🚀💳 Trustee Plus - більше ніж криптогаманець з європейською платіжною карткою. Спробуй 👉
Стас Юрасов
2 квітня 2025, 09:09
2025-04-02
Є Зоряні війни, а є — хмарні. Так-от в Україні почався перший епізод. Чули про таке? Розповідаємо детально
На початку широкомасштабної війни найбільші світові хмарні провайдери, такі як Amazon Web Services, Microsoft Azure, Google Gloud, вчасно підтримали нашу ІТ-інфраструктуру. Багато державних сервісів безплатно були розміщені на закордонних серверах, і блекаути, ракетні удари або фізичне захоплення офісів з того часу вже не лякали їх. Банкам також було екстрено дозволено винести свою ІТ-інфраструктуру за кордон. «Приватбанк», найбільший банк країни, екстрено «переїжджав» з Дніпра в глобальну хмару весною 2022.
На початку широкомасштабної війни найбільші світові хмарні провайдери, такі як Amazon Web Services, Microsoft Azure, Google Gloud, вчасно підтримали нашу ІТ-інфраструктуру. Багато державних сервісів безплатно були розміщені на закордонних серверах, і блекаути, ракетні удари або фізичне захоплення офісів з того часу вже не лякали їх. Банкам також було екстрено дозволено винести свою ІТ-інфраструктуру за кордон. «Приватбанк», найбільший банк країни, екстрено «переїжджав» з Дніпра в глобальну хмару весною 2022.
Пройшло три роки, у деяких підприємств вже закінчився безплатний період перебування у хмарі. Але повертатися в Україну розпорядники нашої ІТ-інфраструктури не збираються. Якби їх не вмовляли власники локальних датацентрів.
Врешті-решт це призвело до певної незадоволеністю ситуації з боку українських хмарних гравців. Вони зрозуміли, що війна ще надовго. І навіть якщо вона закінчиться, далеко не всі українські сервіси одразу повернуться додому.
Тож почався екшн.
Локальні гравці пішли в атаку
Українські хмарники все частіше починають заявляти в публічній площині, що провайдери глобальних хмар — AWS, Azure, Google Cloud — підривають принципи національного цифрового суверенітету і, щобільше, ставлять так званий вендор lock-in. Тобто замикають українську ІТ-інфраструктуру у своїй хмарі, роблячи вихід з неї більш дорожчим та проблематичним, ніж можливість залишитися.
«В Україні уже активно працюють гіперскейлери. А це світові лідери хмарного ринку та цифрової інфраструктури: Microsoft, Amazon, Google, Oracle. І хоча їхніми послугами користуються ключові установи ЄС та США, включаючи Пентагон і Єврокомісію, усі ці компанії є американськими, тобто їхня діяльність керується законами США. Так фактично порушується принцип „цифрового суверенітету“…», — заявляє співзасновник одного з найбільших українських хмарних провайдерів GigaCloud Максим Курочко.
За його словами, було б звісно добре, якби гіперскейлери створювали тут робочі місця, але вони цього не роблять. Замість цього українські бази даних, в тому числі й конфіденційна інформація, попрямують за межі території України й осядуть в датацентрах, що перебувають під юрисдикцією інших держав.
«Уявіть собі, що в Україні ставлять нафтову трубу, задешево викачують із неї сировину, а потім із цієї сировини виготовляють бензин і продають Україні. Тільки втричі дорожче. Дані — це нафта нашого часу, і хто володіє даними, той диктує правила гри», — приводить таке порівняння Курочко.
СЕО та співзасновник українського датацентру «Де Ново» Максим Агєєв додає, що українські сервіси потрапляють в певну залежність від міжнародних хмар.
«Щойно ми обговорювали історію з одним із замовників, який розповів неофіційно про те, як працює один із варіантів безплатного бекапу в Azure. Вивантаження цих даних за межі хмари можуть йому коштувати $200 000 і це далеко не найважчий варіант залежності», — підкреслює Агєєв. Тобто щоб перенести свої дані на іншу хмару, замовнику доведеться заплатити солідну суму.
Як розповідає бізнесмен, хмарники можуть виставляти українським сервісам багато додаткових рахунків, що робить їхнє перебування в міжнародній хмарі зовсім не дешевим задоволенням.
