Хмарні сервіси розвиваються вже близько 20 років, але особливо важливими для українського бізнесу вони стали з початку повномасштабного вторгнення. Через прильоти та блекаути зберігати дані на власних серверах стало ненадійно. Саме тому багато компаній тоді ближче познайомилися з хмарами.
У цьому тексті розповімо, як українські бізнеси мігрували в хмару на початку війни та чому обирають залишилися там і надалі.
Хмарні сервіси розвиваються вже близько 20 років, але особливо важливими для українського бізнесу вони стали з початку повномасштабного вторгнення. Через прильоти та блекаути зберігати дані на власних серверах стало ненадійно. Саме тому багато компаній тоді ближче познайомилися з хмарами.
У цьому тексті розповімо, як українські бізнеси мігрували в хмару на початку війни та чому обирають залишилися там і надалі.
У перші тижні повномасштабної війни компанії та держустанови зрозуміли, що їм потрібно зберегти дані та інфраструктуру. Тому першим «переїхав» у хмари великий бізнес та державний сектор. До речі, саме тоді держустанови отримали дозвіл зберігати дані у закордонних дата-центрах.
«На початку війни в лютому 2022 року російські ракети влучили за 200 метрів від нашого датацентру (в Дніпрі — ред.). І ми знали, що перехід наших операцій на хмарне рішення — єдиний спосіб убезпечити банківські операції», — згадує заступник голови правління ПриватБанку з ІТ та операційних питань Маріуш Качмарек.
Загалом масштаби роботи, яку зробила команда ПриватБанку вражає: вони перенесли 3500 серверів, понад 270 критичних додатків у безпечне хмарне середовище. «Ми захистили та завантажили в „хмару“ понад 6 петабайт даних клієнтів і транзакцій. І все це — менш ніж за 45 днів», — наголошує Качмарек.
Оперативно забезпечити безперебійну роботу сервісів довелося і monobank. Як згадував Олег Гороховський в інтерв’ю Forbes, два дата-центри у Києві, де оброблялися дані, вже не здавалися на той момент надійною конфігурацією.
«Вирішили перенести частину процесингових потужностей на хмару, на сервіси Amazon, а інші — у дата-центр у Львові. Це надскладний проєкт, і ми вели його паралельно із поточною роботою, без зупинки», — наголошує Гороховський.
Коли настала осінь 2022 і почалися віялові відключення електроенергії, ситуація загострилася. У жовтні-листопаді 2022 переваги хмар відчули і ті, хто з різних причин відкладав рішення про міграцію, — у т. ч. представники малого та середнього бізнесу.
«Від початку повномасштабної війни й до серпня 2023 року споживання хмарних сервісів Microsoft Azure серед наших клієнтів зросло майже у 7 разів. Основні піки такого зростання припадали на березень-квітень 2022-го, а також — на жовтень-березень 2023-го, коли українці та український бізнес потерпали від блекаутів через ворожі обстріли», — розповідає Станіслав Зюков, керівник напрямку Київстар з впровадження хмарних рішень Microsoft.
Станом на початок 2024 року така тенденція зберігається, адже використання хмар зростає не лише для зберігання даних й роботи з ними, а й у якості резервних (дублювальних) каналів у інших вендорів.
На допомогу українцям на початку повномасштабної війни прийшли великі закордонні хмарники — гіперскейлери. У 2022 році Microsoft і Amazon оголосили, що вони надають українським клієнтам безплатне розміщення на певний період.
Особливо підтримав українців Microsoft — ініціатива компанії стосувалась абсолютно всіх продуктів. Microsoft безплатно надавав доступ до хмар — Microsoft Azure і до повноцінного віддаленого робочого місця Microsoft 365.
Підтримали соціальну ініціативу вендора і його офіційні партнери, зокрема й Київстар. Телеком-оператор близько двох років забезпечує безплатний сервісний супровід для бізнесу — щодо міграції у хмару, обслуговування, технічних консультацій. Це дозволило мільйонам українців працювати віддалено, а українським компаніям зберегти ефективність у непередбачуваних умовах.
Зокрема й завдяки такій ініціативі українці запустили проєкт з розмінування українських територій UADamage. Він розпочинався з оцифровки руйнувань Маріуполя, а згодом розширився на деокуповані території.
«У рамках партнерства „Київстар“ допомагає побудувати простішу архітектуру для збереження й опрацювання даних. Ми йдемо до того, щоб зберігати тільки оцифровані дані — пошкоджені будинки чи заміновані території. Тобто не тримати на сервері або в хмарі великі об’єми усіх використовуваних супутникових даних, а оцифровувати їх за допомогою ресурсів Azure і „підчищати“ загальний обсяг опрацьованої інформації», — розповідав CEO UADamage Віталій Лопушанський в інтерв’ю для видання Kyivstar Business Hub.
Безплатні умови від Microsoft і Amazon не будуть вічними, і вендори скоро повернуться до фінансових домовленостей.
Утім, українські користувачі вже звикли до переваг міжнародних клаудів і навряд чи повертатимуться «з хмар на землю». Зокрема, щодо зручності, простоти управління, підвищеної безпеки їм складно знайти альтернативу.
Не менш важлива для бізнесів, які користуються хмарами, можливість зручного керування даними. Наприклад, на порталі Azure клієнту доступні дашборди й командний рядок. Стежити за своїм хмарним проєктом на смартфоні Microsoft дозволяє і через мобільний додаток для iOS та Android з різним функціональним доступом.
Також клієнтам подобається гнучко комбінувати усі доступні рішення під поточні потреби бізнесу.
«Серед наших клієнтів спостерігаємо попит на такі поєднання сервісів, як Microsoft Office365, включений у тарифні плани Microsoft Azure, канали інтернету, міжнародні канали, Express Root. Також йдеться про різні варіації поєднання хмарної інфраструктури — від звичного більшості Microsoft Azure у понад 100 дата-центрах світу, до локального розміщення в Україні в Azure Stack чи навіть для великих компаній Azure Stack HCI», — аналізує поточні потреби українського ринку Станіслав Зюков.
Наразі таке поєднання рішень Microsoft «з одних рук» — чи не єдине в Україні. А якщо додати сюди інші нехмарні сервіси оператора (підключення інтернету й IP-телефонії, мобільні тарифи, Bіg Data-аналітику та ін.), то переваги для подальшого розвитку бізнесу можуть стати особливо значущими.
