Як dev.ua тестили болід айтішника — відео 🏎

Комп’ютер «Київ». Що відомо про першу в світі ЕОМ від сина розробниці з того, що приховували в часи СРСР

Син авторки першої в світі мови програмування високого рівня Катерини Ющенко, доцент факультету інформатики у Києво-Могилянській академії, Юрій Ющенко, на початку серпня презентував запис огляду унікального універсального асинхронного комп’ютера «Київ». Він в коментарях до відео зазначив, що про розробку, яка відбулась на початку 50-х років, йому відомо те, що у часи СРСР приховувалось.

Ми обрали основні його тези щодо становлення галузі.

1 коментар
Комп’ютер «Київ». Що відомо про першу в світі ЕОМ від сина розробниці з того, що приховували в часи СРСР

Син авторки першої в світі мови програмування високого рівня Катерини Ющенко, доцент факультету інформатики у Києво-Могилянській академії, Юрій Ющенко, на початку серпня презентував запис огляду унікального універсального асинхронного комп’ютера «Київ». Він в коментарях до відео зазначив, що про розробку, яка відбулась на початку 50-х років, йому відомо те, що у часи СРСР приховувалось.

Ми обрали основні його тези щодо становлення галузі.

Передмова

Найбільший внесок у створення комп’ютера «Київ» зробив головний керівник розробки Борис Гнєденко, керівник та відповідальний за інженерну частину Лев Дашевський та керівник Катерина Ющенко, яка відповідала за систему команд та за розробку математичного (програмного) забезпечення.

Юрій Ющенко (Фото Facebook)

Інженерка Катерина Шкабара займалась реалізацією системи команд, а Соломон Погребинський розроблював арифметичний процесор.

Катерина Логвинівна Ющенко  (Фото Facebook)

Важливо! Комп’ютер «Київ» став першим у світі комп’ютером, який за своїм універсальним призначенням подібний сучасним комп’ютерам, його використання та його архітектура суттєво вплинули на розвиток інформаційних технологій та сприяли поширенню сфер застосування комп’ютерів.

На жаль, у закордонних історичних джерелах про комп’ютер «Київ» нічого не згадують, а у вітчизняних, якщо і згадують, то не зазначають, що цей комп’ютер значно випереджав закордонні та мав вирішальне значення для подальшого розвитку ІТ.

Ідея

Мрія про розробку належить інженерці Катерині Шкабалюк, яка ще з 1951 року, задовго до офіційного початку розробки комп’ютера «Київ», обговорювала з математиками та програмістами можливість реалізації такої системи команд, яка була б максимально зручною для програмування. 

Початок розробки

Комп’ютер «Київ» являє собою суттєве вдосконалення та розвиток унікальних особливостей комп’ютера МЕОМ, розробки Сергія Лебедєва, який створив його у Феофанії, передмісті Києва, в 1951 році.

Розробка розпочалась орієнтовно в ті часи, коли для продовження робіт над обчислювальною машиною МЕОМ керівника проєкту Сергія Лебедєва запросили до Москви. Тому деякі джерела вказують різні дати початку робіт над ЕОМ «Київ», починаючи з 1951 року до 1954 року.

Процес пішов, коли Борис Гнєденко домігся перевести лабораторію разом з МЕОМ у підпорядкування інституту математики. Це врятувало комп’ютер МЕОМ від знищення, а співробітників від звільнення.

Запуск

Дату готовності та дату початку використання ЕОМ «Київ» так само складно сказати.

14 березня 1958 року комп’ютер «Київ» офіційно запустили в новому будинку обчислювального центру Академії наук України. За словами Юрія Ющенко, ця дата відтермінувалась керівництвом Академії навмисно, щоб було зафіксовано, що розробка відбулась не на території інституту математики, а в центрі АНУ. Центр був створений наприкінці 1957 року, коли комп’ютер вже був створений та використовувався для розв’язку реальних задач.

Юрій Ющенко зазначає, що комп’ютер «Київ» працював значно швидше, ніж МЕОМ, і його використовували замість останнього для розв’язку реальних задач, починаючи з 1955 року. Дата завершення розробки, за словами очевидця та розробника арифметичного процесора Соломона Погребинського, 1956 року. 

Задачі штучного інтелекту

ЕОМ «Київ» була на той час першою в світі, призначеною не лише для математичних розрахунків, а й для розв’язку логічних задач, задач штучного інтелекту, для керування технологічними процесами, для реалізації інформаційних систем тощо. Зокрема це: 

  • розпізнавання друкованих та рукописних букв і цифр методами машинного навчання;
  • розпізнавання простих геометричних фігур;
  • логічні;
  • інформаційні (таблична база даних «Автодиректор» реляційного типу);
  • віддаленого керування процесом виплавлення сталі (Кам’янське або Дніпродзержинськ) за 500 км від комп’ютера;
  • автоматизованого проєктування електричних схем промислових, побутових електронних приладів та комп’ютерів.

Вперше в світі

Більшість задач вперше в світі була реалізована на комп’ютері.

Повна розробка комп’ютера включала в себе розробку певного програмного забезпечення, емуляції плаваючої точки та низки програм, які мали бути розташовані в постійно-спаяній та змінно-спаяній пам’яті.

Комп’ютер «Київ» — перша в світі ЕОМ з реалізованими апаратними діями з вказівниками, включаючи штрих-операції, з точки зору термінології Адресної мови програмування. 

На комп’ютері «Київ» Адресною мовою програмування розроблено перший в світі емулятор комп’ютера «Дніпро», на якому було реалізовано компілятор Адресної мови для цього комп’ютера.

Розвиток «Києва»

Новітні технічні рішення, зокрема динамічна модернізація адрес (засіб Адресної мови), була використана Сергієм Лебедєвим в комп’ютерах М-20, БЕСМ-3, БЕСМ-4 та іншими інженерами в комп’ютерах «Промінь», «Дніпро», серії МІР, комп’ютерах серій «Урал» та «Мінськ».

Другий примірник комп’ютера «Київ» був встановлений в Міжнародному інституті ядерних досліджень у місті Дубно, де успішно використовувався для розв’язку важливих задач, включаючи задачі моделювання взаємодії елементарних часток.

 «Київ» використовувався для проєктування комп’ютерів: «Дніпро», «Промінь» та серії МІР, ідея апаратної реалізації мови програмування високого рівня в комп’ютерах «Промінь» та МІР походить з ідей високорівневості машинної мови комп’ютера «Київ».

Що було відомо за кордоном

  1. Опис системи команд комп’ютера «Київ» перекладено та видано у США (1963 р.), у Франції (1969 р.) та ще у п’яти європейських державах.
  2. Монографія по комп’ютеру «Київ» перекладено та видано у США в 1966 р. При цьому комп’ютер «Київ» у 1965 р. був розібраний та перевезений до Кривого Рогу для навчання студентів.
  3. Архітектура комп’ютера «Київ» має багато ознак RISC-процесорів, хоча сам термін RISC почали використовувати через декілька десятиріч.
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
10 років без Джобса. Куди рухається Apple
10 років без Джобса. Куди рухається Apple
По темi
10 років без Джобса. Куди рухається Apple
У Польщі є квантовий компютер, а в Україні – ні. Чи варто витрачати мільйони доларів?
У Польщі є квантовий комп’ютер, а в Україні — ні. Чи варто витрачати мільйони доларів?
По темi
У Польщі є квантовий комп’ютер, а в Україні — ні. Чи варто витрачати мільйони доларів?
Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
0

Науковий семінар про розробку емулятора комп'ютера "Київ":
https://youtu.be/J7aTZPlZlMY