У 2025 році світ знову опинився на межі серйозних економічних потрясінь. Торгові війни, уповільнення глобального зростання, падіння інвестиційної активності та нові технологічні ризики формують тривожний фон. dev.ua зібрав 5 ключових питань, які сьогодні озвучує собі ринок, щоб зрозуміти масштаб і ймовірність кризи в найближчі 12–24 місяці.
У 2025 році світ знову опинився на межі серйозних економічних потрясінь. Торгові війни, уповільнення глобального зростання, падіння інвестиційної активності та нові технологічні ризики формують тривожний фон. dev.ua зібрав 5 ключових питань, які сьогодні озвучує собі ринок, щоб зрозуміти масштаб і ймовірність кризи в найближчі 12–24 місяці.
Більшість великих інституцій — Світовий банк, МВФ, OECD — попереджають про суттєве уповільнення глобального зростання. Але наразі вони не говорять про гарантовану рецесію, лише про підвищені ризики та вразливість економік. МВФ у своєму звіті з фінансової стабільності говорить про «значне зростання ризиків», особливо через перевищену оцінку акцій і корпоративного боргу. Підвищена невизначеність може спровокувати корекції на ринках, що додатково навантажує фінансові системи.
J.P. Morgan Research знизив оцінку ймовірності рецесії у США та світі у 2025 році з 60% до 40%. Причина — різка деескалація торгівельної напруги та згортання агресивних тарифних планів адміністрації Трампа.
«Ми більше не очікуємо рецесії в США, але прогнозуємо суттєві зустрічні вітри, які збережуть слабке зростання до кінця року», — зазначив Джозеф Лаптон, глобальний економіст J.P. Morgan. Ризики рецесії знизилися, оскільки США та Китай фактично призупинили ескалацію тарифів, а Адміністрація американського президента Дональда Трампа подає сигнали меншої готовності жертвувати короткостроковим зростанням заради
Однак, за прогнозами J.P. Morgan Research, попри меншу загрозу рецесії, світ входить у фазу уповільнення. Світове зростання очікується на рівні 1,3%, майже на пункт нижче можливостей.
Своєю чергою Goldman Sachs знизив ймовірність рецесії США протягом найближчих 12 місяців до 30% (з 35%) через пом’якшення торгівельної напруженості та стабілізацію фінансових умов. У березні Goldman прогнозував імовірність рецесії на ~35% раніше — у контексті підвищених тарифів США. CEO Goldman David Solomon заявляв, що «перспектива рецесії зросла» через торгові тарифи США, що створюють «значні матеріальні ризики» для глобального зростання.
Марк Занді з Moody’s оцінює ймовірність рецесії у 50% через тарифи та імміграційну політику. А прогнози Deloitte та UCLA — більш віддалені. Тут вважають, що рецесія в США може початися не раніше кінця 2026 року.
Серед ключових драйверів можливої кризи наступні:
За даними МВФ, ключовим чинником є «політична невизначеність» — зростають торгівельні бар’єри, тарифи, і ринки реагують на це. МВФ також попереджає про рекордні рівні боргу в багатьох країнах, що посилює вразливість до нових шоків.
Світовий банк додає, що підвищення мит і торгова війна негативно впливають на інвестиції та торгівлю.
МВФ оцінює ймовірність, що глобальна інфляція перевищить 5% у 2025 році, приблизно у 31% випадків. Для багатьох країн підвищення цін створюватиме тиск на центральні банки, змушуючи тримати високі облікові ставки, що стримуватимуть зростання.
У світовому банку прогнози аналогічні, втім, провідні фінансові інституції очікують поступового зниження інфляції у 2026 році.
В Україні інфляція може в рази перевищити середньосвітовий показник. Це означає, що ціни стрімко зростатимуть (це вже відбувається й зараз), рівень безробіття потенційно також збільшуватиметься.
За оцінками McKinsey Global Institute, глобальний ВВП може зрости на 1,2–1,5%. ШІ дозволяє банкам і фінансовим компаніям точніше оцінювати ризики й боргову здатність клієнтів, що може знизити ймовірність банкрутств. Водночас алгоритми високочастотної торгівлі та автоматизації ризик-менеджменту можуть прискорювати волатильність ринку у кризові моменти, рапортують у МВФ.
Окрім цього, ШІ замінює рутинні й частково складні завдання, водночас створюючи високотехнологічні робочі місця. OECD прогнозує, що 14% робочих місць у світі може зазнати значного впливу ШІ, а ще 32% — часткового, що потребує перетренування кадрів.
А ще ШІ допомагає прогнозувати макроекономічні ризики, моделювати сценарії рецесії та оптимізувати державні витрати.
Деякі аналітики, зокрема Джеймі Даймон, CEO JPMorgan, попереджають, що AI-хайп може збільшити борговий і ринковий ризик, якщо технології впроваджуються без належного регулювання. Водночас ШІ може пом’якшити негативні ефекти торгових війн, інфляції та енергетичних шоків завдяки ефективнішому управлінню ресурсами та прогнозуванню економічних сценаріїв.
Щобільше, чимало експертів прогнозують, що ШІ-бульбашка може луснути. Сам Альтман визнає наявність «бульбашки»: він порівнює поточний ажіотаж навколо ШІ з дот‑ком бумом 90-х. Він упевнений, що «хтось сильно прогорить», але вважає, що в довгостроковій перспективі ШІ принесе економічні вигоди.
Головний економіст МВФ П’єр‑Олів’є Гуріншас попереджає про потенціал «дот‑комного стилю» краху: інвестиційний бум у AI може скоригуватися. Але, за його словами, системна фінансова криза, ймовірно, не настане, бо багато інвестицій у ШІ — це не боргове фінансування, а гроші багатих технологічних компаній.
За версією BNP Paribas, якщо бульбашка AI лусне, це може не лише вплинути на ринок акцій, але й «вдарити» по економіці США: велика частка GDP зростання 2025 року нібито «підживлювалася» AI‑інвестиціями.
І все ж найбільш імовірний сценарій — це корекція, а не повний провал: інвестиції можуть скоригуватися, частина надмірних оцінок знизиться, але сама технологія ШІ, її інфраструктура та її ключові гравці навряд «зникнуть». Для інвесторів і бізнесу це означає: бути готовими до волатильності, розглянути часткову монетизацію прибутків або «хеджування», а не ставити на повне зникнення ШІ‑індустрії.
Українські економісти й фінансисти готуються до кризового періоду. Директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін називає такі сценарії 12-місячного горизонту:
«Поточна політична траєкторія США робить кризовий сценарій все більш імовірним з кожним кварталом. Цей сценарій добре знають лідери світу, тому Китай вкрай мотивований не зупиняти війну в Україні. А Штатам ця зупинка вкрай необхідна. Як і залучення Китаю у нову війну, але це вже інша розмова», — констатує він.
На 2026 рік генеральний директор Dragon Capital Томаш Фіала Dragon Capital розглядає два сценарії розвитку української економіки.
Перший — консервативний. Він передбачає, що активна фаза бойових дій триватиме протягом всього 2026 року. У цьому випадку зростання ВВП становитиме 1,5%, річна інфляція — 5,3%, девальвація національної валюти — до 10%. Для покриття дефіциту бюджету Україна потребуватиме $8 млрд, і близько $35 — для закупівель зброї та боєприпасів.
Другий сценарій — оптимістичний, ґрунтується на припущенні, що активні бойові дії завершаться наприкінці 2025-го — на початку 2026 року. У такому випадку ВВП Україні зросте на 5%, проте й інфляція буде дещо вищою — до 7,5%. Крім того, на батьківщину повернуться до 1 млн українців.
Фіала також прогнозує, що у грудні Україна укладе нову угоду про співпрацю з МВФ, розраховану на чотири роки — ймовірніше, виходячи з консервативного сценарію, що активна війна триватиме до 2027 року.
