Кабінет Міністрів України офіційно оновив правила бронювання військовозобов’язаних працівників і створив Координаційний центр з організації бронювання. Уряд також доручив міністерствам та обласним військовим адміністраціям переглянути галузеві й регіональні критерії, за якими підприємства отримують статус критично важливих.
Кабінет Міністрів України офіційно оновив правила бронювання військовозобов’язаних працівників і створив Координаційний центр з організації бронювання. Уряд також доручив міністерствам та обласним військовим адміністраціям переглянути галузеві й регіональні критерії, за якими підприємства отримують статус критично важливих.
Для підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) та оборонно-промислового комплексу (ОПК) граничний рівень бронювання визначили на рівні до 95% військовозобов’язаних працівників. Про зміни повідомило Міністерство економіки та довкілля України 24 жовтня. Рішення Кабмін ухвалив на засіданні 23 жовтня.
Уряд уточнив визначення критичної важливості підприємств. Через це центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають протягом 10 днів від набуття змінами чинності переглянути галузеві й регіональні критерії. Оновлені вимоги погоджуватимуть із Координаційним центром.
Водночас перегляд критеріїв не означає автоматичного скасування статусу критично важливого для всіх підприємств. За поясненням Мінекономіки, підприємства, які отримали статус за критеріями, що не зміняться за результатами перегляду, збережуть його.
Окремо уряд наголосив, що критичність має визначатися з огляду на реальну роль підприємства в забезпеченні оборони, економіки та життєдіяльності населення, а не лише на його економічні показники.
Координаційний центр з організації бронювання — це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабміну. До його роботи залучатимуть представників органів влади, які відповідають за економіку, оборону, безпеку, гуманітарну політику та критичну інфраструктуру. Співголовами центру будуть заступник міністра економіки та довкілля і заступник міністра оборони.
Серед основних завдань центру:
узгоджувати галузеві й регіональні критерії критичності та пропонувати зміни до них;
розглядати звернення державних органів щодо визначення підприємств критично важливими;
надавати рекомендації щодо скасування такого статусу, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами;
погоджувати збільшення обсягів бронювання понад 50%.
Звернення державних органів центр має розглядати протягом місяця. Якщо є обґрунтована потреба в невідкладному розгляді, пропозиції та рекомендації мають надати не пізніше ніж за сім робочих днів від отримання звернення.
При цьому центр не скасовуватиме критичний статус самостійно: остаточні рішення про визначення підприємств критично важливими залишаються за уповноваженими державними органами. Пропозиції центру вони мають розглянути.
Уряд встановив граничний рівень бронювання до 95% військовозобов’язаних працівників для підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів.
За поясненням Мінекономіки, обмеження насамперед стосуватиметься допоміжного й обслуговуючого персоналу. Працівники, які безпосередньо забезпечують виробництво, виконання оборонних контрактів, оперативні, ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи, мають бути заброньовані в повному обсязі.
Кого саме бронювати в межах установленого ліміту, визначатиме керівник підприємства.
Також під час розрахунку граничного відсотка враховуватимуть працівників, які мають відстрочку з інших підстав, зокрема багатодітних батьків та опікунів.
Під час розрахунку квоти враховуватимуть багатодітних батьків та опікунів, які мають інші підстави для відстрочки.
Підприємству можуть відмовити у збільшенні ліміту, якщо його керівник протягом року матиме щонайменше два підтверджені порушення правил військового обліку.
На оформлення додаткового бронювання через «Дію» відведуть 10 робочих днів. Якщо не вкластися в цей строк, рішення про збільшення ліміту втратить чинність, а після завершення дії підвищеної квоти відповідні відстрочки анулюють протягом п’яти робочих днів.
Якщо підприємство не відповідатиме критеріям або з’являться належні підстави для скасування статусу. Координаційний центр зможе розглядати відповідні звернення та рекомендувати скасування критичності, зокрема на підставі інформації від правоохоронних органів.
Однак сам факт перегляду критеріїв не означає, що всі підприємства повинні втратити статус або повторно проходити процедуру з нуля. Наслідки залежатимуть від того, які саме критерії змінять і чи відповідатиме їм конкретне підприємство.
Уряд пояснює нововведення необхідністю зберегти баланс між потребами Сил оборони та роботою економіки й критичної інфраструктури.
