Кокосова колонка, барахолка з мерчем, etc. Найцікавіше з музхакатону

На вихідних у Києві пройшов музичний хакатон. Його організатори —   інноваційний парк UNIT.City, акселератор Sector X та музичний лейбл Masterskaya — зібрали під одним дахом 13 стартапів. Журналіст dev.ua побував на заході та вибрав 5 найцікавіших компаній, які створюють власний продукт на межі IT та музики.

Кокосова колонка, барахолка з мерчем, etc. Найцікавіше з музхакатону

На вихідних у Києві пройшов музичний хакатон. Його організатори —   інноваційний парк UNIT.City, акселератор Sector X та музичний лейбл Masterskaya — зібрали під одним дахом 13 стартапів. Журналіст dev.ua побував на заході та вибрав 5 найцікавіших компаній, які створюють власний продукт на межі IT та музики.

1. Кокосова колонка Copra Acousitc

Copra Acoustic — це виробник акустичних систем. Засновник компанії — Максим Чижов — каже, що за 2019 рік його компанія провела 8 закритих презентацій, створила серійний екземпляр та продала 3 колонки. Одна така акустична система коштує 16000 євро.

Історія стартапу почалася 4 роки тому. З них останні 1,5 роки компанія розвивається за рахунок власних коштів, розповів Чижов. В США та Європі хлопець має більше 20 патентів на свою продукцію. Сюди входить як сам винахід, так і дизайн з товарними знаками. Разом з колегами Максим запатентував використання кокоса в якості корпусу для акустичних систем. 

Фото — Олексій Дзюба, dev.ua

Чижов каже, що шкаралупа кокоса має свої переваги перед звичайним деревом. Кокос тонкіший та твердіший за дерево. Це дозволяє створювати потужний звук в маленькому об'ємі.

«Колонки Copra — це перші в світі акустичні системи, які можна фізично змінювати», — пояснив Чижов.

Таким чином можна адаптувати звук під приміщення і створювати шумові ефекти в середовищі. 

У найближчих планах Чижова і Ко — розширення лінійки виробництва та вихід на більш масову аудиторію. Максим з колегами досліджував акустичний ринок і вважає його одноманітним. Колонка Copra, на його думку, може створити альтернативу класичним акустикам з дерева.

2. Барахолка з мерчем ПОТОП

Сергій Воронов займається музикою більше 10 років. За цей час він встиг запустити власний веб-ресурс (а потім закрити), записати 4 сезони подкасту та організувати 2 YouTube-шоу. Також хлопець з партнерами має свій музичний лейбл і журнал про музику — ПОТОП.

За останні 1,5 роки Сергій організував Інстаграм-барахолку для перепродажу музичного мерчу.

«Ми побачили, як Kanye West носить футболочку Pink Floyd, а Justin Bieber — футболку Metallica і ця тенденція дозволила нам підмітити попит серед споживачів музики», — розповів на презентації Воронов.

Фото — Олексій Дзюба, dev.ua

Сергій помітив, що в Інстаграмі можна продавати свіжий та б/у мерч, але важко масштабувати свій бізнес. Тому сьогодні він з однодумцями прагне створити в Україні єдиний маркетплейс для мерчу та інших музичних товарів.

Для багатьох українських артистів продажа мерчу — це значний відсоток  власного прибутку, пояснив музикант. Особливо в час, коли концерти тільки починають відроджуватися.

«Щоб коли споживач захоче купити футболку, то перше про що він помудав — це наш ресурс», — каже Сергій.

Зараз у хлопців є бета-версія сайту. Вони хочуть зробити це місцем, де може зареєстуватися музичний лейбл чи музикант та продавати там свої товари. Це має працювати як будь-який e-commerce — майданчик, але музичний, розповів Воронов.

dev.ua проводить аукціон: унікальна можливість отримати найкраще рекламне місце в шапці нового медіапроєкту.

Не втрать шанс стати частиною класної медіаісторії!