«Йдеться про плату за різні операції, які ніколи не входять до вартості хмарних ресурсів. Це вартість вихідного трафіку, запис на диски, інші внутрішні трансакції даних всередині хмари. Передбачити такі витрати майже неможливо. Націнка іноді досягає 50% до стартової ціни», — підкреслює Агєєв.
«Компанія, яка погоджується на дешевий інфраструктурний проєкт, може легко опинитися в ситуації, що називається vendor lock-in. Простими словами — це привʼязка до постачальника, коли ти не можеш перейти до альтернативного постачальника без значних втрат. Коли ти потрапив у такий vendor lock-in, постачальник послуг може навʼязувати тобі додаткові послуги або навіть рахунки, і їх доведеться оплачувати — адже перехід коштуватиме все одно дорожче», — додає Максим Курочко.
Відповідь глобальних гравців
Представники міжнародних хмар. Бачать ситуацію, яка склалася, зовсім під іншим кутом. Передусім вони підкреслюють, що надали українським сервісам під час війни допомогу на величезні суми — сотні мільйонів доларів.
«Протягом трьох років війни міжнародні технологічні компанії надавали значну підтримку Україні. Наприклад, у межах програми Microsoft Relief українські організації отримали хмарні ресурси на суму понад $500 млн. Загальний внесок глобальних провайдерів — Microsoft, Google, AWS — у підтримку української ІТ-інфраструктури, ймовірно, перевищує $1 млрд», — розповідає CEO DevRain, Microsoft Regional Director Олександр Краковецький.
На його думку, між глобальними та локальними гравцями існує справжня конкуренція.
«Українські провайдери акцентують на питаннях захисту персональних даних і цифрового суверенітету, тоді як публічні хмари пропонують широкий спектр технологічних можливостей, швидкість впровадження та високий рівень безпеки», — підкреслює менеджер.
Окремим викликом є геополітична ситуація. Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп останнім часом робить все, щоб зробити відносини з Україною натягнутими. А найбільші хмарні гравці — це американські компанії.
«Потенційні зміни у міжнародній політиці можуть впливати на рівень довіри до окремих технологічних рішень. Проте відмова від використання глобальних хмарних сервісів навряд чи є реалістичним сценарієм для України», — наголошує Краковецький.
Навпаки, як він підкреслює, збереження доступу до передових технологій, включаючи рішення на основі штучного інтелекту, є важливим фактором конкурентоспроможності українських компаній.
Щодо vendor lock-in, про які згадували українські гравці, то як каже Microsoft Regional Director Олександр Краковецький, будь-яке сучасне хмарне рішення передбачає певний рівень інтеграції з обраним середовищем. Тобто це може бути як глобальний провайдер, так і місцева хмара.
«Перехід між платформами може вимагати часу та ресурсів, що варто враховувати при ухваленні стратегічних рішень. Наприклад, якщо компанія будує свою інфраструктуру на Azure, а згодом виникає необхідність переходу на інший сервіс, процес може бути складним і тривалим», — підкреслює менеджер.
Також Краковецький підкреслює, що в тарифах Azure немає ніяких прихованих додаткових плат, з якими можуть зіткнутися користувачі.
«Тарифи є прозорими та доступними для ознайомлення на офіційних ресурсах. Оплата здійснюється за фактичне використання ресурсів, а для довгострокових контрактів передбачені гнучкі умови та можливі знижки. Це стандартна практика, яка дозволяє клієнтам оптимізувати витрати відповідно до їхніх бізнес-потреб», — каже він.
Вихід НБУ на сцену
Можливо так співпало, але поки українські провайдери точили зуб на глобальні хмари, Національний банк підготував драфт постанови, яка може вплинути на доступність міжнародних хмар для українських банків у найближчому майбутньому (звісно якщо постанова буде прийнята).
Як повідомили dev.ua в НБУ, проєкт вже пройшов публічне обговорення. Наразі триває його опрацювання, зокрема з врахуванням наданих пропозицій.
«Ми сподіваємося, що ухвалення цього документу відбудеться до кінця другого кварталу 2025 року», — повідомляє НБУ.
У проєкті цієї постанови немає заборони на користування іноземними хмарами для українських банків. Але є деякі пункти, які можуть ускладнити підписання договору між глобальним гравцем та українським замовником.
Наприклад, договір з надання хмарних послуг повинен містити деякі умови, згідно з якими глобальний гравець зобов’язаний співпрацювати з Національним банком щодо отримання українським фінансовим регулятором інформації про дані користувача хмарних послуг. Ці наді гіперскейлер зможе показувати тільки Нацбанку.
