💳 Потрібна європейська картка з лімітом 50к євро? Встановлюй Trustee Plus 👉
Марія Бровінська
3 лютого 2025, 08:46
2025-02-03
«Зараз на ринку значно більше можливостей, ніж коли я шукав першу роботу C++ джуном у 98 році». CEO Sigma Software — про українське IT, війну, дитячі та дорослі мрії й можливості
Уявіть собі маленького хлопчика, який у дитинстві мріяв стати далекобійником і підкорювати світ на автомобілі, а натомість обрав програмування та збудував разом з кофаундерами з Харкова одну з найбільших і найдинамічніших сервісних IT-компаній України. На перший погляд, непоєднувана синергія, утім, нині любитель автомобілів, прихильник опортуністичного руху та патріот України Валерій Красовський керує компанією з топ-15 в українському IT, що має понад 20 офісів по всьому світу й обслуговує сотні міжнародних клієнтів. dev.ua записав велике інтерв’ю із засновником і CEO Sigma Software про війну, бізнес і мрії.
Уявіть собі маленького хлопчика, який у дитинстві мріяв стати далекобійником і підкорювати світ на автомобілі, а натомість обрав програмування та збудував разом з кофаундерами з Харкова одну з найбільших і найдинамічніших сервісних IT-компаній України. На перший погляд, непоєднувана синергія, утім, нині любитель автомобілів, прихильник опортуністичного руху та патріот України Валерій Красовський керує компанією з топ-15 в українському IT, що має понад 20 офісів по всьому світу й обслуговує сотні міжнародних клієнтів. dev.ua записав велике інтерв’ю із засновником і CEO Sigma Software про війну, бізнес і мрії.
Зміст
Про українське IT-2024
Валерію, попрошу вас описати минулий IT-рік трьома епітетами — яким він був для вас особисто й чому? Що найбільше вас у 2024-му здивувало, а що — надихнуло?
— Я щойно повернувся з Донбасу, де ми зустрічалися з бригадою «Холодний Яр». Надихає мужність наших воїнів, їм дуже не вистачає не тільки фінансової підтримки, а і нормального спілкування. Також ми зустрічалися з дітьми-десятикласниками в першій підземній школі в Харкові. І ці діти ставили дуже правильні й глибокі питання щодо свого подальшого життя: що важливо, чим займатися, що робити, як досягти успіху. І це теж дійсно надихає.
Якщо говорити про техносвіт, то все розвивалося більш-менш очікувано, але стрімке зростання крипторинку стало несподіванкою. Відбулися дуже серйозні зміни й в економіці, з’явилися індекси на біржах, завдяки яким можна придбати біткоїн, не купуючи його напряму.
Зміни відбулися й у галузі AI. Майже кожен замовник хоче ШІ, поточний рік називають роком штучного інтелекту. Усі хочуть оптимізувати витрати, підвищити продуктивність і звертаються до нас із запитанням, як цього досягти.
А третє технодиво — розвиток Quantum Computing. Це зовсім інший рівень обробки даних, просто неймовірні можливості.
Найбільшого прогресу у цьому напрямі досяг Google, створивши спеціальний чип, який прискорює обчислення в десятки або навіть мільйони разів. Інвестиції у квантові стартапи у 2024 році зросли вдвічі. Думаю, на нас чекає нова епоха. І, до речі, в портфелі нашого фонду SID Venture Partners також є один квантовий стартап Haiqu. Проєкт залучив вже $4 млн, входить в усі рейтинги найперспективніших українських стартапів, робить спільні проєкти з IBM, Xanadu, Perimeter Institute й іншими лідерами квантової індустрії.
Якщо заземлитися з глобального IT на українське, власне, наскільки ми в трендах, чи ми, можливо, відстаємо від глобального техносвіту?
— Я б сказав, що це не зовсім так. Наші фахівці працюють на рівні американських спеціалістів. Щобільше, я вважаю, що зараз в Україні найбільша у світі кількість оборонних стартапів. Ми перевершуємо будь-яку іншу країну: від ідеї до реалізації рішення у нас минають не роки, як зазвичай у США, а лише тижні. Попри складні умови, Україна має значний потенціал для розвитку військових технологій. Це стосується і хардверних, і софтверних рішень.
Якщо говорити про ІТ у цілому, то, з огляду на геополітичну ситуацію у світі та невизначеність економічних процесів, замовники діють дуже обережно. Тому ми відчуваємо загальне зниження кількості замовлень в Україні.
