Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.
Я стараюся стежити за трендами у фінансовій сфері, читаю закордонні ресурси офіційних установ. Довіряю лише компаніям і структурам із багаторічним досвідом. І перш ніж ухвалити рішення про інвестицію, я детально вивчаю тему. Так, зараз, під час війни, зацікавився ринком цінних паперів і хочу придбати військові облігації. Це буде й інвестиція, й підтримка армії.
Зазвичай обираю надійні та стабільні шляхи інвестування. Криптовалюта й інші агресивні інвестиції — це не мій варіант. Скептично ставлюся до цього. На мою думку, це як певний вид шахрайства, фінансова битва, у якій програють найбільш жадібні. Під ейфорією люди чекають, що акції злетять, а наступного дня вони обнуляються. Якраз той, хто чекає до кінця, програє.
Раніше я відвідував лекції про фінансові інвестиції в межах інвестиційного ком’юніті в компанії Innovecs. Щодо страхування як способу накопичення коштів також маю недовіру. Але якщо йдеться про офіційні структури, наприклад, Нацбанк України, у якому є приватний пенсійний фонд, я б розглянув таку можливість. Це непоганий плюс до звичайної пенсії.
Важливо, наскільки надійною є структура, чи можна зберігати кошти у валюті. У більшості страхових компаній кошти відкладаються у гривні. Через інфляцію є ризик втратити з роками й те, що маєш. Загалом я більше заощаджую, ніж інвестую.
Мені вдається економити завдяки тому, що купую речі на Allegro, eBay та Amazon. Я не проти купувати, наприклад, вживану техніку за кордоном. Так я придбав вебкамеру і комплектуючі до комп’ютера, авто для батьків.
В Україні, на жаль, на цих речах велика націнка. Для заощадження при купівлі на внутрішньому ринку використовую агрегатори типу Hotline, eKatalog чи Google. Вивчаю рейтинг продавця, відгуки, гарантії й тільки тоді купую товар.
Ще один варіант заощаджень — дисконтні картки й кешбеки. Деякі банки мають досить смачні пропозиції.
Щодо інвестування, то якщо є кошти, варто вкладати у нерухомість. Думаю, тут ніколи не прогадаєш. Ще три роки тому земельна ділянка на лівому березі в Києві коштувала в середньому $30 000, то через рік — вже $45 000. А ще через 10 років ціна значно зросте. Можна завжди продати дорожче, ніж купив.
Якщо аналізувати мої витрати у процентному співвідношенні, то на харчування йде 7%, на автомобіль — 2%, на страхування автомобіля — 2%, інші витрати — 89%. Під час війни фінансова поведінка змінилася. Значно менше коштів іде на машину, адже менше їжджу, відповідно, заощаджую на паливі. Зараз більше користуюся велосипедом. Також відмовився від деяких заморських продуктів, наприклад, деякі види м’яса чи сиру, які полюбляв купувати до війни.
У перші дні війни перевів на рахунок НБУ суттєву частину коштів, а потім надсилав частинами на потреби різних військових підрозділів. Знаходжу будь-яку потребу — чи на наш підрозділ, чи на загальний рахунок ЗСУ, чи на інші потреби. Вірю, що такі системні інвестиції принесуть результат і наблизять нашу перемогу. Бо Україна була, є і буде!
Війна змінила звичний спосіб життя, що позначилося і на фінансах. У перші тижні вторгнення дружина з дітьми попрямували до Болгарії. Згодом, коли в компанії вирішили відкрити офіс EPAM в Ужгороді, переїхав туди. Якщо до 24 лютого частину доходів вдавалося відкладати, то зараз найвитратніші статті — це оренда квартири та гроші, які я пересилаю сім'ї. Проживання там коштує дорожче, ніж в Україні.
Загалом близько 30% доходу йде на сім’ю, 30% — на донати, решта 40% — на життя.
Донати. Після витрат на сім’ю йдуть донати. Зазвичай це конкретні пожертвування, які збирають мої знайомі, збори для різноманітних благодійних організацій, як-от «Фонду Притули», наприклад, «Народні „Байрактари“».
Накопичення. За попередній час вдалося накопичити на квартиру і зробити там ремонт. Наразі залишається незначна сума, нові витрати та донати «з'їдають» те, що можна було би відкладати.
Облік витрат. Уже кілька місяців веду облік витрат через програму на смартфоні.
Чи змінила війна ставлення до грошей? Раніше, мабуть, сумнівався б — чи треба так багато жертвувати? Але коли є більш високі цілі, як підтримка наших захисників, я легко розлучаюся з грошима. Зараз розумію, що це потреба. Якщо ми не допомагатимемо армії, то й країни не буде!
Облік витрат. Витрати відстежую разом із дружиною раз у місяць, зазвичай в останні місяці найбільша стаття — це харчування, решта по мінімуму, коли потрібно. Постійно користуємося кредиткою для зручності, потім поповнюємо.
Фінансові цілі. До війни намагався активно відкладати гроші на машину, далі у планах було придбання квартири. Проте зараз переглядаю свої плани, роздумую над тим — чи це актуально?
Донати. В середньому віддаю на допомогу армії близько 10% доходу. В основному обираю ті запити, які залишають наші волонтери EPAM, таких багато.
За останні пів року погляд на особисті фінанси змінився. З кінця лютого я пов’язана з волонтерством, з’явилося багато знайомих у ЗСУ та є бажання їм допомагати. До того ж у нас в EPAM є спеціальний волонтерський канал, де публікуються різні збори. Тепер, коли приходить зарплата, знаєш, на що насамперед відправити гроші.
Облік витрат. Давно хотіла користуватися спеціальною програмою, але завжди забувала вносити витрати. Зараз готівкою користуюся нечасто, тому слідкую за фінансами через застосунок «Монобанку».
Найбільш витратна стаття видатків — це донати, потім харчування та машина, особливо з урахуванням подорожчання палива.
Фінансові цілі. З чоловіком поки живемо у квартирі батьків, тому не так давно вирішили в уповільненому режимі збирати на своє житло. У банкінгу є депозит, перекладаю заощадження туди. Не зовсім правильно, але іноді можемо з накопиченої суми дозволити купити собі, наприклад, сабвуфер в авто. Також ці накопичення зараз можуть послужити «подушкою безпеки»
Облік витрат. Контролюю рівень своїх витрат за допомогою програм у «Приват24» та «Монобанк».
Витрати. Раніше я проживав у Львові, найбільшою статтею витрат була оренда житла. Однак зараз повернувся до рідного міста і живу у своїй квартирі. Тому зараз є змога більше інвестувати. Половину зарплати відкладаю на життя, іншу накопичую.
Накопичення. Інвестую переважно у фондовий ринок та криптовалюту. Спостерігаю поради експертів, підписаний на канал «Мільйонер за 7 років», «Kiril Evans», «INSTARDING». Також мені імпонує рух FIRE (Financial Independence, Retire Early «фінансова незалежність, ранній вихід на пенсію»).
Моя фінансова мета — накопичити мільйон доларів, щоб потім мати пасивний дохід та жити на нього.
Донати. На допомогу виділяю близько 10% доходу. Раніше жертвував на благодійність, зараз більше на допомогу ЗСУ та фондам Притули, «Повернися живим» та іншим ініціативам від колег з нашої компанії. Налаштував у банкінгу, платежі щомісяця списуються автоматично. Також купую військові облігації, це більше як підтримка для країни ніж заробіток. Оформився в компанії через «Дія Сіті» ще й тому, що там сплачується військовий збір.
Вважаю, що IT-фахівці корисні на «цифровому» фронті, ми приносимо валюту в країну, підтримуємо економіку та допомагаємо ЗСУ. З початком війни пріоритети змінилися, зараз вибір між другою кавою та потребами наших захисників навіть не стоїть.
З початком війни моє ставлення до грошей змінилося кардинально. Раніше я жертвував на благодійність, але це не було чимось значним та не вимагало мого особистого залучення. Були свої фінансові плани, заощадження, хотілось закінчити ремонт, замінити вікна в будинку та купити 4К телевізор. Зараз же нова плазма здається чимось зайвим та безглуздим, та і який сенс в нових вікнах, якщо їх може повибивати після чергового обстрілу?
Накопичення. До початку війни усі мої заощадження складали під 100 000 грн, їх витратив на підтримку ЗСУ та тероборони у перші тижні вторгнення. Потрібно було чимось допомагати.
За ці кілька місяців у мене з’явилося багато знайомих серед військових, волонтерів та парамедиків. В певний момент завдяки цим контактам я зумів організувати доставлення із США критично важливих речей для наших оборонців і вже за декілька тижнів у мене на руках була перша партія турнікетів CAT, на той момент майже недоступних в Україні.
Через певний час з’явилась термінова потреба у ще одній партії, однак інший виробник був готов продати не менш ніж 270 штук. Тоді мені саме прийшла зарплата, довелося розрахуватись нею, ще й у борги вліз…
Потім з’явилась ідея запропонувати колегам долучитися до збору і їхня активність мене безмежно вразила. Значна частина турнікетів відправились групі парамедиків, які займались евакуацією поранених з лінії фронту, часто бійців «Азову».
Облік витрат. Зараз контроль фінансів у мене простий: коли на карті закінчуються гроші — треба припиняти їх витрачати.
Витрати. 2/3 мого доходу йде на волонтерство, що залишилося — на життя. Звичні витрати зменшив, не купую нового одягу, техніки, поки вистачає того, що є. Та й варіантів сьогодні витратити гроші набагато менше. Можу у вихідні поїхати відпочити на природу або зустрітись з друзями. Для мене чергова зарплатня — це, перш за все, можливість купити спорядження для захисників.
З огляду на те, що однією з тез статті був пасивний дохід, дозвольте вставити і свої "5 копійок", а саме...
Я теж є айтішником. У минулому засновник одного з проектів, що мав близько 10 млн. реєстрацій та 12 млн. скачувань на ПлейМаркеті. Деталізувати не буду, т.я. ми закрилися з початком великої війни, адже більшість юзерів у нас була з рашки. З огляду на те, що основною спрямованістю того проекту було створення пасивного доходу, то ми з колегами прийняли рішення про закриття бізнесу. Рішення було принциповим, втратили купу грошей, але це був вчинок совісті.
На сьогодні у мене є інший проект, про який я можу говорити з гордістю - це маркетплейс Magazito (https://magazito.com). Тут теж основна фіча, що відрізняє нас від конкурентів, це можливість створення пасивного доходу шляхом конвертації своїх порад, які ми, до речі, даємо оточуючим безкоштовно чи не щодня, у комісійні з продажів. При чому, у нас немає підводних каменів. Усе просто. Якщо ви щось придбали у магазині самі, то отримали кешбек. Якщо комусь порадили наш магазин і він щось придбав, ми заплатимо вам комісію, що є частиною від заробітку платформи. Ба більше, партнерська програма розрахована на 7 рівнів. Тобто, це той самий кешбек, до якого усі вже звикли, але який платиться не тільки за власні покупки.
У такий спосіб, будь-хто, навіть без спеціальних навичок, вкладень та досвіду, може створити пасивний дохід.
Буду вдячний за конструктивну критику.