Заступник голови Національного банку Олексій Шабан розповів, що е-гривні стануть «симбіозом» готівкових та безготівкових коштів. За його словами, законодавче підґрунтя для емісії цифрової гривні вже існує, але рішення про випуск ще не прийняте.
Заступник голови Національного банку Олексій Шабан розповів, що е-гривні стануть «симбіозом» готівкових та безготівкових коштів. За його словами, законодавче підґрунтя для емісії цифрової гривні вже існує, але рішення про випуск ще не прийняте.
Про це Шабан розповів Юрію Гайдаю з Центру економічної стратегії у подкасті «Що з економікою?». Заступник голови НБУ зауважив, що правильно називати проєкт «цифрові гроші», а не «електронні».
«Електронні гроші — це природа дещо інша», — додав він.
За його словами, цифрові гроші можуть надавати можливість «програмованості», коли платіж відбувається автоматично, якщо виконуються певні умови.
«Як у смартконтракті прописано — тоді платіж відбувається. Наприклад, програми, про які ми сьогодні вже згадували, підтримки від держави. Гроші з „єВідновлення“ можна витратити на будівельні матеріали. А з „єКнига“ можна купити лише книгу», — пояснив Олексій Шабан.
Він додав, що наразі банки це вирішують відкриттям різних рахунків або емісій різних платежів. Шабан говорить, що якби в магазині певні товари мали коди для будівельних товарів чи книг, то якщо цифрові гроші мають відповідну примітку, ними можна сплатити лише умовні будматеріали.
«Тоді снікерс з кока-колою цими грошима оплатити не можна. Це покращує клієнтський досвід, і менше витрат на адміністрування», — розповів Олексій Шабан. Він уточнив, що коли продавець отримує цільові гривні, на його гаманці позначка цільових анулюється, і далі він ці кошти може використовувати як звичні готівкові й безготівкові кошти.
«До речі, сама природа цифрових грошей, як у фізиці світло — це хвиля й елементарна частина. Це симбіоз і чогось безготівкового, і аналогу готівки з прямою вимогою до Центробанку. Якщо ти втратив гаманець з банкнотами гривень, то ти їх втратив назавжди. А якщо, не дай Боже, щось сталося з тим провайдером, в якому ти тримаєш цифровий гаманець, то та платформа, яку ми проєктуємо, відновить доступ до твого гаманця», — розповів заступник голови НБУ.
Він додав, що наразі в Україні розглядають технологію DLT (Distributed Ledger Technology — технологія розподіленого реєстру, де дані зберігаються не в одному місці, а розподіляються у мережі), хоча інші центральні банки експериментують з іншими системами.
«Важливо зауважити, що ми не прийняли рішення про початок емісії цифрової гривні. У законі про платіжні послуги була стаття, яка впровадила такий вид національної валюти — е-гривні поряд з готівковою і безготівковою. Тепер гривня може бути й цифровою», — повідомив Олексій Шабунін.
Попри те, що законодавче підґрунтя для емісії цифрової гривні вже існує, в НБУ хочуть провести кілька пілотних проєктів для перевірки гіпотез.
«Ми хочемо розуміти, чи виконує цифрова гривня функції грошей. Наскільки вона зручна, наскільки ті програмовані функції зайдуть як громадянам, так і бізнесу, і державним органам — Пенсійному фонду, Міністерству соцполітики, можливо Державному казначейству. Наскільки це спростить для них їхні процеси та адміністрування», — сказав Шабунін.
За його словами, коли відбудеться емісія цифрових грошей, вони стануть альтернативною третьою формою гривні. Громадяни самі вирішуватимуть, якою формою користуватись та в якому обсязі це робити.
Раніше у Нацбанку зазначили, що потрібно враховувати готовність учасників фінансового ринку брати участь в пілотному проєкті. Також потрібно визначити технологічного партнера, що надасть для тестування е-гривні своє технологічне рішення, яке відповідатиме вимогам НБУ та архітектурі цифрових грошей.
