостанції компанії також передавалися на тестування ВПС США, а у 2025-му році HIMERA виконала перше державне замовлення для Міноборони європейської країни НАТО.
Ще одна компанія з портфоліо Freedom Fund — Farsight Vision. За кілька років стартап пройшов шлях від перших продажів до платформи, яка автоматично аналізує дані з дронів і вже розпізнає понад 30 типів об'єктів — від військової техніки до антен РЕБ та слідів гусениць. У липні компанія також запустила пошук цілей безпосередньо у відеопотоці з дрона та окремий інструмент, який може визначати місцеположення ворожого БпЛА за перехопленою трансляцією з його камери.
M-FLY, у який також вклався Freedom Fund, створила свою лазерну систему наведення. Вона дозволяє дронам працювати без GPS і постійного зв’язку з оператором, а сама компанія заявляла про понад 95% влучань під час тестів. У 2025 році стартап почав готувати рішення до серійного виробництва, а його стабілізатори камер уже інтегрували в українські розвідувальні БпЛА.
А Bravo Dynamics, ще одна компанія з портфоліо Freedom Fund, представила mesh-систему Phantom для зв’язку з наземними роботами. Її перші версії пройшли фронтові випробування та оцінку Brave1, а вже у 2026 році компанія продемонструвала роботу мережі під впливом РЕБ: робот передавав відео й команди без розриву зв’язку навіть після того, як заглибився на 90 метрів у лісосмугу. Система вже має комерційні продажі та інтеграційні домовленості з українськими виробниками НРК.
Раніше dev.ua писав, що публічні інвестиції в український defence tech за 2023–2025 роки зросли майже у 100 разів — з $1,1 млн до $105,2 млн.
