Чим займаються 100 айтішників в одному з найглибших кар'єрів Європи. Репортаж із Горішніх Плавнів

Уявіть собі велику дірку, глибиною в 500 метрів, довжиною в 6 км і шириною у 2,5 км. Це і є величезний кар'єр Полтавського ГЗК, підприємства Ferrexpo, яке належить Костянтину Жеваго. На цьому кар'єрі видобувається залізна руда. 

А тепер дізнаймося, причому тут IT.

3 коментарі
Чим займаються 100 айтішників в одному з найглибших кар'єрів Європи. Репортаж із Горішніх Плавнів

Уявіть собі велику дірку, глибиною в 500 метрів, довжиною в 6 км і шириною у 2,5 км. Це і є величезний кар'єр Полтавського ГЗК, підприємства Ferrexpo, яке належить Костянтину Жеваго. На цьому кар'єрі видобувається залізна руда. 

А тепер дізнаймося, причому тут IT.

«Ліричний відступ»

Кар'єр розташований в безпосередній близькості до Горішніх Плавнів. Це місто до 2016 року називалося Комсомольськ. Коли дійшла справа до декомунізації, насправді було кілька варіантів його назви. Місцеві жителі, принаймні, значна їх частина (70%), хотіла жити у Свято-Миколаївську (на честь Свято-Миколаївського собору). Були й ті, хто цілком серйозно пропонував Ferrexpo City. І зовсім не випадково. Адже екс-Комсомольськ — типове мономісто, де є одне велике містоформувальне підприємство. 

Але як вирішила Верховна Рада: бути місту промисловців Горішніми Плавнями —  на честь села, яке тут колись знаходилося. Депутати міськради подали до суду, щоб цю назву анулювати. Але нічого не вийшло.  

Забавне місце в центрі міста — парк з зеленими динозаврами (Фото — Вікторія Павловська).

«Золота» залізна руда

Руду, здобуту в Горішніх Плавнях, як розповідає директор з інформаційних технологій та автоматизації Ferrexpo Юрій Арсеньєв, охоче купують німецькі автопроми, і потім випускають з неї BMW, «Мерседеси» та Ауді.

На обриві кар'єра стоїть автобус. Хто знає, може бути, його металеві деталі зроблені з сировини родом з Горішніх Плавнів.

Сировина видобувається кар'єрним способом, і щоб породу перетворити в продукт, з нею доводиться зробити велику кількість маніпуляцій. По-перше, потрібно банально докопатися до покладів, вони знаходяться далеко не на поверхні. Спочатку доведеться зняти родючий ґрунт. Потім руду потрібно власне дістати, вивезти, відокремити від породи, збагатити й зробити продукт — окатиші. Це напівфабрикат у виробництві сталі.  

Як нарікають представники ГЗК, в цьому процесі Україна сильно відрізняється від тієї ж Австралії, де в регіоні Пілбара, в руслах висохлих річок, руду можна «збирати» прямо з поверхні дельт і відправляти в порти без збагачення — easy-money.

Австралійська руда

Щоб зменшити операційні витрати, яких в українському циклі виробництва «зашито» безліч, ГЗК автоматизує всі процеси, які можливо.

Ні, на підприємстві поки не працюють роботи. Але так, безпілотні машини тестуються.

Які айтішники є?

Щоб впроваджувати такі проєкти, потрібні специ інформаційних технологій.

«По суті, всі айтішні професії, які існують у світі, у нас тут теж застосовуються», — говорить Арсеньєв.

Це й адміністратори настільної техніки, баз даних, серверів, мережеві інженери, фахівці, які роблять доопрацювання в ERP-системі. Є й програмісти, які займаються розробкою програмного забезпечення під завдання підрозділів. 

«80% — це персонал, який підтримує впроваджені рішення, 20% — висококваліфіковані інженери, які займаються розробкою нових рішень», — зазначає менеджер.

У підпорядкуванні у Юрія 250 осіб: 100 — айтішників, 50 — зв’язківці, і 120 осіб — промислові автоматники.

Перший приклад: розробники спільно з центром навчання персоналу зробили уроки з розбирання та обслуговування дробильної техніки в режимі віртуальної реальності.

«Студенти практикуються не на фізичній дробарці в цеху, а в окулярах VR. Вони бачать млин і розуміють, який інструмент необхідний для роботи», — розповідає Юрій.

Другий приклад — використання технології доповненої реальності. 

«Коли наладчики переміщаються від однієї шафи автоматики до іншої, дуже часто молодь просто плутається, не знає, куди йти — у нас велика географія», — зазначає менеджер. 

За допомогою окулярів доповненої реальності більш кваліфікований інженер, який сидить в центрі управління, може підказати ще недосвідченому співробітнику, куди рухатися далі, яку шафу відкрити, де знаходиться необхідне обладнання.  

