За 15 років українські ІТ-компанії уклали 1519 угод щодо інвестицій на $3,7 млрд. Як війна вплинула на інвестиційний клімат в ІТ
Також починаючи з 2009 року українські ІТ-компанії уклали 248 угод про злиття та поглинання на $4,3 млрд.
Також починаючи з 2009 року українські ІТ-компанії уклали 248 угод про злиття та поглинання на $4,3 млрд.
Про це йдеться у Book of Ukrainian Tech, великому дослідженні української ІТ-галузі від команд AIN.UA, Molfar та N1 investment fund.
За період із 2000 року до 2023 року українські IT-компанії взяли участь у 1868 публічно відомих угодах, із них 87% — за останні 10 років.
До 24 лютого 2022 року в Україні було 18 активних місцевих інвестиційних фондів, що мали більше одного року оперування в країні. З початком вторгнення продовжили діяльність тільки 6. Але одночасно 7 нових додались: 3 запустилися напередодні вторгнення, і ще 4 — у перші місяці після.
Фонд, що має найбільшу кількість інвестицій в українські стартапи
лайфтайм — це Digital Future з 31 інвестицією.
Horizon Capital — це фактично єдиний фонд, який інвестує в українські компанії на пізніх етапах. Він має 16 інвестицій.
Фонд, що має найбільшу кількість інвестицій після повномасштабного вторгнення — SID Venture Partners із 13 інвестиціями. Друге місце — Vesna Capital із 5 інвестиціями.
У 2022 році український ринок побачив 98 інвестицій (ангели, early stage, later stage та private equity) на суму $613 млн. Це на 27 % менше, ніж 134 в довоєнний 2021 рік — $943 млн. Проте все ж більше, ніж 93 інвестицій у 2020 році на $409 млн.
У першому півріччі 2023 року було 42 інвестиції на $92 млн, що кількісно менше, ніж у 2022 році на 14 %. Це можна пояснити тим, що більшість угод першої половини 2022 року часто були узгоджені, а іноді й оформлені ще до вторгнення.
Окремо від фондів відомо про приблизно 380 місцевих ангелів, які інвестують в ІТ-стартапи в Україні. У 2022 році інвестиції від них проти 2021 року впали у 2 рази, на що є декілька причин. З одного боку, ангели складали майже 5 % від кількості людей зі статками понад $1 млн до вторгнення й у 2023 році їхня кількість в Україні, порівнюючи з 2021 роком, зменшилася на 54 %. Ймовірно, йдеться і про релокацію, і про зменшення статків.
81% ангелів до інвестування не мали стосунку до ІТ. Топ публічно відомих ангелів: Євгенія Дубінська, Ігор Ліскі, Роман Прокоф’єв, Петро Чернишов і Євген Шнейдеріс.
Крім інвестицій від фондів та ангелів також відомо про 80 бездольових грантів у 2022 році та 27 в H1 2023 року. У 2021 їх було 129, а у 2020 — 94.
Слід зазначити, що з початком вторгнення перестав видавати гранти державний Ukrainian Startup Fund, який стояв за 90 % публічно відомих грантів у попередні роки, але одночасно відбулася грантова кампанія Google for Startup для українських стартапів у Польщі.
Фактично у 2022 році 58 з 80 публічно відомих грантів — Google. У
2023 Google for Startup було вичерпано, але з’явилися ознаки
відновлення Ukrainian Startup Fund: були роздані 25 грантів по
$5000, а також відомо про «гранти» в негрошовому вигляді,
як, наприклад, організація участі в конференціях і конкурсах.
За останні 5 років в Україні повідомлялося про діяльність понад 10
інкубаторів і акселераторів, 5 з яких публічно демонстрували
діяльність до початку російського вторгнення: український 1991
Open Data Incubator, американський Techstars, британський Blue
Lake Accelerator, естонський Startup Wise Guys та іспанський
Demium.
Після 24 лютого 2022 року публічно відомо про продовження діяльності тільки у Startup Wise Guys, які додали за цей період 10 стартапів з
українською командою та українським кофаундером. У 2022–2023 роках
також запустився акселератор D3 Еріка Шмідта, націлений на
Military Tech. Акселератор побачив перші стартапи в червні 2023,
але новин про інвестиції ще не було.