Друга проблема більш характерна для великих компаній: замовники хочуть одразу мати синьйор-спеціалістів. Тому зараз дуже невеликий попит на джунів в Україні.
Так, у нас є певні проблеми, але не відставання. Купа класних українських стартапів працюють на світових ринках. Було б добре, щоб до нас заходили більше інвестицій, щоби ми дійсно змогли краще розвивати цей напрям. Таланти в нас дуже міцні та креативні.
На тлі всіх інших компаній, які бідкаються, що в них немає достатньої кількості замовлень, що залучати клієнтів надто важко, ви рапортуєте, що маєте 68 нових замовників за минулий рік. Ці 68 — це загальносвітова статистика, глобальна, чи це безпосередньо Україна?
— Проблема в тому, що нові замовлення дуже сегментовані. Що я маю на увазі? Якщо раніше клієнт приходив і казав, що хоче команду 10–30 людей, то зараз приходить і каже, що потрібна одна або дві людини, або пропонує почати з дуже короткої задачі.
Чому нам вдалося залучити так багато нових замовників? Це непросте завдання, але у нас увесь менеджмент та бізнес тім компанії активно залучений у процес продажів.
Ми розуміємо, що в таких умовах необхідно діяти максимально рішуче. Усі працюють на 200%, і ми не перебираємо можливостями, а намагаємося використати кожну нагоду.
Наприклад, на європейському ринку ми все ж спостерігаємо зниження кількості замовлень. Однак ситуація на американському ринку виглядає дещо краще, оскільки він зазвичай гнучкіший: там клієнти швидше адаптуються до змін, а конкуренція вища. Тому компанії змушені інвестувати в R&D, що є для нас позитивним фактором.
Я правильно розумію, що в цих 68 проєктах ви точково, не командами, залучаєте українських фахівців, які перебувають в Україні?
— У нас є фахівці не тільки в Україні, це можуть бути змішані команди.
Власне, цікаво, яка кількість із цих 68 проєктів розповсюджується на українських фахівців.
— Я думаю, що це все ж таки змішана історія. Є українські фахівці, які переїхали за кордон, і ми залучаємо їх до роботи як у Європі, так і в США. У нас є офіс у Бразилії, де зараз працює вже понад 60 людей. Деякі проєкти потребують роботи в тій самій часовій зоні, тому ми залучаємо бразильських співробітників.
Є також проєкти, які не можна виносити за межі ЄС — у таких випадках ми залучаємо фахівців із Польщі, Румунії тощо. Завдяки розвитку наших міжнародних офісів ми отримуємо більше можливостей для зростання українських підрозділів.
Звичайно, ми завжди до всіх проєктів прагнемо долучати українську локацію, українських фахівців. Але з великими корпораціями дуже складно. Навіть якщо вони хочуть підтримати Україну, то їхні BCP (business continuity plan) часто цього їм не дозволяють через те, що в нас війна.
Зрозуміло. Розкажіть трішечки про ваші нові офіси за минулий рік. Латинська Америка, європейські локації…
— Торік ми активно розвивали ті офіси, які відкрили протягом попередніх двох років. У нас є одна нова європейська локація, де буде ще один представницький офіс, але ми про це поки не оголошували публічно.
Минулого року ми також трохи розширилися в Польщі — відкрили новий великий офіс у фінансовому центрі Варшави. Окрім робочих місць для наших співробітників, там є спейс для проведення івентів. Також там розмістилося представництво нашого Sigma Software University, яке зараз активно розвивається на міжнародному і європейському ринку.
Якщо говорити про питання бронювання та мобілізації, які проблеми в цьому напрямі має Sigma Software?
— Мінцифри зробило в цьому напрямі чудову роботу — процес бронювання став надзвичайно простим, і вони змогли подолати бюрократію. Проте нам хотілося б мати більше таких можливостей. Ми серйозно тримаємо економічний фронт і активно підтримуємо армію. Зараз, коли ситуація в українській економіці залишається вкрай складною, вважаю, що надзвичайно важливо не лише її втримати, а й створювати умови для подальшого розвитку.
А скільки потрібно для повноцінного функціонування компанії заброньованих фахівців?