На каску чіпляється гарнітура з екранчиком перед оком. Вона захищена за стандартом IP67 —  не боїться пилу та води.

«Ми купили таке рішення у голландської компанії й випробовували її», — розповідає Юрій.  

Від мережі Motorola до Private LTE

Щоб запустити в кар'єрах безпілотники-самоскиди, екскаватори, бульдозери, бурові установки — в кар'єрах необхідна мережа швидкісної передачі даних.

До самих самоскидів, на жаль, близько не підпустили, тому довелося розглядати їх з вікон автобуса

ГОКівці вже як десятиліття тому на базі рішень Motorola навчилися організовувати рішення з моніторингу. 

У кожній одиниці техніки в кар'єрі стоїть комп’ютер, підключений до бездротової мережі. За допомогою цього комп’ютера машиніст отримує завдання і звітує про його виконання. 

На самоскиді стоять різноманітні датчики. І диспетчер, який раніше сидів у будці біля кар'єру, а тепер — у віддаленому центрі управління, бачить кожен кинутий в кузов самоскида ківш породи. Більш того, він точно знає, якої вона якості й куди цей самоскид її потім відвезе. Використовується високоточний GPS. 

Це центр управління, який віддалено, за допомогою камер і датчиків контролює роботу техніки в кар'єрах 

А це та сама будка на краю кар'єра. Ще донедавна в ній сидів диспетчер. З появою єдиного центру управління необхідність у ньому відпала.

Наступний крок автоматизації в кар'єрі — безпілотники. Цього року на  території Єристівського кар'єру, що входить до групи Ferrexpo, мобільний оператор Vodafone-Україна побудував першу в Україні Private Network за технологією LTE на частоті 5,7 ГГц.

Вартість мережі — близько $1 млн. Вона складається з 19 базових станцій. Деякі базові станції — пересувні, для локального посилення сигналу.

Потрібно сказати, що в кар'єрі регулярно відбуваються вибухи, тому його рельєф постійно змінюється. Тому станції, які можуть легко змінювати своє місце розташування, точно знадобляться. 

Середня затримка передачі даних в мережі близько 50-80 мл/сек, середня швидкість — близько 3,5 — 4 Мбіт від кожної одиниці техніки, оскільки найбільший потік даних йде від техніки на сервери.

«На цій мережі у нас працюють не окремі датчики, а цілі машини. Управляються кілька бурових верстатів, і ми виробляємо випробування декількох одиниць безпілотних самоскидів. У найближчому майбутньому — ми зараз оновлюємо парк наявних машин — на цю мережу підключимо ще кілька десятків додаткових одиниць техніки», — розповів Арсеньєв.

Млин

Породу, яку добули з кар'єру, везуть на спеціальний млин. 

До слова, на ГЗК для доставки вантажів навіть є своя залізниця, що охоплює близько 100 км власних залізничних колій.

На млині порода за допомогою води й спеціальних металевих куль подрібнюється. 

Цей величезний об'єкт теж автоматизований. Він управляється мікропроцесорною системою автоматики.

У диспетчерській сидить людина, яка контролює процес дроблення і сепарації руди. У млині, а також насосах та іншій техніці в цеху встановлені мікроконтролери й датчики, які дозволяють налаштовувати роботу віддалено.

Віртуальні самоскиди та екскаватори

Зараз керівництво Ferrexpo веде переговори про закупівлю спеціального боксу-тренажера, для підготовки нових машиністів. Його вартість — близько $1 млн.

Усередині бокс буде повністю копіювати кабіну самоскида, бульдозера, екскаватора, а на екранах буде відображатися переміщення машини по віртуальному кар'єру. 

До кабіни йдуть три комплекти спеціальної внутрішнього опорядження, яка імітує важелі, кермо, педалі й в принципі систему управління однієї з цих машин.

Те ж саме і з софтом: при заміні «насадок», наприклад, з екскаватора на самоскид змінюється і софт. 

У такому боксі зі стажерами можна відпрацювати ситуації, які не завжди вийде відтренувати в реальному кар'єрі. Наприклад, пожежа. Або імітувати ожеледь на дорозі, аварійне перекидання самоскида.

Найважливіше, що така автоматизація поки не привела в Ferrexpo до скорочень людей. IT допомагає підприємству економити на процесі й забезпечувати вищий рівень безпеки для своїх співробітників.

Машиніст не втратить роботу, коли самоскид стане безпілотним. Він все також буде керувати ним. Але віддалено. 

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал — dev.ua | IT України.

Обговорення

Stas25
Stas25 dev.ua, chief editor
0

Съездил на 2 дня – маловато:)

0

Гарно там, було б цікаво на вибухові роботи потрапити)

Bit Coin
Confirmed verification
Bit Coin IT, PM
0

а биткоины там добывают?