3. Плейлісти від Кендріка Ламара в соціальній мережі thepick

Кирило Прядко хоче створити соціальну мережу — thepick, в якій кумири зможуть рекомендувати пісні своїм фанатам. Він вірить, що людям цікаво, яку музику, до прикладу, слухає репер Kendrick Lamar. Це лише одна з частин його ідеї.

Хлопець не хоче спочатку запускати власну платформу. Він хоче створювати плейлісти з уже існуючих платформах, як то Telegram, YouTube Music чи Spotify. Але в уніфікованій системі.

Тому разом з колегами він зробив веб-ресурс, який допомагає ділитися плейлістами (підбірками пісень — ред.). На сьогодні Кирило вирішує конкретну «біль» слухачів — користування різними додатками для прослуховування музики. 

Фото — Олекій Дзюба, dev.ua

«Уявіть, що люди самі вирішують, яку музику слухати круто. В надрах YouTube є багато музики, яку ніхто і ніколи не чув. Демократизувати процес прослуховування — це те, про що я мрію», — підсумував Кирило.

Цільова аудиторія thepick — це музичні блогери та медіа, говорить хлопець. Тобто ті, хто вже прослуховує музику та хоче зробити цей процес ще якіснішим. 

4. Колонка-стовп для спортивних майданчиків Jamspot

Стас Ракша — засновник стартапу Jamspot. Хлопець впевнений, що грати в баскетбол чи займатися спортом в парку прикольніше під музику.

Його ідея — щоб колонка виглядала як стовп з ліхтарем. Хлопець планує, щоб девайс працював від сонячних панелей. В планах — щоб така колонка могла з'єднуватися з іншими по всьому парку.

До хардчастини Стас хоче додати софт. Це буде додаток, який показує кількість і розташування колонок, що в них зараз грає та хто проспонсорував її встановлення.

Фото — Олексій Дзюба, dev.ua

Він згадує, що домовлявся про розвиток проекту з київським мером Віталієм Кличко, але «це не допомогло». Також встановив у місті Славутич Київської області встановлена версія колонки 1.0. Ракша згадує, що вона працювала 3 роки, а потім її «хакнули».

«Ця колонка — про розвиток ком’юніті. Що можуть бути якісь музичні трансляції в колаборації з іншими артистами чи діджеями», — пояснює концепцію проекту Ракша.

У Стаса є 3 варіанти монетизації проекту. Перший — продавати Bluetooth-версію колонки. Другий — продавати ідею проектувальникам спортивних майданчиків. «І найнакуреніший варіант — стати частиною музичного стрімінгового сервісу», — жартує хлопець.

5. Штучний інтелект для оцінки реакцій Wantent

Олексій Шалденко запрошував людей для перегляду різного контенту. В цей час він вмикав веб-камеру для аналізу їхньої реакції. Так з’явився його стартап Wantent.

«Ми аналізуємо емоції, рухи голови і напрямок погляду», — розповідає хлопець.

В результаті команда Олексія отримує дані по 25 метрикам. Далі вони діляться на категорії. Наприклад, рівень уваги. Шалденко каже, що в кінці такого дослідження складається точний портрет цільової аудиторії контенту.

Фото — Олексій Дзюба, dev.ua

Команда проекту складається з маркетологів, психологів та інженерів-розробників. 

Олексій досліджував ринок контенту і наводіть такі дані. Зі 100% контенту, який є в мережі: 82% — це відеоматеріали, 10% — сайти, 5% — онлайн-ігри і 3% — обмін файлами. Також юзери запам’ятовують 95% повідомлень, які вони бачать у відео. І лише 10% — коли читають.

З музичним контентом стартап хлопця не працював. Таким чином команда Wantent хоче відкрити для себе нову нішу. По факту, це максимальна економія маркетингових бюджетів, підсумував Шалденко.

Головний приз хакатону — $3 000 та місце в просторі для стартапів Nest в UNIT.City отримав проект thepick.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал.