Український офіс інтелектуальної власності та Мінекономіки виходять на фінішну пряму в адаптації українського ІТ- та реального сектору до стандартів ЄС. До НКЕК на погодження надійшов текст Стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності України до 2030 року.
Український офіс інтелектуальної власності та Мінекономіки виходять на фінішну пряму в адаптації українського ІТ- та реального сектору до стандартів ЄС. До НКЕК на погодження надійшов текст Стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності України до 2030 року.
Попри війну, український бізнес демонструє дива адаптивності. Після глибокого падіння у 2022 році, за підсумками 2023–2024 років зафіксовано потужне відновлення: винахідницька активність (заявки на винаходи та корисні моделі) зросла одразу на 42,5%, а кількість заявок на торгівельні марки підскочила на 55,4%, сягнувши позначки у 30 798 заявок на рік. Нова стратегія має перезапустити правила гри, перетворивши патенти та авторські права на інструмент мільярдних прибутків.
Редакція dev.ua в'їлася в документ і обрала 10 найгучніших і найцікавіших фактів про те, як зміниться життя винахідників, айтівців та Web3-розробників до 2030 року — з мовою цифр і жорстких індикаторів.
Стратегія прямо прописує створення балансу прав у сфері AI. Головна фішка — запровадження європейських винятків та обмежень для інтелектуального аналізу текстів і даних (text and data mining) для цілей машинного навчання. Окрім цього, в Україні нарешті повноцінно запрацює реєстрація прав особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерними програмами.
Хоча слів «крипта» чи «блокчейн» у Стратегії немає, згадані права sui generis на комп’ютерний контент фактично відкривають шлях для легалізації та захисту генеративного арту (основи для NFT-колекцій) та автоматично згенерованого смартконтрактами коду. Крім того, Кабмін планує ухвалити окремий закон про захист комерційної таємниці (ноу-хау) згідно з Директивою ЄС 2016/943. Це дозволить криптостартапам захищати свої закриті протоколи та архітектуру мереж, не розкриваючи код конкурентам через публічні патенти.
Український НОІВ (Національний орган інтелектуальної власності) планує тотальну цифровізацію. Заявки аналізуватиме штучний інтелект: його натренують автоматично шукати збіги в патентній інформації, оцінювати подібність брендів та формувати аналітику ринку. Процедура отримання ТМ та патентів перейде у формат «user-centric digital» через єдиний кабінет користувача.
В Україні роками процвітав шантаж бізнесу через реєстрацію очевидних «винаходів» як корисних моделей (оскільки їх видавали без глибокої перевірки). Патенти на корисні моделі наразі складають близько 60% усіх об’єктів на балансах вишів. Модель їхньої правової охорони повністю перепишуть: права видаватимуть швидко (особливо під час воєнного стану), але введуть сувору відповідальність власника за зловживання та можливість миттєвої перевірки патентоздатності за запитом або ex officio.
Цивільноправовий захист підганяють під Директиву ЄС 2004/48/ЕС. Для українських судів розроблять революційні методики: тепер з порушника права інтелектуальної власності можна буде стягнути повну суму доходу, отриманого внаслідок порушення, а також упущену вигоду та паушальну суму. Крім того, сторону, що програла, змусять повністю оплачувати дорогі експертизи, зберігання арештованого майна та виконання ухвал суду.
Україна планує здійснити гігантський стрибок у капіталізації цифрового та креативного бізнесу. Частка інвестицій у нематеріальні активи (код, ТМ, патенти) має зрости з нинішніх 5,94% до 11,58% у 2030 році (а до 2040 року — до 20,98%). Крім того, уряд заклав жорсткі KPI щодо частки індустрій з інтенсивним використанням інтелектуальної власності у структурі економіки до 2030 року:
Індустрії, що зав’язані на торгівельних марках, мають складати 21,53% у структурі ВВП (зараз 10,01%) та забезпечувати 24,12% зайнятості населення (зараз 12,12%).
Галузі з інтенсивним використанням винаходів мають вирости до 9,53% у ВВП (зараз 4,13%).
Креативні індустрії (авторське право) мають забезпечити 4,59% у ВВП (зараз 1,95%) та 8,21% у зайнятості (зараз 2,27%).
Держава прогнозує колосальне вливання грошей в інноваційний сектор. Загальні витрати на інновації в Україні мають зрости з 15,1 млрд грн (показник 2024 року) до 63,7 млрд грн у 2030 році (прогноз на 2040 рік — взагалі космічні 144,8 млрд грн). При цьому частка витрат на наукові дослідження і розробки (R&D) у ВВП має збільшитися з 0,37% до 0,67%, а частка реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі виробництва підприємств повинна злетіти з скромних 2,1% до 10,5%.
До 2030 року влада планує нарешті запустити Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Водночас, щоб розвантажити систему, ставку роблять на досудове врегулювання. З’явиться повноцінна онлайн-платформа для медіації за підтримки ВОІВ, а бізнес отримає законодавчі фінансові стимули (наприклад, зниження зборів чи податкові пільги) вирішувати конфлікти поза судом. Наразі сфера трансферу технологій страждає від браку капіталу: у 2024 році від ліцензій та угод надійшло лише 110,96 млн грн, з яких аж 74,95% довелося витратити суто на маркетингові дослідження.
У сфері охорони здоров’я запроваджується повноцінне «правило Болар». Це дозволить українським фармкомпаніям розробляти та реєструвати генерики (аналоги інноваційних ліків) ще до того, як закінчиться термін дії оригінального патенту, що значно здешевить ліки для населення. В оборонці ж (MilTech) створюється Єдина інформаційна система обліку об’єктів інтелектуальної власності військового призначення. Вона зведе докупи всі НДДКР та конструкторську документацію, що критично важливо для захисту українських технологій при створенні спільних підприємств із західними збройовими гігантами.
Для розбудови креативної екосистеми легалізують «сирітські твори» (книги, аудіо, фото, автори яких невідомі), створивши під них окремий державний Реєстр, що дозволить музеям та архівам легально повертати їх у суспільний обіг. А українські розробники у сфері CleanTech та відновлюваної енергетики отримають шалений бонус: Україна приєднається до глобальної програми Patent Prosecution Highway та платформи WIPO GREEN — заявки на «зелені» винаходи проходитимуть експертизу в пріоритетному швидкісному режимі (Fast-Track).
