Крізь терни ГУЛАГу до зірок. 10 фактів про конструктора Сергія Корольова
12 січня основоположнику практичної космонавтики, який втілив мрію людства про вихід за межі земного тяжіння, виповнюється 115 років.
12 січня основоположнику практичної космонавтики, який втілив мрію людства про вихід за межі земного тяжіння, виповнюється 115 років.
Життя великого конструктора, як і багатьох людей того часу, проходила не те що нелегко, а трагічно. Сьогоднішні політики не втомлюються сперечатися, ким він був: українцем чи росіянином, жертвою сталінського режиму чи творцем смертоносної зброї, у тому числі?
Але ким би він не був, в історії Корольов вже увічнений як людина, яка відправила в космос спочатку перший штучний супутник Землі, а потім першу людину — Юрія Гагаріна.
Ці досягнення принесли славу СРСР — батьківщині конструктора. Але для нас він залишається уродженцем Житомира, одеським мрійником і київським студентом. Саме тому ми підготували для вас добірку фактів про Корольова.
Народження Корольова в Житомирі є незаперечним фактом. Але це місто лише номінально може вважатися батьківщиною видатного конструктора. Коли йому було півтора року, батьки переїжджають до Києва, а ще через стільки ж починають шлюборозлучний процес. У цей час маленький Сергій проживає у бабусі в Ніжині.
У чотирирічному віці в Ніжині Корольов став очевидцем демонстраційного авіаполіту, який здійснив один із піонерів авіації Сергій Уточкін. На хлопчика цей політ справив незабутнє враження і зіграв не останню роль у виборі професії. Вже у дитинстві він захотів будувати літаки.
У 10 років Сергій Корольов переїхав до Одеси, де його вітчим — інженер Григорій Баланін — записав його до модельного гуртку при портовому клубі. Свою профосвіту Сергій продовжив, допомагаючи механікам і льотчикам гідрозагону, а коли в Одесі з’явилося «Товариство авіації та повітроплавання України й Криму», став його активним учасником.
В Одесі він сконструював свій перший безмоторний планер К-5, який був відзначений наставниками. Проєкт Корольова був направлений до Центральної школи Товариства у Харкові, а сам юнак отримав можливість продовжити освіту спочатку в КПІ, де за два роки пройшов профільні загальнотехнічні дисципліни, а потім у МВТУ імені Баумана в Москві.
У 1929 році Корольов випадково познайомився з основоположником космонавтики — Костянтином Ціолковським. Той подарував йому свої книги й порадив зустрітися в Москві з одним з перших конструкторів ракет — Фрідріхом Цандером. Надалі зустріч двох геніїв була увічнена в пам’ятнику, встановленому на батьківщині Ціолковського в Калузі.
Праці Ціолковського і спілкування з Цандером — ще одна сходинка в біографії Корольова. У нього з’явилася ідея побудувати ракетоплан. Її реалізацією Корольов займався спочатку в громадській організації ГІРД при «Осовіахімі» (група з вивчення реактивного руху), яка потім була перетворена на Державну науково-конструкторську лабораторію з розробки ракетних літальних апаратів. Там були створені й випробувані перші в СРСР рідинні балістичні ракети ГІРД-09 і ГІРД-10.
В СРСР того часу ракети найбільше потрібні були військовим. Тому з 1933 року Корольов — заступник директора, а потім начальник відділу Реактивного НДІ Наркомату військових і морських справ. Вже у 26 років його статус відповідає генеральському. Під його керівництвом розробляються проєкти крилатих, балістичних і авіаційних ракет і пропонує використовувати ракетоплан як висотний винищувач-перехоплювач.
У 1938 році, як і багато представників комскладу Червоної Армії, працівники Інституту потрапляють під каток політичних репресій. Корольова звинувачують в тому що він займався розробкою порохової крилатої торпеди, «прилади для управління і наведення на ціль якої не можуть бути виготовлені центральною лабораторією зв’язку». Тим самим співробітники відволікалися від більш термінової роботи, а державі було завдано збитків на 120 000 рублів. В результаті, Корольов отримав термін ув’язнення 10 років як учасник троцькістської підпільної організації.
Термін Сергій Корольов відбував у таборі Мальдяк на Колимі, де кілька разів перебував на межі життя і смерті. По 10-12 годин на день ув’язнені штовхали візки з породою, з якої після промивання витягували золотий пісок.
З перебуванням Корольова на Колимі пов’язано кілька легенд. Його згадували як єдиного в таборі, хто робив зарядку і підбадьорював інших тим, що Батьківщина про них ще згадає. Але вже восени 1939 року його стан погіршився до критичного, і конструкторові лише дивом вдалося вижити завдяки появі нового ув’язненого — колишнього директора Московського авіазаводу Михайла Усачова.
Усачов став авторитетом в таборі завдяки своїм фізичним кондиціям і боксерським навичкам, а коли йому показали «доходягу Короля з політичних», якого він добре знав на волі, Усачов взяв участь у долі конструктора і допоміг йому вижити.
Вже на той момент Корольов був досить відомою фігурою в середовищі авіаторів, які вважалися в довоєнному СРСР привілейованою кастою. Тому прохання про помилування конструктора підписали відомі на той момент льотчики, такі як Валентина Гризодубова та інші.
Результатом цього став перегляд справи Корольова, новий термін — 8 років, і переведення у березні 1940 року до Московської спецтюрми — в ЦКБ-29, де містилися такі ж засуджені генії. У цей період життя Корольов працює асистентом у Льва Термена, який відомий на весь світ, як винахідник терменвокса, електромузичних інструментів, а також оригінальних підслуховуючих пристроїв для НКВС. Потім Корольов — у групі Туполева працює над літаками Пе — 2 і Ту-2. А коли СРСР перемагає Німеччину, стає одним з перших, хто отримує доступ до технологій Фау-2.
Біографи Корольова пишуть про його відносно спокійне і розмірене особисте життя. Але якщо вірити спогадам рідних, він був прихильником вільних особистих відносин. Виробничі романи в той час не вважалися чимось негожим. Але це псувало Королеву відносини з дружинами.
Він два рази був у шлюбі. Його першою дружиною з 1931 по 1948 рр. була відомий хірург Ксенія Вінцентіні, яка на фронті врятувала видатного актора Зіновія Гердта.
Майбутньому акторові хотіли ампутувати ногу після чого його артистична кар'єра безумовно не відбулася б. Але Ксенія Максиміліанівна твердо вирішила допомогти молодій людині й зробила щонайменше 6 операцій. В одній з розмов вона розповіла, що її чоловік — політичний в’язень. Великим конструктором він ще не був.
Корольов сьогодні відомий як основоположник практичної космонавтики, що поклав початок освоєнню людиною ближнього космосу. Але його післявоєнна діяльність також була пов’язана з військовою.
На базі німецьких розробок ФАУ, Корольов і його підлеглі розробляли все більш потужні ракети, включаючи РДД Р-5м з дальністю 1200 км і ядерною бойовою частиною.
Вінцем військової діяльності Корольова стала перша радянська міжконтинентальна балістична ракета Р-7 з дальністю 8 тис. км, а потім модернізована Р-7А — 12 тис. км.
Саме ці розробки стали основою для мирних проєктів освоєння космосу, таких як перший штучний супутник (1957 рік), перші місячні автоматичні станції (1959 рік), перший політ в космос Юрія Гагаріна (1961 рік) та інші.
Ще за життя конструктора зародилися проєкти міжпланетних станцій до Венери та Марса і населеної постійної орбітальної космічної станції. Корольов також хотів здійснити пілотовані польоти на Місяць і Марс. Всього за життя Корольова відбулося 7 пілотованих місій, включаючи перший вихід у відкритий космос космонавта Олексія Леонова.
Практично весь прижиттєвий шлях Корольов пройшов в образі засекреченого вченого. Символом настання глобальної космічної ери конструктор став тільки після своєї смерті.