«З фрідайвінгом я впевнилась, що багато лімітів у житті можу здолати». Історія  іOS Tech Lead в ІТ-команді NIX, яка пірнає вглиб водойм і волонтерить, щоби залишатись на плаву під час війни 

Про цей досвід, а також про те, що ще підсилює її й допомагає триматися в такі складні часи, Євгенія розповіла dev.ua.

Перше занурення в хобі

Кілька років тому полетіла в спонтанну відпустку з незнайомою групою туристів, які збиралися навчатися пірнати. Я — легка на підйом людина, тож швидко погодилась на цю авантюру, не дуже замислюючись, що не все так просто. Розуміння того, що у фрідайвінгу купа нюансів і труднощів, як фізичних, так і ментальних, прийшло до мене в процесі.

Цей перший досвід приніс мені «рекорд» — занурення в глибину на п’ять метрів. Як на одному подиху! Насправді це дуже мало. Я не могла повноцінно розслабитись. Через це були труднощі з компенсацією тиску у вухах. Але що мене зачепило після того першого занурення — так це філософія та краса фрідайвінгу. Я зрозуміла, що цей вид спорту стане для мене не просто фізичною активністю. Далі розповім детальніше про це. Після відпустки вирішила піти вчитися фрідайвінгу в рідному Харкові. Щоби вже в наступній подорожі здолати серйознішу глибину.

Never dive alone й інші правила фрідайвінгу

Фрідайвінг — безпечний вид спорту, якщо не ігнорувати його правила. У вас має бути надійний партнер, із яким ви будете заглиблюватись. Buddy — так ми називаємо один одного. А один із головних законів, які сповідують фрідайвери: Never dive alone. Незалежно від того, на яку глибину ви пірнаєте, тренуєтесь у басейні чи у відкритій водоймі, вас має страхувати бадді. До того ж займатися улюбленою справою з однодумцями цікавіше.

На противагу дайвінгу, фрідайвери не використовують акваланг. Тому важливо тренувати техніку дихання, щоб розширювати об’єм легенів і з часом робити свої занурення тривалішими.

Як і в будь-якому спорті, у фрідайвінгу важлива системна підготовка. Це включає кардіотренування, силові вправи, розвиток гнучкості та майстерності плавання. Увесь цей комплекс дає змогу безпечно й ефективно виконувати вправи без шкоди для здоров’я.

Почати знайомство з фрідайвінгом можна будь-коли. Це спорт без віку. Зі мною в басейні займається чоловік, якому понад 60 років, і його результати приголомшують молодших спортсменів.

Що я отримала від фрідайвінгу

Філософія фрідайвінгу — у пізнанні своїх фізичних і психологічних можливостей. Я інакше почала відчувати своє тіло та розуміти його. Це проявляється у свідомому контролі м’язів, які я навчилась розслабляти для тривалішого занурення. Правильно поставлене дихання дає мені змогу опанувати емоції в стресових ситуаціях. А стан після занурення взагалі складно описати словами. Це якісь космічні відчуття…

Я переконалась: обмеження є тільки в нашій голові. Те, що на перших тренуваннях здавалося мені неможливим, зараз — реальність.

Це стосується й затримки дихання під водою, і вміння йти назустріч страху, сконцентруватися попри зовнішні обставини. З фрідайвінгом я впевнилась, що багато лімітів у житті можу здолати.

Уже можу затримувати дихання протягом 04:46 хвилини. Найкраще мені дається плавання в ластах у довжину (одна з дисциплін фрідайвінгу). Саме за це я виборола дві срібних медалі на міжнародних змаганнях у Швеції з результатом — 175 метрів у довжину.

У лютому відбудеться Кубок України з фрідайвінгу, я братиму там участь. Далі в планах — Чемпіонат України. Мрію вибороти шанс представляти нашу країну на світовій спортивній арені. І впевнено йду до мети 🙂

Як фрідайвінг допомагає в роботі

Фрідайверам важливо контролювати своє дихання, яке безпосередньо впливає на емоційний стан. Є така техніка — діафрагмальне дихання. Навичка корисна не тільки спортсменам. Якщо ви практикуєте публічні виступи, цей метод стане вам у пригоді та допоможе впоратись із хвилюванням. Як це працює? Покладіть одну руку на живіт, другу — на грудну клітину. Намагайтесь повільно дихати так, щоби рухалась лише рука на животі.

Повторюйте цю вправу перед виступом, щоби заспокоїтись. Я часто буваю спікеркою на ІТ-конференціях, тож особисто переконалась у дієвості цієї техніки.

Ми з моєю бадді часто жартуємо: усі заняття, під час яких можна дихати, — нескладні для нас. Фрідайвери мене зрозуміють. У процесі роботи теж згадую про це. Такий підхід дає мені змогу простіше сприймати складнощі. Так і вдається зберігати нервові клітини.