— Щонайменше 50%, а в ідеалі — 60–70%. Залежить також від того, як відбувається мобілізація. Це дуже складно спрогнозувати, але якнайменше 50% заброньованих дадуть змогу втримати бізнес. Потрібно якось балансувати. Мінцифри робить доволі багато, від народних депутатів теж хотілося б більше ініціатив щодо можливості бронювати співробітників.
Як у компанії щодо гендерного балансу? Чи змінилося щось через війну в процесі наймання? Чи стали ви наймати більше жінок?
— Це дуже серйозна й важлива для нас тема. Ми — одна з найкращих технокомпаній для жінок. Два роки поспіль ми отримуємо нагороду Best Workplace for Women in Tech від Women in Tech Global Awards. 50% нашої управлінської команди — жінки. Важливо наголосити, що ця ситуація склалася ще до повномасштабного вторгнення. Загалом у компанії в нас 35% жінок (тоді як в середньому по ринку це 25%). Цей показник дещо виріс за останні два роки. Дуже радію, що саме ми очолюємо цей тренд.
Про IT-освіту
З огляду на складну ситуацію на ринку праці багато початківців починають сумніватися, чи IT залишається привабливою сферою для роботи. Дехто навіть вважає, що це своєрідна бульбашка, яка з часом може луснути. Чи маєте ви рецепт, як зацікавити молодих спеціалістів галуззю? Адже, як ви самі зазначили, наразі вони не мають великого попиту серед роботодавців.
— Галузь пережила вже не одну кризу, і продовжувала рости і розвиватись, залучати молодь. Ця криза також мине, відновиться і попит.
Але ж ми не можемо спрогнозувати, наскільки ця криза затягнеться. Які поради ви б могли дати джунам?
— Коли я шукав свою першу роботу в 1998 році, бувши джуніором і молодшим програмістом C++, можливостей на ринку було значно менше, ніж зараз. Було лише кілька компаній, і потрапити туди було надзвичайно складно. Від кандидатів очікували, що вони вже досвідчені, розумні та володіють кількома мовами програмування.
Однак, якщо ти справді чогось прагнеш, не вимагаєш одразу високої зарплати, а натомість намагаєшся показати свої навички та мотивацію, роботодавці часто обирають менш досвідченого, але амбітного фахівця.
Ті, хто має необхідні софт-скіли та готові наполегливо працювати, зазвичай отримують шанс. Тому я переконаний, що можливості завжди є. Головне — аналізувати ситуацію й розуміти, що навіть якщо потрапити кудись складно, але ти цього дійсно хочеш, це цілком реально.
І тут важлива ще одна ремарка. Складно зрозуміти, як взагалі можна говорити про IT як про «бульбашку». Це серйозний драйвер економіки й багатьох бізнесів, і це не зміниться. Питання лише в тому, що змінюються інструменти. Сьогодні, коли AI додає нам безліч нових інструментів, це зовсім не означає, що певні IT-професії стануть непотрібними. Це лише свідчить про те, що треба розуміти, як використовувати ці нові тули, щоб робити більше й ефективніше.
Якщо порівняти умовний Assembler, на якому програмували раніше, і сучасну Java з її бібліотеками, готовими програмами та темплейтами, це абсолютно різні рівні. Зараз те, що програміст може створити за тиждень, колись програміст на Assembler міг би робити роками. Те ж саме відбувається сьогодні з ШІ: ми отримуємо змогу виконувати більш складні й значущі завдання. Звичайно, дуже прості задачі поступово зникнуть, але важливо навчитися використовувати ці нові інструменти, щоб братися за серйозні завдання.
Чи відчуваєте ви різницю в підготовці фахівців воєнного часу й тих, що вчилися до війни? Є така думка, що рівень підготовки фахівців, випускників тих самих курсів чи університетів через постійні стреси, віддалене навчання знизився.
— Думаю, що така проблема дійсно є. Вимушене онлайн-навчання теж не допомагає. Будемо сподіватися, що дуже скоро можна буде це змінити й усе ж таки навчатися офлайн. Хоча онлайн-навчання просто вимагає більше відповідальності від людини.
Я не знаю, бачили ви чи ні, зараз є такі два тренди у світі. Великі корпорації дискутують, чи треба повертати фахівців в офіси, чи дозволити дистанційку й гібридний формат. Так от, нещодавно в Нью-Йорку на Таймс-Сквер показали рекламу компанії Spotify, яка володіє більшою часткою музичного ринку, ніж в Apple. Зміст реклами був таки: Spotify довіряє своїм співробітникам — незалежно від того, з якого місця вони працюють. Це класна реклама, вони спіймали цей тренд.
Ми із самого запуску компанії приділяли велику увагу освіті, а у 2016 році об’єднали всі наші навчальні ініціативи під брендом Sigma Software University.
Фахівці нашого університету розповідають мені, що зараз у багатьох ІТ-спеціалістів, які втратили роботу або опинилися на безплатному бенчі, навпаки, з’являється величезна мотивація вчитися.
Бо на сьогоднішньому ринку фахівець, який не вчиться постійно, ризикує залишитись без роботи.
Цікаво, що в робітничих професіях зараз ринок настільки ж гарячий, яким був ІТ-ринок у 2021-му.
Яка, до речі, політика Sigma Software з цього приводу? Чи повертається ця історія з офісною роботою?
— Ми не змушуємо фахівців працювати з офісів. Це перше, що в нас змінилося. Ми завжди брали офіси, які були більше у 2–3 рази, ніж нам було потрібно, для того, щоб ми могли зростати в одному місті.
Зараз ми беремо вдвічі менші площі, ніж нам потрібно. Але ми все ж таки мотивуємо людей хоча б один-два дні на тиждень працювати разом з офісу, тому що важливо комунікувати одне з одним, тоді співпраця краща й ефективніша. Проте примусу немає.
Про блокчейн, крипту й інновації
Розкажіть, будь ласка, чим особисто ви користуєтесь із погляду штучного інтелекту, у чому він вам допомагає, і, власне, для яких завдань ви могли б рекомендувати використання ШІ.
— Я переконаний, що варто використовувати ШІ скрізь, де тільки можна: у створенні пропозицій для замовників, оптимізації тексту, запису нарад тощо. У нас є розроблений інхаус помічник Sima, який дозволяє шукати інформацію з економією купи часу й бюджету.
ШІ зараз робить дуже багато роботи, яку раніше я просив робити асистентів або певні служби. Я просто набираю в телефоні потрібний запит й одразу маю інформацію. Можна навіть контакти якісь знайти, компанії на якомусь ринку, що вони роблять, який у них дохід.
Дуже багато речей можна зробити за допомогою ChatGPT, Claude, Grok. Що використовуєте ви зазвичай?
— Я переважно користуюся ChatGPT та інструментом від Microsoft, оскільки він входить у нашу корпоративну підписку. Важливо використовувати такі інструменти правильно: якщо є інформація, яку не хочеться відправляти в загальний хмарний простір, потрібно вибирати корпоративну підписку. Це гарантує, що використовується LLM-модель, але дані залишаються захищеними й не потрапляють у спільну хмару.
А якщо говорити про агентів штучного інтелекту, наступний рік, на думку керівників техногігантів, стане роком AI-агентів? Тобто більшість рутинної праці будуть замінювати помічники, які працюють на основі штучного інтелекту. Чи є, крім Sima, якісь напрацювання в цьому напрямі в Sigma Software?
— У нас є декілька проєктів із великими корпораціями, які поки що перебувають під NDA, але коли ми їх завершимо, то все розкажемо. Дуже багато всього замовляють, тому що всі хочуть зрозуміти, як вони можуть покращити бізнес, скоротити витрати або зробити більше за допомогою використання таких агентів.
Я справді вважаю, що багато процесів буде значно покращено, хоча зараз є чимало викликів, над якими нам, айтівцям, ще потрібно працювати, щоб ШІ-агенти стали ефективнішими. Наприклад, якщо ви звернетеся до служби підтримки, де працює ШІ-агент, на жаль, ви навряд будете повністю задоволені результатом.
Sigma Software також працює в доменах крипти й блокчейну. Розкажіть про це.
— Ми ще у 2019 році познайомилися з фаундерами компанії IdeaSoft, яка врешті доєдналась до Sigma Siftware Group. Вона спеціалізується переважно на блокчейн-технологіях і працює над R&D-проєктами у цій сфері, зокрема над криптогаманцями, децентралізованими біржами тощо. Ринок блокчейну ще не до кінця структурований, проте він розвивається дуже стрімко. Крім того, він надзвичайно динамічний, тож, щоб у ньому працювати, потрібно глибоко його розуміти та зосереджуватися саме на ньому. Саме на цьому й фокусується IdeaSoft.
Крім того, ми придбали компанію Eventyr, яка працює на проєктах із метавсесвітом, віртуальною реальністю. Там багато різного обладнання, із яким потрібно вміти працювати.
Про «Дія.City Union» та IT-лобі
Розкажіть, будь ласка, про спілку, яку ви започаткували з іншими аутсорсерами торік — «Дія.City Union». Як так сталося, що таких спілок створили фактично дві, причому одна працює переважно з продуктовими компаніями, інша — із сервісними. Чому не об'єднали зусилля відразу і, власне, які зараз стоять завдання перед цією спілкою?
— Гарне запитання. Спочатку ми брали активну участь у розробці законопроєкту про «Дія.City». У ньому зазначено, що таких спілок може бути декілька, їхня кількість не обмежена. Це, до речі, саме та позиція, яку ми відстоювали. Адже коли немає можливості створити альтернативу, виникають ризики, які можуть бути використані в певних цілях. Конкуренція, навпаки, сприяє нормальному функціонуванню системи.
Ми також співпрацюємо з Diia.City United. Водночас ми не зосереджуємося виключно на сервісних бізнесах — серед учасників є продуктові компанії, оборонні стартапи, венчурні фонди. Хоча серед засновників нашої асоціації переважають великі українські сервісні компанії, загальна кількість учасників вже перевищує 160. В нас спільні цілі, хоча погляди на шляхи розвитку можуть відрізнятися.
Сервісні компанії побудували вже багато різних асоціацій, у нас є й IT-кластери, і IT Ukraine, і IT-комітет Європейської бізнес-асоціації. Наша асоціація стала певним об’єднанням наявних структур. У Наглядовій раді є представники IT Ukraine, Харківського та Львівського IT-кластерів, а також IT-комітету EBA. Це фактично синергія вже створеного.
У продуктових компаній не було великих змістовних спілок. І для них було знаковим створення Diia.City United. Це не означає, що в нас є якісь серйозні розбіжності. Це просто різні можливості.
Ми все одно співпрацюємо разом, у нас єдині цілі: захистити податковий режим «Дія.City», щоб зробити його зручним, щоби більше компаній до нього приєднувалося, щоб Україну знали у світі. А також розповсюджувати й адвокатувати бренд України у світі. І зараз ми над цим працюємо.
А з яких питань виникають розбіжності найчастіше?
— Це не розбіжності, а, швидше, фокус зусиль. Наприклад великим продуктовим компаніям не дуже цікаво робити B2B-зустрічі з компаніями в Британії, Америці, в інших країнах. А в середніх і малих сервісних компаніях фокус дещо інший, у них є серйозний запит на допомогу з розвитком бізнесу. Відтак, їм подібна допомога значно цікавіша.
Невеликим продуктовим компаніям цікаві замовники великого сервісного бізнесу, тому що вони постійно шукають інновації тому я впевнений, що саме у цьому є не розкрита сінергія сервісного та продуктового бізнесу. Також, стартапам потрібен вихід на ринкі капиталу.
Про defence-tech і стартапи
Розкажіть про вашу дефенс-історію. Як ви прийшли до того, що вам потрібен дефенс-акселератор Defence Builder, що вам потрібен Buntar та оборонні стартапи? Це трошки нетипово для IT-бізнесу з глобальним іменем.
— Ми інвестуємо в продуктові компанії з 2008 року.
Продуктові — добре, а дефенс?
— Ну, дефенс… Ми ж усі працюємо на обороноздатність країни. Це для нас було дуже важливо. Ми створили свій Sigma Software Unity Fund, з якого допомагаємо дуже великими коштами різним підрозділам.
Одного разу до нас звернувся фаундер однієї з перших наших інвестицій, це фінтех-компанія Finmap, у яку ми інвестували з нашого корпоративного венчурного крила Sigma Software Labs. Стартап зараз класно розвивається також, але один із фаундерів, Іван Каунов, пішов на війну. Зараз він офіцер Збройних сил України. Він до нас звернувся з ідеєю створити український розвідувальний дрон, сказав, що вже працює над цим, і ми вирішили його підтримати. Станом на сьогодні його проєкт Buntar Aerospace вже залучив $3 млн.
Для нас це спочатку було не стільки інвестицією заради прибутку, скільки способом підтримати обороноздатність країни та створити акселератор для так званих «гаражних» стартапів. Це проєкти, які поки що маловідомі й не мають достатнього досвіду у створенні презентацій для залучення інвестицій чи виходу на іноземних замовників. Ідея цього акселератора полягає в тому, щоб допомогти невеликим компаніям на початкових етапах їхнього розвитку — підтримати їх у становленні, залученні фінансування та подальшому зростанні, водночас сприяючи зміцненню обороноздатності України.
Я б сказав так: на першому місці в нас обороноздатність, а далі є, звичайно, допомога й фінансова зацікавленість, щоби ці компанії розвивалися й розвивали наш defence tech, щоби він залишався все ж таки українським, щоби його не скуповували іноземні компанії, а інвестували і потім завдяки великим екзітам та сталому розвитку надавали міцності економіки нашої держави.
А який механізм потрапляння в акселератор чи у ваш стартап-акселератор?
— Можна просто написати на сайт Defence Builder — і CEO акселератора Катерина Безсудна отримає заявку. Ми зараз розширюємо команду, яка буде працювати з воронкою замовлень, відбиратиме ті, які дійсно цікаві, і де ми можемо допомогти.
А щодо стартап-хабу, якщо не брати Defenсe до уваги, які напрями розробок вам найцікавіші? І як отут можна від вас отримати якусь допомогу, фінансування, консультування якійсь маленькій команді розробників?
— У нас є два напрями. Перший — корпоративний інкубатор Sigma Software Labs. Зазвичай ми розглядаємо стартапи, які працюють у B2B-сегменті. Чому? Тому що якщо є якась ідея та програмне забезпечення, яке може бути цікавим нашим замовникам, ми йому допоможемо.
Інший приклад — це наш венчурний фонд, який ми започаткували разом із компаніями IdeaSoft і Datrics. Він називається SID Venture Partners, там вже 31 інвестиція. Принцип інвестування в нас такий, що ми інвестуємо зазвичай на seed і pre-seed стадіях розвитку. Нас цікавлять, звичайно, українські компанії або компанії з українськими фаундерами. Це важливо сказати, тому що ринок, на якому вони працюють, світовий.
Зазвичай мова про AI та BigData, DeepTech-технології — включно з найбільш передовими нішами, зокрема Quantum Computing. Також фонд інвестує у FinTech, AdTech та B2B-вертикалі загалом.
Ключовий фокус на стартапах із комерційним трекшеном, професійною командою та глобальними амбіціями. Головне для таких інвестицій — щоби в команді була людина зі стратегічним баченням, технічно підкований CTO, а також людина, яка вміє продавати. Коли до цього тріумвірату доєднується інвестор, то воно круто працює. Також ми повинні розуміти, що ці інвестиції мають з часом окуповуватися.
Щобільше, нещодавно ми ухвалили рішення про запуск програми для підприємців. Це запрошення робити бізнес разом для досвідчених підприємців і молодих, можливо, теж.
Як це працює?
— Якщо підприємець приходить до нас з ідеєю, хоче залучити наш бренд Sigma Software для цього й мати частку в цьому бізнесі, то з нами це можливо. Наприклад, якісь цікаві сервіси в кібербезпеці чи квантовому секторі, щось ще інноваційне. Це може бути напряму пов’язано з IT, може бути пов’язано з бізнес-аналізом, бізнес-інтеліженс.
Якщо ухвалимо відповідне рішення, проєкт отримає наш бренд, а фаундер — частку в бізнесі й фінансування. Ідеї можна пропонувати напряму мені, стукайтесь в LinkedIn.
Як скоро стартує ініціатива?
Вже. Ось ви надрукуєте — і з цього й почнемо.
7 бліцпитань не про IT
Якби не айтішка, де б ви себе бачили? Де б ви хотіли працювати?
— Я в дитинстві хотів бути далекобійником, серйозно. Зараз це трохи дивно звучить. Я просто дуже люблю автомобілі й завжди крутився біля них. Батьки казали, що перше моє слово було не «мама», а «Жигулі». Я не знаю, чи це правда, але мені дуже подобається це все. В дитинстві я думав, що якщо стану далекобійником, постійно матиму задоволення за кермом.
Потім я прийшов до ІТ. У мене досить рано з’явився персональний комп’ютер, у 95-му році, напевно. Мені це дуже було цікаво, я багато грав, аналізував, як влаштовані ігри, тому вибрав IT. C++ тоді був найбільш розповсюдженою мовою програмування.
Фактично мій шлях в ІТ почався тоді, коли я познайомився з Turbo Pascal. Згодом з’явилися інтегровані середовища розробки, як-от Delphi та Borland C++ Builder. Потім з’явилися децентралізовані підходи — наприклад, CORBA. Це були перші спроби створення децентралізованих бібліотек, і цей напрям мене дуже захопив. Я активно займався дослідженням і впровадженням бібліотек і технологій, публікував статті на різних R&D-ресурсах, як англійських, так і американських. Це була серйозна частина мого професійного розвитку. Мої батьки не мали стосунку до ІТ. Батько працював енергетиком, а мама була філологом.
Чи можете ви пригадати свій найбільший чи найяскравіший професійний факап вже в ІТ, який змінив ваше бачення на щось? Чи була якась така ситуація, яка перевернула ваш світогляд?
— Ну я б не сказав, що щось прямо перевернуло світогляд. Проблем було досить багато, певно. Я б сказав, що це просто якісь ситуації, що вчать розуміння бізнесу. Було дуже багато кейсів, із яких я виніс простий урок. Коли тобі кажуть: «не треба підписувати контракт, ми йому довіряємо, він нам довіряє, це наші друзі або це дуже серйозна компанія» — це все повна фігня. Довіра — це дуже важливо, але документи мають бути в порядку. Треба завжди все прописувати максимально в деталях.
Одного разу через таку «довіру» й усні домовленості, які різні сторони трактували по-різному, нам не заплатили близько $700 000. Компанії довелося витратити понад пів мільйона доларів на те, щоб зробити безплатну роботу для замовника.
Чи маєте ви інший бізнес, окрім IT?
— В мене є інвестиції в інші бізнеси та акції деяких компаній на фондовому ринку. Але це важко назвати іншим бізнесом. Я б сказав так: поки що нема, але я не виключаю, що з’явиться.
Хто для вас із великого техносвіту є свого роду кумиром, людиною, у якої ви хотіли б попросити поради?
— Напевно, Річард Бренсон, і це не тільки про ІТ. Мені дуже подобається його підхід, адже у мене також завжди опортуністичне бачення речей. Коли я бачу можливість, навіть якщо це щось нове для мене, то хочу спробувати. У Бренсона те ж саме.
У своїй книзі він писав, що радіє, коли бачить поганий сервіс, адже це відкриває можливість для бізнесу. Наприклад, він починав Virgin Airlines саме через те, що його не влаштовував сервіс авіакомпаній. На старті в нього не було навіть грошей на перший літак — довелося брати в борг, проходити складний процес отримання ліцензії, долати безліч проблем. Попри це, він створив безліч успішних бізнесів, у яких зміг передати свої цінності та бачення працівникам. Це неймовірно.
На якій машині їздить Валерій Красовський, фанат автомобілів?
— У мене їх декілька:
Land Rover Defender.
Subaru Forester. Це перша крута автівка, яку я купив за свої гроші, без кредиту, у 2006 році. Там турбодвигун, він досі їздить і зараз там, де найбільше потрібен.
І ще в мене є моя перша автівка, ще з радянського автопрому, це «Жигулі». Перша модель, біла. Вона моя ровесниця, 77-го року народження. Це як пам’ять, я її повністю відремонтував, тому вона виглядає просто як новенька, як салонна. Усе працює.
Також у нас із моїм бізнес-партнером Дмитром Вартаняном є автомобіль DeLorean — такий, як у моєму улюбленому фільмі Back to the Future. Нещодавно ми забрендували його в корпоративні кольори Sigma Software для нашого івенту в Лісабоні.
Чи інвестуєте ви в крипту? І якщо інвестуєте, то в які токени?
— У мене є певний криптовалютний портфель, бо не спробувавши це на власному досвіді ти не зрозумієш, як працює ринок. Я не називатиму назв токенів і не даватиму порад щодо інвестування. Тому що якихось загальних правил тут немає, комусь таланить інтуїтивно, хтось веде математичні розрахунки. Усе дуже суб’єктивно. Для мене це більше заради інтересу, часом вдається заробляти, але я професійно цим не займаюся.
Про що мріє Валерій Красовський як керівник Sigma Software?
— Про перемогу, звичайно, як би банально це не звучало зараз. Я б дуже хотів вірити в мудрість нашого суспільства, що ми все ж таки відбудуємо та збудуємо таку країну, яка буде обороноздатна, на яку не буде ніхто нападати, яка використає для нас, для нашого суспільства, для українців усі можливості, які в нас є. А їх у нас просто неймовірна кількість.