Навряд на цю умову піде той самий Microsoft або ж AWS. Адже розкриття клієнтських даних для подібних провайдерів просто є неприпустимим. До того ж постанова примушує глобального гравця якось взаємодіяти з НБУ, що також навряд буде прийнято на тому боці.
«Нацбанк пропонує зміни, які передбачають чітке розмежування відповідальності між замовниками (банками) та хмарними провайдерами згідно з моделлю спільної відповідальності (shared responsibility model). Якщо раніше банки мали повний контроль над власними серверами та мережевою інфраструктурою, то після змін частина цієї функції перейде до постачальників хмарних послуг», — заявляє Андрій Михайленко, Chief Operating Officer Colobridge GmbH (українсько-німецька компанія, що спеціалізується на IT-інфраструктурних рішеннях для бізнесу).
За його словами, запропоновані норми не є новими, вони радше узгоджують українське регулювання із загальноприйнятими світовими практиками.
«Європейські провайдери вже давно працюють за міжнародними стандартами, мають відповідні сертифікати (ISO 27001, SOC 2, PCI DSS та іншими) та регулярно проходять аудити Враховуючи це, адаптація типових договорів до місцевих українських вимог є скоріше формальністю», — каже Михайленко.
Але є й нюанси, на яких наголошує пан Михайленко.
«Певні вимоги можуть бути проблемними для гіперскейлерів, як-от AWS, Azure чи Google Cloud, послугами яких користується частина українського фінансового сектору, особливо після повномасштабного вторгнення. Наприклад, це стосується прямої взаємодії провайдерів з Нацбанком, надання інформації за запитами чи контролю субпідрядників. Вимога щодо індивідуальних умов для окремого регулятора може бути фінансово витратною та технічно складною у реалізації», — підкреслює COO Colobridge GmbH.
За його словами, така регуляція має враховувати реалії роботи міжнародних компаній, інтереси українського фінансового сектору та не бути «випадковою» перешкодою на шляху впровадження сучасних технологій.
Нам було також дізнатися, чи не зробить НБУ «випадкову перешкоду» для глобальних гравців, прийнявши постанову в тому вигляді, якому вона є зараз. Але в НБУ нам повідомили, що «в межах роботи над документом Національний банк обговорював низку його положень з провідними надавачами хмарних послуг — AWS, Google». Тож, можливо, фінальний текст зміниться.
Ми також запитали декілька великих банків, таких як Приватбанк та monobank (використовує хмару AWS), що вони думають про драфт НБУ. Але банки вирішили поки залишити ситуацію без коментарів, або ж були незнайомі з нею.
«Ми спостерігаємо за розвитком подій», — анонімно сказав dev.ua один з представників банків.
«Як би ви відреагували, якщо на AWS раптом стало не можна розміщуватися?» — запитали ми у співзасновника monobank Олега Гороховського.
«Я б сильно здивувався», — відповів він.
Тож якою має бути конкуренція?
Чи достатня конкуренція на ринку хмарних послуг в Україні для органічного розвитку?
«На мою думку — так, але з нюансами», — вважає Андрій Михайленко.
За його словами, з одного боку, локальні провайдери забезпечують глибоке відчуття бізнес-контексту, що особливо важливо в періоди турбулентності. З іншого — глобальні гравці підтягують рівень технологічності, масштабованості, підходів до безпеки.
Як каже менеджер, це створює конкурентне середовище, але водночас і виклики: клієнтам важко знайти баланс між локальним розумінням і глобальною якістю.
«Тож конкуренція є. Але щоб галузь не лише зростала, а й дорослішала, треба більше гравців, які не просто конкурують, а формують культуру сервісу, безпеки й довіри. Тому що справжній поштовх галузь отримує тоді, коли конкуренція йде не лише за ціну чи SLA, а за сервісність, інноваційність і адаптацію під реальні задачі бізнесу», — резюмує Андрій Михайленко.
"Українські провайдери акцентують увагу на питаннях захисту персональних даних і цифрового суверенітету"
Серйозно? Хтось у нас може захистити від маски-шоу, які зайдуть в будь-яку будівлю і витикнуть які заманеться кабелі і жорсткі диски?
Нажаль, в нас послуги від AWS, GCP, Azure мають навіть більший сенс