Головний принцип фрідайвінгу — партнерство — актуальний і в ІТ. Лише командою ми можемо «пірнати з головою» в різні проєкти й разом долати труднощі. Експертиза та досвід кожного доповнюють і «страхують» усіх у команді. Ми один одному бадді. Погодьтесь, із тим, кому не довіряєш, не будеш пірнати на глибину в незнайомому місці. Так і в роботі. Тільки маючи довірливі стосунки з колегами, можна сміливо братись за нові виклики й досягати успіхів.

Хобі та війна

На початку повномасштабної війни мені було не до спорту. Шок, релокація, намагання пристосуватись до нової реальності. Здавалось, що хобі точно не на часі. Повернулась до улюбленого заняття після восьми місяців паузи. Довелось заново багато тренуватись, щоби відновити навички. І все склалося так, що саме хобі тримає мене на плаву в наших складних реаліях.

Більшість водойм в Україні недоступні для купання та фрідайвінгу зокрема. Це обмежує тренування в глибину та позбавляє можливості насолодитись підводною красою. Я практикувалась лише в кар’єрах Житомира та Дніпра й тільки влітку. Займаюсь фрідайвінгом за онлайн-програмою. Це відбувається так: зідзвонююсь зі своєю тренеркою, вона прописує план тренування для мене, а потім я разом із buddy відпрацьовую їх у басейні.

Якщо ви хочете спробувати «вільно пірнати», такий підхід — не для вас. Краще розпочати з пошуку тренера, який на місці проконтролює безпечність вашої техніки й допоможе з базовими навичками.

До речі, мою тренерку, Катерину Садурську, знають не лише в українській спільноті фрідайверів. Не так давно вона встановила новий світовий рекорд — занурилась на глибину 78 метрів! Без ластів та іншого спорядження. Техніка вважається найскладнішою у фрідайвінгу. А познайомились ми з нею в харківському басейні, куди я сподіваюсь якомога скоріше повернутись.

Я займаюсь у комфортному для себе режимі. Після роботи 2–3 рази на тиждень практикую пірнання в басейні. Вдома підключаю «сухі» тренування: вправи на затримку дихання, розтяжку м’язів тощо. Також доречно додати у свій графік біг — для підтримки тонусу легенів.

Що складніші обставини в житті, то сильніше я відчуваю потребу в хобі

Фрідайвінг дає сили для того, щоб працювати та допомагати іншим. Цей спорт наповнює мене, а не забирає час. Цю енергію, крім професійної діяльності, я спрямовую у волонтерство. У мене активні підписники в соцмережах, тож я вирішила відкривати збори для наших захисників.

Спочатку самостійно займалась цим, а згодом очолила окремий волонтерський напрям у моїй ІТ-команді NIX. Збираю донати на одяг для військових.

У NIX волонтери ведуть різні напрями: пошук і закупівля дронів, машин, рацій, шоломів, військових аптечок та інших потрібних для фронту речей. За кожен напрям відповідає куратор, який керує командою, менеджерить збори донатів і займається закупівлями. Такий підхід до волонтерства дає нам змогу швидше й ефективніше закривати потреби фронту. З 24 лютого команда NIX зібрала майже 1,5 млрд грн. Нашим захисникам ми вже передали понад 160 автомобілів, кілька тисяч турнікетів, понад 175 тепловізорів і багато іншого.

Я вдячна, що країни-партнери України передають якісний одяг для наших бійців. Однак цього недостатньо. В умовах активних воєнних дій форма — це фактично розхідний матеріал, її постійно не вистачає. Одяг забруднюється, рветься, горить. Свого часу мені довелось розібратись, як матеріал, забарвлення, розмір впливають на безпеку військового та як допомагають або перешкоджають виконувати бойові завдання. Лише за 2023 рік вдалося закупити одяг на мільйон гривень! Усе завдяки спільним зусиллям всіх донатерів, які долучаються до моїх зборів. Серед них багато ніксівців.

На мій день народження колеги побажали, щоб ці збори колись стали взагалі непотрібні в Україні… Тобто, щоб настала перемога, і ця потреба сама по собі відпала. І щоби після цього я хіба що збирала кошти на порятунок слонів в Африці. Було б непогано. Але поки цей день не настав — працюємо на Перемогу далі.

«Відбирати та обробляти фото — ще більш монотонна робота, ніж писати код». Розробник Master of Code Global про фотохоббі як шанс інакше дивитися на світ крізь лінзу об’єктиву

По темi

«Відбирати та обробляти фото — ще більш монотонна робота, ніж писати код». Розробник Master of Code Global про фотохоббі як шанс інакше дивитися на світ крізь лінзу об’єктиву

«Танці стали глобальною зміною мого життя». Як латиноамериканські танці та музика допомогли DevOps-інженеру лікувати депресію та вигорання

По темi

«Танці стали глобальною зміною мого життя». Як латиноамериканські танці та музика допомогли DevOps-інженеру лікувати депресію та вигорання

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram